Материал: Аналіз причин та факторів економічної кризи в Україні та шляхи її подолання

2. АНАЛІЗ ТА ПРОБЛЕМИ ВИРІШЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ

Причини та основні фактори виникнення економічної кризи в Україні

Економічна криза в Україні характеризується насамперед ослабленням (а часто й розривом) узгоджених зв'язків між найважливішими елементами фінансової системи держави, хронічною незбалансованістю бюджетних доходів і видатків, лавиноподібним зростанням державної заборгованості, нераціональною структурою бюджетних витрат, неоптимальним рівнем податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів.

Світова криза вплинула на економічний розвиток України, яка інтегрувала у світову економіку. Для України притаманні такі характерні риси економічної кризи як дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від експорту металів (ринки підвищеної конкуренції) та імпорту капіталу, високих технологій, нафти і газу (ринки заниженої конкуренції); висока концентрація виробництва і капіталу, обмежені можливості щодо децентралізації ризиків; значна соціальна поляризація, відсутність практики і інструментів адресної соціальної політики; невисокий рівень міжнародних резервів НБУ, відсутність накопичених резервних фондів уряду; хиткість політичної системи, її нездатність швидко ї ефективно розв’язувати економічні проблеми; порівняно низька частка малого і середнього бізнесу у ВВП [6,с.205] .

Нас переконують, що однією з ключових причин виникнення економічної кризи є надмірне підвищення цін на енергоносії та стратегічну сировину. Цю тезу можна сприйняти, алелишедо певної міри. Адже газові проблеми почались у нас лише з 1-го січня 2009 року, а у 2008 році, коли криза лише розпочинала свою ходу, світові ціни на нафту навіть впали, але це чомусь дуже слабо вплинуло на наш нафтовий ринок (ціни на паливо знизилисьлише на чверть від світових знижок).

Другим важливим фактором зростання кризових явищ вважають негаразди, що відбулися на американському іпотечному ринку, коли взяті пересічними громадянами кредити на придбання житла не були повернуті у зазначені терміни. Зрозуміло, що ці процеси американської економіки не могли не відбитись на українській економіці, оскільки наша економіка знаходиться під суцільним впливом американської валюти. Та замість того, щоб підтримати паритет національної валюти відносно американської, НацбанкУкраїни підвищив гривні, забувши про фундаментальні закони макроекономіки, які проголошують, що зростання курсу національної валюти веде до занепаду національних експортоорієнтованих галузей. Як результат - втрата експорту металопрокату, що забезпечував левову частку надходження валюти у бюджет.[13]

Третім важливим фактором української економічної кризи, переконують поважні експерти, є загальносвітова криза, яка особливо боляче вдарила по країнах Європи. Але не завжди нам кажуть про те, що і в країнах ЄС криза розподілилась нерівномірно.

Тобто, негативні наслідки світової фінансової кризи на економіку України можна розглянути в таких аспектах, як зниження темпів розвитку ринку фінансових послуг в Україні, зниження сукупного попиту населення внаслідок негативних очікувань, що в свою чергу призведе до зниження темпів зростання ВВП, послаблення ділової активності суспільства, скорочення обсягу виробництва кредитно залежними підприємствами, прагнення деяких українських політиків «перекласти» проблеми фінансового ринку на промисловість та населення України загалом. Фінансова криза виникла в силу багатьох факторів, найголовнішим з яких, все ж є диспропорція між фінансовим та промисловим капіталом. Світова економіка отримала залежність від складних фінансових інструментів, недосконалість яких призвела до світової фінансової кризи, вплив якої відчули економіки більшості держав світу.

Так, наприклад, у Греції та Іспанії її відчуває на собі кожна людина, а у Німеччині про неї громадяни дізнаються здебільшого з газет та теленовин. Тобто, не по всіх країнах криза вдарила з однаковою силою.

Про поширення світової фінансової кризи на Україну свідчать поточні тенденції розвитку економіки:

) стрімке скорочення промислового виробництва, що змінює структуру внутрішнього попиту і призводить до накопичення запасів нереалізованих товарів. Тобто спостерігається зниження попиту на продукцію металургійної, машинобудівної, будівельної та інших галузей в усьому ланцюгу міжгалузевих зв'язків, зокрема торгівлі і транспорту;

) втрати як корпоративних доходів, так і доходів населення та держави з відповідним невиконанням планових показників надходжень до бюджетів, що є загрозою в частині виконання функціональних зобов'язань уряду;

) відплив капіталу, зменшення можливості рефінансування корпоративних зовнішніх боргів, зростання недовіри до банківської системи;

) посилення девальваційних процесів у зв'язку з відпливом валюти через фондовий ринок та посилення тенденції до конвертації заощаджень населення в іноземну валюту.

5) скорочення кредитування, що негативно позначилось на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля), та відповідно зменшило попит на продукцію суміжних галузей;

)ускладнення ситуації в соціальній сфері внаслідок згортання виробництва, що призвело до збільшення заборгованості з виплати заробітної плати.

Отже, можна зробити висновок, що економічна криза в Україні стала досить важливою проблемою сучасного світу. Фінансова криза оголила існуючі проблеми і в Україні. Проте у кожної кризи є як початок, так i своє завершення: після рецесії та, можливо, затяжної стагнації економіки рано чи пізно розпочнеться зростання [3, c.29]

циклічний економічний криза україна

2.1 Динаміка основних економічних показників України в період кризи

Основні зовнішні чинники що вплинули на формування кризових явищ: світове падіння попиту на металургічну продукцію більш ніж в 2 рази потягнуло за собою значне падіння ціни. Внаслідок цього значно скоротилася частка експорту і відповідно валютних надходжень, відповідно зменшилися обсяги виробництва, на міжбанку зріс попит на долар і курс змінювася з 5.6 у вересні на 6.8 у листопаді, на 10.0 у другій половині грудня та з кінця січня 2010 року стабілізувався на рівні 8.3 грн. за 1 долар США, [5]. Вагомою причиною кризи в Україні є її інтеграція в світову економіку - близько 60% ВВП країни Для детального аналізу, розглянем динаміку приросту ВВП за останні 12 років, яка зображена на рис. 2.1 [5, c.87].

Рис. 2.1 Динаміка приросту ВВП в період з 2002-2013рр.

Згідно з даних, можна зробити висновок, що у продовж 12 років ВВП України має тенденцію до зменшення. В Україні перші прояви негативних економічних процесів позначилися на банківській системі восени 2008-2009 рр., оскільки майже 50% вітчизняного банківського сектора контролюється іноземними банками з усіма їхніми проблемами ліквідності, дефіцитом кредитних та інвестиційних ресурсів, обвалом основних фінансових ринків світу. У продовж 2008-2009 рр. ВВП знизився з 2,3% до -14,8%. Згодом криза торкнулася не лише банків, а й інших фінансово-кредитних установ: ІСІ, страхових компаній, кредитних спілок,а також фондового ринку, що сприяло розвитку фінансової кризи. Усі ці процеси негативно позначилися на діяльності вітчизняних підприємств, наслідкомчого стало значне скорочення реального сектора економіки, зниження темпівзростання ВВП країни, зростання безробіття, підвищення рівня цін.[5,с.107]

Проаналізуєм динаміку співвідношення ВВП та промисловості в 2010 році, яка зображена на рисунку 2.2.

Рис. 2.2 Динаміка розвитку ВВП та промисловості в 2010році

Після проведення аналізу, можна відзначити, що в зимовий період і рівень ВВП і промисловості падає.

Комплекс негативних чинників сприяв зменшенню приросту доданої вартості і в транспорті. Зокрема, зниження попиту натранспортні послуги з боку основних галузей-споживачів (добувноїпромисловості, металургії, машинобудування) призвело до зменшення вантажообороту на 0,2 % порівняно з 2009 р. Водночас, вартовідзначити, що разом з пожвавленням економіки в грудні, вантажооборот збільшився порівняно з листопадом на 6,5 %. Більш позитивнадинаміка розвитку спостерігалася відносно обсягів пасажирообороту, який в 2010 р. зріс на 4,5 % порівняно з попереднім роком.

Погіршення економічної ситуації відбилося на рівні доходівнаселення. Темпи приросту реальних наявних доходів, які стано-вили в січні-серпні 13,4 %, за підсумком року знизились до 10,3 %.Темпи приросту реальної заробітної плати за вказаний період знизилися з 8,5 до 6,3 %. В промисловості, будівництві, сільському талісовому господарстві середньомісячна заробітна плата в грудні буланижчою, ніж в серпні. Фінансово-економічна криза суттєво погіршила фінансовірезультати українських підприємств, що є показовим індикатором масштабу економічної рецесії в країні. На кінець 2010 р. Фінансовийрезультат від звичайної діяльності до оподаткування зменшивсяпорівняно з минулим роком більш ніж вдвічі і склав 57,9 млрд грн (в 2009 р. - 135,9 млрд грн). При цьому, прибутки прибутковихпідприємств скоротилися на 23 % з 183 млрд грн до 140,9 млрд грн,а збитки, навпаки, збільшилися майже в два рази - з 47 млрд грн в2009 р. до 83 млрд грн в 2010 році.[4]

Основними чинниками, які негативно вплинули на фінансовийстан українських підприємств в IV кварталі 2008 р., стали:

-        зниження оптових цін в умовах фінансово-економічноїкризи - протягом IV кварталу 2008 року ціни в промисловості знизи-лися на 6,4 %, в т.ч. в хімічній промисловості - на 7,6 %, металургії- 21,8 %;

-        зменшення обсягів продаж та затоварювання складів,що обумовлено звуженням всіх складових сукупного попиту -інвестицій, поточного споживання, державних закупівель та чистогоекспорту;

-        збільшення дебіторської заборгованості та кількостібезнадійних платежів, що стало наслідком погіршення фінансовогостану та банкрутств контрагентів;

-        різка і непрогнозована девальвація національної валюти, яка відбилася на здатності обслуговувати зобов’язання в іноземнійвалюті, а також підвищила ціну на сировину та комплектуючі іноземного виробництва.[6,с.64]

Основні внутрішні чинники поштовхом яких стала інформація про зниження надійності вкладів у Промінвестбанку, що потягнуло за собою різкий відтік вкладів у ньому. Паралельно почав рости відтік коштів (дострокові зняття депозитів) і у інших банках. Обсяг відтоку сягнув 6-7 млрд. доларів США за тиждень, після чого нацбанк своєю постановою обмежив дострокові зняття депозитів і видачу кредитів. Зроблено це було для запобігання кризи ліквідності банків та їх банкрутства. Внаслідок цього припинилося кредитування іпотеки і будівництва, що практично звело попит до нуля. Далі почалось зниження цін на нерухомість. З метою стабілізації фінансового ринку та допомоги комерційним банкам, Національний банк України залучив 16.5 млрд. дол. США кредиту від Міжнародного валютного фонду.

Рівень безробітного населення віком 15-70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні склав не стоїть на місці, спостерігаються то спади то підйоми на незначні відсотки, але все ж він більший ніж в країнах Євросоюзу.Наприклад в період великої кризи в 2009році рівень безробіття склав 8,8%, а в країнах Євросоюзу 7,0% Розглянем динамику років економічно- активного населення.

На рис. 2.3. представлено рівень безробіття серед населення віком 18- 60 років за 2000-2008 рр.

Рис. 2.3 Динаміка кількості безробітного населення в період 2000-2008рр

Згідно з динаміці можна прослідкувати зниження рівня безробіття в порівнянні з 2000р. показник безробіття спав на 1230 тис.чол.

Розглянем динаміку працюючих підприємств та кількості безробітних в Україні 2012-2013рр.( рис.2.4.)

Рис.2.4 Динаміка співвідношення пацюючих підприємств та чисельності безробітних в Україні 2012-2013рр

Згідно з даних, в літні місяці пропозиція робочих місць найбільша й у серпні 2012 сягнула максимального показника 82.1 тис., а найнижча в грудні 48.6 тис., з пропозицією робочої сили все навпаки - в літні та осінні місяці вона мінімальна (жовтень 399.9 тис.), а взимку та на весні - максимальна (лютий - 589.1 тис.). Навантаження зареєстрованих безробітних на 1 вільне робоче місце протягом даного періоду варіюється відповідно до показників попиту-пропозиції від 5.4 у серпні 2012 до 10.4 у січні 2013 офіційно зареєстрованих безробітних на 1 наявне робоче місце.

Цінова стабільність є необхідним, але вочевидь недостатнім фактором для активізації інвестиційної діяльності підприємств. Для інтенсифікації інвестиційних процесів потрібна активнадіяльність банків у сфері кредитування. За 12 місяців 2010 р. кредити збільшилися лише на 7,2 %, утому числі кредити юридичним особам - на 8,3 %, фізичним особам - на 3,5 % (а частка проблемнихкредитів дещо знизилася з 8,9 до 8,7 %). За січень-жовтень 2013 р. приріст банківських депозитів(13,0 %, у тому числі депозити фізичних осіб - на 17,7 %) майже вдвічі перевищив прирісткредитів(7,2 %).

При цьому активи банківської системи зросли на 7,5 %, регулятивний капітал - з 178,9 до186,0 млрд грн.

В цілому банківська система у 2013 р. нагромадила значні обсяги ліквідності за рахуноквипуску коштів НБУ через фондовий та валютний канали. Обсяг операцій НБУ з купівлі ОВДП за9 місяців 2013 р. за номінальною вартістю становив 37,2 млрд грн. Сальдо операцій НБУ навалютному ринку за перше півріччя 2013 р. було додатним і становило 1,1 млрд дол. США (веквіваленті), за 10 місяців 2013 р. - 815 млн дол. США.[4]

Про накопичення відносно надлишкових обсягів ліквідності у банківській системі свідчать:

збільшення попиту на депозитні сертифікати НБУ: загальний обсяг операцій з

мобілізації коштів за 10 місяців 2013 р. становив 234,7 млрд грн (у відповідномуперіоді 2012 р. - 16,3 млрд грн);

-        зменшення попиту на кредити рефінансування, загальний обсяг яких за 10 місяців2013 р. зменшився до 4,3 млрд грн порівняно з 74,5 млрд грн у відповідному періоді2012 р.

Розглянем динаміку темпу інфляції за 2010-2013рр.( рис.2.5).

Рис. 2.5 Темпи інфляції (у річному вимірі) та реальні ставки за кредитами і депозитами у2010-2013 рр., %

Згідно з рис.2.3. ,у 2013 р. НБУ двічі знижував облікову ставку (до 6,5 %) та удосконалював засади проведенняпроцентної політики через посилення дієвості коридору процентних ставок овернайт, що сприялозниженню усього діапазону процентних ставок. Відносний надлишок ліквідності в банківськійсистемі також сприяв зниженню процентних ставок. За 10 місяців 2013 р. річні ставки по кредитах внаціональній валюті знизилися з 17,5 до 15,58 %, по депозитах - з 13,73 до 9,97 %. Проте в реальномувиразі процентні ставки по кредитах збереглися на занадто високому рівні - 15,0 %.У 2013 р. грошово-кредитна політика перебувала під суттєвим впливом ситуації, що склаласяу фіскальній сфері. Структура грошової пропозиції значною мірою формувалася під впливомактивного викупу НБУ державних цінних паперів, що засвідчує можливість прихованої внутрішньоїемісії для фінансування дефіциту бюджету. Так, приріст ОВДП у власності НБУ за 11 місяців 2013 р. склав 35,3 млрд грн. НБУ придбав за 9 місяців цінних паперів України на 37,2 млрд грн. Оскількивидатки з бюджету спрямовувалися переважно на підтримку соціальних стандартів, а неінвестиційної діяльності, то поточна структура грошової емісії формувала монетарні фак

3. ШДЯХИ ПОДОЛАННЯ ЕКОНМІЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ

Важливим комплексом заходів щодо подолання економічної кризи є створення в економіці мотиваційного механізму піднесення виробництва.

Його головною метою є, по-перше, створення умов рівновигідності різних сфер економічної діяльності при певному пріоритеті виробничої діяльності на період виходу з кризи.

По-друге, мотиваційний механізм має створювати умови для забезпечення вигідності збільшення маси прибутку (доходу) головним чином не за рахунок підвищення його норми, а в результаті розширення обсягу виробництва і реалізації товарів та послуг. Тобто треба створити систему мотивацій зниження цін (або хоча б стримування їх зростання) для відповідного збільшення обсягу продажу згідно із законом попиту. По-третє, сюди слід віднести створення пільгового режиму для прямих вітчизняних та зарубіжних інвестицій безпосередньо у виробничу сферу в поєднанні з фінансово-кредитною політикою та виробничою діяльністю за критерієм - мінімальний строк подолання кризи виробництва.

Головним чинником мотиваційного механізму має бути вдосконалена система оподаткування з активною стимулюючою та регулюючою функціями. Порівняно з існуючою вона повинна бути спрощеною і включати меншу кількість податків, особливо непрямих. Враховуючи бажану націленість її на зниження цін, об'єктом оподаткування треба зробити ту частку ціни, яка формується продавцем. Це може бути додана вартість, але без амортизаційних відрахувань (як фактора відновлення основного капіталу). Цей податок пропонується зробити основним, замінивши ним два податки - на прибуток і на додану вартість. Перший податок в умовах нестабільності економіки, збитковості значної частки підприємств та неопрацьованої ще системи моніторингу діяльності суб'єктів підприємництва поки ще не виконує достатньою мірою свою регулюючу функцію, як це є в країнах з розвинутою ринковою економікою. Усунення ПДВ зменшить ціну реалізації товару і збільшить купівельну спроможність покупця, що сприятиме зростанню обсягу продажу та виробництва продукції. При цьому, безумовно, потрібно буде переглянути перелік підакцизних товарів та ставки акцизу.