Заимствованными из английского языка словами сформирован и эмпороним ТРЦ «Mega Silk Way» -- название казахской сети торгово-развлекательных центров. Этот эмпороним состоит из греческого компонента (megas -- большой), вошедшего в казахский и многие языки мира через посредство других языков. Благодаря ему в названии сети акцентируется внимание на желании охватить своей деятельностью как можно большую территорию и количество жителей. Интересным представляется второй компонент: Silk Way. С одной стороны, компонент является заимствованием из английского, отражая влияние интеграционных глобализационных процессов, усиление воздействия английского языка на национальные языковые системы. С другой, -- номинация апеллирует к историческому прошлому Казахстана, периоду, когда через страну проходил Великий шёлковый путь, который связывал страны Азии со Средиземноморьем. Соответственно, в данном эмпорони- ме сливается универсальное, глобальное и национальное, уникальное. Обращение к историческому прошлому позволяет подчеркнуть выдающееся место Казахстана в прошлом и современном мире. В последние годы широкое распространение эмпоронима связано с китайской инициативой: проектом «Один пояс -- один путь», -- который, по сути, должен возродить древний маршрут, связав многие страны торговыми путями и взаимоотношениями с Китаем через территорию Казахстана. В содержании конструкции, таким образом, сливается прошлое и настоящее, сама номинация апеллирует к исторической гордости и патриотизму казахов.
Выводы
Таким образом, на основании проведённого анализа можно сделать вывод, что эмпоро- нимы представляют собой номинации торговых марок, торговых объектов. Они неразрывно связаны с производственной, торговой, профессиональной жизнедеятельностью общества, в той или иной форме сопровождают человечество на протяжении всей истории его существования, однако высокой степени продуктивности процессы формирования эмпоронимов достигают в последние десятилетия.
На основании анализа номинаций торговых объектов г. Нур-Султан можно сделать ряд выводов:
(1) современное казахстанское эмпоронимическое пространство развивается под сильным влиянием английского языка, американизмов, которые становятся основой для номинации торговых объектов;
(2) в процессе формирования эмпоронимического пространства современного Казахстана отчётливо прослеживается тенденция обращения к историческому прошлому государства. Номинации отражают интенцию к воздействию на эмоциональный фон, историческую гордость и чувство патриотизма казахов;
(3) большая часть торговых организаций обращается к семантике прилагательного «большой», подчёркивает размеры сооружения, амбициозные устремления бизнесменов, акцентируя внимание на том, что их деятельность не ограничивается исключительно Казахстаном, но распространяется на всю Азию или Евразию;
(4) в процессе формирования эмпоронимического пространства Казахстана отмечается обращение к многочисленным реалиям, отражающим особенности национальной культуры, истории, национального мировосприятия;
(5) развитие эмпоронимической системы сегодня осуществляется в логике формирования топонимической системы в историческом плане, в результате чего в качестве основы для эмпоронимов чаще других используются антропонимы, являющиеся средством отражения принадлежности торговой марки, бренда объекта его создателю, разработчику, владельцу;
(6) в качестве основы эмпоронимов могут выступать также топонимы.
Перспективы исследования. В дальнейшем исследовании затронутой проблемы предполагается провести сопоставительное изучение особенностей формирования эмпоронимов в русской, казахской, английской лингвокультурах, что позволит выявить и разграничить универсальные и национальные характеристики отражения городского пространства в национальных языковых системах.
Литература
1. Бакшеева М. Г., Поспелова Н. А. Эмпоронимическое пространство г. Ханты-Мансийска. Вестник Югорского государственного университета. Ханты-Мансийск, 2012. Вып. 1 (24). С. 7-9.
2. Исмагилова Г. Х. Языковые особенности наглядно-информационной атрибутики города в рамках реализации закона о языках Республики Татарстан : на примере казанских урбанонимов : Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Казань, 2011. 23 с.
3. Кормилицына М. А. Некоторые итоги исследования процессов, происходящих в языке современных газет. Проблемы речевой коммуникации : Межвуз. сб. науч. тр. Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2008. Вып. 8. С. 13-34.
4. Морошкин М. Я. Славянский именослов или Собрание славянских личных имён в алфавитном порядке. Санкт- Петербург : Типография Второго отделения собственной Е. И. В. Канцелярии, 1867. 213 с.
5. Никипорец-Такигава Г. Ю. Языковая норма в постсоветской социокультурной ситуации. Язык, сознание, коммуникация : Сб. статей / отв. ред. В. В. Красных, А. И. Изотов. Москва : МАКС Пресс, 2004. Вып. 26. С. 33-38.
6. Никонов В. А. Введение в топонимику. Москва : Наука, 1965. 179 с.
7. Официальный интернет-ресурс акимата города Нур-Султан. URL : http://astana.gov.kz/ru/page/preferencii_ lgoty_dlya_investorov/
8. Степанов Е. Н. Факторы формирования одесской урбанотопонимии. Записки з ономастики : зб.наук. праць. Одеса : АстроПринт, 2000. Вип. 4. С. 12-22.
9. Степанов Е. Н. Город в контексте научной лингвистической парадигмы. Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2012. № 17. C. 14-23.
10. Степанов Е. Н. Взаимодействие научных лингвистических подходов в исследовании русской городской речи. Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. Одеса : Астропринт, 2014. № 21. С. 27-35.
11. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 т. Москва : Астрель ; АСТ, 2009. Т. 4. 861 с.
12. Шмелёва Т. В. Новгородский ономастикон / под ред. А. В. Жукова. Слово и фразеологизм в русском литературном языке и народных говорах : Межвуз. сб. науч. тр. В. Новгород, 2001. С. 187-193.
13. Энциклопедический словарь. 2009. URL : https://dic.academic.ru/dic.nsf/es/42906/парк/
14. Byrne A. Perception and Conceptual Content. Contemporary Debates in Epistemology / edited by E. Sosa & M. Ste- up, Chichester : Blackwell. 2005. Р. 231-250.
15. McAlliste B. Conceptualism and Concept Acquisition. Theoria. Stockholm, 2021. Vol. 87, issue 1. P. 69-86. URL : https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/theo.12209/ (Date of access : 23.03.2021). DOI: /10.1111/ theo.12209/
References
1. Baksheyeva, M. G., Pospelova, N. A. (2012), “Emporonymic space of Khanty-Mansiysk city”, Herald of Yugra State University [“Emporonimicheskoye prostranstvo goroda Hanty-Mansiyska”, Vestnik Yugorskogo gosudarstvennogo universiteta], Khanty-Mansiysk, issue 1 (24), pp. 7-9.
2. Ismagilova, G. Kh. (2011), Linguistic features of visual and informational attributes of the city within the framework of the implementation of the law on the languages of the Republic of Tatarstan : on the example of Kazan urbanonyms : Author's thesis [Yazykovye osobennosti naglyadno-informatsionnoy atributiki goroda v ramkakh realizatsii zakona o ya- zykakh Respubliki Tatarstan : naprimere kazanskikh urbanonimov : Avtoref. dis. kand. fllol. nauk], Kazan, 23 p.
3. Kormilitsyna, M. A. (2008), “Some results of the study of the processes occurring in the language of modern newspapers”, Problems of verbal communication : Inter-university collection research papers [“Nekotorye itogi issledovaniya protsessov, proishodyashchikh v yazyke sovremennykh gazet”, Problemy rechevoy kommunikatsii : Mezhvuz. sb. nauch. trudov], Publishing house of Saratov University, Saratov, issue 8, pp. 13-34.
4. Moroshkin, M. Ya. (1867), Slavic name book or Collection of Slavic personal names in the alphabetical order [Slavyanskiy imenoslov ili Sobranie slavyanskikh lichnykh imyon v alfavitnomporyadke], Printing House of the Second Branch of His Imperial Majesty Own Office, St. Petersburg, 213 p.
5. Nikiporets-Takigawa, G. Yu. (2004), “Language norm in the post-Soviet socio-cultural situation”, Language, consciousness, communication : Collected papers [“Jazykovaya norma v postsovetskoy sotsiokul'turnoy situatsii”, Yazyk, soznaniye, kommunikatsiya : Sb. statey], edited by V. V. Krasnykh, A. I. Izotov, MAKS Press, Moscow, vol. 26, pp. 33-38.
6. Nikonov, V. A. (1965), Introduction to toponymics [Vvedenie v toponomiku], Nauka, Moscow, 179 p.
7. Official Internet resource of the akimat of Nur-Sultan city [Ofitsial'nyy Internet-resurs akimata goroda Nur-Sultan], available at : http://astana.gov.kz/ru/page/preferencii_lgoty_dlya_investorov/
8. Stepanov, Ie. N. (2000), “Factors of Odessa urban toponymy formation”, Opera in Onomastica, [“Faktory formiro- vaniya odesskoy urbanotoponimii”, Zapysky z onomastyky], Odessa I. I. Mechnikov National University, AstroPrint, Odessa, vol. 4, pp. 12-22.
9. Stepanov, Ye. N. (2012), “City in the context of linguistic research paradigms”, Mova / Language : scientific and theoretical journal of linguistics [“Gorod v kontekste nauchnoy lingvisticheskoy paradigmy, Mova : naukovo-teoretychnyy chasopys z movoznavstva], Odessa I. I. Mechnikov National University, Astroprint Publishing house, Odessa, vol., 17, pp. 14-23.
10. Stepanov, Ie. N. (2014), “Interaction of scientific linguistic approaches to research the Russian urban language”, Mova / Language [“Vzaimodeystviye nauchnykh lingvisticheskikh podkhodov v issledovanii russkoy gorodskoy rechi”, Mova], Odessa I. I. Mechnikov National University, Astroprint Publishing house, Odessa, vol. 21, pp. 27-35
11. Vasmer, M. (2009), Etymological dictionary of the Russian language : in 4 volumes [Etimologicheskiy slovar' russkogo yazyka : v 4 t.], Astrel-AST Publishing house, Moscow, vol. 4, 861 p.
12. Shmelyova, T. V. (2001), “Novgorod Onomasticon”, Word and phraseological units in the Russian literary language and folk dialects : inter-univ. coll. sci. papers [“Novgorodskiy onomastikon”, Slovo i frazeologizm v russkom lit- eraturnom yazyke i narodnykh govorakh : Mezhvuz. sbornik nauch. trudov], edited by A. V. Zhukov, Great Novgorod, pp. 187-193.
13. Encyclopedic Dictionary (2009) [Entsiklopedicheskiy slovar7], available at : https://dic.academic.ru/dic.nsf/ es/42906/park/
14. Byrne, A. (2005), “Perception and Conceptual Content”, Contemporary Debates in Epistemology / edited by E. Sosa & M. Steup, Blackwell Publishing, Chichester, pp. 231- 250.
15. McAlliste B. (2021), “Conceptualism and Concept Acquisition”, Theoria, Stockholm, vol. 87, issue 1, pp. 69-86. Available at : https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1111/theo.12209/ (Accessed : 23.03.2021). DOI: /10.1111/ theo.12209/
Анотація
Аспекти формування сучасного казахського емпоронімічного простору (на прикладі торговельних об'єктів міста Нур-Султан)
Іскакбаєва Шолпан Оринтаївна, докторант PhD першого року навчання кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Євразійського національного університету імені Л. М. Гумільова
У статті розглядаються проблемні питання застосування емпоронімів у міському інформаційному медіа просторі. Проаналізовано технології смислопородження і маніпулювання.
Мета статті -- вивчення емпоронімів Казахстану на сучасному етапі історичного розвитку казахського суспільства і держави.
Об'єкт дослідження -- емпо- роніми як одиниці-номінанти реалій сучасного міського простору.
Предмет дослідження -- особливості емпоронімов казахської мови.
Матеріалом дослідження було обрано емпороніми-номінації найбільших торговельних об'єктів міста Нур-Султан. Одиниці для аналізу відбиралися методом суцільної вибірки, при якому вивченню підлягали лексеми і синтаксичні конструкції у відповідності до їхньої послідовності в поданні у дискурсі.
Результати дослідження: виявлено особливості формування емпоронімічного простору сучасного Казахстану, специфіку формування емпороні- мов під впливом трансформацій соціокультурної реальності.
Висновки. Результати проведеного дослідження надають змогу зробити висновок, що система емпоронімов сучасної казахської мови формується під сильним впливом англійської мови.
У той же час, на сьогоднішній день номінації міських об'єктів часто апелюють до історичного минулого казахів, відображають інтенцію до впливу на емоційну сферу реципієнта, містять відсилки до почуття патріотизму та історичної гордості.
Результати дослідження можуть знайти своє практичне застосування у процесі подальшого вивчення змін казахської мови під впливом соціокультурних чинників, виявлення взаємозв'язків між лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Результати можуть бути корисними у проведенні досліджень, виконаних у руслі медіа простору лінгвістики.
Ключові слова: ономастика, емпороніми, міський медіа простір, Казахстан, Нур-Султан.
Summary
Aspects of formation of modern kazakh emporonimic space (on the material of Nur-Sultan city emporonims)
Sholpan O. Iskakbayeva, graduate student at the Department of Theoretical and Applied Linguistics of L. N. Gumilyov Eurasian National University
The article deals with the controversial issues of the use of emporonyms in the urban information media space. There were analyzed the technologies of meaning-making and manipulation.
The purpose of the article is to study the emporonyms of Kazakhstan at the present stage of historical development of the Kazakh society and state.
The object of the research is emporonyms as nominees of the realities of modern urban space.
The subject of the research is features of the emporonyms of the Kazakh language. Emporonyms-nominations of the largest trading objects in Nur-Sultan were selected as the research material. Units for analysis were selected by the continuous sampling method, thus, lexemes and syntactic constructions were studied in accordance to an order of their representation in discourse.
The results of the study revealed the features of the formation of the emporonymic space of modern Kazakhstan, the specificity of the formation of emporonyms under the influence of transformations of socio-cultural reality.
Conclusions. As a result of the study, it seems possible to conclude that the system of emporonyms of the modern Kazakh language is formed under the strong influence of the English language. At the same time, today the nominations of urban objects often appeal to the historical past of Kazakhs, reflect the intention to influence the emotional sphere of the recipient, appeal to a sense of patriotism and historical pride.
The practical application of the research results is possible in the process of further studying the changes in the Kazakh language under the influence of sociocultural factors, in the process of identifying the relationship between linguistic and extralinguistic factors. The results can be useful in further research carried out in the mainstream of contrastive linguistics.
Key words: onomastics, emporonyms, urban media space, Kazakhstan, Nur-Sultan.