Джерело: Державна служба статистики України: веб-сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
У зв'язку з відсутністю нових шляхів вивільнення достатнього обсягу коштів з економіки уряду необхідно скорегувати курс державної політики для наступного погашення зобов'язань. Тому, дослідження рівня фінансових можливостей доцільно далі проводити з урахуванням воєнно-економічного аспекту. Для більш детального розуміння фінансових процесів в середині країни доцільно розглянути наступні показники (рис. 2).
З початком воєнного конфлікту у 2014 році відбулося призупинення процесів економічного розвитку, що у 2015-2017 роках спричинило збільшення валового нагромадження та з 2017 року постійне зменшення всіх показників до рівня кризи 2008-2009 років, що є негативним та потребує втручання з боку держави для покращення ситуації.
Для визначення можливих коливань (табл. 1) обраних відношень використаємо наступні твердження:
1) загальні світові середні військові витрати в середньому на 2021 рік становлять 3,2 % від ВВП;
2) максимальні світові середні військові витрати на душу населення на 2021 рік становлять 60%;
3) максимальні світові середні військові витрати до державних витрат на 2021 рік становлять 10%.
Рисунок 2 - Динаміка деяких показників, що мають вплив на фінансові можливості держави
Джерело: Державна служба статистики України: веб-сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
Таблиця 1 - Рівні можливостей забезпечення фінансових ресурсів держави (авторська розробка)
|
Фінансові ресурси |
фінансові ресурси |
можливості - військових витрат до валового внутрішнього продукту |
можливості - військових витрат на душу населення |
можливості - військових витрат до державних витрат |
|
|
недостатній рівень |
мінімальна межа (1) |
більше або = 3,21% |
більше або = 60,01 % |
більше або = 10,01% |
|
|
низький рівень |
межа (2) |
2,51%-3,20% |
50,01%-60% |
8,01%-10% |
|
|
граничний рівень |
межа (3) |
2,01%-2,5% |
40,01%-50% |
6,01%-8% |
|
|
задовільний рівень |
межа (4) |
1,51%-2,0% |
30,01%-40% |
4,01%-6% |
|
|
достатній рівень |
максимальна межа (5) |
менше або = 1,5% |
менше або = 35% |
менше або = 4 % |
Джерело: авторська розробка.
Результати розрахунків можливостей держави щодо фінансового ресурсу з урахуванням воєнно-економічного аспекту наведені у таблиці 2 у вигляді коефіцієнтів від "1" до "5" - від найгіршого результату до найвищого, відповідно.
Відповідно до отриманих результатів оцінювання рівнів можливостей забезпечення фінансових ресурсів держави з 2015 року є недостатнім для підтримання наміченого курсу державної політики, що потребує впливу уряду та або коригування цілей поточної державної політики, або її мети.
Складовою частиною воєнно-економічної безпеки є також матеріальні ресурси держави (у матеріально-речовій формі), які використовують для досягнення конкретних воєнно-економічних цілей. Матеріальні ресурси є основою життєдіяльності людини та суспільства, зокрема здійснення виробничої діяльності. Вони є одним із основних елементів виробничого потенціалу, необхідною основою для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт.
Під час розгляду даної складової доцільно звернути увагу на зміну валового нагромадження (ВН) основного капіталу та валової доданої вартості (ВДВ). Валове нагромадження характеризує приріст не фінансових активів, які протягом тривалого часу використовуються в процесі виробництва. Його величина оцінюється виходячи із загальної вартості основних засобів, придбаних інституційними одиницями (за винятком реалізованих) у звітному періоді, а також збільшення невироблених активів, що відбулося в результаті продуктивної діяльності інституційних одиниць. Натомість ВДВ - це різниця між випуском товарів і проміжним споживанням, що зазвичай визначається у цінах виробників, сумарна додана вартість, створена економікою за період.
Збільшення ВН над ВДВ (рис. 2) може бути свідченням щодо витрачання бюджетних коштів на покращення можливостей внутрішніх виробників/підприємств щодо вироблення/виготовлення/ надання продукції на внутрішній та зовнішні ринки.
Таблиця 2 - Рівні можливостей забезпечення визначених відношень, що мають вплив на стан фінансових ресурсів держави (авторська розробка)
|
можливості -відновлення військових витрат до валового внутрішнього продукту |
можливості - відновлення військових витрат на душу населення |
можливості -відновлення військових витрат до державних витрат |
||
|
2001 |
4 |
5 |
4 |
|
|
2002 |
4 |
5 |
4 |
|
|
2003 |
3 |
5 |
4 |
|
|
2004 |
4 |
5 |
4 |
|
|
2005 |
4 |
4 |
4 |
|
|
2006 |
4 |
3 |
4 |
|
|
2007 |
4 |
1 |
4 |
|
|
2008 |
4 |
1 |
5 |
|
|
2009 |
4 |
2 |
4 |
|
|
2010 |
4 |
2 |
5 |
|
|
2011 |
5 |
2 |
5 |
|
|
2012 |
4 |
1 |
5 |
|
|
2013 |
4 |
1 |
5 |
|
|
2014 |
3 |
1 |
4 |
|
|
2015 |
1 |
1 |
3 |
|
|
2016 |
2 |
1 |
3 |
|
|
2017 |
1 |
1 |
3 |
|
|
2018 |
1 |
1 |
3 |
|
|
2019 |
1 |
1 |
2 |
|
|
2020 |
1 |
1 |
2 |
|
|
2021 |
1 |
1 |
2 |
Джерело: результати розрахунків авторів.
Порівнюючи цей показник зі зміною ВВП можна опосередковано стверджувати про ефективність здійснення валового нагромадження для економічного ефекту для країни.
Відповідно до отриманих результатів порівняння темпів приростів валового нагромадження та обсягів ВВП можна стверджувати, що за останні 10-ть років були присутні три наявних "дисбаланси" (у 2011-му, 2016-му та 2020-му роках), за яких витрачання бюджетних коштів на збільшення валового нагромадження не мало вплив на зміну ВВП, тобто присутня можливість "проїдання державного бюджету" за ці періоди.
Не зважаючи на збільшення валового нагромадження матеріальних державних ресурсів екстраполяція співвідношення сукупностей деяких складових матеріальних ресурсів відносно створеної загальної доданої вартості на 2022-2024 роки з використанням поліному четвертого порядку має негативну динаміку (рис. 4).
Отже, з вищезазначеного можна зробити висновок, що зміна рівня ВВП з 2011 року не корелює з динамікою обсягів складових матеріальних ресурсів, що використовуються на створення доданої вартості, а фінансується в більшій мірі з інших джерел. Тому можливості отримання фінансової вигоди від поповнення матеріальної бази держави з кожним роком зменшуються, що знижує доцільність фінансування за цим напрямом.
Рисунок 3 - Результати порівняння темпів приростів валового нагромадження та обсягів ВВП
Джерело: результати розрахунків авторів.
Тому, руйнування промислового потенціалу країни, що посилюється факторами геополітичної кризи і військового протистояння на території Україні, може спричинити суттєві негативні наслідки для здатності до самовідновлення економічної системи. На таких традиційних системо утворюючих галузях несільськогосподарського напряму як транспортне і важке машинобудування, оборонно-промисловий комплекс та суміжних до них (металургія, видобувна промисловість) як раз і базується наявний економічний потенціал країни. Більше того, ОПК тісно пов'язаний із підтриманням належного стану економічної та інноваційно- технологічної безпеки, а основне спрямування результатів його діяльності - підтримання бойової могутності Збройних Сил, забезпечення їх високотехнологічним озброєннями та військовою технікою фактично і є фундаментом воєнно-економічної безпеки та оборони країни.
Рисунок 4 - Екстраполяція співвідношення сукупностей деяких складових матеріальних ресурсів відносно створеної загальної доданої вартості на 2022-2024 роки
Джерело: результати розрахунків авторів.
За оцінками експертного середовища РНБО України, які вони втілили у аналітичній записці "Можливості оборонно-промислового комплексу України в системі національної безпеки", воєнно-політичне керівництво більшості промислово розвинутих країн розглядають оборонно-промисловий комплекс як важливу складову стратегії національної безпеки та оборони країни і приділяють значну увагу захисту важливих і ефективно працюючих підприємств і організацій оборонної промисловості. В ньому сконцентровані значні інтелектуальні, виробничо-технічні та кваліфіковані людські ресурси, зберігається високий експортний потенціал, що забезпечує надходження до державного бюджету значних коштів. Підтримання високого рівня його розвитку для багатьох розвинутих країн є одним із пріоритетних воєнно-економічних завдань національної політики. Стабільна робота підприємств і організацій ОПК не тільки створює передумови для розвитку наукової сфери і суміжних галузей промисловості, але й сприяє переходу від сировинної моделі економіки до моделі інноваційного розвитку.
Відповідно до отриманих результатів співвідношення темпів приростів матеріальних ресурсів та валової доданої вартості; валового нагромадження та валової доданої вартості; валового нагромадження та валового внутрішнього продукту визначені межі (шкала) для кожного показника (табл. 3).
Таблиця 3 - Рівні можливостей держави забезпечення матеріальними ресурсами (авторська розробка)
|
Матеріальні ресурси держави |
Можливості відновлення темпів приростів МР до ВДВ |
Можливості відновлення темпів приростів ВН до ВДВ |
Можливості відновлення темпів приростів темпів приростів ВН до ВВП |
|
|
недостатній рівень |
мінімальна межа (1) |
нижче від 0,999 |
більше 1,000 |
|
|
низький рівень |
межа (2) |
від 1,000 до 1,100% |
від 1,000 до 0,970 |
|
|
граничний рівень |
межа (3) |
від 1,101 до 1,200 |
від 0,969 до 0,900 |
|
|
задовільний рівень |
межа (4) |
від 1,201 до 1,300 |
від 0,899 до 0,800 |
|
|
достатній рівень |
максимальна межа (5) |
більше 1,301 |
нижче 0,799 |
Джерело: авторська розробка.
А також наведено імплементацію цих показників відносно визначеної шкали (табл. 4).
Таблиця 4 - Рівні можливостей держави забезпечення матеріальними ресурсами, за виокремленими складовими (в коефіцієнтах)
|
Роки |
Можливості відновлення темпів приростів МР до ВДВ |
Можливості відновлення темпів приростів ВН до ВДВ |
Можливості відновлення темпів приростів темпів приростів ВН до ВВП |
|
|
2011 |
4 |
5 |
3 |
|
|
2012 |
1 |
1 |
1 |
|
|
2013 |
1 |
4 |
1 |
|
|
2014 |
1 |
4 |
1 |
|
|
2015 |
1 |
1 |
1 |
|
|
2016 |
1 |
1 |
5 |
|
|
2017 |
1 |
1 |
1 |
|
|
2018 |
1 |
3 |
1 |
|
|
2019 |
1 |
4 |
1 |
|
|
2020 |
1 |
5 |
1 |
|
|
2021 |
1 |
1 |
5 |
Джерело: результати розрахунків авторів.
Необхідно зауважити, що для стабільного розвитку матеріальних ресурсів, доцільно їх використовувати для збільшення їх валової доданої вартості, однак дослідження щодо співставлення темпів приростів виокремлених складових матеріальних ресурсів є свідченням диспропорційних процесів між формуванням ВВП, ВН МР та ВДВ МР за 2012-2021 роки; та відображає як слабкість процесів державного регулювання, так і нестабільність державної політики.
Даний підхід може бути використаний не тільки для дослідження динаміки інших складових можливостей забезпечення необхідного рівня воєнно-економічної безпеки, а й інших складових національної безпеки України.
Висновки
Можливості України щодо забезпечення необхідного рівня розвитку складових елементів воєнно-економічної безпеки не можна забезпечити без ведення коректної державної політики. Авторами статті розраховані рівні можливостей забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами (воєнно-економічний аспект) економіки до 2021 року включно, що дозволило оцінити не тільки їх поточний стан, а й динаміку за останнє десятиріччя. Результати розрахунків, наведених у формі коефіцієнтів, свідчать щодо наявних проблем у введені державної політики за відповідними напрямками. Стрімке зниження рівнів показників- відношень з 2015 по 2021 роки потребує удосконалення управлінських рішень у майбутньому та перебудови системи функціонування національної економіки для отримання більшого економічного ефекту. Це може підвищити можливість швидшого виходу України з "прихованої" кризи.