Анотація
Концептуалізація перцептивної ознаки «вологість» (за даними російської діалектної мови)
Педченко Людмила Вадимівна, кандидатка філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри російської мови філологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Мета статті -- виявити характер концептуалізації перцептивної ознаки «вологість» у російській діалектній мові і чинники, що його детермінують.
Об'єкт дослідження -- семантика лексем мокрий, вологий, сирий і їхніх ареальних опозитів і дериватів у говірках російської мови.
Предметом дослідження є когнітивні ознаки, актуалізовані в семантичній структурі цієї групи лексем. У роботі використано методи семантичного, етимологічного, компонентного аналізу, історичний та описовий методи.
У результаті аналізу семантики номінацій перцептивної ознаки «вологий» в російській діалектній мові було встановлено, що характер мовної інтерпретації вказаної ознаки детермінований не тільки емпіричними, а й власне лінгвістичними факторами.
Номінативний потенціал лексем мокрий, вологий, сирий і їх дериватів демонструє неізоморфність їхніх семантичних структур, яка може бути зумовлена як відмінностями їх внутрішніх форм, первісної семантики, так і різними векторами подальшого семантичного розвитку.
Етимологічні дані дають підстави припустити, що досліджувані номінації актуалізували різні аспекти концепту «вологість»: прикметник мокрий і його похідні співвідносилися з уявленням про «природну» вологу (пор. первісні значення «калюжа, бруд, болото»), дериваційне гніздо з коренем волог- / волож- маніфестувало інтерпретацію рідини як людської їжі, а лексеми, висхідні до праслов. *syr, позначали вологу, що міститься всередині необроблених або не до кінця оброблених, недосушених предметів.
Висновки. Гетерогенність первісних смислів і зумовлені нею різні напрямки семантичного розвитку лексем, які є вербалізаторами ознаки «вологість» у російській діалектній мові, дають змогу говорити про складну структуру відповідного концепту, про необхідність виокремлення в цій структурі субконцептів, що актуалізують різні аспекти інтерпретації такої перцептивної ознаки.
Ключові слова: діалектна лексика, семантика, номінація, перцептивна ознака, когнітивна інтерпретація, концеп- туалізація.
Summary
Conceptualization of the perceptive sign “moisture” (according to Russian dialect language)
Liudmyla V. Pedchenko Candidate of Philology, Associate Professor, Head of the Russian Language Department of V. N. Karazin Kharkiv National University
The purpose of the article is to identify the nature of the conceptualization of the perceptual attribute “moisture” in Russian dialect language and the factors that determine it.
The object of the research is the semantics of lexemes mokryy, vlazhnyy, syroy and their areal opposites and derivatives in the dialects of the Russian language.
The subject of the research is cognitive features, actualized in the semantic structure of this group of lexemes.
The work uses the methods of semantic, etymological, component analysis, historical and descriptive methods.
As a result of the analysis of the semantics of nominations of the perceptual feature “wet” in the Russian dialect language, it was found that the nature of the linguistic conceptualization of this feature is determined not only by empirical, but also by linguistic factors.
The nominative potential of lexemes mokryy, vlazhnyy, syroy and their derivatives demonstrates the non-isomorphism of their semantic structures, which can be caused both by the difference in their internal forms, primordial semantics, and by different vectors of further semantic development.
Etymological data suggest that these nominations initially actualized various aspects of the concept of “moisture”: the adjective mokryy and its derivatives correlated with the concept of “natural” moisture (compare the original meanings “puddle, mud, swamp”), a derivation nest with the root volog-/volozh- manifested the interpretation of liquid as human food, and lexemes dating back to proto-Slavic *syn, denoted the moisture contained in untreated or incompletely processed, unfinished items.
Conclusions. The heterogeneity of the primordial meanings and the various directions of the semantic development of lexemes that verbalize the sign “moisture” in Russian dialect language caused by it, allow us to talk about the complex structure of the corresponding concept, about the need to identify subconcepts in this structure that actualize various aspects of the interpretation of this perceptual feature.
Key words: dialectal vocabulary, semantics, nomination, perceptual attribute, cognitive interpretation, conceptualization.