- політичні;
+ управлінські;
- соціально-економічні;
- науково-технічні.
?101.
До зовнішніх факторів ризику належать:
- управлінські;
- виробничі;
- збутові;
+ політичні.
?102.
До факторів ризику основної виробничої діяльності належать:
+ непланові зупинки обладнання;
- збої енергопостачання;
+ вихід з ладу обчислювальної техніки;
- пожежа в складських приміщеннях.
?103.
До факторів ризику допоміжної виробничої діяльності належать:
- порушення трудової дисципліни
- вихід з ладу обчислювальної техніки;
+ аварії допоміжних систем;
- всі відповіді вірні.
?104.
До фінансових ризиків належать такі види ризику:
- систематичний та несистематичний;
+ ціновий та кредитний;
- зовнішній та внутрішній;
- цільовий та нецільовий.
?105.
Управління ризиками – це:
+ попередження можливих серйозних ускладнень у ринковій діяльності підприємства;
- спроможність підприємства виконувати зовнішні зобов’язання;
- процес здійснення систематичного впливу на об’єкт управління.
- вірної відповіді немає.
?106.
Міра ризику – це:
+ кількісна характеристика можливості виникнення ризикової події;
- добуток розміру можливих втрат та їх імовірності;
- показник, що дає оцінку відхилення певної випадкової величини від середнього значення;
- якісна характеристика величини ризику та його імовірності.
?107.
До аналітичних методів оцінки ризику відноситься:
- метод «точки беззбитковості»;
- метод порівняльних продаж;
+ метод експертних оцінок.
?108.
До зовнішніх чинників, що впливають на діяльність підприємства належать:
- технічні характеристики виробництва;
+ кон’юнктура ринку;
+ ціни на енергоносії;
- організація виробничого процесу;
+ умови оподаткування.
?109.
До міжнародних факторів зовнішнього середовища, що впливають на діяльність підприємства відносяться:
- галузева та регіональна структура економіки;
- динаміка ВВП;
- напрямок внутрішньої політики держави;
+ розвиток міжнародних науково-технічних зв’язків.
?110.
До національних факторів зовнішнього середовища, що впливають на діяльність підприємства відносяться:
+ тенденції зміни реального рівня доходів населення;
+ стабільність інструментів державного регулювання економіки;
- кон’юнктура світової економіки;
+ обмеження монополізму;
- усі відповіді правильні.
?111.
Зовнішньоекономічна діяльність – це:
+ діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами;
- діяльність, що здійснюється через науково-технічну, виробничу, торговельну, сервісну та іншу взаємокорисну співпрацю суб’єктів господарювання двох чи більше країн;
- вірної відповіді немає.
?112.
Первинною ланкою у структурі національної економіки є:
- сукупність юридичних осіб;
+ підприємство;
- сукупність індивідуумів.
?113.
Ринкові умови господарювання підприємства не передбачають:
- конкуренцію;
+ централізоване планування;
- наявність приватної власності;
- свободу підприємницького вибору.
?114.
Головне завдання підприємства полягає у:
+ задоволенні потреб ринку з метою одержання прибутку;
- ефективному використанні основних фондів і оборотних засобів;
- підвищенні продуктивності праці й ефективному використанні системи мотивації праці;
- підвищенні якості продукції, що випускається.
?115.
Основним документом, що регулює діяльність підприємства є:
- Господарський кодекс України;
+ статут;
- ліцензія;
- патент.
?116.
Класична модель підприємства орієнтована на:
- оновлення економічної системи держави;
- активне використання нових управлінських рішень для постійного зростання економічної та соціальної ефективності підприємства;
?122.
Для цілей управлінського обліку витрати класифікують за принципом:
+ “різні витрати - для різних цілей”;
- за економічним змістом;
- прийняття управлінських рішень;
- залежно від обсягу виробництва.
?123.
Класифікація витрат здійснюється за такими напрямами:
+ оцінювання запасів та визначення фінансового результату;
- витрати на продукцію;
- витрати періоду;
- витрати діяльності.
?124.
Релевантні витрати — це:
+ витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття певного рішення;
- витрати, що не залежать від прийняття рішення;
- витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або значно впливати на них;
- витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати.
?125.
Дійсні витрати — це:
+ витрати, які зумовлюють зменшення активів або збільшення зобов’язань;
- вигода, яка втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення;
- витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення;
- витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.
?126.
Основні витрати — це:
+ сукупність прямих витрат на виробництво продукції;
- вартість витрачених матеріалів, які стають частиною готової продукції і які можна віднести до певного виробу економічно доцільним шляхом;
- витрати, пов'язані з процесом виробництва, які не можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом;
- витрати, пов'язані з процесом виробництва, які можна віднести до певних виробів економічно доцільним шляхом.
?127.
Альтернативні витрати — це:
+ вигоди, які втрачаються, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення;
- витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;
- витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт;
- витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення, а нерелевантні витрати — це витрати, що не залежать від прийняття рішення.
?128.
Маржинальні витрати — це:
+ витрати на виробництво додаткової одиниці продукції;
- витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або справляти на них значний вплив;
- витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати;
- середні витрати на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг).
?129.
Поведінка витрат — це:
+ характер реагування витрат на зміни у діяльності підприємства;
- реагування витрат у разі зміни виробництва;
- діапазон діяльності, в межах якого містяться елементи змінних і постійних витрат;
- математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами.
?130.
Функція витрат — це:
+ математичний опис взаємозв'язку між витратами та їх факторами;
- процес обчислення динаміки витрат, тобто встановлення кількісного взаємозв'язку між витратами й різними факторами на підставі дослідження діяльності;
- реагування витрат у разі зміни виробництва;
- прогнозування майбутніх витрат для різних рівнів (умов) діяльності.
?131.
У спрощеному вигляді функцію витрат можна описати за формулою (де У - загальні витрати; а - загальні постійні витрати; b - змінні витрати на одиницю діяльності; х - значення фактора витрат):
+ У = а + bх;
- У = а - bх;
- У = аbх;
- У = а + b + х.
?132.
Вичерпані (спожиті) витрати — це:
+ збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду;
- збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах;
- витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт;
- витрати на виробництво продукції.
?133.
Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінювання роботи їх керівників класифікують витрати:
+ контрольовані та неконтрольовані;
- релевантні та нерелевантні;
- змінні та постійні;
- напівзмінні та змішані.
- пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів;
+ максимально ефективне використання наявних ресурсів.
?117.
Принцип безперервності діяльності підприємства:
+ передбачає оцінювання діяльності активів та зобов'язань підприємства, з огляду на припущення, що його діяльність триває далі;
- відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку;
- означає, що приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства загалом;
- ґрунтується на разовій фіксації даних у первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.
?118.
Принцип періодичності:
+ відображає виробничий цикл підприємства і є важливим для побудови системи управлінського обліку;
- передбачає оцінювання діяльності активів та зобов'язань підприємства, з огляду на припущення, що його діяльність триває далі;
- означає, що під час здійснення будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені як результат діяльності з отриманим результатом;
- ґрунтується на разовій фіксації даних у первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.
?119.
Принцип орієнтації обліку на досягнення стратегічних цілей підприємства:
+ означає, що, приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси загалом;
- означає, що під час здійснення будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені як результат діяльності з отриманим результатом;
- передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції);
- не означає, що під час здійснення будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені як результат діяльності з отриманим результатом.
?120.
Принцип результативності означає:
+ що під час здійснення будь-яких видів діяльності слід постійно порівнювати витрати, понесені як результат діяльності з отриманим результатом;
- що, приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати фінансові результати підприємства;
- передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції);
- не передбачає визначення тенденцій і перспектив кожного підрозділу в формуванні прибутку підприємства на всіх його стадіях (від виробництва до реалізації продукції).
?121.
Принцип відповідальності означає:
+ що за величину і витрат і результатів відповідальність несе конкретна особа, яка їх контролює;
- що, приймаючи рішення на будь-якому рівні і обираючи найоптимальніше з них, слід пріоритетним вважати інтереси підприємства в цілому;
- що кожне підприємство встановлює свої правила організації та порядку ведення управлінського обліку;
- ґрунтується на разовій фіксації даних у первинних документах або виробничих розрахунках і багаторазовому їх використанні в усіх видах управлінської діяльності без повторної фіксації, реєстрації або розрахунків.
?134.
Діяльність, яка впливає на витрати, називають:
+ фактором витрат;
- операціями, що мають місце в процесі господарської діяльності підприємства;
- поведінкою витрат;
- характером реагування витрат на зміни у діяльності підприємства.
?135.
Формула розрахунку валового прибутку має наступний вигляд:
+ Продаж (Виручка) - Собівартість реалізованих товарів;
- Запас товарів на початок періоду + Собівартість придбаних товарів - Запас товарів на кінець періоду;
- Змінні доходи + Постійні доходи (за всіма видами діяльності);
- Доходи - Витрати.
?136.
Наявність змішаних витрат ускладнює побудову функції витрат. Тому для визначення функції витрат застосовують різні методи, серед них:
+ метод вищої-нижчої точки;
- коефіцієнт детермінації;
- інтервал упевненості;
- лінійне програмування.
?137.
Для визначення функції витрат застосовують різні методи. Сутність методу “Технологічний аналіз” передбачає:
+ системний аналіз функції діяльності з метою визначення технологічного взаємозв'язку між витратами ресурсів та результатом діяльності;
- визначення функції витрат шляхом розподілу їх на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі вивчення певних рахунків бухгалтерського обліку;
- визначення функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами за найвищого та найнижчого рівнів діяльності;
- розподіл показників на дві групи, з огляду на зростання значення х, та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень х і у.
?138.
Вибір системи виробничого обліку залежить від технології й організації виробництва. Тому різні підприємства використовують різні системи виробничого обліку. Однак упровадження будь-якої системи виробничого обліку передбачає:
+ вибір відповідної системи калькулювання продукції;
- вимірювання витрат на виробництво кожного спільного продукту після точки розподілу;
- вибір прямих витрат для простеження до об'єкта витрат;
- вибір сукупностей непрямих витрат, що підлягають розподілу між об'єктами витрат.
?139.
Загальні витрати - це:
+ витрати на здійснення діяльності, що споживається кількома виробничими або обслуговуючими підрозділами;
- витрати одного процесу, як результат якого одночасно виробляється кілька продуктів;
- метод калькулювання, що передбачає включення до собівартості всіх (змінних і постійних) виробничих витрат;
- сума, на яку розподілені накладні витрати перевищують їхню фактичну величину.
?140.
Метод розподілу взаємних послуг - це:
+ метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг;
- метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого їхні витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів;
- метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно щодо виробничих під¬розділів та інших обслуговуючих підрозділів;
- метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь.
?141.
Метод одночасного розподілу - це:
+ метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, що передбачає розподіл взаємних послуг шляхом розв'язання системи рівнянь;
- метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого їхні витрати списують безпосередньо на витрати виробничих підрозділів;
- метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно щодо виробничих під¬розділів та інших обслуговуючих підрозділів;
- метод розподілу витрат обслуговуючих підрозділів, за якого витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням взаємних послуг.
?142.
У практиці вибір бази розподілу накладних витрат залежить від характеру діяльності й технології виробництва. Найпоширенішими базами розподілу є:
+ пряма заробітна плата;
- чисельність робітників;
- заробітна плата керівників різних рівнів управління;
- вартість устаткування.
?143.
База розподілу непрямих витрат, яку використовують в умовах переважно ручних робіт:
+ години праці робітників;
- відпрацьовані машино-години;
- прямі витрати матеріалів;
- пряма заробітна плата.
?144.
Аналітичні рахунки по допоміжних виробництвах закриваються:
+ в певній послідовності;
- довільно, без дотримання послідовності;
- за розпорядженням керівництва підприємства;
- за ініціативи керівництва допоміжних виробництв.
?145.
Розподілені загальновиробничі витрати рослинництва відображаються в обліку записом:
+ Дебет 231 Кредит 91;
- Дебет 91 Кредит 231;
- Дебет 27 Кредит 91;
- Дебет 91 Кредит 66, 65.
?146.
До основних ознак директ-костингу відноситься таке:
+ в процесі калькулювання визначається маржинальний дохід;
- оперативний облік відхилень від норм споживання ресурсів з визначенням величини відхилень за місцями виникнення, причинами і винуватцями цих відхилень для управління затратами;
- наявність норм споживання ресурсів і облікових цін на ці ресурси в процесі діяльності підприємства;
- відображення фактичних затрат з розподілом їх на затрати за нормами та відхилення від норм.
?147.
У зарубіжній практиці систему калькулювання за змінними витратами називають:
+ директ-костинг;
- абзорбшен-костинг;
- стандарт-костинг ;
- АВС-костинг.
?148.
Директ-костинг широко використовується на:
+ авіапідприємствах;
- підприємствах обробних галузей промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчової), які здійснюють масове та серійне виробництво різноманітної й складної продукції з великою кількістю деталей та вузлів;
- в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах (кораблебудування, авіаційна промисловість, будівництво, виробництво меблів, видавнича діяльність тощо);
- сільськогосподарських підприємствах.
?149.
В економічній літературі США розглядаються різні типи стандартів, до них не належать:
+ зведені;
- базисні;
- поточні;
- мотивуючі.
?150.
Базисні стандарти - це:
+ нормативи, які не коригуються після їх першочергового визначення, якщо не відбувається суттєвих змін у технічних характеристиках продукції або процесі її виробництва;
- нормативи, які передбачають їх постійне коригування на основі змін їх технологічних умов, цін і тарифів;
- включають нормативи лише тих елементів витрат і на такому рівні, які приймаються і виникають в оптимальних умовах виробництва за найбільш сприятливих цін;
- визначаються зусиллями працівників підприємства;
?151.
Стандарти, які встановлюються для некваліфікованих робітників з більшими витратами праці за низької тарифної оплати, -- це:
+ полегшені стандарти;
- ідеальні стандарти;
- досягнені стандарти;
- мотивуючі стандарти.
?152.
Поточні стандарти -- це нормативи, які:
+ передбачають їх постійне коригування на основі змін їх технологічних умов, цін і тарифів;
- включають нормативи лише тих елементів витрат і на такому рівні, які приймаються і виникають в оптимальних умовах виробництва за найбільш сприятливих цін;
- відображають нормативні витрати, які можна очікувати за таких ймовірних умов функціонування виробництва. Вони передбачають всі очікувані елементи витрат, включаючи можливі втрати, брак і відходи;
- нормативи, які не коригуються після їх першочергового визначення, якщо не відбувається суттєвих змін у технічних характеристиках продукції або процесі її виробництва.
?153.
Аналіз взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток" можна здійснити за допомогою графіків, до яких не відноситься:
+ графік операційного прибутку;
- графік беззбитковості;
- графік взаємозв'язку "прибуток—обсяг";
- графік маржинального доходу.
?154.
Точка беззбитковості — це:
+ обсяг продажу (діяльності), за якого доходи підприємства дорівнюють його витратам;
- обсяг продажу (діяльності), необхідний для отримання бажаного прибутку;
- це різниця між доходом від реалізації і змінними витратами підприємства;
- правильна відповідь відсутня.