Поєднання точності та достовірності з доступністю, врахування вікових особливостей читача, а також літературний хист дали змогу С. Мечу створити неповторний образ будь-якої території. “У кожному його творі відчувається яскравий талант, непідробна захопленість і закоханість у свою справу. Він описує територію як єдине ціле, у взаємозв'язку всіх її компонентів” [7, с. 21].
Значної уваги заслуговують роботи українського педагога європейського рівня, культурно-просвітницького і громадського діяча С. Русової. У 1906 р. було видано “Український буквар” (на основі розробок О. Потебні), а в 1911 р. - “Початкову географію”, яка є одним із перших підручників з географії, написаних українською мовою. Мета, яку Русова поставила у цій роботі, полягала у складанні початкових бесід для тих, хто хоче дізнатися про землю з погляду “астрономічного, природознавчого і політично-господарського” [6, с. 3].
Значний внесок у розвиток шкільної географії зробив фундатор української національної географії С. Рудницький. Зокрема, у 1910-1914 р. він оприлюднив дві частини “Короткої географії України” (фізична географія і антропогеографія). У цьому підручнику було викладено розгорнутий географічний опис усіх складових територій України. Особливе місце відводилось опису головної річки - Дніпра, а також його притокам. Було включено характеристики клімату, рослинного й тваринного світу лісової, лісостепової та степової смуг. У підручнику автор поєднав високий рівень науковості й доступності викладу, наукову термінологію та яскраві художні описи [5].
Висновки
Отже, на початку ХХ ст. відбулись докорінні зміни якості підручників. З точки зору наукової географії відбувалося їх наближення до найважливіших теоретичних положень, основою яких були ідеї про взаємозв'язок географічних об'єктів, про природні закономірності та причин - но-наслідкові зв'язки, про взаємний вплив природи і людини.
Якщо раніше основними науковими методами в підручниках були картографічний і описовий, у зазначений період останній, хоча й зберігся, але поступився місцем порівняльно-географічному. Завдяки широкому використанню картографічних матеріалів, у тому числі в комплексі з іншими засобами, посилились позиції картографічного методу.
З точки зору методики відбувалася адаптація навчального матеріалу до вікових можливостей учнів; включення елементів, спрямованих на їх розвиток і виховання засобами шкільної географії; підвищення уваги до мотивації навчальної діяльності, до вивчення малої і великої батьківщини; використання системного підходу. Це досягалося шляхом спрощення навчального тексту та підвищення його доступності, відбору найбільш значущих і типових об'єктів, складання комплексних характеристик, включення яскравих описів, пояснювальних матеріалів, різноманітних ілюстрацій та картографічних матеріалів, які логічно пов'язувалися з текстом. Важливо й те, що шкільні підручники стали цікавими для учнів. Вони працювали не тільки на формування знань, умінь і навичок, а й на розвиток загальної культури, адже вони несли гуманітарний, емоційно забарвлений зміст освіти. Географія формувала в учнів не лише географічну картину світу, а й вчила бачити прекрасне в навколишньому середовищі.
У подальших дослідженнях необхідно розглянути суперечливість стану створення і використання підручників географії в період педагогічних пошуків та новацій (30-ті рр. XX ст.).
Список використаної літератури
1. Баранский H. H. Исторический обзор учебников географии (1876-1934 гг.) / H. H. Баранский. - Москва: Географгиз, 1954. - 502 с.
2. Ермошкина А. С. Школьная география и методика ее преподавания на рубеже эпох (первая половина XX в.) / А. С. Ермошкина // Проблемы современного образования. - 2013. - № 6. - С. 56-62.
3. Карапетян Н. К. Тенденции развития категориально-понятийного аппарата педагогической науки в России (1850-1930) / Н. К. Карапетян. - Москва: Грааль, 2000. - 190 с.
4. Корнев И. Н. Культурологический принцип в российской научной и учебной географии на рубеже XIX-XX вв. / И. Н. Корнев // География в школе. - 2001. - № 1. - С. 34-40.
5. Рудницький С. Коротка географія України в двох частинах / С. Рудницький. - Львів: Накладом Укр. пед. т-ва, 1910-1914. - 154 с.
6. Русова С. Початкова географія / С. Русова. - Санкт-Петербург, 1911. - 111 с.
7. Файбусович Э. Л. Старые спорные мысли / Э. Л. Файбусович, Т. И. Герасименко // География. - 2004. - № 5. - С. 21-24.