• Врахування індивідуальних особливостей студентів: студенти знаходяться в ситуації вибору, можуть відтворити «комфортну» для них інформацію.
Переваги методу
• готуються всі студенти групи;
• кожен отримує бал;
• всі включені в процес;
• кожен тестує свій рівень здобутої інформації.
Самостійна робота (письмова)
• Завдання: набір параграфів, статей, текстів для прочитання.
• Процедура застосування: студенти отримують 6 варіантів, в яких ставиться питання щодо розуміння прочитаного.
• Врахування індивідуальних особливостей студентів: студенти мають різний рівень вмінь проявити себе в комунікації, різний рівень активності, тому письмова робота необхідна аби менш активні студенти мали можливість проявляти себе; також тренується вміння писати аналітичні відповіді на поставлені наукові запити.
Колоквіум
• Завдання: набір тематик, з приводу яких студенти мають начитати інформацію різного ґатунку.
• Процедура застосування: студенти по двоє відповідають на питання щодо запропонованих для вивчення тематик.
• Врахування індивідуальних особливостей студентів: студенти знаходяться в «жорсткій» ситуації необхідності відповідати на питання, мають відтворити інформацію, яка закладена в запиті, працюють в мікро-команді.
• Завдання: отримати інформацію про «концепт».
• Процедура застосування: студенти отримують 6 варіантів, в яких ставиться питання щодо розуміння «концепту».
• Врахування індивідуальних особливостей студентів: крім перевірки знань щодо запропонованого концепту за його розуміння, завдання передбачає розвиток мислення та ілюструє здібності кожного студента щодо творчого мислення.
Бонусна програма
Застосовується виключно щодо наукової роботи студентів: участь у конференціях та наукових конкурсах, програмах.
Тест
Підсумкова форма модульного контролю:
• кожне тестове питання містить 4 варіанти відповіді, з яких вірна 1;
• всі питання мають однакову вагу в балах.
Зі студентами останніх курсів навчання вищенаведені принципи й система педагогіки реалізуються через максимальне наповнення навчального процесу практичними завданнями (лабораторними роботами), через виконання яких студенти мають змогу як здобути нові навики, так і продемонструвати здобуті протягом попередніх років навчання.
Так, в межах курсу, присвяченого соціологічному аналізу документів, студенти щозаняття виконують лабораторну (практичну) роботу й працюють з цілим арсеналом документів різного типу. «Соціологічний аналіз документів»
• Специфіка студентів: 4 курс (2 семестр), інтегровані в систему університетської освіти.
• Специфіка дисципліни: передбачає ознайомлення з набором методів, які дозволяють аналізувати документи різного типу.
Приклад лабораторної роботи
Тема №. Формалізований аналіз документів. Процедури квантифікації контент-аналізу.
Лабораторна робота №
Тема: Аналіз випадковостей (за Ч. Осудом)
Мета: знайомство з технікою побудови
матриці виявлення міри випадковості співпадіння кожної класифікаційної одиниці
з усіма іншими (для категорій/ субкатегорій власного проекту контент- аналітичного).
Таблиця № Матриця випадковостей (за Ч.Осгудом)
|
Реальне співпадіння |
Співпадіння, яке очікується |
||
|
|
1 |
2 |
3 |
|
і |
X |
0,0.. |
0,0.. |
|
2 |
0,... |
X |
0,0.. |
|
3 |
0,0.. |
0,0.. |
X |
Завдання:
• побудувати матрицю випадковостей на основі даних отриманих в дослідженні, яке є основою для підсумкового проекту;
• сформувати бланк для аналізу випадковостей;
• наповнити бланк для аналізу випадковостей;
• сконструювати матрицю випадковостей (див. табл. №);
• проаналізувати всі випадки випадкових та невипадкових співпадінь;
• зробити аналітичні висновки щодо причин випадковості/ не випадковості співпадінь.
Багаторічний практичний досвід
впровадження і реалізації вище окреслених підходів, системи педагогіки та
активних методів навчання дозволяє наполягати на їхній ефективності та доцільності.
Студенти, що залучені до подібних практик мають значно вищий рівень знань (як
теоретичних, так і практичних навиків) з дисциплін, в межах яких
застосовувались активні методи. Крім того, в аудиторіях, де практикуються
подібні методи зовсім інший клімат, взаємовідносини будуються на відчутті
здорової конкуренції, а не на зразках за типом «соцзмагання». Одним з основних
«недоліків» такого активного навчання є значне навантаження, як на студента,
так і на викладача. Власне, особливо, на викладача, оскільки він щотижня має
перевіряти значну кількість робіт. Однак, цей недолік можна дещо нівелювати
через оптимізацію завдань, їхнього обсягу, через акцентуацію на рівні
складності. Загалом же, наразі видається, що враховуючи те, що наступні
покоління характеризуються такими ознаками як гіперактивність, digital-ізм і
т.п., викладач змушений буде використовувати саме активні методи навчання й,
більше того, все частіше змінювати їх на ще більш сучасні.
Література
1. Заячук Ю. Глобальні тенденції та аспекти сучасних реформ у галузі вищої освіти/ Юлія Заячук. // Емпіричні дослідження для реформування освіти в Україні: Збірник матеріалів І Міжнародної наукової конференції Української асоціації дослідників освіти (11 лютого 2017 р.)/ За ред. С.Щудло, О.Заболотної, О.Ковальчук. - Київ - Дрогобич: ТзОВ «Трек-ЛТД», 2017. - С. 57-59.
2. Голощапова О. В. Сучасна зброя вчителя - активні методи навчання Олена Вікторівна Голощапова // Київський унівенрситет імені Бориса Грінченка. - 2012.
4. Юзва Л. Застосування рефлексивних методик у емпіричних соціологічних дослідженнях освіти / Людмила Юзва. // Емпіричні дослідження для реформування освіти в Україні: Збірник матеріалів І Міжнародної наукової конференції Української асоціації дослідників освіти (11 лютого 2017 р.)/ За ред. С.Щудло, О. Заболотної, О. Ковальчук. - Київ - Дрогобич: ТзОВ «Трек-ЛТД», 2017. - С. 190-193.