Материал: Коллектив авторов - История всемирной литературы - том 8 1994

Markov V. Russian futurism: A history. — L., 1969.

Tschižewskÿ D. Anfänge des russischen Futurismus. — Wiesbaden, 1963.

* * *

Саакянц А. Марина Цветаева: Страницы жизни и творчества (1910—1922). — М., 1986.

Глава вторая УКРАИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Бабишкін О. К. Агафангел Кримьский: Літературний портрет. — Киïв, 1967.

Бабишкін О. К. Боротьба за реалізм в украïньскій літературі кінця XIX — початку XX ст. — Киïв, 1961. Бабишкін О. К. Драматургія Лесі Украïнки. — Киïв, 1963.

Бабишкін О. К. Ольга Кобилянська: Нарис життя і творчисті. — Львів, 1963. Бабишкін О., Курашова В. Леся Украïнка: Життя і творчість. — Киïв, 1955. Білецький О. І. Зібрання праць: У 5 т. — Киïв, 1965—1966. — Т. 2, 4.

Білецький Ф. М. Украïнська сатира кінця XIX — початку XX ст. — Дніпропетровськ, 1973. Булавицька М. В. Леся Украïнка; Бібліографічний покажчик. — Киïв, 1965.

Гаєвська Л. О. Морально-етична проблематика украïнськоï новели кінця XIX — початку XX ст.: Киïв, 1981. Гончарук М. Л. Украïнська сатира періоду революціï 1905—1907 рр. — Киïв, 1966.

Грицюта М. С. Михайло Коцюбинський у слов‟янських літературах. — Киïв, 1964. Гурницкий К. И. Агафангел Ефимович Крымский. — М., 1980.

Дейч А. Леся Украинка: Критико-библиографический очерк. — 2-е изд. — М., 1954. Журавская М. Е. Леся Украинка и зарубежные литературы. — М., 1968.

Засенко О. Є. Марко Черемшина: Життя і творчість. — Киïв, 1974. Засенко О. Є. Осип Маковей: Життя і творчість. — Киïв, 1968.

Иванов Л. Михаил Коцюбинский: Критико-биографический очерк. — М., 1956. Історія украïнськоï літератури: У 8 т. — Киïв, 1968. — Т. 5; Література початку XX ст. Історія украïнськоï літератури (кінец XIX — початок XX ст.). — Киïв, 1978. Калениченко Н. Л. Великий сонцепоклонник. — Киïв, 1967.

Калениченко Н. Л. Украïнська література кінця XIX — початку XX ст.: Напрями. Течіï. — Киïв, 1983. Калениченко Н. Л. Украïнська проза початку XX ст. — Киïв, 1964.

Колесник П. И. Коцюбинський — художник слова. — Киïв, 1964. Костенко А. Леся Украинка. — 2-е изд. — М., 1971.

Костюченко В. А. Гартоване слово: (З естетичних поглядів Лесі Украïнки. — Киïв, 1968. Костюченко В. А. Степан Васильченко: Життя і творчість. — Киïв, 1978.

Коцюбинская И. Михаил Коцюбинский. — М., 1969.

Кузякина Н. Б. Леся Украинка и Александр Блок. — Киев, 1980. Кулінська Л. П. Поетика Лесі Украïнки. — Киïв, 1967. Кулінська Л. П. Проза Лесі Украïнки. — Киïв, 1976.

Кущ О. П. Ольга Кобилянська: Біблиогр. покажчик. — Киïв, 1980. Лесин В. М. Василь Стефанчик — майстер новели. — Киïв, 1970. Леся Украïнка: Документи і матеріали (1871—1970). — Киïв, 1971. Лещенко М. П. Ольга Кобилянська. — Киïв, 1973.

Лисенко Е. Тимофій Бордуляк. — Львів, 1968.

Міщенко Л. І. Леся Украïнка в літературному житті. — Киïв, 1964.

Міщенко Л. І. Політична поезія Лесі Украïнки: Соціальний генезис і естетична природа. — Киïв, 1972. Мороз З. П. На позиціях народності: В 2 т. — Киïв, 1971.

Мороз М. О. Михайло Коцюбинський: Бібліогр. покажчик. — Киïв, 1964. Олійник В. П. Творчість Степана Васильченка. — Киïв, 1979.

Орлик П. І. Украïнська поезія кінця XIX — початку XX ст. — Киïв, 1973.

Охрименко П. П., Пильгук И. И., Шлапак Д. Я. История украинской литературы. — М., 1970.

Погребенник Ф. П. Лесь Мартович: Життя і творчість. — Киïв, 1971.

717

Русско-украинские литературные связи. — М., 1951.

Семеновский О. В. Дооктябрьская марксистская критика об украинской литературе. — Киев, 1964. Смілянська В. Л. Архип Тесленко. — Киïв, 1971.

Ставицький О. Ф. Леся Украïнка: Етапи творчого шляху. — Киïв, 1970. Томащук Н. О. Ольга Кобилянська: Життя і творчість. — Киïв, 1969. Третяченко Т. Г. Художня проза Лесі Украïнки: Творча історія. — Киïв, 1983.

Глава третья БЕЛОРУССКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Александровіч С. Гісторыя і сучаснасць. — Мінск, 1968.

Александровіч С. Пуцявіны роднага слова: (Праблемы развіцця беларускай літаратуры і друку другой паловы XIX

— пачатку XX стагоддзя). — Мінск, 1971. Арабей Л. Цѐтка (Алаіза Пашкевіч). — Мінск, 1956.

Березкин Г. С. Мир Купалы: (Мысли и наблюдения). — М., 1973.

Березкин Г. С. Человек на заре: (Рассказ о Максиме Богдановиче — белорусском поэте). — М., 1970. Бугаѐў Д. Максім Гарэцкі. — Мінск, 1968.

Гапава В. І. Перачытваючы «Спадчыну» Янкі Купалы. — Мінск, 1983. Грынчик М. Максім Багдановіч і народная паэзія. — Мінск, 1963.

З жыццяпісы Якуба Коласа: Дакументы і матэрялы. — Мінск, 1982.

Ивашин В. В. М. Горький и белорусская литература начала XX века. — Минск, 1956. История белорусской дооктябрьской литературы. — Минск, 1977.

Кабржыцкая Т. В., Рагойша В. П. Карані дружбы: (Беларуска-ўкраінскія літаратурныя ўзаемасувязі пачатку XX

ст.). — Мінск, 1976.

Каваленка В. А. Вытокі. Уплывы. Паскоранасць: (Развіццѐ беларускай літаратуры XIX—XX ст). — Мінск, 1975. Каваленка В. А. Пошукі і здзяйсненні: (Творчасць Змітрака Бядулі). — Мінск, 1963.

Казбярук У. М. Ступені росту: (Беларуская літаратура канца XIX — пачатку XX ст. і традыцыі польскіх пісьменнікаў). — Мінск, 1974.

Конон В. М. Демократическая эстетика Белоруссии (1905—1907 гг.). — Минск, 1971.

Лазарук М. А. Беларуская паэма ў другой палавіне XIX — пачатку XX стагоддзя. — Мінск, 1970. Лойка А. А. Беларуская паэзія пачатку XX стагоддзя. — Мінск, 1972.

Лойка А. А. Гісторыя беларускай дакастрычніцкой літаратуры. Ч. 2. — Мінск, 1980. Лойка А. А. Максім Багдановіч. — Мінск, 1966.

Лойка А. А. «Новая земля» Якуба Коласа: (Вытокі, веліч, хараство). — Мінск, 1961. Лойко О. А. Янка Купала. — М., 1982.

Лужанин М. Якуб Колас рассказывает... — М., 1964.

Майхрович А. С. Белорусские революционные демократы: Важнейшие аспекты мировоззрения. — Минск, 1977. Майхрович А. С. Эстетические взгляды Якуба Коласа. — Минск, 1970.

Майхрович С. Максім Багдановіч: (Жыццѐ і творчасць). — Мінск, 1958. Мозольков Е. Якуб Колас: (Критико-биографический очерк). — М., 1960.

Мушынскі М. Ад задумы да здзяйснення: (Творчая гісторыя «Новай зямлі» і «Сымона-музыкі»). — Мінск, 1965. Мушынскі М. Якуб Колас: Летапіс жыцця і творчасці. — Мінск, 1982.

Навуменка І. Янка Купала. — 2-е выд., дап. — Мінск, 1980.

Навуменка І. Якуб Колас: Духоўны воблік героя. — 2-е выд., дап. і перапрац. — Мінск, 1981. Науменко И. Янка Купала; Якуб Колас: Творческие портреты. — М., 1982.

Пуцявінамі Янкі Купалы. — Мінск, 1981.

Пшыркоў Ю. С. Летапісец свайго народа: Жыццѐвы і творчы шлях Якуба Коласа. — Мінск, 1982.

Разам і народам: Матэрыялы юбіл. навук. сесій АН БССР, прысвеч. 100-годдзю з дня нараджэння Я. Купалы і Я. Коласа. — Мінск, 1983.

Семашкевіч Р. М. Беларускі літаратурна-грамадскі рух у Пецярбурзе (канец XIX — пачатак XX ст.). — Мінск,

1971.

Семашкевіч Р. М. Браніслаў Эпімах-Шыпіла. — Мінск, 1968.

Семяновіч А. А. Беларуская драматургія: (Дакастрычніцкі перыяд). — Мінск, 1961. Смолкін М. Змітрок Бядуля. — Мінск, 1961.

Стральцоў М. Загадка Багдановіча. — Мінск, 1968.

Успаміны пра Якуба Коласа. — Мінск, 1982. Успаміны пра Янку Купалу. — Мінск, 1982.

Чыгрын І. П. Станаўленне беларускай прозы і фальклор: (Дакастрычніцкі перыяд). — Мінск, 1971. Шотт И. М. Фольклор в творчестве Янки Купалы: (Дореволюционный период). — М., 1968. Ярош М. Р. Пясняр роднай зямлі: Жыццѐ і творчасць Я. Купалы. — Мінск, 1982.

Ярош М. Р. Янка Купала і беларуская паэзія. — Мінск, 1971.

Глава четвертая ЛАТЫШСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Вавере В., Мацков Г. Латышско-русские литературные связи. — Рига, 1965. Григулис А. Андрей Упит. — Рига, 1977.

История латышской литературы: В 2 т. — Рига, 1971. — Т. 4. Сокол Э. Жизнь и творчество Яна Райниса. — Рига, 1957.

Andersone E. Raina dzeja. — Rīga, 1968.

Apinis A. Latviešu grāmatniecība. — Rīga, 1977.

Hausmanis V. Raina dramaturgija. — Rīga, 1973.

Kiršentale I. Latviëšum romāns. — Rīga, 1979.

Laizāns P. Jaunstrāvnieku filozofiskie uzskati. — Rīga, 1966. Latviešu literatūra PSRS tautu saimē. — Rīga, 1967.

Latviešu literatūras vēsture 6 sējumos. — Rīga, 1956—1957. — Sēj. 3—4. Latviešu un Rietumei ropas literatūra (literārie sakari) — Rīga, 1971. Sokols E. Rainis. — Rīga, 1962.

Upītis J. A. Upīts kā literatūras kritikis (līdz 1917.g.). — Rīga, 1956.

Глава пятая ЛИТОВСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

История литовской литературы. — Вильнюс, 1977.

Česnulevičiūte P. Lazdynų Pelédos kūryba: (Iki Pirmojo pasaulinio karo // Literatūra ir kalba. — Vilnius, 1962. — T. 6.

— P. 79—201.

Gudaitis L. Platėajntys akiračiai: Lietuvių literatūriné spauda 1904—1917 metais. — Vilnius, 1977. Jasaitis J. Gabrielė Petkevičaité-Bite. — Vilnius, 1972.

Kostkeviciūté I. Kritinis realizmas lietuvių prozoje XIX a. pabaigoje — XX a. pradţioje. — Vilnius, 1956.

718

Kubilius V. Julius Janonis. — Vilnius, 1970.

Kubilius V. Lietuvių literatūra ir pasaulines literatūros procesas. — Vilnius, 1983. Lankutis J. Lietuvių dramaturgijos raida. — Vilnius, 1974.

Lietuvių literatūros istorija. — Vilnius, 1958. — T. 2. Lietuvių literatūros istorija. — Vilnius, 1979. — T. 1. Lukšiene M. Yono Biliūno kūryba. — Vilnius, 1956.

Umbrasas K. Ţemaité. — Vilnius, 1975.

Vanagas V. Realizmas lietuvių literatūroje. — Vilnius, 1978.

Zaborskaite V. Realizmo klausimai 1905—1917 metų lietuvių literatūros kritikoje. — Vilnius, 1957. Zalatorius A. Lietuvių apsakymo raida ir poetika. — Vilnius, 1971.

Глава шестая ЭСТОНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Исаков С. Г. Сквозь годы и расстояния: Из истории культурных связей Эстонии с Украиной, Грузией и Латвией в XIX — начале XX века. — Таллинн, 1969.

Сиймискер Л. Антон Таммсааре: Жизнь и творчество. — М., 1972.

Alekòrs R. E. Peterson-Särgava: Elu ja loomig. — Tallinn, 1963. Alttoa V. August Kitzberg. — Tallinn, 1960.

Alttoa V. Eduard Vilde sonameistrina. — Tallinn, 1973. Alttoa V. Eesti kriitika 19. sajandil. — Tallinn, 1977. Andresen N. Friedebert Tuglas. — Tallinn, 1966.

Eesti kirjanduse ajalugu. — Tallinn, 1969. — T. 3: XIX sajandi lopust 1917. aastani. Issakov S. Archiivide peidikuist. — Tallinn, 1983.

Nirk E. Estonian literature: Historical survey with biobibliographical appendix. — Tallinn, 1970. Salu H. Eduard Vilden historialliset romanit. — Helsinki, 1964.

Siirak E. A. H. Tammsaare in Estonian literature. — Tallinn, 1978. Vinkel A. Juhan Liiv. — Tallinn, 1964.

МОЛДАВСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Богач Г. Ф. Горький и молдавский фольклор. — Кишинев, 1966.

Дрептате, вое ши пэмынт: (Креаций артистиче басарабене дин аний 1905—1907). — Кишинэу, 1957.

Завулан П. Т. Ынтре документ ши евокаре: (Контрибуций ла студиеря мемориилор луй Замфир Арбуре деспре мишкаря револуционарэ народничистэ). — Кишинэу, 1975.

История литературий молдовенешть: Ын трей волуме. — Кишинэу, 1987. — Вол. 2. Левит Ф. Студий де историе литерарэ. — Кишинэу, 1971.

Матковски А. Презенце молдовенешть ын публикацииле русе дин аний 1880—1905. — Кишинэу, 1976. Молдавско-русско-украинские литературные и фольклорные связи. — Кишинев, 1967. Молдавско-русско-украинские литературные связи начала XX в. (1901—1917). — Кишинев, 1982.

Глава седьмая ЕВРЕЙСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Винер М. Цу дер гешихте фун дер идишер литератур ин XIX йорхундерт. — Киев, 1940. Добрушин И. Ди драматургие фун ди класикер. — М., 1948.

Друкер И. Шолом-Алейхем: Критише этюдн. — Киев, 1939. Менделе ун зайн цайт. — М., 1940.

Нотович М. Ицхок Йоиел Линецкий. — М., 1939.

Ойслендер Н. Грунтштрихн фун идишо реализм. — Киев, 1919.

Ременик Г. Шолом-Алейхем: Критико-биографический очерк. — М., 1963. Рубина Р. Ицхок-Лейбуш Перец. — М., 1941.

Серебрянский И. Шолом-Алейхем ун фольклор. — Минск, 1939. Шолом-Алейхем — писатель и человек. — М., 1984.

Глава восьмая

ЛИТЕРАТУРЫ НАРОДОВ ПОВОЛЖЬЯ И ПРИУРАЛЬЯ

Алешкин А. В. Эпическая поэзия младописьменных народов Поволжья: Дооктябрьский период. — Саранск, 1983. Валидов Дж. Очерк истории образованности и литературы татар (до революции 1917 г.) — М.; Пг., 1923. Ванюшев В. М. Вершины корнями сильны. — Ижевск, 1987.

Васин К. История и литература. — Йошкар-Ола, 1980.

Гайнуллин М. Х. Татарская литература и публицистика начала XX в. — Казань, 1966. Дэрдмэнд. Исэ жиллэр. — Казан, 1980.

Домокош П. История и фольклор как источники художественной литературы финно-угорских литератур: Тезисы всемирного конгресса финно-угроведов. — Таллинн, 1970.

Ибраһимов Г. Эсэрлэр: Сигез томада. — Казан, 1974—1980. Иван Яковлевич Яковлев, 1848—1930. — Чебоксары, 1948. Иванов И. В. Собрание сочинений. — Чебоксары, 1957.

Илюминский Н. Переписка о чувашских изданиях Переводческой комиссии. — Казань, 1900. История удмуртской советской литературы: В 2 т. — Ижевск, 1987. — Т. 1.

И. Я. Яковлев и его школа. — Чебоксары, 1971.

Канюков В. Я. Развитие художественной литературы и народных художественных традиций. — Чебоксары, 1979. Каримуллин А. Татарская книга начала XX века. — Казань, 1974.

Каримуллин А. У истоков татарской книги. — Казань, 1971. Нигматуллин Э. Г. Раздвигая века границы. — Казань, 1977. Нуруллин И. XX йоз башы татар эдэбияты. — Казан, 1982.

Нуруллин И. Тукай. — М., 1977.

Нуруллин И. Эмирхан Фатых. — Казан, 1988.

Очерки истории марийской литературы. — Йошкар-Ола, 1963. — Ч. 1. Рамазанов Г. Мэжит Гафури. — Өфө, 1965.

Рахим Г., Газиз Г. Татар эдэбияты тарихы. — Казан, 1923. Сагди Г. Символизм турында. — М., 1932.

Сироткин М. Я. Очерки дореволюционной чувашской литературы. — Чебоксары, 1967. Татар эдэбияты тарихы: 6 т. — Казан, 1985—1986. — Т. 2, 3.

Татар эдэбияты тарихына материаллар. — Казан, 1967.

Тингаева Л. А. Дооктябрьская мордовская литература. — Саранск, 1989.

719

Тривина И. К. Удмуртская народная поэзия. — Ижевск, 1964. Хасанов М. Х. Галимджан Ибрагимов. — М., 1987.

Хөсэинов Г. Б. Заман. Эдэбият. Эдин. — Өфө, 1977.

Яковлев И. Я. Краткий очерк Симбирской учительской школы. — Симбирск, 1908. Ярми Х. Татар халкынын поэтик ижаты. — Казан, 1967.

Глава девятая ГРУЗИНСКАЯ ЛИТЕРАТУРА

Абашидзе К. Цховреба да хеловнеба. — Тбилиси, 1971. Абашидзе К. Этиудеби. — Кутаиси, 1911—1912. — Т. 1—2. Асатиани Г. Поэзиа да поетеби. — Тбилиси, 1946. Асатиани Л. Жизнь Акакия Церетели. — Тбилиси, 1959.

Барамидзе А., Радиани Ш., Жгенти В. История грузинской литературы. — Тбилиси, 1958. Бенашвили Д. Критикули нарквевеби XX саукунис картул литературазе. — Тбилиси, 1967. Гацерелиа А. Литературули нарквевеби. — Тбилиси, 1948.

Гвердцители Г. Далекие и близкие. — Тбилиси, 1983.

Гозалишвили Ш. Картули револуциури мхатврули литературно историисатвис. — Тбилиси, 1963. Гольцев В. Грузинские писатели XIX века. — М., 1948.

Гомартели И. Рчеули тхзулебани. — Тбилиси, 1966. — Т. 1—2. Джибладзе Г. Критикули этиудеби. — Тбилиси, 1959. — Кн. 3. Джорджадзе А. Наазреви. — Тбилиси, 1911. — Кн. 3.

Жгенти В. Мцерлоба да танамедровеба. — Тбилиси, 1976. Зандукели М. Шио Арагвиспирели. — Тбилиси, 1966. Каландадзе Г. Эгнате Ниношвили. — Тбилиси, 1959. Карелишвили Е. Иродион Евдошвили. — Тбилиси, 1956. Картули литературно историа. — Тбилиси, 1982. — Т. 5.

Кикодзе Г. Рчеули тхзулебани. — Тбилиси, 1963—1964. — Т. 1, 2. Маргвелашвили Г. Несгорающий костер. — Тбилиси, 1973. Маргвелашвили Г. Поэзиис натели. — Тбилиси, 1976. Мерквиладзе Г. Литература да цховреба. — Тбилиси, 1959. Натрошвили Г. Ори саукунис миджнадзе. — Тбилиси, 1963.

Николадзе А. Русско-грузинские литературные связи. — Тбилиси, 1958. Радиани Ш. Ахали картули литература. — Тбилиси, 1949.

Уахлеси картули мцерлоба. — Тбилиси, 1984. — Т. 1.

Хаханов А. Очерки из истории грузинской словесности. — М., 1906. — Вып. 4. Хундадзе С. Нарквевеби. — Тбилиси, 1941.

Цаишвили С. Литературули этиудеби. — Тбилиси, 1984.