Материал: Дослідження придатності закритих водойм півдня України для вирощування білого амура (на прикладі рибогосподарського ставка в с. Кам’яна Балка Миколаївського району Миколаївської області)

Рисунок 4.6. Загальний вигляд екземпляру № 1 білого амуру

Рисунок 4.8. Вигляд внутрішніх органів білого амура із обстежуваного ставка. Видні відкладення жиру вздовж кишкового тракту та жирове переродження печінки

Рисунок 4.9 Статеві залози

.4 Комплексна оцінка умов рибогосподарського ставка біля с. Кам’яна балка для промислового вирощування білого амура

Успішність акліматизації та промислового розведення рослиноїдних риб -макрофагів, до яких відноситься білий амур, за результатами досліджень більшості авторів, визначається комплексом екологічних умов водойми, в якій проходить цикл розвитку риби.

Серед абіотичних факторів, що обумовлюють успіх розведення виду, пріоритетними вважаються гідрологічний режим водойми. Від нього в першу чергу залежить створення комплексу умов, потрібних для росту та розвитку риби, а в кінцевому підсумку - забезпечення високої рибопродуктивності риби в умовах конкретного господарства.

Результати наших досліджень показали, що обстежуваний ставок характеризується показникамигідрологічного режиму (профіль глибин, концентрація біогенних елементів в екосистемі водойми), які не забезпечують в повній мірі біологічну продуктивність водних рослин - макрофітів. Це підтверджують наші спостереження, які виявили зрідженість видового складу водної рослинності, яка в оптимальних умовах забезпечує нормальну кормову базу білого амура.

Дослідження кормової бази білого амура в обстежуваному ставку (продуктивність фітомаси очерету звичайного та вміст в ній основних поживних речовин) підтвердили значну варіабельність показників поживної цінності цієї рослини на території водойми. Це вказує, що білий амур може недоотримувати із рослинними кормами необхідні для нормального росту й розвитку білок та жир.

Харчова неповноцінність природних кормів може призводити до гальмування росту, розвитку риби, а також спонукати риб до пошуку інших джерел корму, які можуть призвести до патологічних змін у організмі.

Біометричні та анатомічні дослідження особин білого амура, виловлених у обстежуваному ставку, підтвердили справедливість вищенаведеного припущення. Дослідження показали, що особини білого амуру характеризуються низькими значеннями індексів вгодованості та загодованості, які характерні для риб, що ростуть у водоймах із недостатнім рівнем кормової бази, або для риб, виловлених у несприятливий для повноцінного харчування сезон.

Анатомічне дослідження показало, що при низьких значеннях індексу вгодованості у риби спостерігаються ознаки ожиріння, а саме відкладення жиру вздовж кишкового тракту та жирове переродження печінки. Така патологічна картина свідчить про харчування риби невластивими видами кормів. Ймовірніше за все, такі патологічні зміни виникли внаслідок харчування комбікормами, що використовуються для відгодівлі коропа звичайного.

Серед несприятливих для нормальної продуктивності білого амура факторів слід відмітити наявність у водоймі популяції хижої риби - судака (Sander lucioperca ). Цей хижак, активно знищуючи молодь білого амура, створює несприятливі умови для біологічного відтворення виду.

Таким чином, за результатами досліджень можна охарактеризувати нинішні умови рибогосподарського ставка в с. Кам’яна балка Миколаївського району Миколаївської області як несприятливі за комплексом екологічних показників. Головним чинником, що гальмує успішне розведення білого амуру, є несприятливий гідрологічний режим, який не забезпечує збагачення екосистеми водойми достатньою кількістю біогенних елементів, в першу чергу азоту. Це призводить до збіднення видового складу рослин - кормової бази білого амура, а також до зменшення їх біологічної продуктивності.

До несприятливих факторів також відноситься наявність у водоймі хижих риб.

Для компенсації негативної дій зазначених вище факторів рекомендується в якості першочергового заходу забезпечити штучну підгодівлю білого амура рослинними кормами. Найбільш придатними для цього є біомаса природних злаково-різнотравних сумішей, що ростуть на прилягаючій до ставка території. Цей захід дозволить зменшити споживання рибами комбікормів для коропа, призведе до покращення режиму харчування та покращення режиму забезпеченості водойми біогенними елементами.

ВИСНОВКИ

Недостатній рівень глибин обстежуваної водойми може спричиняти несприятливий режим харчування білого амура у осінній та весняний періоди року, а також призводити до загибелі риб у зимовий період.

Рівні забезпеченості екосистеми ставка біогенними елементами є неоптимальними і можуть бути причиною недостатньої продуктивності водних та прибережних рослин - основного джерела живлення білого амура.

В екосистеми ставка спостерігається незбалансованість видів риб - наявність у водоймі популяції хижої риби - судака (Sander lucioperca ), який, знищуючи молодь білого амура, створює несприятливі умови для біологічного відтворення виду.

Низька поживна цінність природних кормів призводить до необхідності переходу білого амура на харчування комбікормом для коропа, що призводить до патологічних змін в організмі риби, зменшення її вгодованості та загодованості, а в кінцевому підсумку - до зменшення рибопродуктивності.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Забезпечити штучну підгодівлю білого амура рослинними кормами. Найбільш придатними для цього є біомаса природних злаково-різнотравних сумішей, що ростуть на прилягаючій до ставка території.

ЛІТЕРАТУРА

Анищенко И.А. К вопросу об акклиматизации амурских рыб в европейской части СССР.//Рыбное хозяйство, 1939. - №5.

Боруцкий Г.В. Материалы по питанию белого амура и мелкочешуйчатого желтопера./ Тр. Амурской ихтиологич. Экспедиции 1945 - 1949гг.. М.: 1952 -т.3. - 224 с.

Васнецов В.В. Об акклиматизации рыб р.Амура в водоемах Европейской части СССР. Тр. Института морфологии животных АН СССР, вып.5, 1951г.

Абросов В.И./ О разведении белого амура в СССР/. В.И. Абросов, О.Н.Бауэр.// Вопросы ихтиологии, 1955. - № 3.

Державин А.П. Об акклиматизации рыб в бассейне Каспия «Рыбное хозяйство» № 7 1938г.

Никольский Г.В. Рыбы бассейна Амура. Изд-во АН СССР, 1956г.

Соин С.Г. Морфо-экологические особенности развития белого амура и толстолобика. Изд-во АН Туркменской ССР 1963г.

Пекай В. Толстолобик и амур в Молдавии. Журнал «Рыбоводство и рыболовство», №6 1963.

Виноградов В., Ерохина Л., Кондрадт А. Савин Г. О биотехнике разведения растительноядных рыб тр. ВНИИПРХа, т XIII, 1965г.

Береговий П.М.. Геоботаніка. Підручник. К.:- Радянська школа, 1966 -174с.

Методика суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України/ За редакцією академіків О.О.Созінова, Б.С.Прістера. Керівний нормативний документ. - К., - 1994, - 162 с.

Строганов Н.С. Рост и половое созревание амурских рыб в прудах Московской области. //Вопросы ихтиологии,1964. -, т. 4, вып.33/

Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. Учебное пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 1984. - 288 с.

Писаренкова А.С. Выживание и рост белого амура в прудах //Рыбное хазяйство, 1953. - №4.

Веригин Б.В., Нгуен Вьет, Нгуен Донг. Материалы по избирательности в пище и суточным рационам белого амура. Изд-во АН Туркмнской ССР 1963.

Городній М.М. Агрохімія: Підручник. - 4-те вид., переробл. та доп. - К.: Арістей, 2008. -936с.

Тараріко О.Г. Основні фактори сталого розвитку агроекологічних систем і сільськогосподарських ландшафтів // Вісник аграрної науки. -1998. -№ 12. - С 8-44.

Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. - К.: «Урожай», 1979.

Губанов И. А. и др. 273. Carex riparia Curt. - Осока береговая // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т <#"868431.files/image013.jpg">

План організації території ставка (частина1)

ДОДАТОК 2

План організації території ставка (частина2)

ДОДАТОК 3

Відбір зразку донних відкладів

ДОДАТОК 4

Відбір проб прибережної рослинності

ДОДАТОК 5

Польове зважування проб рослинного матеріалу

ДОДАТОК 6

ДОДАТОК 7

Короп звичайний

ДОДАТОК 8

Судак