Материал: Аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота: зубні пасти, порошки, еліксири

Аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота: зубні пасти, порошки, еліксири

Міністерство охорони здоров’я України

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра аптечної та промислової технології ліків

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Аромологія”

на тему: “Аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота: зубні пасти, порошки, еліксири”

Виконала:

студентка IV курсу 3 групи

фармацевтичного факультету (ТПКЗ)

Морозенко А.С.

Київ - 2013

Зміст

Вступ

.   Загальна характеристика захворювань ротової порожнини

2.      Історія виникнення та розвитку засобів по догляду за порожниною рота

3. Основні відомості про аромокосметичні засоби по догляду за порожниною рота

3.1    Загальна характеристика зубних паст

3.2    Зубні еліксири. Основні складові та технологія виготовлення

.3      Загальна характеристика зубних порошків

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Людина здорова, коли здорові її зуби та порожнина рота - ушкоджені та хворі зуби можуть стати причиною захворювань, навіть загальної інтоксикації організму. Тому догляд за зубами та порожниною рота є необхідною умовою для здоров'я людини [5].

Гігієна порожнини рота є одним з важливих розділів особистої гігієни людини і головним профілактичним заходом, який має проводитися у всіх без винятку людей, незалежно від рівня стоматологічної захворюваності та стану органів порожнини рота [6].

У сучасному світі 98 % людей старші 30 років страждають від ушкодження зубів. У 85 % випадків такі захворювання викликають алергічні прояви порожнини рота, що надалі спричиняють за собою харчову алергію.

І тому, для того щоб порожнина рота була здорова - люди з давніх-давен використовують аромокосметичні засоби, такі як: зубні пасти, порошки, еліксири, плівки, тощо.

.       
Загальна характеристика захворювань ротової порожнини

У більшості випадків хвороби порожнини рота ретельно приховуються до тих пір, поки не виникає карієс, поганий запах з рота, порушення процесів травлення. Перші симптоми зазвичай протікають непоміченими і списуються на недостатню гігієну.

Отже, хвороби ротової порожнини є практично у всіх. Так, не варто дивуватися. Якщо ви хоча б раз у житті вживали розчин оцтової кислоти або алкоголь, то можете бути впевненими, що ваша ротова порожнина відчувала стрес від хімічного опіку. Внаслідок цього порушився баланс хімічного складу мікрофлори. Проявляється це зазвичай у вигляді спотворення смакового сприйняття. Це початковий етап.

Потім, якщо ви регулярно застосовуєте жувальну гумку, то порушення балансу продовжують наростати. Нескінченне жування викликає збільшення секреції слини. Ви просто змушуєте свої слинні залози працювати на знос. При цьому працюють вони вхолосту. Ніяких реальних травних процесів не відбувається. Концентрація слини починає різко падати.

Тому, коли необхідний реальний травний процес, то слини катастрофічно не вистачає. В результаті цього їжа потрапляє в шлунок не обробленої. Потрібні вітаміни не потрапили у вашу кров з ротової порожнини.

Порушення секреторної функції - це найбільш страшне захворювання ротової порожнини. Всі інші хвороби ротової порожнини є закономірним наслідком цього негативного процесу [12].

Захворювання ротової порожнини, що найчастіше турбують:

         Альвеоля́рна піоре́я (парадонтоз, амфодонтоз) - захворювання, що перебігає з ураженням тканин, які оточують корінь зуба.

Ознаки альвеолярна піорея: запальне ураження ясен, свербіж і біль у них, пізніше - відставання ясен з утворенням глибоких ясневих кишень і гноєтечею з них, атрофія ясен та зубних альвеол.

         Карієс (лат. Caries dentium) - патологічний процес, що полягає в поступовому руйнуванні тканини кістки або зуба.

Причина карієсу кісткової тканини - дистрофічний або інфекційний процес в кістці або надкостниці, що веде до некрозу ділянок кістки із подальшим всмоктуванням або відторгненням мертвих мас і утворенням дефекту кістки. Карієс може супроводжувати і деякі специфічні запальні процеси (наприклад, туберкульоз, сифіліс).

         Гінгівіт (лат. Gingivitis) - це запалення ясен без порушення цілісності ясневого з'єднання з зубом. При відсутності лікування гінгівіт може прогресувати в деструктивну форму захворювань пародонту - пародонти.

         Стоматит - запалення слизової оболонки ротової порожнини. Може мати травматичний, інфекційний, алергічний генезис, виникати в результаті інтоксикації солями важких металів. Запальні зміни слизової оболонки порожнини рота можуть спостерігатися при гіповітамінозі, ендокринних розладах, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної і нервової системи, крові, дифузних хворобах сполучної тканини [11].

Статистичні дані захворювань ротової порожнини

У всьому світі у 60-90% дітей шкільного віку і майже у 100% дорослих людей є зубний карієс.

Важкий пародонтит (хвороба ясен), який може призводити до випадання зубів, виявляється у 15-20% людей середнього віку (35-44 роки).

У глобальних масштабах приблизно у 30% людей у віці 65-74 років відсутні природні зуби.

Захворюваність на рак порожнини рота варіюється від 1 до 10 випадків на 100 000 чоловік в більшості країн.

Майже у половини (40-50%) ВІЛ-позитивних людей розвиваються грибкові, бактеріальні або вірусні інфекції порожнини рота.

2. Історія виникнення та розвитку засобів по догляду за порожниною роту

Перша згадка про догляд за зубами і відповідні засоби зустрічається вже в письмових джерелах Давнього Єгипту 5000-3000 до н.е.

Так, наприклад, в одному із знайдених манускриптів описується рецепт засобу, до складу якого входили наступні інгредієнти: попіл нутрощів бика, мирра, розтерта яєчна шкаралупа і пемза. На жаль, спосіб застосування даного засобу залишився загадкою, але за припущеннями вчених, отримана суміш повинна була втиратися в зуби пальцями, так як, наскільки відомо, спеціальні палички, попередниці зубних щіток, до того часу ще не були винайдені, але початок було покладено.

Заслуга подальшого вдосконалення безпосередньо зубної пасти належить грекам і римлянам (23-79 н.е.). Римляни вперше використали свинцевий прилад для видалення зубів. Грецькі і римські лікарі першими навчилися зв'язувати разом розхитані зуби і утримувати штучні за допомогою золотого дроту. Увага приділялася і таким моментам, як свіжість дихання, для підтримки якої рекомендувалося вживати козине молоко.

Але ефективність деяких з рекомендацій по догляду за зубами викликала б сьогодні великі сумніви:

) Втирання попелу спалених частин тварин (мишей, кроликів, вовків, биків і кіз) в ясна допоможе зробити їх здоровими.

) Намисто з вовчої кістки вважалося талісманом, що захищає від зубного болю.

) Полоскання зубів кров'ю черепахи три рази в рік напевно позбавить вас від всіх зубних хвороб.

) Для полоскання рота застосовувалося чисте біле вино або настій сечі, що зберігається спеціально для цієї мети.

Розвиток засобів по догляду за порожниною рота після падіння Римської імперії залишається загадкою аж до 1000 року н.е..

Свій внесок у вдосконалення зубної пасти внесли перси. Знайдені інструкції по догляду за порожниною рота застерігали використання дуже жорстких зубних порошків і рекомендували застосування порошку з оленячого рогу, роздрібнених раковин равликів і молюсків, а також обпаленого гіпсу. Інші рецепти включали склади з різних сушених частин тварин, трав, меду, мінералів, ароматичного масла і ін..

Зубний порошок, а потім і зубна паста, найбільш наближені до сучасних, вперше з'явилися в кінці 18 століття у Великобританії. Це засіб для чищення зубів продавався в керамічній посудині в двох формах у вигляді порошку і пасти. Люди хорошого достатку мали можливість використовувати для його нанесення спеціальну щітку, а ті, хто був бідніші, робили це за допомогою пальців.

Але, незважаючи на те, що порошки складалися лікарями, дантистами і хіміками, вони часто містили надмірно абразивні речовини, які могли завдати шкоди зубам: цегляну пил, подрібнений фарфор і глиняні осколки, а також в їх склад входили мило і крейда.

Першу зубну щітку в Європі виявили німецькі археологи, що проводили розкопки на місці колишньої лікарні в місті Мінден. Вік предмета становить 250 років. Довжина щітки - 10 см. Вона зроблена з кістки тварини. Щітка схожа на ту, що була знайдена недалеко декількома місяцями раніше, тому фахівці припускають, що в тих місцях в середині 18 ст. діяла майстерня по виробництву кістяних щіток, оснащених свинячою щетиною. Саме в ті часи в Європі почалося поширення знаряддя для чищення зубів, у зв'язку з тим, що багаті європейці почали вживати в їжу цукор.

століття

Більшість засобів для чищення зубів залишалися у формі порошку. Тепер його мета полягала не тільки у видаленні нальоту, але і доданні диханню свіжості. Робилося це в основному за допомогою різних натуральних добавок типу екстракту полуниці.

Щоб зробити цей порошок більш приємними на смак, в зубні порошки стали додавати гліцерин. В кінці 19 століття стала застосовуватися бура в якості вспінюючого засобу. Проте найпопулярнішим народним засобом було звичайне вугілля.

століття

До другої світової війни більшість зубних паст містило мило, хоча і було відомо про його численні побічні ефекти. З розвитком хімічних технологій мило поступово замінювалося такими сучасними інгредієнтами, як лаурилсульфат натрію і ріцінолеат натрію.

Все більшої популярності набували не тільки зубні пасти, але і засоби для полоскання. Вони часто містили хлорофіл для додання свіжого зеленого кольору. У 1915 році до складу засобів починають вводити екстракти з деяких дерев, що ростуть в південно-східній Азії, наприклад, евкаліпта. А також використовуються "натуральні" зубні пасти, що містять м'яту, полуницю й інші рослинні екстракти.

Уваги звертається не тільки на хвороби зубів, але і кровоточивість ясен. Крім цього, пасти все більше відрізняються по меті застосування та іншим, менш важливим характеристикам, таким як колір, смак, запах і т.п.

І, напевно, найбільш важливим відкриттям 20 століття в цій області можна вважати введення до складу зубних паст з'єднань фтору, які сприяють зміцненню емалі - в 1956 році компанія Proctor & Gamble представила першу пасту (Crest) з фтором.

століття

Якщо в 21 столітті збережуться тенденції 20-го, ми будемо користуватися зубними пастами, які відіграють активну роль у профілактиці захворювань зубів і ясен, мають відбілюючий або інший додатковий ефект, не викликають подразнення слизової і перетворюють чищення зубів на справжнє задоволення.

Незважаючи на всю складність історії розвитку засобів по догляду за порожниною рота, зуби у людей продовжують рости, і це дає надію на те, що прийде час, коли ми забудемо, що таке карієс [7].

З огляду на безпосередній інтенсивний вплив цих препаратів на зубну емаль і слизові, до них пред'являються наступні вимоги:

нешкідливість;

відсутність алергічних властивостей, відсутність кумулятивної дії при високій фармакологічній активності і біодоступності;

висока очисна дія і здатність легко видалятися з порожнини рота;

хімічна і фармакологічна індиферентність;

наявність нейтралізуючої здатності стосовно кислот, що утворяться в порожнині рота, (головним чином молочної), що руйнує зубну емаль;

достатні абразивні властивості і поліруюча здатність (для зубних паст і порошків);

наявність оптимальних реологічних та пластиних властивостей, здатність легко видалятися із туб ( для зубних паст).

Косметичний ефект препаратів для догляду за порожниною рота і зубами обумовлений фізико-хімічними властивостями і наявністю фармакологічної активності інгредієнтів, унаслідок чого косметичні засоби по догляду за порожниною рота і зубами забезпечують очищення, відбілення, а також лікувально-профілактичну дію.

Внаслідок високої косметичної ефективності, зручності застосування, приємного виду і смаку найширше поширення одержали зубні пасти [1].

.1 Загальна характеристика зубних паст

Зубна паста - косметичний засіб гігієнічного догляду за порожниною рота і зубами на основі суспензії абразивно-поліруючих матеріалів у водно-гліцеринових розчинах гелеутворюючих і поверхнево-активних речовин [1].

Зубна паста - це складна гетерогенна дисперсна система, у формуванні якої беруть участь абразивні, зволожувальні, зв’язувальні, піно утворювальні, поверхнево-активні речовини, консерванти, смакові наповнювачі, ароматизатори і біологічно-активні речовини.

Сучасні зубні пасти класифікують на: гігієнічні, лікувально-профілактичні для щоденного використання і курсові, професійні та медичні.

Гігієнічні пасти мають виключно очищувальну і освіжаючу дію. Лікувально-профілактичні пасти призначені не тільки для щоденного догляду за порожниною рота - видалення зубних відкладень, дезодорування, а й для лікування та профілактики стоматологічних захворювань.

Курсові лікувально-профілактичні зубні пасти, що мають високий показник абразивності, призначає лікар, вони протипоказані для постійного використання.

Професійні пасти, а це переважно пасти із завищеним показником абразивності, використовують тільки стоматологи, наприклад для професійного чищення або полірування зубів.

Сучасні комплексні лікувально-профілактичні пасти повинні мати виражений лікувальний (профілактичний) ефект - карієс - профілактичний і/або пародонтопротекторний, томі вони містять різні біологічно активні речовини.

Лікувально-профілактичні зубні пасти поділяють на 5 груп:

         пасти з рослинними добавками;

         сольові;

         пасти, що містять ферменти;

         пасти з активними біодобавками;

         протикарієсні зубні пасти.

Найпоширеніша група паст - це протикарієсні пасти, які зміцнюють тверді тканини зуба і запобігають утворенню м’якого зубного нальоту, що досягається додаванням до зубних паст сполук фтору, фосфору, кальцію та протизапальних засобів.

Більшість зубних паст містять сполуки фтору (0,8 - 0,9 %): амінофторид, натрію фторид, натрію монофторфосфат, алюмінію та олова фторид; флюориди - амінофлюорид, натрію флюорит та ін.

Антикарієсний захист забезпечує система флюорист - комбінація натрію фториду і гідратованого кремнію в поєднанні з триклозаном - антибактеріальною речовиною широкого спектру дії.

Активність і біологічна доступність фтору в пастах підвищується за наявності кальцію гліцерофосфату. Кальцію карбонат у складі зубних паст створює лужне середовище, в якому відбувається нейтралізація бактеріальних кислот, кислот їжі, і тим самим сприяє ремінералізації зубної емалі.

Зубні пасти для чутливих зубів містять солі калію, найчастіше калію нітрат, які сприяють усуненню симптомів гіперстезії твердих тканин при контакті з холодними, гарячими, солодкими та кислими подразниками. Ефект від використання солей калію посилюється при введенні до складу паст речовин, які зміцнюють емаль зубів, - фтори дів, кальцію гліцерофосфату, гідроксиапатитів.

Поліпшення стану тканин пародонту зумовлено наявністю в пастах протизапальних засобів: хлоровмісних сполук, екстрактів лікарських рослин (евкаліпта, звіробою, липи, календули, ромашки, шавлії); ферментів, мінеральних солей, вітамінів (В, РР, С, К); стероїдів (дексаметазону, преднізолону, тріамциналону); деяких кислот (полі фосфорної, монофторфосфорної, малонової) та їх солей; прополісу, який має протизапальну і загою вальну дію.