Статья: Діджиталізація як інноваційний напрям в управлінні логістичними процесами підприємства

Інфраструктура логістичних процесів виступає системою засобів просування та перетворення логістичних потоків в кордонах логістичних систем, міжлогістичних відносин та відносин між логістичними системами та зовнішнім середовищем - державою.

Інфраструктура проектується таким чином, щоб забезпечити реалізацію всіх без винятку завдань логістики [9]:

- зберігання та оброблення матеріальних запасів (складські будівлі, споруди);

- переміщення маніпуляційними засобами матеріальних потоків у границях мікрологістичних систем (складах, цехах, торгових залах);

- транспортне переміщення матеріальних потоків у границях мезо- та макрологістичних систем - регіону, країни, світового простору.

- система пакування - захист продукції, формування транспортних одиниць, інформування споживачів тощо;

- інформаційне супроводження логістичних процесів.

Групування об'єктів логістичної інфраструктур представлене в табл. 3.

Таблиця 3

Інфраструктура логістичних процесів

Джерело: розроблено авторами

Якість і вартість виконання вищезазначених логістичних завдань значною мірою залежать від технічних умов виконання логістичного процесу: кількості, розміру та географічного розташування елементів інфраструктурної мережі. логістичний діджиталізація управління бізнес

Розглянуто логістичну інфраструктуру відповідно на макро- та мікрорівнях, виокремлено зовнішні та внутрішні об'єкти інфраструктури логістичного процесу підприємства. До зовнішніх об'єктів логістичної інфраструктури належать: компанії-постачальники, вантажні станції, логістичні оператори, центри логістичного обслуговування, торгово- посередницькі установи, роздрібні магазини, транспортні та загальні склади, гудронотарні підприємства, митниці, телевізійні інформаційні мережі, а також фінансово-кредитні установи, юридичні установи, центри зайнятості, підготовки кадрів, тощо.

До внутрішніх об'єктів логістичної інфраструктури відносяться склади, внутрішні дороги підприємства, мобільні пристрої, матеріальні ресурси упаковки та перетворення інформації тощо. Підприємство може мати власну матеріально-технічну інфраструктуру, або використовувати відповідні потужності інших підприємств і організацій. У сучасному конкурентному середовищі логістичну інфраструктуру потрібно постійно модифікувати, щоб адаптуватися до мінливих вимог ринку. Вибір найкращого місця для інфраструктурної мережі може стати першим кроком для компанії, щоб отримати конкурентну перевагу. (elar.khnu.km.ua)

Світова та національні економіки знаходяться в постійному пошуку ефективних методів господарювання. Так останнє десятиліття характеризується запровадженням діджиталізації економічних процесів, яка стала міжнародною тенденцією на мікро та макрорівнях економіки.

Згідно із Концепцією розвитку цифрової економіки та суспільства України, задекларовано створення ринкових стимулів, мотивацій, попиту та формування потреб щодо використання цифрових технологій серед українських секторів реальної економіки, сфер життєдіяльності, конкурентоздатності та національного розвитку задля зростання обсягів виробництва високотехнологічної продукції, як основи загального благополуччя населення країни. Внутрішній ринок виробництва, використання та споживання інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій є середовищем та перспективним шляхом цифровізації економіки [9].

Незважаючи на те, що діджиталізація, як якісно новий тип інформаційних та телекомунікаційних технологій знаходиться в процесі формування, уже сьогодні виступає потужнім потенціалом з лідируючими позиціями в соціально-економічному розвитку бізнесу та країни в цілому.

Цифрова економіка (діджиталізація) розглядається як різновид економічної діяльності, який на відміну від традиційної економіки, визначається мережевою сутністю та залежністю від віртуальних технологій.

Діджиталізація являє собою процес, за допомогою якого цифрові технології використовуються для зміни способу ведення бізнесу (для отримання прибутку, покращення бізнесу, трансформації бізнес-процесів і створення належного середовища для їх використання) [10]. З точки зору логістичного підходу діджиталізація , як інноваційний метод має на меті пришвидшити всі логістичні процеси, зробити їх більш точними та безперебійними, а процес переведення даних у цифрові, поточне використання нових способів доставки, автоматизації та роботизації вже сьогодні змінює логістичний ринок.

Дослідження дозволяють виділити наступні основні напрямки діджиталізації [11].

1) «Big Data» представляють собою програмні алгоритми, за допомогою яких можна систематизувати та структурувати інформацію, що надходить. Завдяки обчислювальним алгоритмам опрацьовується вхідна інформація і згодом будується прогноз на майбутнє

Прикладом використання «Big Data» є Дата-платформа від «Київстар» (Data Warehouse) [12], яка призначена для: консолідації різнотипних даних (Excel, ERP, Dynamics, Terrasoft CRM, Google Big Query, SAP HANA, YouTube, Google Ads, Facebook Ads, месенджерів, ботів); забезпечення якості даних (має автоматизовану систему контролю якості даних - якщо у даних буде виявлено помилку чи будь-яку аномалію, платформа відразу інформує про це).

Data Warehouse також автоматизує звітність та моделювання. Data Warehouse від «Київстар» використовує сучасну хмарну інфраструктуру на базі «Azure Cloud», яка дозволяє надійно зберігати потрібну кількість даних без витрат на власну інфраструктуру.

2) Internet of Things (Інтернет речей). Під даним терміном слід розуміти відкриту та всеосяжну мережу інтелектуальних об'єктів, здатних автоматично самоорганізовуватись, обмінюватись інформацією, даними та ресурсами, реагувати та діяти в умовах різних ситуацій та швидкозмінного середовища. Організація подібних мереж дозволяє знизити вплив людини на виробничі та логістичні процеси, а значить, мінімізувати ризики, пов'язані з людським фактором [13].

Найбільш розвиненою ланкою логістики застосування «Інтернету речей» є транспорт. Показовим і масштабним прикладом є Seoul Transportation Information Center (TOPIS). Використання «Інтернету речей» в управлінні міським транспортом включає збір інформації з громадського транспорту, таксі, маршрутних автобусів, що дозволяє точно відображати рух кожної окремої одиниці в режимі реального часу, а також переглядати точні прогнози та розклади 24/7. Переваги використання такої інтегрованої системи включають зменшення транспортного потоку, підвищення ефективності транспорту, що впливає на рівень задоволеності споживачів і загального добробуту завдяки чіткій системи зв'язку із споживачами [14].

3) Open Data - це дані, до яких кожен може отримати доступ, використовувати та ділитися ними без обмежень авторських прав, патентів та інших механізмів контролю. Відкриті дані можуть послужити потужнім імпульсом в розвитку логістики, оскільки ведення відкритих реєстрів постачальників послуг за всіма ланками логістичного ланцюга допоможе значно знизити ризики, і відповідно, витрати логістичних фірм [15].

4) Crowd-рішення для останньої милі. В логістиці доставки lastmile (останньої милі) визначається переміщення товарів з кінцевого транспортного вузла до пункту призначення замовлення. Дана технологія забезпечує максимальну швидкість та оптимізацію витрат доставки товарів споживачу на останньому відрізку шляху [16].

Шукаючи кур'єрів, які не є співробітниками поштових послуг і власне доставки, фірма Wallmart використовує службу доставки Spark. В Україні, застосовуючи принципи краудсорсингу, кур'єрська служба iPost, побудована на основі власної потужної кур'єрської он-лайн-платформи [17].

5) Роботизація транспорту і складування. В логістиці технології роботизація транспорту і складування використовуються з метою кур'єрської доставки посилок кінцевим споживачам, а також для безпілотних автомобільних перевезень вантажів. При цьому роботизовані транспортні засоби можуть бути або дистанційно керованими, або автономними, тобто здатними взаємодіяти з навколишнім середовищем т самостійну навігацію. [18].

Серед лідерів в області роботизації транспорту та складів можна виділити «Amazon» де зараз на різних підприємствах функціонує близько 45 тисяч роботів, при цьому цифра постійно зростає. Хоча на кожного робота поки припадає понад 4 реальних співробітників, в Amazon змогли автоматизувати велику частину завдань, пов'язаних з ходьбою і пошуком предметів на складах [19].

6) 3Dдрук.Замість перевезення деяких фізичних товарів будуть надсилатися файли. Для окремих товарів (кількість яких постійно зростає) їх фізичне транспортування вже втрачає необхідність. Прикладом може виступити німецька логістична компанія DBSchenker, яка пропонує замінити далекі перевезення запчастин на їх 3Dдрук поруч із замовником. Застосування нового методу DBSchenker опирається на досвід DeutsceBahn, яка уже виготовила 80 тис. деталей з різних матеріалів і технологій за допомогою 3Dдруку [20].

7) Технології Blockchain і смарт-контрактів. Блокчейн-технологія дозволяє завантажити інформацію в реєстр одноразово. При цьому змінити або підробити її неможливо. Технологія розподіленого реєстру на основі блокчейн дозволяє забезпечити прозорість виробничо-збутового ланцюга, переміщення товарів, прослідкувати за життєвим циклом товару, координувати постачання потужних масивів товарів за різними каналами [21; 22].

Висновки

Логістичний прорив, започаткований в кінці 19 століття, став результатом усвідомлення бізнесом суттєвого впливу логістичних витрат на структуру загальних витрат суб'єктів господарювання та визначив вектори їх зниження які формуються у функціональних областях логістики при протіканні логістичних процесів. Характерною особливістю логістичних процесів є те, що вони виступають інструментами просування та перетворення потоків в кожній функціональній підсистемі менеджменту (виробничої, фінансової, кадрової, інформаційної, інвестиційної тощо) в період закупівлі матеріальних ресурсів, виготовлення та реалізації готової продукції.

Світова та національні економіки знаходяться в постійному пошуку ефективних методів господарювання. Так останнє десятиліття характеризується запровадженням діджиталізації економічних процесів, яка стала міжнародною тенденцією на мікро та макрорівнях економіки.

Діджіталізація виробництва повинна вирішити ключове завдання реального сектора економіки - ефективно реагувати на зміни ринку і потреби клієнтів. Це вимагає послідовної оцифровізації всіх етапів інноваційного процесу - від продукування ідеї до комерціалізації інноваційного виробу.

Література

1. Седікова І.О., Савенко І.І. Цифрова економіка: нові орієнтири управління підприємствами. Забезпечення якості вищої освіти: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., Одеса, 10-12 квітня, 2019 / ОНАХТ. - Одеса, 2019. - С. 11.

2. Полянська А.С., Мартинець В.Б. Кабан О.В. Оптимізація ланцюга постачання підприємства в умовах кризових явищ. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. 2022. Вип. 18(2). С. 112-127.

3. Гармаш С.В. Інтеграція логістичних функцій в рамках логістичного менеджменту в системі управління сучасним промисловим підприємством. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (економічні науки) 2020. №19 (1295). С. 104-107.

4. Шандрівська О.Є., Кузяк В.В., Хтей Н.І. Логістичний менеджмент. Теоретичні основи. Львів, 2014. 196 с.

5. Коєв О., Яценко К. Теоретичне обґрунтування пріоритетних напрямів логістичної діяльності в аграрному секторі. Студентський науковий вісник. Економічні науки. 2019. Вип. 1 (18). Ч. 1.С. 17-21.

6. Колодізєва Т.О. Інноваційні технології в логістиці : навчальний посібник. Харків: Вид. ХНЕУ, 2013. 268 с.

7. Крикавський Є. Логістика для економістів: підручник. 2-е видання. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 476 с.

8. Кочешкова І.М., Трушкіна Н.В. Реверсивна логістика промислових відходів. Вісник економічної науки України. 2018. №3(35) С. 105-108.

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки» No 67-p від 17.01.2018.

10. Подобный О.О., Слатвінська В.М. Наукова розробленість проблеми особистої безпеки правоохоронця та перспективи її подальшого дослідження. Юридичний науковий електронний журнал. №12. 2021. С. 440-442.

References

1. Cedikova, І.O., Savenko, І.І. (2019). Cifrova ekonomika: novi orientiri upravlinnja pidpriemstvami [Digital economy: new orientations of enterprise management]. Proceedings from: Vseukr. nauk.-metod. konf. “Zabezpechennja jakosti vishho'i osviti”- The All-Ukrainian science and method conference «Ensuring the quality of higher education». (pp. 11). Odesa: ONAHT [in Ukrainian].