Кліматичний аналіз міста Білгород-Дністровський
Вступ
Бі́лгород-Дністровський - місто обласного підпорядкування в Одеській області, районний центр. Засноване в 4 столітті до Р.Х.. Населення: 50 тис. осіб (2014).
Місто
розташоване на Дністровському лимані за 18 км від Чорного моря і за 81 км від
Одеси.
1. Історична довідка
У 4 столітті до н. е. на острові, що омивався двома рукавами Тіраса (Дністра), жителі Мілету заклали поліс, який отримав назву Офіуса («місто змій»), через велику кількість плазунів. Незабаром на високому правому березі річки виросла Тіра - поселення скіфів-орачів. Згодом відмінності між полісами стерлися, населення перемішалося, утворивши нову спільноту - скіфоеллінів, або мікселлінів. А коли внаслідок підняття рівня Світового океану Офіусу затопило - її мешканці перебралися до Тіри.
У 107 році Римська імперія завоювала Дакію, вийшла до Дунаю і зробила його прикордонною річкою. Форпостом імперії стала Алба-Юлія (так перейменували Тіру).
У 238 році Алба-Юлію захопили готи, котрі вже 257 року почали будувати в місті піратський флот і стали здійснювати набіги на римські провінції.
У 371 році під мурами поліса з'явилися орди гунів, які знайшли спільників в особі поневолених готами скіфоеллінів. У самісінький розпал битви за місто вони відчинили браму, через яку увірвалися кочовики. Від цілковитого знищення готів врятувала домовленість із імператором Римської імперії, котрий 376 року дозволив менш як 200 тисячам готів розселитися в Мезії та Фракії. А завойовники-гуни, на знак подяки несподіваним союзникам, майже відновили історичну назву поліса - Туріс.
Утім, у складі гунського війська були й слов'яни, котрі осіли в завойованому місті. А вже через три століття воно стало резиденцією легендарного хана Аспаруха, який підкорив сім слов'янських племен і679 року розбив візантійську армію. Ще через два роки на відбитих у Константинополя землях було засновано перше Болгарське царство. Після цього нашестя у полісі утвердилося східнослов'янське плем'я тиверців. Воно підняло місто з попелу, а оскільки основним будівельним матеріалом став білий вапняк, то назвали його Білим городом.століття ознаменувалося приходом у Північне Причорномор'я кочових угрів, яких згодом змінили печеніги. У далекому Києві спочатку не звернули уваги на цю напасть, і вже 907 року князь Олег організовує великий похід Русі на Візантію, участь в якому брали й тиверці. Царград підступно помстився їм, 915 року нацькувавши печенігів на Білий город. І хоча мури й будинки під час нападу вціліли - вирізано й продано в неволю візантійцям було більш як половину населення міста.
року місто захопили татари, котрі були такими ж тюрками, як і половці, тому без проблем сприйняли милу тюркському вуху назву Ак-Ліба. Однак надовго вони там не затрималися - 1288 року ханНогай, маючи потребу в коштах для боротьби з іншими чингізідами, за щедру плату віддає місто генуезьким купцям. Як у калейдоскопі починають змінюватися його назви: Білий Замок (Аспрокастро) стає Зеленим (Мальвокастро) і Замком на горі (Монкастро). А з 1362 року, коли повсталі городяни вигнали набридлих баришників і лихварів геть, - навіть Чорним (Маврокастро).
У 1395 році, під час війни між Тимуром та Тохтамиш ханом, місто було взяте авангардом армії Тимура під командуванням еміра Османа.
Місто набуло вільного статусу, посівши помітне місце в економічному житті краю: розвиває ремесла, карбує монету, здійснює вигідні торгові операції. Наприкінці XIV століття Білгород (а по-новому Четатя-Албе, або Фегер-Вар) увійшов до складу Молдовського князівства, якому протегував його сюзерен - Угорське королівство. Молдовські господарі подбали про відновлення старих і будівництво нових оборонних споруд. На каменях мурів викарбовано роки - 1399 і 1432. Остання розбудова фортеці була виконана майстром Федорком в 1482 році.
Уздовж фортечної стіни довжиною біля 2 кілометрів вишикувалися 26 веж (спочатку їх було 34) - 12 бойових і 14 глухих, які слугували для зв'язки куртин. Зі східного, західного та південного боків фортеця була оточена ровом, початкова ширина якого сягала 14, а глибина - 21 метра. Причому його дно лежало на три метри нижче від рівня води у лимані. Там, де рів підходив до лиману, було влаштовано спеціальні заслінки, які у разі небезпеки піднімалися й заповнювали його водою. Для зв'язку із зовнішнім світом фортеця мала двоє воріт: Головні (Кілійські) розташовувалися з боку суходолу у двоярусній вежі, оснащеній двома ворітьми, двома опускними ґратами та підйомним мостом; натомість же Овідіопольські ворота виходили до лиману, а для сполучення між частинами фортеці було влаштовано ще четверо внутрішніх воріт.
Разом із Кілією, фортеця неодноразово ставала серйозною перешкодою на шляху до експансії турецьких султанів. Так, 1420 року османський флот спробував узяти місто, але був відбитий із чималими для нього втратами. У 1475 30 000 армія під керівництвом господаря Молдови Стефана ІІІ Великого захопила місто, але султан Баязид ІІ який вважав Четатя-Албе ворітьми не тільки до Молдови, а й цілої Речі Посполитої. У 1484 році він зібрав небачене на той час військо, яке складалося з 300 тис. турків, 50 тис. кримських татар Менглі-Герая та загонів волохів. Обкладене і з боку суходолу, і з боку лиману місто без надії на порятунок боронилося з 1-го до 16 серпня. Із 20 тис. його мешканців вціліли тільки 200 родин, 4 тис. осіб продано у рабство.
У 1574 на турецьке місто нападає козацький флот (25 чайок з екіпажем у складі 600 чол.) на чолі з отаманом Хомою (Фомою) Покотилом, які допомагали господару Іванові Воде Лютому у війні проти Туреччини. Завдяки несподіваному нападові козаки ненадовго оволоділи важливим портом, але замок так і не змогли взяти. Навесні 1614 біля Ак-Кермана відбувається битва між ордами бунтівногонуреддіна Шагін-Ґерая і хан-агаси (ханського радника) Бек-аги, який здобув перемогу. Шагін-Ґерай спочатку переховувався у Кілії, а пізніше втік до Ірану.
Для контролю за загарбаною територією було переселено татар, які утворили Буджацьку орду із центром в Ак-Кермані (Білій Фортеці). Іноді її називали сухо й офіційно - Керман, або й зовсім по-панібратськи Акджа (біленька). Звідси походив видатний мусульманський вчений Мухаммад аль-Аккірмані (пом. 1760).
Під Ак-Керрманом 9 березня 1637 кримська орда на чолі з калгою Хусам-Ґераєм та нуреддіном Саадет-Ґераєм, прислана ханом Інаєт Ґераєм І, якій допомагав загін запорожців на чолі з гетьманомПавлом Бутом (Павлюком), перемогла буджацьких татар. Кримські татари в квітні-травні оточили Кілію та Кафу, вимагаючи видати ханові прихильників мурзи Кан-Темира Кривавого Меча, який з двором та синами утік до Туреччини. Рештки Буджацької орди було наказано переселити в Крим, але ногайці повстали під Ачі-Кале (нині - Очаків), вбили калгу та нуреддіна та повернулись на батьківщину.
В ході Російсько-турецької війни 1787-1791 рр. при взятті міста у 1789 р. відзначився генерал-поручик В.А. принц Ангальт-Бернбурзький.
За Бухарестським трактатом 1812 року землі між Дністром і Дунаєм перейшли до Російської імперії. Буджацьких і ногайських татар було виселено до Таврійської губернії, а в спустошений моровою виразкою край потекли розрізнені людські струмочки - болгари, гагаузи та німці-колоністи знову обживали цю землю.
Згодом Аккерманська фортеця втратила своє воєнно-оборонне значення, і 1832 р. її зняли з реєстрів як стратегічний об'єкт, а 1859-го передали в управління міської влади. Бессарабський і Новоросійський губернатор граф Строганов пішов далі й дозволив Російському товариству пароплавства й торгівлі брати вапняк із фортечних мурів для облаштування пристані. Від цілковитої руйнації фортецю врятував той факт, що видобувати вапняк із кар'єра виявилося значно легше, ніж розбирати мури замку.
Після революції та громадянської війни Бессарабія загалом і Ак-Керман зокрема потрапляють під владу Румунії. Однак під час Другої світової війни місто повертається до складу Радянського Союзу і указом президії Верховної Ради СРСР від 9 серпня1944 р. йому було повернуто колишню назву Білгород із визначенням Дністровський.
У 1999 році Білгород-Дністровський урочисто відзначив 2500-річчя. Місто було визнане ЮНЕСКО одним із найстаріших у світі[2].
У 2002
році було прийнято гімн міста.

Прапор
міста Герб міста
.
Архітектурно-будівельний кліматичний район
Південно-Східний
Рельєф: Територія міста лежить у межах Причорноморської низовини. Територія відрізняється характерним фактором для південних степових районів України - відсутністю природних лісових масивів. Поверхня на півночі - хвиляста рівнина, на півдні - плоска лиманно-морська рівнина, слабо розчленована долинами та балками. Переважають південні чорноземи.
Водойми: лиман Чорного моря, що слугує природнім обмеженням і є формотворчою.
Озеленення: степова зона.
Температурний режим
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Середня місячна tо повітря
-1.3
-0.6
2.9
9.2
15,3
19,6
22,0
21,6
17,0
5,8
1.8
1,1
Середня добова амплітуда to
5,3
5,0
5,3
6,4
6,9
7,5
8,0
8,1
7,8
6,5
5,4
5.1
Амплітуда коливань мінімальна
-1,35
-1,9
0,25
6
11,8
15,8
18
17,5
13,1
2,2
0,9
1,4
Амплітуда коливань максимальна
-3,9
-3,1
5,5
12,4
18.7
23,3
26
25,6
21
9
4,5
3,6
Графік середніх
температур зовнішнього повітря по місяцях
Середня
температура за рік: 10,3ºС
Абсолютно
мінімальна: -24ºС
Абсолютно
максимальна: 29ºС
Тривалість
періоду із середньою добовою температурою повітря ≤
8ºС: 158 діб;
Вітровий режим
Пн.
ПнСх
Сх.
ПдСх
Пд.
ПдЗх
Зх.
ПнЗх
Штиль, %
Січень
повторюваність
21,4
14,1
8,4
4
8
12,4
16,3
15,4
2,0
швидкість
3,7
4,9
5
4,1
3
2,6
2,4
3,0
Липень
повторюваність
17,1
8,8
5,3
6,1
15,8
8,8
15,2
22,4
2,0
швидкість
3,2
2,8
2,5
2,6
3,1
2,3
2,1
2,5
Середньорічна
повторюваність
19,3
11,5
5,4
5
11,9
10,6
15,8
18,9
2,0
швидкість
3,6
3,8
3,8
3,4
3
2,5
2,3
2,8
Переважаючий вітер:
північний, північно-західний.
Вологісний режим
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Відносна вологість, %
82
81
79
75
72
70
67
66
71
76
82
83
Середня
відносна вологість за рік - 75%
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Середня добова амплітуда відносної
вологості, %
8
10
12
15
17
20
21
22
22
17
11
8
Хмарність
Кількість хмарності у
балах
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
загальна
7,7
7,4
7,3
6,6
5,8
5,4
4,7
4,3
4,8
5,8
7,6
6,3
нижня
5,5
5,0
4,4
3,1
2,4
2,2
1,9
1,6
2,1
3,3
5,5
3,6
Середня кількість загальної
хмарності за рік - 6.1 балів
Середня кількість
нижньої хмарності за рік - 3,4 бали
Кількість ясних і
похмурих днів за загальною хмарністю
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
За рік
ясні
1,1
1,3
1,2
2,3
3,2
3,6
5,0
6,9
5,4
3,5
1,0
0,8
35,3
похмурі
14,6
13,3
14,2
10,6
8,3
6,0
4,0
3,7
4,9
8,2
14,6
16,5
118,9
Опади
Середня кількість опадів
по місяцях
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
Опади, мм
37
39
33
30
38
48
44
42
39
28
44 Кількість опадів за рік
461 мм
Добовий максимум 86 мм
Висота снігового покриву
20 см
Тривалість снігового
покриву 4/XI - 5/III
Сонячна радіація
Сумарна сонячна радіація
(пряма і розсіяна) на горизонтальну поверхню за ясного неба, (МДж/м2)
Місяць
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
горизонтальна
200
309
517
666
824
842
826
714
543
387
227
164
Сонячна радіація (пряма і
розсіяна) на вертикальну поверхню за ясного неба, (МДж/м2)
Місяць
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
пряма
Пн
0
0
0
10
31
56
42
10
0
0
0
0
Сх
75
106
168
236
275
269
267
234
202
161
88
63
Пд
388
425
427
315
231
175
194
265
351
436
383
361
Зх
91
135
214
217
243
232
255
218
185
149
88
72
розсіяна
Пн
30
37
55
72
97
111
113
91
57
38
25
20
Сх
44
53
89
102
122
131
135
117
80
55
39
29
Пд
63
76
103
117
118
122
125
116
101
80
56
47
Зх
42
50
84
104
125
135
136
119
82
57
39
28
Графіки прямої сонячної
радіації на вертикальну поверхню при безхмарному небі
Графіки розсіяної
сонячної радіації на вертикальну поверхню при безхмарному небі
Теплова радіація
Місяць
Хмарність
Ясне небо
Середня
Доза теплової радіації за місяць,
МДж/м2
На горизонтальну площину
На вертикальну площину
Просторова
На горизонтальну площину
На вертикальну площину
Просторова
I
600
732
699
704
774
754
II
549
670
640
635
705
687
III
651
790
755
735
823
801
IV
711
851
816
766
873
846
V
823
974
937
867
991
960
VI
863
1012
975
900
1026
994
VII
929
1085
1046
962
1097
1064
VIII
920
1076
1037
949
1087
1052
IX
822
968
932
858
982
951
X
766
910
874
826
934
907
XI
670
803
770
769
842
824
XII
631
764
731
740
808
791
Висновки
Витяги із ДБН
В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи»:
Карта
районування території України за характеристичними значеннями ваги снігового
покриву
· Вага снігового покриву (2 район) - 1000 Па;
Карта
районування території України за характеристичними значеннями вітрового тиску
· Характеристичні значення вітрового тиску (3 район) - 500 Па;
Карта
районування території України за характеристичними значеннями товщини стінки
ожеледі
· Характеристичні значення товщини стінки ожеледі (5 район) - 28 мм;
Карта
районування території України за характеристичними значеннями вітрового тиску
при ожеледі
· Характеристичні значення вітрового тиску при ожеледі (5 район) -
350 Па;
Витяг
із ДБН В.1.1-12-2006 «Будівництво у сейсмічних районах»
· Інтенсивність землетрусів оцінюють в 9 балів;
Підсумки:
· Місто
розташоване на Дністровському лимані за 18 км від Чорного моря і за 81 км від
Одеси
· Характерним
рельєфом краю є близькість до моря і поступовий спухи на південний-схід
· Місто
має досить велику кількість заводів, і значну забруднюваність повітря.
Проблематика:
· Місто
одне з найстаріших, і має велику кількість історичної забудови, і велику
кількість катакомб, незважаючи на близькість до моря, і велику сейсмічну
активність, тому будівництво там доволі складне.
Рекомендації:
· Рельєф місцевості - рівнинний, а отже не чинитиме вагомого впливу
на планування міста, проте багаті водні ресурси спричинюють певні незручності;
· Білгоро-Дністровський належить до степового кліматичного району,
якому характерні доволі сильні вітри. Для зменшення швидкості та сили вітру
необхідно збільшити кількість озеленення;
· Найчастіший напрям вітру - північний, а отже в цьому напрямку
найкраще проектувати великі магістральні дороги та заводи. а масивні будинки
робити плавними та розташовувати вздовж;
· Сейсмічну активність в Білгород-Дністровському оцінюють в 9 балів,
що потрібно враховувати у зведенні висотних будівель, роблячи їх
сейсмостійкими;
· Високий рівень грунтових вод і вологість повітря зумовлюють
планування будинків з глибоким фундаментом (на приклад палевим);
· Середньорічна кількість опадів доволі значна, а отже, є потреба
застосовувати потужні дренажні системи;
· При виборі кольору будівель необхідно зважати на достатньо високі
значення сонячної та теплової радіацій. Тобто, необхідно обирати світлі
пастельні тони, які запобігатимуть перегріву приміщень. районний вітровий
повітря радіація
