Доведення. Користуючись (3.2) і (3.3) маємо наступне
і лема доведена.
Теорема 3.1. Нехай ![]()
![]()
(3.5)
Доведення. Нехай послідовність ядер ![]()
![]()
задовольняє
всі умови леми 1. Покладемо
Видно, що ![]()
є
тригонометричний поліном порядку не вище ![]()
Оцінимо ![]()
.
Маємо
Тому
Оцінимо останній інтеграл. Вважаючи в нерівності (1.6) ![]()
,
отримаємо, що
Звідси і із (3.4) слідує:
Підставивши цю оцінку в (3.6), отримаємо твердження теореми.
Наслідок. Нехай ![]()
-
натуральне число, ![]()
-
ціле невід’ємне. Тоді
Дійсно, згідно (1.11),
Використання теореми 3.1 дає (3.7).
Теорема
4.1. Нехай ![]()
і
![]()
-
її найкраще наближення поліномами із
![]()
. Якщо при всіх натуральних ![]()
тоді при ![]()
можна
стверджувати, що
А якщо ![]()
,
то
![]()
*).
Доведення. Для будь-якого натурального ![]()
існує
тригонометричний поліном ![]()
порядку не вище ![]()
,
для якого
Покладемо
Легко побачити, що
або
Візьмемо будь-яке число ![]()
,
для якого
і нехай ![]()
Тоді
Нехай натуральне число ![]()
підібрано
із умови
(очевидно, ![]()
).
В такому разі
Дамо оцінку поліному ![]()
Звідси
отже,
де покладемо для кратності
З іншого боку, ![]()
є
тригонометричний поліном порядку не вище ![]()
.
Отже, для його похідної на основі нерівності С. Н. Бернштейна*) справедлива оцінка
На основі формули Лагранжа
Тому
Зважаючи на те що ![]()
і ![]()
об’єднані
єдиною умовою ![]()
,
остання нерівність показує, що
де ![]()
.
Помітно, що, в силу (4.1)
надамо останній нерівності вигляд
До цих пір міркування однаково відносились як до випадку, коли ![]()
так
і до того, коли ![]()
Тепер
нам треба розрізнити ці випадки.
Якщо ![]()
то
Але за (4.1)
Отже,
і
Інакше кажучи,
А це означає, що ![]()
.
Якщо ж ![]()
,
то нерівність (4.2) має вигляд
Із нерівності ![]()
випливає,
що
а так як ![]()
(або
![]()
),
то
звідки
Позначимо через ![]()
число,
більше, ніж ![]()
і ![]()
,
знаходимо
Що і завершує доведення теореми.
Розглянемо клас Ліпшиця порядка ![]()
:
Нехай
функція ![]()
,
![]()
:
Де
Зробимо заміну змінних. Нехай ![]()
, де ![]()
.
Функція ![]()
.
За теоремою Джексона (2.1) існує тригонометричний поліном ![]()
, порядку не вище ![]()
,
для якого справедлива оцінка:
Відомо, якщо функція ![]()
-
парна, то тригонометричний поліном ![]()
-
також буде парним. Тоді він матиме вигляд:
Доведемо, що поліном ![]()
можна
представити у вигляді:
Для доведення рівності (5.3) скористаємося відомими тригонометричними формулами:
Із формули (5.5) справедлива наступна лема.
З формули (5.4) та леми 5.1 отримаємо:
Рівності (5.6) доводить справедливість рівності (5.3).
Отже, виходячи із оцінки (5.1) та рівності (5.3), отримаємо наступне:
повернемося до заміни ![]()
:
Далі, застосуємо обернену теорему Діціана і Тотіка:
Отже, ми довели наступне, що якщо ![]()
,
тоді ![]()
також.
(5.10)
Доведемо це твердження у зворотній бік. Нехай відомо, що
Тоді, за прямою теоремою Діціана і Тотіка, існує поліном ![]()
,
для якого виконується нерівність:
Знову, вводимо заміну: ![]()
, де
![]()
.
З (5.11) одержимо
Застосувавши обернену теорему Бернштейна, отримаємо те, що
![]()
Тобто, показали, якщо ![]()
,
то ![]()
(5.14)
Отже, можна зробити висновок. Із тверджень (5.10) і (5.14)
випливає наступна рівність
![]()
.
Тобто ми довели, що клас Ліпшиця дорівнює класу Діціана і Тотіка.
Висновок
У дипломній роботі було розглянуто означення модуля неперервності та
його властивості, а також властивості введені Діціаном і Тотіка. Були згадані
такі теореми: теорема Джексона, узагальнена теорема Джексона, теорема Діціана і
Тотіка, теорема С. Н. Бернштейна. Використовуючи властивості модулів
неперервності і застосовуючи прямі і обернені теореми Джексона і Бернштейна та
Діціана і Тотіка, у дипломній роботі встановлено зв’язок між класами
Діціана-Тотіка і деякими класами, що задовольняють умову Ліпшиця.