Реферат
З дисципліни: Теорія безпеки соціальних систем
На тему:
Концепція стратегії
соціально-економічної безпеки регіонів України
ЗМІСТ
ВСТУП
ОСНОВНА ЧАСТИНА
ВИСНОВКИ
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Аналіз надзвичайних ситуацій, що відбуваються останнім часом, свідчить, що в 75-80% випадків їхнє виникнення пов’язане з діяльністю людини й обумовлено причинами соціально-економічного характеру. Основні причини соціальних небезпек криються в соціально-економічних процесах, що протікають у суспільстві.
У соціально-економічній сфері кризові явища - це можливі або реальні явища, події й процеси, здатні принести шкоди людині, соціальній групі, народу, суспільству, державі, людському співтовариству або навіть знищити їх; завдати шкоди їхньому благополуччю, зруйнувати матеріальні й духовні цінності.
Наслідки кризових явищ соціально-економічного характеру досить численні. До них відносяться різні форми насильства (війни, збройні конфлікти, терористичні акти, масові заворушення тощо), кримінал (бандитизм, злодійство, шахрайство, шарлатанство тощо), уживання речовин, що порушують психічну й фізичну рівновагу людини (алкоголь, нікотин, наркотики, лікарські препарати), суїциди та ін., здатні завдати шкоди здоров’ю й житті людини.
Таким чином, стан соціально-економічної безпеки регіонів
держави потребує постійного моніторингу з метою прогнозування появи та розвитку
кризових явищ в регіонах України.
Підставою концепції стратегії соціально-економічної безпеки є можливість моніторингу й прогнозування кризових явищ соціально-економічного характеру шляхом використання технічних індикаторів соціально-економічної безпеки. Показники що відображають рівень та якість життя населення, можуть бути індикаторами небезпечного загострення соціально-економічних і політичних відносин, соціальної напруженості із приводу несправедливого перерозподілу суспільних благ, що є наймогутнішим імпульсом до внутрішнього протистояння та небезпечним для суспільства.
На сьогоднішній час діють нормативно-правові документи, які регламентують сферу забезпечення національної безпеки. Такими є закони України «Про основи національної безпеки України» [1], «Про Раду національної безпеки і оборони України» [2]. Також у 2012 р. прийнято «Концепцію забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері» [3]. Здійснюються наукові дослідження щодо поліпшення рівня та якості життя населення та зменшення рівня соціальної напруженості [4-6], на їх основі приймаються державні цільові програми як на регіональному так і на загальнодержавному рівні. Однак питанню забезпечення соціально-економічної безпеки регіонів держави не приділено в законодавстві України й наукових дослідженнях достатньої уваги.
Історичний досвід людства свідчить, що зневага соціально-економічною небезпекою, ігнорування її загроз веде до того, що загрози стають некерованими, переростають в екстремальну стадію й перетворюються в надзвичайні ситуації соціального характеру [7], що можуть перевищувати по своїм наслідках надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
В основі виникнення й розвитку надзвичайних ситуацій соціального характеру лежить порушення в силу різних причин рівноваги суспільних відносин на соціально-економічному підґрунті, що викликає серйозні протиріччя, конфлікти й війни. Їхніми каталізаторами можуть бути різні обставини, що викликають соціальну напруженість: безробіття, корупція, кримінал, масові заворушення, акти тероризму, урядові кризи, інфляція, продовольчі проблеми, соціальна нерівність тощо. Тривалий вплив цих факторів веде до хронічного фізіологічного й психічного стомлення людей, до важких екстремальних станів, таких як депресії, суїциди тощо, до спроб сублімувати негативну енергію, що нагромадилася, активною участю в соціально-політичних й військових конфліктах.
Усе це дозволяє зробити висновок про те, що надзвичайні ситуації соціального характеру визначаються перш за все соціально-економічною складовою суспільства - рівнем та якістю життя населення. Чим вони гірше, тим вище рівень соціального невдоволення й тим складніше його стримати. При несприятливому розвитку подій окремі дрібні хвилі відкритого невдоволення поєднуються, набирають руйнівної сили й розповсюджуються. Нестабільність життя народжує невдоволення ним і, як слідство, протест, який переростає в дії, що руйнують і без того вже порушену інфраструктуру життєзабезпечення. Це, у свою чергу, народжує новий вибух протесту й нові руйнівні дії.
Стан соціально-економічної безпеки регіонів України можливо визначити за статистичним даними соціальної складової соціально-економічного розвитку регіонів. Данні були отримані з офіційного сайту статистики України та офіційного сайту Міністерства внутрішніх справ МВС України. Було проведено розрахунок інтегрального показника рівня соціально-економічної безпеки регіонів України використовуючи таксономічний підхід [8].
Рисунок демонструє, що найгірший стан соціально-економічної безпеки в суспільстві був у 2004 р., це була епоха «Помаранчевої революції». У період з 2004 по 2005 рр. загрози соціально-економічній безпеці спадали. У період з 2005 по 2007 рр. у більшості регіонів залишалися без змін, з 2007 по 2008 рр. загрози зросли, а з 2008 по 2009 рр. почали спадати. У 2008 р. виникла економічна криза, вона спонукала зростання рівню загроз соціально-економічній безпеці, після того як уряд почав стабілізувати ситуацію в країни (струмував ціни) рівень соціально-економічної безпеки почав покращуватися у 2009 р., але в 2010 р. знову погіршуватися.
Рисунок 1. Динаміка стану соціально-економічної безпеки за
регіонами України у 2004-2010 рр.
Найменший рівень соціальної напруженості зафіксовано у м. Київ, Закарпатський та Івано-Франківській областях, найбільший - Донецькій та Луганській областях.
Захищеність національних інтересів держави залежить від того, наскільки успішно система забезпечення соціально-економічної безпеки здатна реагувати на виклики та загрози. При цьому важливого значення набуває аналіз зовнішнього та внутрішнього безпекових середовищ. За рахунок врахування взаємозалежності та взаємопов’язаності цих основних складових національної безпеки з можливостями держави створюються умови для успішного вирішення проблеми захищеності інтересів особи, суспільства та держави.
Нині однією з найуспішніших системних технологій, що дає
змогу оцінити в комплексі вплив зовнішніх і внутрішніх чинників, сильні і
слабкі сторони та можливості держави, що впливають на стан захищеності
інтересів особи, суспільства та держави, є SWOT-аналіз. Результати застосування
SWOТ-аналізу дають змогу оцінити спроможність держави за рахунок власних сил і
ресурсів реалізувати наявні можливості та протистояти загрозам, а також
подолати внутрішні недоліки для здійснення державної політики
соціально-економічної безпеки.
Таблиця 1
Матриця SWOT-аналізу за внутрішніми факторами соціально-економічної безпеки
|
Внутрішнє середовище |
Strengths (Сильні сторони) |
Weaknesses (Слабкі сторони) |
|
Наявність промисловості, сільського господарства, сфери послуг, туризму |
В східних регіонах Україні є необхідний потенціал для розвитку промисловості, сільського господарства - по всій території України, туризму - в АР Крим та західній Україні |
Необхідність у впровадженні значних фінансових інвестицій та у підготовці професійних кадрів |
|
Рівень злочинності |
Існування злочинності оправдує існування сил охорони правопорядку (наявність робочих місць для громадян) |
Корумпованість правоохоронних органів та слабка ефективність їхньої діяльності Низький рівень та якість життя населення збільшує рівень злочинності |
|
Зайнятість населення |
Під час надання робочих міст з гідною оплатою зменшується бідність, формується середній клас, поступають надходження в державний бюджет |
Безробіття, неофіційне працевлаштування провокує масову невдоволеність громадян та акції протесту |
|
Рівень інфляції |
Заставляє населення більше працювати |
|
|
Рівень доходів |
Чим більший рівень доходів громадян тим більші рівень та якість життя населення, збільшуються надходження в державний бюджет |
Велике податкове навантаження та приватний бізнес - неофіційне трудовлаштування, не поступають надходження в державний бюджет |
|
Заборгованість по заробітній платні |
Заборгованість повинна бути ліквідована - вона є неприпустимою - не має сильних сторін |
Провокує масову невдоволеність громадян у вигляді активних протиправних дій (масових заворушень) |
Характеристику можливостей та загроз для забезпечення соціально-економічної безпеки доцільно робити на основі аналізу чотирьох факторів (PEST-аналіз): політико-правові, економічні, соціокультурні, технологічні.
Результати аналізу наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Складові PEST-аналізу для здійснення аналізу зовнішнього середовища
|
Фактори |
Можливості |
Загрози |
|
Політико-правові |
1. Держані цільові програми щодо стимулювання розвитку приватного бізнесу: пільгове кредитування, зменшення податного навантаження, заохочення офіційного працевлаштування тощо 2. Державні цільові програми протидії соціальної напруженості: зменшення кількості злочинності, суїцидів, абортів тощо |
1. Неефективність державних цільових програм з причин високого рівня корупції та не підтримки населення 2. Поява акцій масового протесту підприємців, які заблокують діяльність уряду, автошляхів, комунальних підприємств |
|
Економічні |
1. Розвиток малого та середнього приватного бізнесу 2. Розвиток сільського господарства, промисловості, сфери послуг |
1. Незначні надходження в державний бюджет з причин великих податків та неофіційного працевлаштування 2. Недотримання приватними роботодавцями вимог соціального законодавства |
|
Соціокультурні |
1. Нехватка коштів в державному бюджеті на соціальні програми 2. Невдоволення громадян щодо рівня соціального забезпечення, поява в суспільстві акцій протесту щодо діяльності уряду |
|
|
Технологічні |
1. Впровадження новітніх технологій в виробництво 2. Розроблення моделей прогнозування загроз соціально-економічної безпеки |
1. Значна затратність новітніх технологій 2. Складність моделювання соціальних процесів - неефективність моделей прогнозування загроз соціально-економічної безпеки |
Отже наразі в Україні за внутрішніми факторами перевага на боці слабких сторін, за зовнішніми факторами - загроз.
Таким чином місією концепції стратегії соціально-економічної безпеки регіонів України є впровадження державних механізмів протидії кризовим явищам соціально-економічного характеру, які базуються на результатах SWOT- та PEST-аналізу. соціальний економічний безпека україна
Довгостроковою метою концепції стратегії соціально-економічної безпеки регіонів України є зменшення вірогідності виникнення в певному регіоні держави кризових явищ соціально-економічного характеру, а саме резонансних подій соціально-економічної природи, що виникають у суспільстві та вкрай негативно впливають на життєдіяльність громадян та впровадження ефективних державних механізмів врегулювання.
Основними пріоритетами концепції стратегії соціально-економічної безпеки є діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування щодо: недопущення виникнення в регіонах гострих соціальних конфліктів; забезпечення ефективного соціального захисту населення; забезпечення умов для збільшення рівня народжуваності та зменшення рівня смертності населення в регіонах; формування середнього класу населення; зменшення майнової диференціації населення; зменшення рівня злочинності; зменшення рівня безробітного населення; тощо.
Основними довгостроковими пріоритетами концепції стратегії соціально-економічної безпеки є:
) збільшення рівня та якості життя населення;
) зменшення соціальної напруженості в регіонах України;
) врегулювання кризових явищ соціально-економічного характеру за участю значної кількості населення.
За результатом проведених досліджень сформовано три варіанти розвитку забезпечення соціально-економічної безпеки регіонів України.
. Оптимістичний, який фіксує відповідно ті події й взаємозв’язки між ними, які приводять до мінімально можливих втрат і збитків або зовсім виключають їх. Він ґрунтується на припущенні, що якщо в державі високі рівень та якість життя населення то в суспільстві буде відсутня соціальна напруженість, а отже не будуть виникати кризові явища соціально-економічного характеру й буде мінімальний рівень загроз соціально-економічній безпеці. Отже, основні зусилля органів державної влади та місцевого самоврядування доцільно направити на заходи щодо збільшення рівня та якості життя населення. До них можливо віднести держані цільові програми: стимулювання розвитку приватного бізнесу (пільгове кредитування, надання земельних ділянок, зменшення податного навантаження; впровадження новітніх технологій в виробництво); розвитку сільського господарства, промисловості, сфери послуг; соціальної допомоги населенню: збільшення прожитого мінімуму, допомога в працевлаштуванні тощо; реформування медичного забезпечення та інших соціальних сфер.
. Песимістичний, який фіксує набір подій і взаємозв’язків між ними, що призводять до максимально можливих втрат і збитків у результаті їх виникнення й розвитку. Він ґрунтується на припущені, що соціальна напруженість в суспільстві та поява кризових явищ соціально-економічного характеру не залежить від рівня та якості життя населення. Отже, основою забезпечення соціально-економічної безпеки регіонів України є заходи щодо зменшення соціальної напруженості в суспільстві, що не пов’язані з поліпшенням рівня та якості життя населення та силові механізми протидії кризовим явищам соціально-економічного. До них можливо віднести: державні цільові програми протидії соціальній напруженості направлені на зменшення кількості злочинності, суїцидів, абортів, розлучень тощо; силові механізми протидії кризовим явищам соціально-економічного характеру, що основуються на плебсологічному підході. Основне завдання плебсології - науково обґрунтувати закономірності виникнення, застосування та достатності заходів боротьби із суспільними заворушеннями, своєчасної профілактики, законності й прогнозування останніх. З цією метою держава має активно використовувати організаційні, економічні та ідеологічні заходи.
. Базовий (найбільш імовірний) сценарій розвитку явищ, які зручні для поглибленого аналізу з метою підвищення ефективності організації превентивних заходів щодо поліпшення діяльності системи. Вони екстраполюють наявні тенденції з урахуванням можливих відхилень у них.