Материал: Дослідження ознак ідентифікації ювелірних виробів (на прикладі сережок)

1. Клеймо квадратної форми з закругленими кутами - для рознімних і легко відокремлюваних другорядних і додаткових золотих, срібних частин, платинових і паладієвих виробів однієї з установлених проб: 375, 500, 583, 750 і 958-ою; 750, 800, 875, 916 і 960-ою; 500-ою і 850-ою.

2. Клеймо квадратної форми з закругленими кутами і буквами «НП» (не відповідає пробі) для виробів після реставрації, що є нижче встановленої проби. Це клеймо ставлять на виробах у сполученні зі знаком посвідчення, а також на виробах із золота, срібла, платини і палладія, представлених підприємством для таврування, але не відповідних заявленій пробі.

Вироби, що складаються з двох половинок (портсигари, сережки, запанки парні та ін.), таврують на обох частинах клеймом.

Ланцюжки різних фасонів таврують на одному з кінцевих вушок клеймом, і на іншому - знаком підприємства.

4. Методи визначення проби

У практиці роботи підприємств ювелірної промисловості та експертних організацій пробу дорогоцінних металів у розсипному золоті, сплавах та виробах часто встановлюють за допомогою пробірного каменя, який дає змогу при певних навичках визначити якість металу з точністю до 10-20 проб. В інспекціях пробірного нагляду при контролі якості виробів, виготовлених із дорогоцінних металів, цей метод дає змогу визначати сплави з точністю до 0,5% (п'ять проб).

Це спосіб приблизного визначення проби сплаву. Перевагами опробовування на пробірному камені зі збереження цілісності виробів, визначення сплавів у будь-яких виробах, простота та швидкість опробовування. Для проведення опробовування необхідні пробірний камінь, пробірні голки та реактиви.

Пробірний камінь - це кременистий сланець чорного кольору (без тріщин та сторонніх включень), дрібнозернистої будови, з добре відшліфованою поверхнею. Камінь має бути стійким до дії азотної, сірчаної та соляної кислот та їх сумішей.

Пробірні голки - це смужки дорогоцінних сплавів, що припаяні до латунних пластинок, на яких зазначена проба цієї голки. Для кожної проби існує комплект голок, що відрізняються за кольором внаслідок різного вмісту легуючих компонентів. До комплекту пробірних голок кожного виду мають входити голки кожного стандартного сплаву та голки проміжних проб.

Пробірні реактиви - це водні розчини кислот, сумішей кислот або розчини солей, за допомогою яких опробовують поверхню металу, що досліджується.

Опробовування на пробірному камені пробірними голками полягає в тому, що чистим виробом на пробірний камінь наносять штрих довжиною 10-15мм та шириною 2-3мм. Біля цього штриха наносять штрих голкою, що за кольором подібна до сплаву виробу. Після цього на обидва штрихи скляною паличкою наносять реактив, що відповідає пробі голки. Через 10-20 секунд розчин дає осад, якому дають можливість підсохнути, після чого порівнюють відтінки штрихів. Якщо кольори на штрихах від виробу та голки збігаються, то вважають, що проба сплаву, виробу чи самородка ідентична пробі відповідного номера пробірної голки. Якщо колір штриху виробу темніший, проба виробу нижча, і навпаки. А в разі, коли реактив на низьку пробу повністю розчиняє смужку досліджуваного металу, то вважається, що зразок не містить золота.

Аналіз за допомогою хлорного золота. Незважаючи на те, що кислотні реактиви охоплюють практично усі проби золота, найбільш універсальним та таким, що найчастіше застосовується з реактив - хлорне золото, що являє собою розчин золото - хлористої водневої кислоти. Дія реактиву ґрунтується на тому, що при зіткненні більшості металів та їх сплавів з розчином хлорного золота вони розкладають його. При цьому хлор з'єднується з металом, а золото виділяється у вигляді осаду та утворює більш чи менш темну пляму.

Для приготування реактиву на 583 (585) проби золота необхідно розчинити 37, 6г золотохлористоводневої кислоти в 1000мл дистильованої води. На такий об'єм реактиву буде витрачено 18,0г металевого золота - "чистоти". Золотохлористоводневу кислоту отримують розчиненням металевого золота у суміші соляної та азотної кислот (4 частини НС1 щільністю 1,19 та 1 частина HNO3 щільністю 1,38-1,40). Розчин випаровують до початку кристалізації. Залишок, що отримують, і є вихідним продуктом.

Під дією розчину хлорного золота на смужки тих чи інших сплавів золото утворює зі сріблом та міддю хлористі сполуки, відновлюючись при цьому до металевого порошку чорно-бурого кольору. Мідь при цьому розчиняється, а золото разом із сріблом утворюють на смужці натиру більш - менш інтенсивний осад залежно від чистоти досліджуваного сплаву. Сплави з малим вмістом золота утворюють при цьому темніші осади.

Якщо проба золота є невідомою, то на підготовлений пробірний камінь наносять досліджуваним сплавом смужку та змочують її розчином хлорного золота за допомогою скляної палички. Швидке утворення чорного осаду на смужці від сплаву свідчить, що він містить незначну кількість золота (50 - 100 проби). На смужці від сплаву 200 - 375 проби швидко утворюються плями темного брудно-зеленого відтінку. Швидке утворення густого темно-каштанового осаду означає, що проба сплаву є нижчою за 500, і тим нижча, чим темнішим є осад. Це пояснюється тим, що бідні за вмістом сплави золота, що містять значну кількість срібла, при розкладі хлорного золота утворюють густий об'ємний осад хлористого срібла, який, змішуючись з видаленим металічним золотом, утворює темніший осад, ніж у разі високопробних сплавів.

Якщо хлорне золото залишає на смужці досліджуваного сплаву світло-коричневу пляму, то проба сплаву є близькою до 583. У такому випадку для того, щоб упевнитися в пробі, на пробірний камінь наносять смужку сплаву та поряд з нею смужки від пробірних голок 578 та 583 проби. Усі смужки змочують розчином хлорного золота. При порівнянні отриманих відтінків на смужках від сплаву та пробірних голок можна з достатньою точністю визначити пробу золота. При більш високопробних сплавах, хлорне золото може не вплинути на смужку такого сплаву. Тоді на поверхню пробірного каменя наносять другу смужку більш високих проб, які подібні за кольором .

Аналіз за допомогою кислотних реактивів. Дія кислотних реактивів є однотипною: на сплавах вище зазначеної проби реактив не залишає жодного сліду; на сплавах значеної проби залишає "тінь" (ледве помітний слід); на сплавах нижче зазначеної проби залишає "опік» (темну пляму), інтенсивність якого залежить від різниці в пробі.

Кислотні реактиви. На відміну від хлорного золота кислотні реактиви складаються окремо для кожної проби дорогоцінного металу.

Кислотний реактив, що відповідає конкретній пробі, залишає на сплаві цієї проби світлі плями буруватих відтінків. Реактив для сплаву певної проби не діє на сплав вищої проби, а на сплаві нижчої проби залишає темніші плями. Чим нижча проба, тим швидша та сильніша реакція.

Універсальним реактивом для золотих сплавів можна вважати кислотний на 500 пробу золота. Це чиста азотна кислота, яка реагує на усі золоті сплави нижче 583 проби. На золотих сплавах нижче 500 проби метал під краплею реактиву починає виділяти бульбашки. Чим нижча проба, тим інтенсивніше виділення. На металах, що не містять золота, - реакція миттєва з виділенням зеленої піни та шипінням.

У необхідних випадках, а також за відсутності пробірного каменя та голок, можна застосовувати метод крапельних реакцій, який дає змогу шляхом нанесення реактивів безпосередньо на виріб чи сплав за характерними кольоровими відтінками якісно встановлювати наявність тих чи інших металів у досліджуваних зразках.

5. Результати ідентифікації золотих сережок

В ході виконання наукової роботи було проведено ідентифікацію сережок.

Ідентифікація проводилась в три етапи:

         Опис зовнішнього вигляду виробу

         Розшифровування інформації державного пробірного клейма

         Опробовування сплаву.

Зовнішній вигляд. Досліджуваний виріб - сережки жорсткої конструкції з металу жовтого кольору.

Рис.

Масу виробу визначено на електронних вагах з точністю до 0,01 г, маса сережок - 3.27 г.

Клеймування. На сережках з зовнішнього боку видно два клейма:

•        перше прямокутної форми, в середині - цифра 9 та букви ПФ.

•        друге - у вигляді прямокутної лопатки, в середині буква К, та під нею букви ТС, стилізоване зображеня тризуба та цифри 585.

Рис.

При розшифруванні клейма було виявлено, що виріб виготовлено 2009 року у Полтаві. Державне пробірне клеймо нанесено на виріб Київським казенним підприємством пробірного контролю і засвідчує, що ювелірний виріб виготовлено з золотого сплаву 585 проби.

Опробовування. Для перевірки відповідності вмісту золота в сплаві вказаній в клеймуванні пробі золота проводимо опробовування сплаву кислотним методом. Для цього застосовуємо пробірні реактиви, що представляють собою набір кислот, концентрація яких відповідає тій чи іншій пробі золота. Так, обираємо реактив на 585 пробу. На сережках з середини зачищуємо надфілем невеличку ділянку і наносимо на неї краплю реактиву. За 2 сек фільтрувальним папером знімаємо залишки реактиву і уважно оглядаємо місце реакції. В нашому випадку на виробі ніяких змін не виявлено, що свідчить про відповідність проби ювелірного сплаву вказаній у державному клеймуванні.

Таблиця 5.1

При проведені ідентифікації сережок було визначено, що проба та клеймо відповідають зазначеним на даному виробі.

Висновки

У науковій роботі було проведено дослідження ювелірних виробів. За даними дослідженнями можна зробити такі висновки:

         класифікують золоті вироби за призначенням та за використовуваним матеріалом;

         для виготовлення золотих виробів використовують багатокомпонентні сплави, здебільшого сплави системи золото - срібло - мідь, золото - мідь - паладій, які містять домішки інших металів: нікелю, цинку, кадмію.

         основними процесами виробництва ювелірних виробів є: підготовка матеріалів, створення форм виробів, філігранні й опоряджувальні роботи, декорування і закріплення каменів.

         ювелірні вироби декорують різними способами - золоченням і срібленням, оксидуванням, анодуванням, гравіруванням, чорнінням, нанесенням художньої емалі, інкрустуванням, карбуванням.

         усі вироби з кольорових металів, що випускаються в нашій країні для продажу, обов'язково повинні мати пробу, що ставиться Інспекцією фінансів України.

         опробовування ювелірних виробів проводяться за допомогою пробірних каменів, пробірних голок, пробірних та кислотних реактивів.

При проведені ідентифікації сережок було визначено, що проба та клеймо відповідають зазначеним на даному виробі.

Цінність виробу засвідчена державним пробірним клеймом, яке нанесено Центральним КПК

Список використаних джерел

.        А.И.Немировский - История Древнего Мира, Т. 1 - М., 2000.

.        Характеристика драгоценных метал лов http://virtuhai.nm.ru/metal.htm.

.        Артюх Т. М. Товарознавча експертиза ювелірних коштовностей. Теорія та практика: Монографія - К.: КНТЕУ, 2005 - 303 с.

.        Артюх Т.М. Діагностика та експертиза коштовностей: Підручник. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, «Альтерпрес», 2003. - 448 с.; іл. 40 с.

.        Шепелев А.Ф., Гуторова И.А., Шмелев А.В. Товароведение и экспертиза ювелирных товаров и часов: Учебное пособие. - Ростов н/Д: издательский центр «МарТ», 2001. - 192 с.

.        Ювелирное обозрение, №4 2002 р

.        Организация торговли драгоценными камнями: Прикладное пособие / Тесленко В.В. -М.: Инфра, 2000 р.

ено н