Материал: Фінансова санація та банкрутство підприємства

Фінансова санація та банкрутство підприємства

Приватний навчальний заклад

Інститут ділового адміністрування

Кафедра фінансів та кредиту

Контрольна робота

з дисципліни "Фінансова санація та банкрутство підприємства"

варіант № 6

Кривий Ріг - 2010

Зміст

. Типове завдання

2. Модель Альтмана

. Модель Спрінгейта

. Універсальна дискримінантна функція прогнозування банкрутства

Література

Додатки

1. Типове завдання

По даним фінансової звітності за допомогою моделей Альтмана, Спрінгейта та універсальної дискримінантної функції оцінити ймовірність банкрутства обраного підприємства.

Завдання: розрахунки проводити за декілька років та зробити висновки щодо зменшення чи збільшення ймовірності банкрутства обраного підприємства.

Рішення

Одним із найважливіших інструментів системи раннього попередження банкрутства підприємств та методом його прогнозування є дискримінантний аналіз. Зміст дискримінантного аналізу полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будується функція та обчислюється інтегральний показник, на підставі якого з достатньою ймовірністю можна передбачити банкрутство суб'єкта господарювання.

Дискримінантний аналіз базується на емпіричному дослідженні фінансових показників численних підприємств, певна частка з яких збанкрутіли, а решта - успішно діють далі. При цьому добирається сукупність показників - коефіцієнтів, для кожного з яких визначається питома вага в так званій "дискримінантній функції". Вагомість, як і граничне значення розглядуваних коефіцієнтів, може коригуватися. Вона залежить від галузі, до якої належить підприємство, загальної економічної та політичної ситуації в країні, рівня інфляції та інших факторів. Значення інтегрального показника дає підстави для висновку про належність об'єкта аналізу до підприємств-банкрутів чи підприємств, які успішно функціонують.

Існує багато підходів до прогнозування фінансової неспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства.

У зарубіжній практиці поширення набули дві моделі прогнозування банкрутства - Альтмана та Спрінгейта, названі на честь їх авторів.

2. Модель Альтмана

-рахунок Альтмана (розроблено в 1968 році) побудовано за допомогою мультиплікативного дискримінантного аналізу. Він дозволяє визначити, чи належить певне підприємство до потенційних банкрутів, чи ні.

Z-рахунок Альтмана являє собою функцію від декількох показників, що характеризують економічний потенціал підприємства і результати його роботи за минулий період. У загальному вигляді Z-рахунок Альтмана має такий вигляд:

Це п'ятифакторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства:

Значення "Z" наступним чином пов'язане з імовірністю банкрутства:1,8 - дуже висока;

,81Z2,70 - висока;

,71 Z2,99 - можлива;3,0 - дуже низька.

У 1983 р. Альтман запропонував нову модель. За новою формулою можна було визначати імовірність банкрутства компаній, акції яких не були представлені на біржі:

де х 4 - балансова вартість власного капіталу / зобов’язання:

.

Інші змінні ідентичні традиційній моделі.

Для компаній, акції яких не котируються на біржі, значення "Z" наступним чином пов'язане з імовірністю банкрутства:

< 1,23 - підприємство є безумовним банкрутом;

,23-2,90 - зона невизначеності

> 2,90 - фінансово стійкі підприємства

Наявність різних варіантів коефіцієнтів не є помилкою, а лише відображає специфіку побудови та застосування моделі Альтмана. Справа в тому, що коефіцієнти в моделі Альтмана обчислюються на основі статистичного аналізу даних про фінансовий стан збанкрутілих підприємств за певний період часу. Перший з варіантів є й історично перший, оскільки він був опублікований в 1968 році. Його отримано на основі аналізу даних за 1946-1965 рр., які містили фінансові звіти 33 компаній, що збанкрутували протягом цього часу, а також звіти 33 випадково обраних фінансово стійких компаній. За цим варіантом граничне мінімальне значення показника Z становить 2,7. Тобто, якщо для досліджуваного підприємства Z-рахунок буде менше, ніж 2,7, то імовірність банкрутства такого підприємства оцінюється як висока.

Другий варіант було вперше опубліковано в 1983 р. Особливість його полягає в тому, що він розроблений для компаній, акції яких не котирувалися на біржі. Тому оцінка вартості власного капіталу для цього варіанту показника здійснюється на основі даних балансу, а не ринкової оцінки, що більше підходить для оцінки українських підприємств.

Розрахуємо значення Z-показника - інтегрального показника рівня загрози банкрутства для Центрального гірничо-збагачувального комбінату на 2007 рік за моделлю Альтмана 1983 р.:

Отже, так як Z-показник у 2007 р. для ЦГЗК Z 3,0 (6,29>3,0), то ймовірність банкрутства підприємства дуже низька.

Розрахуємо значення Z-показника - інтегрального показника рівня загрози банкрутства для Центрального гірничо-збагачувального комбінату на 2008 рік:

Так як Z-показник у 2008 р. для ЦГЗК Z 3,0 (6,29>3,0), то ймовірність банкрутства підприємства дуже низька.

Розрахуємо значення Z-показника - інтегрального показника рівня загрози банкрутства для Центрального гірничо-збагачувального комбінату на 2009 рік:

Так як Z-показник у 2009 р. для ЦГЗК Z 3,0 (3,54>3,0), то ймовірність банкрутства підприємства дуже низька.

Таким чином, на підставі зробленого аналізу можемо зробити висновок, що протягом аналізованого періоду 2007-2009 рр. ймовірність банкрутства для ЦГЗК була дуже низькою, що свідчить про стійкий фінансовий стан підприємства.

В 2008 р. значення Z-показника не змінилося проти 2007 р. і залишилося на рівні 6,29, на що вплинуло: зростання частки робочого капіталу в активах комбінату з 20,24% до 54,18%, тобто на 33,94%; збільшення рентабельності активів за чистим прибутком на 17,07%; зменшення рентабельності активів за чистим доходом на 20,04%; зростання співвідношення власного капіталу та позикових коштів на 1,126, або на 112,6%; зниження рентабельності активів за обсягом продажу на 23,57%.

В 2009 р. Z-показник знизився на 43,72% порівняно з 2008 р., що пов’язано в першу чергу зі зменшенням обсягу продажу у 2009 р. на 2 496,657 млн. грн. та чистого прибутку на 1 668,846 млн. грн. порівняно з 2008 р.

. Модель Спрінгейта

банкрутство звітність вартість капітал

Ця модель була побудована Гордоном Л.В. Спрінгейтом в університеті Симона Фрейзера в 1978 році за допомогою покрокового дискримінантного аналізу методом, який розробив Едуард І. Альтман в 1968 році.

У процесі створення моделі з 19, - що вважалися кращими, - фінансових коефіцієнтів в остаточному варіанті залишилося тільки чотири. Загальний вид моделі:

де

Вважається, що точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, проте з часом цей показник зменшується.

Якщо Z<0,862, то підприємство є потенційним банкрутом.

При створенні моделі Спрінгейт використовував дані 40 підприємств і досяг 92,5 процентної точності прогнозування неплатоспроможності на рік уперед. Пізніше Бодерас, використовуючи модель Спрінгейта на даних 50 підприємств із середнім балансом в 2,5 мільйони доларів, досяг 88 процентної точності прогнозування.

Розрахуємо значення Z-показника Спрінгейта для Центрального гірничо-збагачувального комбінату на 2007 рік:

Отже, так як Z-показник Спрінгейта у 2007 р. для ЦГЗК Z0,862 (2,629>0,862), то підприємству у 2008 р. не загрожує банкрутство і воно не є потенційним банкрутом.

Розрахуємо значення Z-показника Спрінгейта для Центрального гірничо-збагачувального комбінату на 2008 рік:

Отже, так як Z-показник Спрінгейта у 2008 р. для ЦГЗК Z0,862 (4,06>0,862), то і в 2009 р. комбінат збереже високу платоспроможність і тому він не є потенційним банкрутом.

Розрахуємо значення Z-показника Спрінгейта для Центрального гірничо-збагачувального комбінату на 2009 рік:

Отже, так як Z-показник Спрінгейта у 2007 р. для ЦГЗК Z0,862 (1,42>0,862), то підприємства не є потенційним банкрутом.

Таким чином, на підставі зробленого аналізу можемо зробити висновок, що протягом аналізованого періоду 2007-2009 рр. ймовірність банкрутства для ВАТ "ЦГЗК" була дуже низькою, що свідчить про стійкий та стабільний фінансовий стан підприємства.

В 2008 р. Z-показник Спрінгейта зріс на 54,43% порівняно з 2007 р., що пов’язано зі збільшенням обсягу продажу на 2 068,876 млн. грн. та прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на 1 536,544 млн. грн., а також валюти балансу на 2 173,614 млн. грн., що в свою чергу вплинуло на зростання рентабельності активів за прибутком до оподаткування на 17,43%, збільшення рентабельності короткострокової заборгованості за прибутком до оподаткування на 96,94%; зростання частки робочого капіталу в активах комбінату з 20,24% до 54,18%, тобто на 33,94%; зниження рентабельності активів за обсягом продажу на 23,57%.

В 2009 р. Z-показник Спрінгейта значно знизився (на 0,77, або на 65,02%) порівняно з 2008 р., що пов’язано в першу чергу зі зменшенням у 2009 р. прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на 78,32%, зниженням обсягів продажу на 49,04% та зростанням валюти балансу на 38,73% порівняно з 2008 р.

В Україні використання зарубіжних дискримінантних моделей ускладнюється такими чинниками:

–   моделі побудовані за даними зарубіжних компаній, а будь-яка країна має свою специфіку.

–        критерій Z побудований у минулі десятиріччя; за останні роки економічна ситуація у світі значно змінилася і тому абсолютно очевидно, що повторення аналізу на більш пізніх даних не залишило б структурний склад моделей без змін.

–        існують розбіжності у врахуванні вагомості окремих показників у моделях.

–        значно впливає інфляція на формування деяких показників.

–        балансова вартість окремих активів не відповідає їх ринковій ціні.

Але, незважаючи на названі недоліки, дані моделі мають високу ймовірність оцінки і досить дієві на практиці. Ці моделі можна використовувати з певною корекцією як окремо, так і в сукупності для підтвердження результатів. Найбільш помітна залежність між моделями в динаміці, бо одномоментний аналіз може і не дати вірних результатів.

. Універсальна дискримінантна функція прогнозування банкрутства

Умовам діяльності українських підприємств більше відповідає універсальна дискримінантна модель. Ця модель була побудована на основі кількох методик прогнозування банкрутства:

Універсальна дискримінантна функція:

де

Для обчислення коефіцієнта X1 використовується показник Cash Flow, який характеризує величину чистих грошових потоків, які утворюються в результаті операційної та інвестиційної діяльності й залишаються в розпорядженні підприємства в певному періоді.