Замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
В нашому випадку мова йде про закінчений замах на умисне вбивство, оскільки за фабулою при спробі реалізувати злочинну мету за допомогою вибухівки, М. заподіяв Р. лише легкі тілесні ушкодження. Тобто М. вчинив усі дії для умисного вбивства, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі (випадок тощо).
За ст. 16 КК України кримінальна відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення. В нашому випадку це ч. 3 ст. 15 та п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, а у випадку щодо Ф. та Х. додається ч. 3 ст. 27 КК України.
Наступним моментом є те, що через 15 років Х. повідомив поліцію про обставини вчинення цього злочину. Ст. 49 КК України містить положення щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. За п. 1 цієї статті особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Відповідно до п. 6 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
У нашому випадку за умисне вбивство передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тобто це особливо тяжкий злочин. У зв’язку з цим усі три особи будуть звільнені від кримінальної відповідальності за п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України.
2. Формула кваліфікації. До кримінальної відповідальності М., Ф. та Х. не можуть бути притягнуті на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України.