Материал: Державний фінансовий моніторинг фінансових операцій

відстеження (моніторинг) фінансових операцій - 0,50 % (1 705).

г) IV квартал 2014 року (рис.6.3)

з ознаками обов’язкового фінансового моніторингу - 53,19 % (235645);

з ознаками внутрішнього фінансового моніторингу - 45,93 % (203489);

з ознаками обов’язкового та внутрішнього моніторингу - 0,68 % (3025);

відстеження (моніторинг) фінансових операцій - 0,20 % (886).

За результатими 2012 2014 рр. Держфінмоніторинг опублікував наступні результати роботи [10]:

.   2014 рік.

Держфінмоніторингом протягом 2014 року підготовлено 774 узагальнених та додаткових узагальнених матеріалів (з них 476 узагальнених та 298 додаткових узагальнених матеріалів), які направлено до:

Генеральної прокуратури України - 88 узагальнених матеріалів та 187 додаткових узагальнених матеріалів;

Міністерства внутрішніх справ України - 180 узагальнених матеріалів та 55 додаткових узагальнених матеріалів;

Державної фіскальної служби України - 102 узагальнені матеріали та 40 додаткових узагальнених матеріалів;

Служби безпеки України - 106 узагальнених матеріалів та 16 додаткових узагальнених матеріалів.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані:

з легалізацією коштів, становить 267,4 млрд. грн.;

з учиненням іншого злочину, визначеного КК України, становить 52,6 млрд. гривень.

За результатами вжитих заходів Держфінмоніторингом виявлено 538 рахунків 93 фізичних та 81 рахунок 32 юридичних осіб, що пов’язані із оточенням В.Януковича, та заблоковано кошти на суму 1,73 млрд. грн., 194,3 млн. дол. США,18,1 млн. євро та 21,7 млн. рос. рублів, дорогоцінних металів (золота та срібла) вартістю 3 млн. грн., а також цінні папери вартістю 2,6 млрд. грн. та 1 млрд. дол. США.

Фінансовою розвідкою України підготовлено та направлено до правоохоронних органів 268 матеріалів (72 узагальнених та 196 додаткових узагальнених матеріали) стосовно фінансових операцій, проведених за участю колишнього Президента України Януковича В.Ф., його близькими та посадовцями колишнього Уряду, органів влади, місцевого самоврядування.
Загальна сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, за цими матеріалами становить 147,8 млрд. грн., а сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з учиненням інших злочинів, становить 11,1 млрд. гривень.
В рамках фінансових розслідувань виявлено фінансові операції 44 компанійнерезидентів, зареєстрованих на Кіпрі, Панамі, Великобританії, Белізі, Сейшелах, Австрії, пов’язані з Януковичем В.Ф. та його найближчим оточенням. Вказаними компаніяминерезидентами протягом 20102013 років, через рахунки відкриті у банках Латвії, здійснено переказ коштів на рахунки, відкриті в українських банках, у розмірі 1,37 млрд. дол. США, значну частину з яких було використано для придбання державних облігацій (ОВДП).

Держфінмоніторингом заблоковано кошти по рахунках вищезазначених компанійнерезидентів на території України у сумі 1,37 млрд. дол. США, на які ухвалами Печерського районного суду м. Києва накладено арешт.

Крім того, в результаті тісної співпраці Держфінмоніторингу з Підрозділом фінансової розвідки Латвії, на рахунках 23 компанійнерезидентів було заблоковано 49,51 млн. дол. США. Сума заблокованих коштів на рахунках 44 компаній нерезидентів, підконтрольних «сім’ї Януковича», склала - 1,42 млрд. дол. США, у тому числі на території України 1,37 млрд. дол. США, за кордоном - 49,51 млн. дол. США.
За результатами вжитих заходів загальна сума виявлених та заблокованих Держфінмоніторингом коштів в еквіваленті складає 1,49 млрд. дол. США.

Одним із напрямків, на яких акцентує свою діяльність Державна служба фінансового моніторингу України є визначення і блокування доходів стосовно діяльності осіб, які фінансують тероризм та осіб, які публічно закликають до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або зміни меж території або державного кордону України.
Держфінмоніторингом підготовлено та направлено до правоохоронних органів 73 матеріали (з них 55 узагальнених та 18 додаткових узагальнених матеріалів). За результатами вжитих заходів Держфінмоніторингом спільно з Службою безпеки України виявлено та заблоковано кошти на загальну суму 2,05 млрд. гривень.

.   2013 рік.

Протягом 2013 року до правоохоронних органів направлено 588 узагальнених матеріалів та 234 додаткові узагальнені матеріали, у тому числі до:

ГПУ - 14 узагальнених матеріалів та 15 додаткових узагальнених матеріалів;

Міндоходів - 202 узагальнені матеріали та 68 додаткових узагальнених матеріалів;

МВС - 345 узагальнених матеріалів та 141 додатковий узагальнений матеріал;

СБУ - 27 узагальнених матеріалів та 10 додаткових узагальнених матеріалів.

Відповідно до інформації правоохоронних органів, яка надійшла у вказаному періоді, за результатами розгляду узагальнених матеріалів:

розпочато 519 кримінальних проваджень за результатами розгляду 497 узагальнених матеріалів;

використано (приєднано) 294 узагальнені матеріали у 294 кримінальних провадженнях;

закінчено 177 кримінальних проваджень у зв’язку з направленням обвинувального акту до суду;

судами розглянуто та ухвалено обвинувальний вирок (або прийнято інше рішення за нереабілітуючими обставинами) у 115 кримінальних провадженнях;

у межах кримінальних проваджень, у яких використовуються узагальнені матеріали, накладено арешт на майно (кошти) на загальну суму 590,56 млн. грн.;

загальна вартість вилученого майна (коштів) - 8,12 млн. грн.;

розмір відшкодованих збитків у ході досудового розслідування (добровільно відшкодовано) - 71,9 млн. грн.

. 2012 рік.

Протягом 2012 року до правоохоронних органів направлено 588 узагальненихматеріалів та 131 додатковий узагальнений матеріал, а саме:

ГПУ - 24 узагальнених та 5 додаткових узагальнених матеріалів;

ДПС - 232 узагальнених та 58 додаткових узагальнених матеріалів;

МВС - 276 узагальнених та 54 додаткових узагальнених матеріалів;

СБУ - 55 узагальнених та 14 додаткових узагальнених матеріалів;

ГУР МО - 1 узагальнений матеріал.

У переданих узагальнених матеріалах і додаткових узагальнених матеріалах до них, загальна сума фінансових операцій, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 98,5 млрд. грн.

Відповідно до інформації правоохоронних органів, яка надійшла у 2012 році, за результатами перевірки узагальнених матеріалів:

порушено 84 кримінальні справи, за результатами розгляду
 77 узагальнених матеріалів;

використано 161 узагальнений матеріал у 164 кримінальних справах.

Закінчено провадженням та направлено до суду 175 кримінальних справ (у т.ч. з урахуванням узагальнених матеріалів минулих років).

Судами розглянуто та винесено обвинувальний вирок (або прийнято інше рішення за нереабілітуючими обставинами) у 99 кримінальних справах.

У межах оперативнорозшукових та контррозвідувальних справ перевіряється 61 узагальнений матеріал.

Разом загальна кількість суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які стали на облік у Держфінмоніторингу станом на кінець 2014 року складала 12 285, з яких [10]:

  Банківські установи 174;

-        Небанківські фінансові установи - 4694;

         Спецсуб’єкти первинного фінансового моніторингу - 7417.

Ефективність системи фінансового моніторингу являє собою ступінь відповідності результатів функціонування фінансового моніторингу поставленій меті й витраченим ресурсам. Оскільки метою національної системи фінансового моніторингу є запобігання та протидія використанню фінансового сектора в процесах легалізації злочинних доходів, то її ефективність можна розглядати як здатність з найменшими витратами запобігати та протидіяти процесам легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму [6].

Хоча вітчизняними науковими колами не приділено належної уваги питанню оцінки ефективності системи фінмоніторингу, заслуговує на увагу методика визначення ефективності системи фінансового моніторингу з використанням лінійної математичної моделі інтегрального показника (метод зважених сум), запропонована І. Д’яконовою [5]. Використання інтегрального показника дає змогу комплексно оцінити ефективність системи фінмоніторингу, тому дана методика буде взята за основу, хоч запропоновані критерії і відповідні показники ефективності фінмоніторингу, а саме “доцільність”, “результативність” та “економічність” не враховують всіх напрямків роботи системи фінансового моніторингу. Зокрема, “доцільність” слід визначати на основі співвідношення обсягів арештованого/вилученого майна до ВВП та показника тінізації економіки, розрахованого незалежними експертами [6].

Критерії та значення відповідних показників ефективності системи фінмоніторингу за 20072013 рр. подані в табл. А.1 Додатку А [6].

Результати розрахунків - агреговані показники ефективності та інтегральний індекс ефективності - приведені в табл. 6.1 [6].

Таблиця 6.1 Агреговані та інтегральний показники ефективності системи фінмоніторингу

Для наочного відображення отриманих результатів значення інтегрального показника ефективності виражено у відсотках та графічно відображено в динаміці на рис. 6.4.

Рис. 6.4  Динаміка інтегрального показника ефективності системи фінмоніторингу протягом 20072013 рр. [6]

Отже, ефективність системи фінмоніторингу протягом досліджуваного періоду була нерівномірною, без чіткого напрямку тренду і коливалась в межах 60%82%. Водночас, можна виділити періоди високої (20092010 рр. та 2013 р.) і низької ефективності (20072008 рр. та 20112012 рр.).

Основними причинами падіння ефективності протягом 20072008 рр. були зниження результативності, в основному за рахунок скорочення кількості повідомлень, відібраних для формування досьє й невисокого рівня відкритих кримінальних справ, та доцільності за рахунок сильного падіння рівня вилучених/арештованих активів (до 0,006 % ВВП - найнижчого значення за період), що не можна пояснити зниженням рівня тінізації. Падіння ефективності не було перекрито зростанням кількості вироків за результатами розгляду кримінальних справ, підвищенням результативності міжнародних комунікацій та постійно зростаючим протягом досліджуваного періоду рівнем інформаційного забезпечення. Ці процеси супроводжувались найвищим рівнем асигнувань на утримання ДСФМУ за досліджуваний період - 0,02% від загальних видатків держбюджету.

Протягом 20112012 рр. основними причинами низької ефективності системи фінмоніторингу були падіння результативності, в основному за рахунок стрімкого скорочення кількості повідомлень, відібраних для формування досьє та узагальнених матеріалів (до найнижчого значення за період), та дієвості за рахунок значного підвищення робочого навантаження (до 67,4%94% порівняно з 2010 р. в 20112012 рр.) й незначного зниження результативності міжнародних комунікацій. Ці процеси відбувались на фоні скорочення видатків бюджету на утримання ДСФМУ до найнижчого рівня за досліджуваний період - 0,0074% від загальних витрат бюджету. Слід зазначити, що скорочення витрат в 20112012 рр. могло бути не виправданим, що позначилось на ефективності.

Протягом 20092010 рр. ефективність системи фінансового моніторингу досягла найвищого рівня за досліджуваний період - 82,3% та 79,2% відповідно. Це було досягнуто завдяки покращенню ключових показників результативності, доцільності та дієвості, зокрема це обсяги арештованого майна й кількість вироків суду (у 2009 р. максимум за період), у 2010 р. максимуму за період досягли: кількість відібраних повідомлень для формування досьє, результативність міжнародних комунікацій та робоче навантаження. Економічність була на середньому рівні (0,014%0,012% від загальних витрат бюджету).

У 2013 р. ефективність системи фінмоніторингу зросла майже до 74% перш за все за рахунок підвищення результативності (зріс обсяг узагальнених матеріалів та вироків) та дієвості (висока результативність міжнародних комунікацій, рівні підвищення кваліфікації та інформаційного забезпечення). Економічність була на високому рівні (0,0077% від загальних витрат бюджету). Однак, робоче навантаження було найбільшим за досліджуваний період (4,77 тис повідомлень на одного працівника), що можна розглядати як стримуючий фактор, оскільки більша завантаженість може сприяти продуктивності тільки до певної межі - подальше зростання призведе до формального ставлення до роботи та збільшення помилок. Ця теза підтверджується значним кореляційним зв’язком (показник кореляції 0,7) між робочим навантаженням та інтегральним індексом ефективності протягом періоду.

Таким чином, згідно розрахованого інтегрального індексу, потенціал зростання ефективності системи фінмоніторингу досить високий і станом на 2013 р. складав 26%. Підвищення ефективності можна досягти покращенням низьких показників одночасно зі збереженням високих на оптимальному рівні. Зважаючи на високий рівень тінізації, ефективність системи фінмоніторингу має бути виражена у зростанні обсягів арештованого/вилученого майна. Станом на 2013 р. рівень цього показника складає 0,04% ВВП, в той час як тінізація - 49,5% ВВП. Економічність системи фінмоніторингу не можна розглядати однозначно - зниження витрат виправдане лише в деяких межах [6].

Підвищення економічності (зниження бюджетного асигнування ДСФМУ) виправдовувало себе до 2009 р. Подальше зменшення фінансування, одночасно з іншими, описаними вище процесами, призводили до зниження ефективності до 2012 р. включно. В 2013 р. ефективність зросла, чому посприяло в тому числі й зниження економічності. Таким чином, критерій економічності має ґрунтуватись не на мінімізації, а на оптимізації витрат (встановлення їх на рівні достатньому для виконання ДСФМУ своїх функцій). Протягом досліджуваного періоду цим рівнем є показник 2009 р. - 0,014 % від загальних видатків держбюджету.

Рівень бюджетних асигнувань поряд з високою часткою витрат на оплату праці з одного боку дозволяє фінансово стимулювати співробітників ДСФМУ (середня зарплата в 2013 р. складала 8,88 тис грн. [6]), з іншого боку залишає менше коштів на забезпечення діяльності та функціонування Державної інформаційної та інформаційно-аналітичної системи (ДІІАС) ДСФМУ, оновлення технічного ресурсу єдиної державної інформаційної системи (ЄДІС) у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму і утримання Навчально-методичного центру ДСФМУ, що в свою чергу, негативно впливає на ефективність роботи.

Висновки

Фінансовий моніторинг є важливою і дієвою формою державного фінансового контролю з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Ефективність фінансового моніторингу є основоположною характеристикою функціонування системи протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом і визначається як здатність з найменшими витратами запобігати та протидіяти процесам легалізації злочинних доходів та фінансування тероризму.

В результаті розрахунку ефективності системи фінмоніторингу з’ясовано, що ефективність системи фінмоніторингу протягом досліджуваного періоду була нерівномірною, без чіткого напрямку тренду і коливалась в межах 60%82%. Водночас, можна виділити періоди високої (20092010 рр. та 2013 р.) і низької ефективності (20072008 рр. та 20112012 рр.). Основними причинами падіння ефективності було зниження результативності і доцільності.

Після оновлення влади в Україні та прийняття одним із основних напрямків державної політики боротьбу з корупцією та фінансуванням тероризму, ефективність діяльності Держфінмоніторингом протягом 2014 року значно зросла. Так, підготовлено 774 узагальнених та додаткових узагальнених матеріалів, в яких сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані:

з легалізацією коштів, становить 267,4 млрд. грн.;

з учиненням іншого злочину, визначеного КК України, становить 52,6 млрд. гривень.

за результатами вжитих заходів загальна сума виявлених та заблокованих Держфінмоніторингом коштів в еквіваленті складає 1,49 млрд. дол. США.

Слід відмітити, що за результатами попередньої діяльності Дерфінмоніторингу у 20122013 рр.:

1. У 2012 році у переданих узагальнених матеріалах і додаткових узагальнених матеріалах до них, загальна сума фінансових операцій, яка може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, складає 98,5 млрд. грн., але практично кримінальні провадження не проводились;

2. У 2013 році в межах кримінальних проваджень, у яких використовуються узагальнені матеріали, накладено арешт на майно (кошти) на загальну суму 590,56 млн. грн.; загальна вартість вилученого майна (коштів) - 8,12 млн. грн.; розмір відшкодованих збитків у ході досудового розслідування (добровільно відшкодовано) - 71,9 млн. грн.

Поступова реалізації євроінтеграційних прагнень України вимагає приведення національного економічного середовища у відповідність до європейських стандартів. Однією з проблем на цьому шляху є високий ступінь тінізації вітчизняної економіки (за різними оцінками 4749% ВВП), в той час як в ЄС цей показник значно нижчий: від 8% ВВП (Австрія) до 31% ВВП (Болгарія). Крім того, значні фінансові втрати від легалізації незаконно отриманих доходів актуалізують потребу у застосуванні відповідних превентивних і запобіжних заходів, що можуть сприяти детінізації економіки. Фінансовий моніторинг є важливою і дієвою формою державного фінансового контролю з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, тому його ефективність напряму пов’язана з подоланням тінізації економіки.

Список використаних джерел

1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення : Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1702VII //{Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом № 198VIII від 12.02.2015}  [ Електронний документ]. - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/170218 <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1702-18>

. Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу // Постанова Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189 ( із змінами внесеними Постановами НБУ актуального стану від 22.01.2015 №45). [ Електронний документ]. - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z038103 <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0381-03>

. Буткевич С. А. Фінансовий моніторинг: зарубіжний досвід та українська модель : монографія / Буткевич С. А. - Сімферополь : Кримнавчпеддержвидав, 2012. - 314 с.

. Дмитров С.О. Фінансовий моніторинг в банку: Навчальний посібник [ текст] / С.О.Дмитров, В.В.Коваленко, А.В.Єжов; за ред. Дмитрова С.О. - Суми: «Університетсьва книга», 2008. - 336 с.

5. Д’яконова І. Методика оцінки ефективності фінансового моніторингу /І. Д’яконова, Д. Шиян// Вісник Української академії банківської справи. - Суми: ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, 2013. - № 1(34). - С. 1016

. Хвалинський С.О. Ефективність системи протидії легалізації незаконних доходів в контексті Євроінтеграції [ Електронний документ] / С.О.Хвалінський // Електронний журнал «Ефективна економіка» , № 12, 2014. - режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/

7. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом ІV кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України  <http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk> / zvit_IVkv_2014.pdf

. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом IIІ кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України  <http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk> / zvit_IIIkv_2014.pdf

. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом ІI кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України  <http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk> / zvit_IIkv_2014.pdf

. Статистичні дані щодо отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції протягом І кварталу 2014 року [Елeктронний документ] // Звіт Держмоніторингу України  <http://www.sdfm.gov.ua/articles.php?cat_id=83&lang=uk> / zvit_Ikv_2014.pdf

Додаток А

Таблиця A.1 Показники ефективності системи фінансового моніторингу за 20072013 рр. [6]