Материал: Дослідження рівнів сформованості художньо-творчої толерантності майбутніх учителів музики

Таблиця 1 Художні твори для оцінювання (метод семантичного диференціалу)

Сутність показника «Володіння художньо-естетичним тезаурусом» вивчалася за допомогою впровадження творчого завдання до анкети семантичного диференціала, в якому респонденти повинні були придумати назву твору, назвати автора художнього твору, його стиль або епоху, до якого він належить. Таким чином, стало можливим оцінити не лише вподобання та ставлення студентів до творів мистецтва, але й перевірити наскільки добре вони орієнтуються у різних культурних епохах та знають їх художні особливості.

За результатами виконання респондентами поставленого завдання було визначено, що студенти плутаються у мистецтвознавчій термінології, стилістичних особливостях різних художніх стилів, важко визначати часові межі існування різних художніх течій. Реакцію студентів на завдання придумати назву художніх творів можна поділи на три групи: одні респонденти творчо підійшли до виконання завдання (11,6%), надаючи цікаві пропозиції, які не повторювалися; інші (35,2%) обмежилися визначенням лише жанру твору, не надаючи йому програмності; 29,1% респондентів давали стереотипні назви, які повторювалися у відповідях інших; 24,1% опитаних взагалі не виконали це завдання.

Рівні сформованості показника «Усвідомленість сприйняття художніх образів різних стилів та жанрів на основі власних естетичних уподобань» були проаналізовані за допомогою методу математичної статистики функція нормального розподілу частоти оцінки по кожній зі шкал оцінювання. Далі наведено приклад графіків, на яких показано функції нормального розподілу для музичних творів сучасного композитора (рис. 1) та композитора класика (рис. 2), а також сучасного художника (рис. 3) та митця-класика (рис. 4).

Рис. 1. Графік частоти шкал семантичного диференціалу для музичного фрагменту № 7 (П. Хіндеміт)

Рис. 2. Графік частоти шкал семантичного диференціалу для музичного фрагменту № 4 (Ф. Шуберт) 0,35

Рис. 3. Графік частоти шкал семантичного диференціалу для картини № 5 (М. Райс)

Рис. 4. Графік частоти шкал семантичного диференціалу для картини № 1 (Е. Дега)

Криві функцій шкал (характеристик) семантичного диференціалу вказують на частоту появи кожної оцінки (від «3» до «-3») серед загальної кількості відповідей, які дали реципієнти. Пік кривої характеризує найвищий показник популярності оцінки серед студентів, а відповідно найнижча точка кривої вказує на оцінку, яку реципієнти давали найрідше даній характеристиці. Якщо криві функції плавні, без яскраво виражених сплесків, це може означати, що більшість осіб мають схожу реакцію в оцінці творів мистецтва. У випадку, якщо на графіку простежується сплеск кривих функцій окремих шкал оцінювання - це свідчить про те, що ця шкала (характеристика) мала більший вплив на реципієнтів, а отже була відзначена ними у їх відповідях більшим (полярним) балом.

У результаті обробки отриманих даних, можемо відзначити, що вподобання реципієнтів розділилися. Більшість творів отримали абсолютно полярні оцінки, хоча на деяких характеристиках погляди реципієнтів зійшлися. Так, найбільше співпадінь у вподобаннях отримали: серед музичних фрагментів - твори Г. Малера, П. Хіндеміта, Дж. Палестрини, К. Монтеверді; серед картин - портрети Р. Магрітта, Д. Веласкеса, Дж. Вістлера, Я. Вермеєра. Мінімальна кількість співпадінь серед оцінок реципієнтів (або жодних співпадінь) була виявлено стосовно музичних творів М. Равеля, В. Лютославського, Ф.Шуберта; картин М. Райса, О. Архипенка, де Сан Фаль.

Порівнюючи результати оцінювання музичних творів та творів образотворчого мистецтва студентами на основі графіків, ми можемо стверджувати, що музичні твори викликали у реципієнтів більше суперечностей в оцінюванні.

Хаотичність траєкторії графіків свідчать про розпорошеність ставлення опитаних студентів стосовно одних і тих самих творів, відсутність одностайності у реакції на твори, а отже це є підтвердженням плюралізму поглядів у сприйнятті творів різних жанрів та напрямків. Крім того, під час педагогічного спостереження було відмічено реакцію реципієнтів на твори різних культурних епох. Так, при сприйнятті творів сучасних авторів, які творили у ХХ-ХХІ столітті студенти починали активніше виражати свої емоції вслух (лунав сміх, жарти, коментарі). Це свідчить про те, що більшість респондентів не сприймає серйозно творчість сучасних митців, покладаючись при цьому на стереотипні суспільні погляди.

Отже, аналіз анкет респондентів показав, що високий рівень усвідомленості сприйняття змісту художніх творів продемонстрували 29,8% респондентів. Вони намагалися проникати у сутність кожного твору мистецтва, уважно ставилися до процесу оцінювання. 37,6% опитаних показали середній рівень та 15,3% рівень нижче середнього, а серед усіх респондентів 17,3% вибірково поставилися до виконання завдання, демонстрували байдужість під час ознайомлення з творами, про що свідчить характер проставлення ними оцінок, коментували та жартували над художніми творами.

Показник «Здатність до самооцінки художньо-естетичного ставлення до змісту творів мистецтва» перевірявся за допомогою опитувальника. Зокрема, після виконання завдань в анкетах з визначення семантичного диференціалу, респонденти описували свої враження від прослуханих музичних творів та побачених картин; визначали які твори їм сподобалися найбільше (найменше) та чому; проводили аналогії, які з творів найбільше відповідають особистості респондента; наводили перелік ознак, за якими вони здійснювали аналіз до якого жанру та стилю віднести ті чи ті твори; визначали складнощі, які виникали у них під час проведення оцінювання запропонованих творів. Таким чином, у результаті проведеної діагностики високий рівень здатності до самооцінки продемонстрували 23,4% респондентів, середній рівень - 36,2%, нижчий за середній - 28,5%, низький рівень - 11,9%.

Критерій «Готовність до музично-педагогічного інтерпретування» було перевірено за допомогою опитувальника для визначення рівня зацікавленості студентів до виконавської діяльності (В. Петрушин), методів педагогічного спостереження, бесіди, аналізу результатів діяльності майбутніх учителів музики.

Для визначення показника «Інтерес до інструментально-виконавської діяльності» було використано тест на виявлення ставлення до конкретної музичної діяльності (виконавська діяльність), розроблений В. Петрушиним [4]. Респондентам було запропоновано тридцять тверджень, які вони повинні були оцінити, давши відповідь «так» або «ні».

За результатами аналізу проведеного анкетування ставлення майбутніх учителів музики до виконавської діяльності ми бачимо, що 16,7% усіх опитаних мають низький рівень, 30,0% - середній і 31,7% - високий рівень. Крім того, сформувалася четверта когорта респондентів, які мають рівень нижче низького (згідно з ключем для оцінювання анкети вони набрали від 0 до9 балів) - це 21,7% від усіх опитаних. Результати анкетування показали, що більшість студентів мають середній та низький рівень зацікавленості в інструментально-виконавській діяльності, яка є важливим компонентом їх фахової підготовки.

На основі отриманих даних можемо зробити висновок, що багато студентів (67,9%) мають проблеми із художньою інтерпретацією музичних творів, що пов’язано, згідно з відповідями респондентів, з різними причинами, зокрема: недосконалим володінням студентами техніки гри на музичному інструменті; їх низьким виконавським досвідом; обмеженістю часу для розучування та виконання творів, які визначаються у навчальному плані вищих навчальних закладів; нецікавим репертуаром, який дає для виконання викладач; несприятлива атмосфера на заняттях з гри на музичному інструменті та ін.

Є студенти (10,5%), які мають значні успіхи в інструментальному виконавстві, вони дуже здібні та постійно беруть участь у конкурсах, концертах тощо. Відповідно, вони мають високий рівень сформованості цілісності відтворення художнього образу під час інтерпретації музичних творів. Також існує когорта студентів (8,1%), які мають низьку інструментально-виконавську підготовку, мають проблеми з навчальною дисципліною, працюючи над музичними творами, вони не звертають увагу на художню сторону виконання, обмежуючись механічним вивченням нотного тексту.

«Сформованість умінь та навичок інтерпретації музичних творів у професійній діяльності» перевірялася за допомогою методів педагогічного спостереження та аналізу результатів діяльності майбутніх учителів музики. Так, на заняттях з методики музичного виховання, учасникам експерименту було запропоновано підготувати фрагмент уроку музичного мистецтва, на якому б вони мали виконати по одному музичному твору композитора-класика (Ф. Куперен «Хоробра зозуля») та сучасного композитора (О. Яковчук «Бурундук») [7]. Крім того, студентам було дано завдання підготувати анотацію до цих творів у вигляді бесіди для дітей. Запропоновані твори є нескладними для виконання (оскільки студенти мають різний рівень фортепіанної підготовки) та сприйняття (мають бути доступними у розумінні для дітей).

Варто зазначити, що на високому рівні із завданням впоралося 12,4% респондентів. Ці студенти проявили зацікавленість у підготовці та виконанні роботи, використали свій творчий та педагогічний потенціал. Вони продемонстрували хороші виконавські здібності, підготували цікаві анотації для дітей молодшої або середньої школи. 40,7% респондентів показали середній рівень підготовки, оскільки вони не повністю справилися із завданнями, допускалися неточностей у виконанні творів або при представленні анотації до них. Серед студентів цієї групи відзначалася скутість у викладенні матеріалу, проблеми у виконанні музичних текстів, наявність методичних помилок у підготовці анотацій-бесід про музичні твори для школярів.

Серед учасників дослідження нами виділено групу студентів, яка складає 31,2% та до якої належать студенти, що не справилися у повній мірі із завданням. Це проявлялося у неспроможності майбутніх учителів музики виконати музичні твори, наявності суттєвих проблем та неточностей у виконанні (ритмічних, динамічних тощо), презентації недоопрацьованої або ж запозиченої анотації із літературних джерел без посилань, неемоційному викладу інформації. Взагалі не справились із завданням 15,7% опитаних у зв’язку із небажанням долучитися до виконання окресленої роботи.

Висновки

Таким чином, після проведення констатувального етапу експериментального дослідження нами було отримано такі дані: високий рівень сформованості художньо-творчої толерантності мають 16,8% респондентів, середній рівень виявлено у 39,5% опитаних,рівень нижче середнього - у 27,7%, низький рівень продемонстрували 16,0% студентів. Узагальнені результати проведеного дослідження з визначення рівнів сформованості художньо-творчої толерантності представлені у табл. 2 та графічно зображені на рис. 5.

Таблиця 2 Зведені дані рівнів сформованості художньо-творчої толерантності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки

Рис. 5. Рівні сформованості художньо-творчої толерантності майбутніх учителів музики (результати констатувального експерименту)

Отже, отримані дані у результаті проведення констатувального експерименту засвідчують недостатній рівень сформованості художньо-творчої толерантності майбутніх учителів музики. З метою підвищення показників критеріїв сформованості художньо-творчої толерантності рекомендується впровадження розробленої автором статті методики формування художньо-творчої толерантності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанної підготовки та проведення діагностики змін рівнів сформованості названого феномену після формувального етапу експерименту.

Список літератури

1.      Василькевич Я. З. Семантичний диференціал як метод психологічного аналізу особистісного смислоутворення [Електронний ресурс] / Я. З. Василькевич // Психолінгвістика. - 2009. - Вип. 3. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psling_2009_3_4

2.      Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. СПб.: Питер, 2002. - 512 с.

.        Магун В. С., Жамкочьян М. С., Магура М. М. Вопросник для измерения толерантности / В. С. Магун, М. С. Жамкочьян, М. М. Магура // Психодиагностика толерантности личности. Под редакцией Г. У. Солдатовой, Л. А. Шайгеровой. - М.: Смысл, - 2008. - С. 51-59.

.        Петрушин В. И. Музыкальная психология: Учебное пособие для вузов / В. И. Петрушин. - М.: Академический Проект; Трикста, 2008. - 400 с.

.        Симмат Е. В. Семантический дифференциал как инструмент искусствоведческого анализа / Е. В. Симмат // Семиотика и искусствометрия; под ред. Ю. М. Лотмана, В. М. Петрова. - М., 1972. - С. 298-325.

.        Соболь Н. В. Методи діагностики рівнів сформованості художньо-творчої толерантності майбутнього вчителя музики / Н. В. Соболь // Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття: матер. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 14-15 квіт. 2016 р. / МОН України, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка та ін.; за заг. ред. Огнев’юка В.О.; [редкол.: В. О. Огнев’юк, Н. М. Віннікова, К. Ю. Бацак, О. М. Олексюк та ін.]. - К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. - С. 692-701.

7.      Хочу грати на роялі / авт.-упоряд. Н. Гриднєва; текст М. Храпачова; худож. К. Лавро. - К.: Муз. Україна, 2012. - 200 с.