Материал: Дослідження придатності закритих водойм півдня України для вирощування білого амура (на прикладі рибогосподарського ставка в с. Кам’яна Балка Миколаївського району Миколаївської області)

Всього було відібрано 5 проб очерету на 3-х пробних майданчиках (точки 406, 407, 408).

Продуктивність рослин визначали шляхом зважування проб біомаси з майданчика площею 1 м2. Після зважування проби доставлялись до лабораторії Миколаївської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», де визнався їх хімічний склад.

Хімічний склад рослин визначався стандартними методиками [7] за наступними показниками:

Масова частка вологи;

Масова частка сирого протеїну;

Масова частка сирої золи;

Масова частка сирого жиру;

Масова частка сирої клітковини.

Біометричні показники досліджуваних екземплярів білого амура визначали шляхом прямих вимірів розміру й маси. Дослідження харчування риб здійснювали шляхом розтину кишечника та підрахунок у ньому кормових об’єктів. Нагодованість визначалася, як відношення маси харчового комка до маси риби і вимірювалась у продецемилях. Вгодованість по Фультону визначалася, як відношення маси риби до кубу довжини [8].

.3.1 Обробка результатів досліджень

Обробку результатів власних досліджень проводили стандартними методами варіаційної статистики [9] із застосуванням пакету EXCEL.

.3.2 Загальні обсяги досліджень

Всього під час проведення досліджень були проведені виміри глибин водойми на 2-х трансектах (30 вимірів), досліджена продуктивність рослин на 3-х пробних майданчиках, проаналізований хімічний склад 1 зразка донних відкладів та 5 зразків рослин, проведено 2 контрольних вилови риби для вивчення видового складу та проведено біометричне дослідження 3-х особин білого амура. Картосхема розташування трансепт виміру глибини, а також точок відбору рослинності та вилову риби наведена нижче на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 Картосхема розташування трансепт виміру глибини, а також точок відбору рослинності та вилову риби

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

.1 Результати польових досліджень рибогосподарського ставку біля с. Кам’яна балка

.1.1 Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми

Рельєф території досліджень - яружно-балочний. Абсолютний перепад висот між лінією вододілу та лівим берегом ставка складає 50 м, для правого берегу ця величина складає 45 м. Берегова лінія ставка густо перерізана невеликими ярами та балками.

Ґрунти території - середньозмиті та сильнозмиті відміни чорноземів південних малогумусних залишково-слабосолонцюватих. Материнська порода - карбонатний лесс важкосуглинкового механічного складу.

Відстань між берегом ставка та найближчими полями складає 680 - 1100 м для лівого берега та 430 - 550 м для правого берега.

На правому березі ставка розташоване село Кам’яна балка.

Результати дослідження профілю глибин. За результатами вимірів глибини ставка у повздовжньому (трансекта 1, на схемі рисунку 3.4 позначена червоним кольором) та поперечному (трансекта 2, на схемі рисунку 3.3 позначена синім кольором) напрямках побудовані діаграми профілів глибин (Рисунок 4.1 та Рисунок 4.2).

Аналіз профілів глибин показує, що глибина водойми є недостатньою для повноцінного існування білого амура в зимовий період. Як описано в літературі [2, 10, 11], цей вид гарно переносить підвищення температури: Підвищення температури до 32-34°С не перешкоджає активному живленню. При температурі нижче оптимальної інтенсивність харчування зменшується, а при 10°С і нижче білий амур припиняє харчуватися. З цієї причини недостатній рівень глибин обстежуваної водойми може спричиняти несприятливий режим харчування білого амура у осінній та весняний періоди року, а також призводити до загибелі риб у зимовий період.

Рисунок 4.1 Профіль глибин обстежуваного ставка у повздовжньому напрямку (трансекта 1)

Рисунок 4.2 Профіль глибин обстежуваного ставка у поперечному напрямку (трансекта 2)

.1.2 Дослідження вмісту біогенних елементів в донних відкладах

Результати дослідження зразку донних відкладів, відібраного на місці масового зростання очерету звичайного (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud, наведені нижче в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Вміст біогенних елементів в зразку донних відкладів

Висновок за результатами дослідження. Вміст елементів мінерального живлення в зразку ставкового мулу азоту відповідає середньому рівню забезпеченості злакових рослин, фосфору - високому рівню, калію - дуже високого рівню забезпеченості [11].

Аналіз отриманих результатів показує існування значного дисбалансу у співвідношенні основних елементів мінерального живлення рослин - азоту, фосфору та калію. Таке співвідношення негативно впливає на продуктивність злакових рослин, до яких відноситься і очерет звичайний [16].

Таким чином, вивчення рівнів вмісту біогенних елементів в екосистемі досліджуваного ставка показало, що рівні забезпеченості його екосистеми біогенними елементами є неоптимальними і можуть бути причиною недостатньої продуктивності водних та прибережних рослин - основного джерела живлення білого амура.

4.1.3 Дослідження рослинного покриву території досліджень

Наземна рослинність представлена залишками злаково-ковилово-різнотравних степових асоціацій (Рисунок 4.3); серед деревної рослинності переважають лісосмуги із білої акації(Robínia pseudoacácia) та окремі групи лоху сріблястого(Elaeagnus commutata) [10 ].

Основу водної рослинності складають прибережні види - Очере́т звича́йний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud (Рисунок 4.4). та Осока прибережна (Carex riparia) (Рисунок 4.5). Інші види водної рослинності представлені дуже невеликою кількістю екземплярів і не можуть відігравати суттєвої ролі у харчуванні білого амура.

Очере́т звича́йний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud - Трав'яниста багаторічна блакитнувато-зелена рослина родини злакових (0,8-4 м заввишки), з довгим повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, кругле, товсте (до 12 мм), голе, гладеньке. Листорозміщення чергове, стебло до верхівки облистнене. Листки лінійно-ланцетні (1-5 см завширшки), плескаті, шорсткі, по краю гострошорсткі. В місці переходу листкової пластинки в піхву замість язичка розміщений ряд волосків.Очерет - цінна кормова рослина. У молодих рослинах міститься ( в перерахунку на природний вміст вологи) 4,3 % протеїну %, 2,5 % жиру, 36 % клітковини, до 44% безазотистих екстрактивних речовин. Старий очерет непридатний на корм худобі з причини зростання кількості клітковини та зменшення вмісту білку [18].

Осока прибережна (Carex riparia) багаторічна трав’яниста рослина вид роду Осока (Carex) родини Осокових (Cyperaceae). В надземній частині молодих рослин осоки міститься (у перерахунку на абсолютно суху речовину: білку 10-18 %, жиру 2-4 % та клітковини 28-30 % [19].

Таким чином, за даними літератури, очерет звичайний та осока прибережна за хімічним складом є повноцінним кормом для білого амура лише на ранніх фазах свого розвитку, які співпадають із весняно-літнім періодом року. Влітку, при настанні найбільш оптимального температурного режиму для харчування білого амура, харчова цінність цих рослин знижується. Результати хімічного аналізу зразків очерету звичайного відібраних 4 серпня у прибережній частині ставка наведені у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Вміст основних поживних речовин у пробах очерету звичайного із обстежуваного ставка

Результати дослідження показують, що наприкінці літа показники поживної цінності очерету значно варіюють. Коефіцієнти варіації склали від 2,7 % (для цукрів та крохмалю) до 54,93 % для жиру; цей показник для білку склав 17,48 %, клітковини - 14,7 %. Такі коливання показників поживної цінності вказують на те, що білий амур може недоотримувати із рослинними кормами необхідні для нормального росту й розвитку білок та жир. Це, в свою чергу, може спонукати риб до пошуку інших джерел корму [15].

Рисунок 4.3 Вигляд типового рослинного угрупування прибережної зони ставку.

Рисунок 4. 4 .Очере́т звича́йний

Результати вивчення продуктивності біомаси очерету звичайного наведені нижче у таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Продуктивність біомаси очерету звичайного в обстеженому ставку

Продуктивність біомаси, кг/м2

Надводної

Підводної

1

0,74

0,80

2

2,5

2,68

3

3,25

3,70

4

1,03

1,15

5

1,98

2,11

Наведені в літературі значення продуктивності біомаси очерету в природних екосистемах [20] показують, що продуктивність очерету може сягати значно більших значень - до 3 - 3,5 кг/м2.

Причиною низької біологічної продуктивності очерету звичайного у ставку може бути виявлений нами дисбаланс між вмістом біогенних елементів в екосистемі, головним чином - дефіцит азоту.

Низька та нерівномірна по площі водойми продуктивності фітомаси основної кормової рослини білого амура у обстежуваному ставку можуть призводити до гальмування росту, розвитку риби, і як наслідок - до зменшення рибопродуктивності цього виду у водоймі.

.2 Результати дослідження видового складу риб обстежуваного ставка та оцінка можливої конкуренції між видами

В результаті контрольних виловів нами виявлено(Додаток 6), що крім білого амуру, в обстежуваному ставку зустрічаються короп звичайний (Cyprinus carpio) (Додаток 7), карась звичайний (Carassius carassius) та судак(Sander lucioperca ) (Додаток 8). Короп звичайний є основним промисловим видом обстежуваної водойми. Карась звичайний - «сорна» риба. Судак у минулому був запущений до водойми для регулювання чисельності карася і як об’єкт спортивного рибальства.

З літературних джерел відомо, що молодь рослиноїдних риб на ранніх етапах розвитку інтенсивно винищується хижими рибами [21]. Тому факт виявлення судаку у обстежуваній водоймі може бути індикатором несприятливих умов для біологічного відтворення білого амуру в ній. Проведені нами обстеження рослинності водойми також свідчать про відсутність екотопів, де молодь білого амуру могла б почуватися безпечно (зарості водних макрофітів із щільним розташуванням рослин - рдестів, латаття, роголистнику). Тому для забезпечення як природного розмноження білого амура у обстежуваному ставку, так і в перспективі - штучного його заселення молоддю, - необхідність скорочення чисельності судаку стає першочерговою проблемою.

За свідченням багатьох авторів, при спільному утриманні звичайного коропа та білого амуру в одній водоймі у нормі ніж ними не спостерігається конкуренції [8, 9, 12 ]. Але ця умова «спрацьовує» лише за оптимального режиму харчування білого амуру - наявності видового різноманіття та високої продуктивності водних рослин.

Як показали наші дослідження, видовий склад водних рослин обстежуваної водойми є збіднілим, а продуктивність фітомаси - невисокою.

В цих умовах можливий перехід білого амура (який по оцінці деяких авторів здатний до поліфагії) [ ] на харчування невластивими кормами - комбікормом, яким годують коропа.

Для оцінки можливого переходу білого амура на неприродний режим харчування та загальної оцінки ефективності харчування нами були проведені біометричні дослідження трьох екземплярів білого амуру, виловлених у вересні 2013 року під час промислового вилову риби у ставку.

.3 Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура та оцінка біологічного стану особин із обстежуваного ставку

Результати біометричних обстежень екземплярів риб білого амура, виловлених у обстежуваному ставку, наведені у таблиці 4.4. Дослідження показали, що особини білого амуру характеризуються низькими значеннями індексів вгодованості та нагодованості у порівнянні із літературними даними

Такі значення індексів характерні для риб, що ростуть у водоймах із недостатнім рівнем кормової бази, або для риб, виловлених у несприятливий для повноцінного харчування сезон.

Для з’ясування можливих причин низьких значень індексів вгодованості та нагодованості нами було проведене анатомічне дослідження екземпляру № 1 (самець, маса 1.035 кг довжина 40 см). Деталі дослідження показані на рисунках 4.6 - 4.9.

Анатомічне дослідження показало, що при низьких значеннях індексу вгодованості у риби спостерігаються ознаки ожиріння, а саме відкладення жиру вздовж кишкового тракту та жирове переродження печінки. Така патологічна картина свідчить про харчування риби невластивими видами кормів. Ймовірніше за все, такі патологічні зміни виникли внаслідок харчування комбікормами, що використовуються для відгодівлі коропа звичайного.

Таблиця 4.4. Біометричні показники риб білого амура із обстежуваного ставка