Безумовно, досягнення найкращих результатів у процесі опрацювання управлінських рішень щодо реагування на виникнення НС можливе лише при поєднанні методів, що визначаються рівнем проблемності та характером завдань у сфері цивільного захисту, які потребують вирішення. На нашу думку, цьому буде сприяти використання стандартизованих термінології та управлінських процедур у сфері цивільного захисту, заснованих на національних та міжнародних стандартах, що відповідає тенденціям гармонізації правового поля України з європейським та світовим.
Література
1. Khorram-Manesh A, Ashkenazi M., Djalali A, et al. (2015). Education in disaster management and emergencies: defining a new European course. Disaster Med Public Health Prep. 9(3):245-255.
2. Lennquist S, et al. (2012). Medical Response to Major Incidents and Disasters (MRMI). A Practical Guide to All Medical Staff. Berlin, Germany: Springer-Verlag
3. McEntire D. (2006). Disaster Response and Recovery: Strategies and Tactics foe resilience. Wiley: New York.
4. Asghar S., Alahakoon D. and Churilov L. (2008). Categorization of disaster decision support needs for the development of an integrated model for DMDSS International Journal of Information Technology & Decision MakingVol. 07, No. 01, pp. 115-145.
5. Baas S., Ramasamy S., DePryck J.D. & Battista F. (2008). Disaster risk management systems analysis, A guide book, FAO, Rome.
6. McEntire D. (2006). Disaster Response and Recovery: Strategies and Tactics foe resilience. Wiley: New York.
7. Lagadec P. (2007). Crisis management in the 21st century unthinkable" events in "inconceivable"contexts in Rodriguez, Havidan & L. Quarantelli, Enrico & R. Dynes, Russell. Handbooks of Sociology and Social Research.
8. Кризовий менеджмент та принципи управління ризиками в процесі ліквідації надзвичайних ситуацій / Гур'єв С.О., Терент'єва А.В., Волянський П.Б. / А.В. Терент'єва. К., 2008. 148с.
Анотація
Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання можливості застосування стандартизації при опрацюванні управлінських рішень в процесі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання допомоги постраждалому населенню. Основною метою проведеного дослідження є обґрунтування доцільності використання методології кризового менеджменту для прийняття управлінських рішень в умовах надзвичайних ситуацій шляхом запровадження стандартів і процесного підходу до прийняття управлінських рішень при швидкій зміні обмежень та граничних умов. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми засвідчила, що дослідженість стандартизації в умовах надзвичайних ситуацій ускладнюється розбіжністю у визначенні самого поняття «управління в умовах надзвичайних ситуацій» і визначенні фаз перебігу надзвичайної ситуації.
Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що зменшення часу на розроблення, прийняття та реалізацію управлінських рішень, зростання невизначеності та ризику, необхідність залучення з резервів додаткових ресурсів, наявність різних режимів функціонування системи державного управління в умовах надзвичайної ситуації свідчать про те, що державне управління у цій сфері має певні особливості, урахування яких в діяльності органів державного управління в умовах надзвичайної ситуації дасть можливість зменшити вірогідність прийняття неадекватних управлінських рішень, сприятиме економії ресурсів та часу на ліквідацію наслідків та зменшенню збитків.
В статті представлено результати емпіричного аналізу стандартизації термінології і процесів управління, який засвідчив, що в українських реаліях процеси управління в умовах надзвичайних ситуацій базуються на використанні застарілих підходів до прийняття управлінських рішень. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що нагальною потребою в умовах України є запровадження процесного підходу в управлінні з використанням методології кризового менеджменту, а також гармонізації нормативної бази, зокрема державних стандартів.
Ключові слова: кризовий менедежмент, методологія, надзвичайна ситуація, стандарт, управління, управлінське рішення.
The article summarizes arguments and counterarguments within the scientific discussion on the possibility of using standardization when developing managerial decisions in the process of emergency response and recovery and population relief service. The main purpose of this study is to substantiate the feasibility of crisis management methodology for managerial decision-making in emergency situations by introducing standards and process approach to managerial decision-making with rapid changes in restrictions and limiting conditions. The systematization of literature sources and approaches to solving the problem has shown that the study of standardization in emergency situations is complicated by difference in the definition of concept of “emergency management” and the definition of the phases of emergency situation.
The relevance of solving this scientific problem is that reducing time for developing, making and implementing managerial decisions, increasing uncertainties and risks, need for additional resources from reserves and availability of different modes of operation of the system of emergency public management suggest that public management in this sphere has certain features, consideration of which in the activities of state authorities in emergency situations will reduce the likelihood of making inappropriate managerial decisions and will help to save resources and time for elimination of consequences and to reduce losses.
The article reports the results of empirical analysis of standardization of terminology and management processes, which showed that emergency management processes in Ukrainian realities are based on the outdated approaches to managerial decision-making. The study empirically confirms and theoretically proves that the urgent need in Ukraine is to introduce the process approach to management using the crisis management methodology, as well as harmonization of regulatory framework, in particular, state standards.
Keywords: crisis management, methodology, emergency situation, standard, management, managerial decision.