Материал: Комплекс машин для виробництва кукурудзи на зерно за енергозберігаючою технологією з розробкою операційної технології сівби з внесенням мінеральних добрив у спільному українсько-польському підприємстві 'Еко-Міван'

Комплекс машин для виробництва кукурудзи на зерно за енергозберігаючою технологією з розробкою операційної технології сівби з внесенням мінеральних добрив у спільному українсько-польському підприємстві 'Еко-Міван'

Зміст

Вступ

.        Загальна частина

.1      Основні відомості про господарство та виробничі напрямки його діяльності

.2      Землекористування та структура посівних площ

.3      Матеріально - технічна база господарства

.4      Аналіз основних показників у галузі рослинництва та використання машинно-тракторного парку

.        Розрахункова частина

.1      Обґрунтування прийнятої технології виробництва культури

.2      Розрахунок та складання технологічних карт на вирощування с/г культур

.3      Розрахунок та складання плану механізованих робіт та побудова лінійного графіку завантаження с/г машин та вирощування заданої культури

.4      Визначення оптимального складу с/г машин для механізації виробництва заданої культури

.        Технологічна частина

.1      Агронормативи і допуски до виконання заданої операції

.2      Розрахунок агрегату та його техніко - економічних показників

.3      Підготовка поля і агрегату до роботи

.4      Контроль якості роботи агрегату

.5      Заходи охорони навколишнього середовища при виконанні сільськогосподарських робіт

.6      Порядок складання операційно - технологічної карти

.        Економічна частина

.1      Розрахунок прямих експлуатаційних витрат на одиницю роботи при виконанні заданої операції

Висновки і пропозиції

Література

Вступ

Основні напрямки розвитку с/г в сучасних умовах.

В останні роки сільське господарство досягло стабільної позитивної динаміки і все більше нарощує виробництво сільськогосподарської продукції. Практично завершилося формування структури виробництва та системи його організації в процесі земельної і аграрної реформи.

Подальший розвиток галузі, що є однією з найбільш важливих в економіці України, потребує якісних перетворень, спроможних забезпечити підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва та продовольчу безпеку держави.

Виконання цього завдання пов’язане із визначенням стратегічних орієнтирів розвитку сільського господарства, відповідно до яких буде здійснюватись державна політика щодо нормативно-правового, фінансово-економічного та іншого регулювання галузі. Ці орієнтири мають враховувати необхідність реалізації базових програмних документів соціально-економічного розвитку країни, таких як Програма економічних реформ exПрезидента України В. Ф. Януковича «Заможне суспільство, конкуренто спроможна економіка, ефективна держава», Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» та ін., сучасні тенденції розвитку світового господарства та економіки країни в цілому, досягнення науки і науково-технічного прогресу тощо.

Ключовим є необхідність формування в Україні вже у найближчій перспективі інноваційної моделі розвитку сільського господарства, спроможної забезпечити його стійке прискорене зростання.

Стратегічні напрями передбачають визначення кількісних та якісних параметрів розвитку сільського господарства до 2020 року, а також основні заходи, через здійснення яких ці параметри будуть досягнуті. Ці напрями сформовані за результатами наукових досліджень, аналізу й узагальнення практики, оцінки та моделювання суспільних і виробничих процесів та ін.

Стратегічні напрями можуть використовуватися для розробки нормативно-правових документів у сфері сільського господарства, програмних та поточних документів державних органів та органів місцевого самоврядування усіх рівнів щодо розвитку галузі у відповідному періоді. Також ці напрями доцільно враховувати при координації заходів щодо модернізації економіки країни та сільського господарства, розробці ефективних механізмів реалізації реформ.

. Загальна частина

1.1    Основні відомості про господарство та виробничі напрямки його діяльності

Спільне Українсько Польське підприємство «Еко-Міван» було засновано 1991 році, в м. Рогатині, Івано-Франківській обл. керівником якого став Рижан А. І.

Підприємство віддалене від районного центру міста Рогатин на 4 км. Від обласного центру міста Івано-Франківськ на 67 км. Найближча залізнична станція розташована на відстані 8 км.

Її основними складниками є поля, як головний засіб праці. Другим складовим матеріально-технічної бази є : трактори, с-г машини, автомобілі, наявність і склад МТП.

Середньо зимова температура становить - (-13) ºС в окремі дні січня і лютого температура може коливатися - (-20) - (-25) ºС, а деколи - (+1) - (+5) ºС що може завдати шкоди посівам озимих особливо ріпаку та озимого ячменю. Сніговий покрив в більшості років здебільшого незначний і зникає в другій декаді березня. Середня глибина промерзання ґрунту 30 - 35 см. Середньо літня температура становить - 18 - 20 ºС. Річна кількість опадів 635 мм.

Закінчення літа, а це зв’язане із періодом збирання цукрового буряка і посіву озимих, пов’язується з переходом середньої температури повітря нижче 10 - 15 ºС, а це переважно в другій половині вересня місяця.

1.2    Землекористування та структура посівних площ

На 2014 рік за господарством було закріплено 474 га землі в тому числі орної 412 га. Найбільші площі займають культури: озима пшениця, буряк. Тому напрямком діяльності господарства рахується як зерно бурякові з розвинутим тваринництвом м’ясного напрямку.

Таблиця 1.1

Наявність земельних угідь господарства

Таблиця 1.2

Структура посівних площ та їх урожайність

1.3    Матеріально - технічна база господарства

Наявність МТП в господарстві наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Склад МТП

Як бачимо господарство укомплектоване технікою яка створює умови для вирощування різних с/г культур. Другим складом МТП є набір с/г техніки. Наявність с/г техніки наведено в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4

Сільськогосподарська техніка господарства

Також до складу МТП входять: майданчики для с/г техніки, майстерні, тік, гаражі, тваринницька ферма, комори для зберігання зерна.

1.4    Аналіз основних показників у галузі рослинництва та використання машинно-тракторного парку

Основним узагальнюючим показником використання МТП являється продуктивність і виробіток за зміну, день, сезон, рік.

Загальновідомо, що продуктивність залежить від ширини захвату, швидкості руху агрегату і коефіцієнту використання часу зміни . Для виявлення впливу кожного із факторів необхідно їх проаналізувати. Так, ширина захвату агрегату залежить від тягового зусилля трактора на різних передачах (швидкостях) і тягового опору робочих органів сільськогосподарських машин. Швидкість руху агрегату залежить від вимог агротехніки, які встановлюють гранично допустимий діапазон робочих швидкостей з метою забезпечення якості виконання технологічних операцій, і тягового зусилля на гаку трактора. Час, який було витрачено для виконання роботи, розподіляють на нормований і ненормований. Ненормовані елементи часу зміни - це непродуктивні витрати часу, які необхідно ретельно проаналізувати і, по можливості, зменшувати.

Особливу увагу необхідно приділяти правильності комплектування агрегатів. Правильно скомплектований агрегат повинен забезпечувати виконання наступних вимог:

виконувати технологічні операції у відповідності із вимогами агротехніки, тобто працювати в межах агротехнічно-допустимих швидкостей;

кількісний склад робочих машин в агрегаті повинен завантажувати трактор до максимального використання тягового зусилля;

досягати максимальної продуктивності при найменших експлуатаційних

витратах.

Агрегат вважається скомплектованим правильно, якщо його тягове зусилля використовується при виконанні оранки на 80…92%, а на інших роботах на 90…95% .

На ефективність використання машинного агрегату в конкретних умовах великий вплив мають такі нормо утворюючі фактори, які характеризують особливості місце розташування поля: рельєф, механічний склад ґрунту, агрофон, довжина гону ділянки поля, конфігурація поля.

При аналізі виробітку за зміну (день) звертають особливу увагу на тривалість робочого дня. Тривалість роботи агрегату необхідно планувати з умови максимального використання періоду доби, протягом якого можливе якісне та безпечне виконання операції. Для більшості технологічних операцій цей період обмежений тривалістю світлої частини дня. До них відносяться операції сівби сільськогосподарських культур, обробіток міжряддя просапних культур, стягування та скиртування соломи, згрібання та скиртування сіна, збирання кукурудзи на силос, цукрових буряків, картоплі, внесення добрив. Для цих операцій максимальне значення тривалості робочого дня залежить від форми організації праці в бригаді. Щоб тривалість періоду роботи агрегатів була максимальною, необхідно проїзд на поле та з поля в бригаду (або доставку механізаторів до агрегатів в поле та від агрегатів в бригаду) здійснювати до сходу та після заходу сонця, перезміну механізаторів проводити в середині робочого дня, щозмінне технічне обслуговування агрегатів проводити при перезміні силами екіпажів першої та, доставленої до цього часу, другої зміни. В цьому випадку тривалість робочого дня буде лише на 0,5 години менше тривалості світлої частини дня. Для обмолочування зернових колосових максимальна тривалість якісного виконання операції обмежена 16...18 годинами через випадіння роси та підвищення вологості обмолочуваної маси в передранкові години доби.

Тривалість якісного по сходового боронування посівів сільськогосподарських культур обмежена спекотними годинами дня - з 10-тої...11-тої до 17-тої...18-тої годин. Якісному та безпечному виконанню технологічних операцій по обприскуванню посівів сільськогосподарських культур пестицидами відповідає період світлої частини робочого дня з тихими та прохолодними ранковими (до 10-тої...11-тої) та вечірніми годинами (з 17-тої...18-тої). Практично нічим не обмежена можливість якісного та безпечного виконання робіт протягом доби по очищенню зерна на току, по скошуванню зернових у валки та трав на сіно, по обробітку ґрунту, на боронуванні та вирівнюванні зябу, на суцільній культивації та коткуванні ґрунту, на лущенні стерні, на полице вій та безполицевій оранці .

Тривалість робочого дня в змінах визначається за умови, щоб тривалість зміни на виконанні технологічних операцій з шкідливими умовами праці (хімічний захист рослин та внесення мінеральних добрив) не перевищувала 6-ти годин, а на інших операціях - не перевищувала 10 годин.

Особливо важливо проаналізувати ступінь використання тракторів в період (сезон) польових робіт за допомогою коефіцієнтів змінності і використання.

Вихідними даними для визначення цих коефіцієнтів являються: кількість машино змін, машино-днів в роботі і інвентарних машино-днів за період що аналізується. Фактичне число машино змін і машино-днів визначили за допомогою хронометражних спостережень, виконаних силами студентів в період виробничої практики. Аналіз даних показав, що ступінь використання тракторів складає біля 67%, що підтверджує наявність недовикористаних можливостей по організації праці при виконанні технологічних операцій.