1

Науковий стиль

Основна функція наукового стилю це повідомлення.

Характерні риси: ясність, логічність, однозначність, докладність, об'єктивність.

Жанри: стаття, монографія, дисертація, анотація, тези, підручники, посібники, дипломні та курсові роботи.

Риси наукового стилю: поділ на абзаци, рубрики, відсутність емоційності, стандартність мовного оформлення, термінологія, монологічний характер.

Стилістичні помилки:

1. тавтологія

2. плеоназми - словосполучення, в яких частково збігаються лексичні значення слів.

3. вживання розмовних слів, жаргонізмів, діалектизмів, мовних штампів, русизмів, суржика , стійких висловів

4. зайва емоційність, персоніфікація

5. невдалі порівняння

Граматичні помилки:

1. лексичні( невдале використання слів)

2. морфологічні(порушення правил творення слів)

3. синтаксичні(порушення порядку слів)

Недоліки науково-дослідницьких робіт : безсистемність викладу; смислові розриви у викладі змісту, незавершеність, необґрунтованість висловлених думок, безпідставне виділення абзаців.

2

Оформлення наукових робіт

Схема наукового дослідження:

I етап: Вибір теми або проблеми дослідження.

Наукова проблема—конкретне питання, яке виникає, коли наявних знань не достатньо для вирішення конкретного завдання

Тема—наукове завдання, що належить до конкретної галузі наукового дослідження.

Треба ретельно аналізувати доступні нормативні (постанови, накази, інструкції) і патентні документи,вивчати літературні джерела та статистичні матеріали.

Результатом є бібліографія джерел, нотатки використаних матеріалів, конспект чи реферат.

II етап: Уточнення проблеми і складання програми дослідження.

Обґрунтування теми дослідження має переконувати в актуальності міркувань.

Мета дослідження здебільшого міститься у формулюванні теми.

Важливим елементом дослідження є його гіпотеза — можлива відповідь на питання.

Гіпотеза є компасом для дослідника,спрямовує думки та запобігає невизначинності.

III етап: Систематичне накопичення матеріалів.

Експеримент.

IV етап: Опрацювання результатів дослідження.

На цьому етапі треба упорядкувати, систематизувати та перевірити на достовірність всі данні.

V етап: Теоретичний аналіз результатів дослідження.

VI етап: Літературне оформлення результатів дослідження.

Усі матеріали систематизують та готують для оформлення.

Організація і планування наукового дослідження

1. Накопичення наукової інформації з теми

2. Оволодіння методами дослідження

3. Написання перших фрагментів роботи

4. Організація власного науково-довідкового апарату

5. Підготовка наукових рефератів з теми

6. Робота над рукописом наукового твору

3

Покликання та бібліографії

Покликання це уривок з якого-небудь тексту, який цитують у викладі матеріалу, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати беруть у лапки та не змінюють зміст

б) кожну цитату обов'язково супроводжують покликанням на джерело;

в)за непрямого цитування слід максимально точно викладати думку автора, робити відповідні покликання на джерела.

Види бібліографічного опису:

1. монографічний - опис на окремо виданий документ

2. зведений - на групу документів

3. аналітичний - на частину документа

Способи розташування літератури у списку : абетковий, за типами документів, хронологічний та за ступенем використання.

4

Оформлення ілюстративних документів.(для наочності)

Ілюстративний матеріал подається у вигляді графіків, діаграм, карт-схем, схем та фотознімків.

Рисунки слід розміщувати відразу після посилання на них у тексті

5

Типові помилки під час оформлення наукової роботи.

1. Зміст роботи не відповідає її плану, або не розкриває тему повністю

2. Мета роботи не пов’язана з досліджуваною проблемою

3. Роботі бракує оригінальності, вона є компіляцією чи плагіатом.

4. У роботі не розкрито зміст і організацію особистого експериментального дослідження

5. Кінцевий результат не відповідає меті дослідження

6. Відсутні посилання та біблографії

7. Неправильно використаний ілюстративний матеріал

8. Обсяг і оформлення роботи не відповідає вимогам

Захист наукової роботи

Процедура захисту включає:

- доповідь студента про зміст роботи;

- запитання до автора;

- відповіді студента на запитання членів комісії та осіб, присутніх на захисті;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Антиплагіатні програми

1.AntiPlagiarism.NET

2.Advego Plagiatus

3.Cognitive Text Analyzer

4.Compare Suite

5.Double Content Finder

6

Комунікація

Комунікація(від лат. повідомлення) - специфічний акт обміну інформацією або процес передачі емоційного та інтелектуального змісту.

Ділова комунікація - це процес взаємодії, спрямований на оптимізацію того чи іншого виду діяльності.

Основні завдання ділової комунікації : продуктивна співпраця, прагнення до зближення цілей, поліпшення партнерських відносин.

7

Академічна дискусія,полеміка

Суперечка – це боротьба двох протилежних думок.

Дискусія– це форма комунікації або метод вирішення суперечливих проблем, а також своєрідний спосіб пізнання.

Метою дискусії є досягнення згоди щодо певної теми.

Завданням дискусії є пошук істини, спираючись на приватні уявлення учасників дискусії.

Специфічна риса дискусій це їх підсумок, який не сумою всіх наявних аргументів, а має більш вузьке поняття, та є загальним для різних уявлень учасників.

Метою полеміки є не досягнення згоди, а перемога над іншою стороною, утвердження власної точки зору.

Класифікація Аристотеля

діалектика – мистецтво сперечатися з метою з'ясування істини;

еристика – мистецтво за будь-яких умов залишитися правим у суперечці;

софістика – прагнення досягти перемоги в суперечці шляхом навмисного використання неправдивих аргументів.

8

Резюме,мотиваційний лист, дослідницька пропозиція.

Мотиваційний лист — документ, метою якого є зацікавити роботодавця прочитати резюме.

Схема написання мотиваційного листа

1. У заголовку треба зазначити контактну інформацію та привітатися.

2. Треба вказати посаду, на яку Ви претендуєте, та джерело інформації про вакансію.

3. Треба відзначити, чому Ви зацікавлені в цій посаді.

4. Пояснити як Ваш досвід та кваліфікація підходять цій роботі.

5. Зателефонувати, щоб отримати запрошення на інтерв'ю.

Дослідницька пропозиція – це науковий текст обсягом до 5 сторінок, підготовлений вступником до аспірантури, в якому обґрунтовується тематика майбутнього дисертаційного дослідження.

Структура дослідницької пропозиції

1. Назва дослідження

2. Анотація

3. Загальний опис(актуальність обраної теми, теоретичне значення, предмет ,обєкт, мета та завдання дослідження, очікувані результати).

4. Методологія та методи дослідження.

5. План реалізації дослідження

*список літератури подається на окремому аркуші

Резюме- вид документа, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи.

Схема складання резюме

1. ПІБ, та бажана посада.

2. Стать, а також вік, сімейний стан( цивільний брак), адрес і телефон.

3. Освіта(також курси, семінари, тренінги)

4. Досвід роботи (назва компанії, напрям діяльності компанії, термін роботи, посада, посадові обов’язки, професійні навички та досягнення)

5. Знання іноземних мов

6. Особисті якості

Не варто вказувати:

1. Всю Вашу трудову біографію

2. Ваші фізичні дані і стан здоров'я

3. Ваші слабкі сторони

4. Причини, по яких ви йшли з роботи

5. Рекомендаційні листи або імена людей, які можуть вас рекомендувати

9

Культура мови

Культура мови — рівень володіння нормами усної і писемної літературної мови.

Головне завдання культури мови — виховання навичок літературного спілкування, засвоєння і стабільне використання літературних норм

Культура усної мови — це традиції усного спілкування інтелігенції, освічених кіл суспільства.

Професійне спілкування є мовленнєвою взаємодія фахівця з іншими фахівцями та клієнтами організації в ході здійснення професійної діяльності.

Професійна культура включає володіння спеціальними вміннями і навичками професійної діяльності, культуру поведінки, емоційну культуру, загальну культуру мови і культуру професійного спілкування.

Емоційна культура включає вміння регулювати свій психічний стан, розуміти емоційний стан співбесідника, керувати своїми емоціями, знімати хвилювання, долати нерішучість, встановлювати емоційний контакт.

Мова є засобом набуття, здійснення, розвитку та передачі професійних навичок.

Усна мова більш спонтанна, експресивна, безпосередня.

Писемна форма літературної мови є обдуманою, лаконічною, має монологічний характер викладення.

Помилки публічного виступу: невідповідність інформації, вибачення, виправдання та нетренована міміка.

10

Вимоги до студентів

Випускники повинні:

• уміти критично читати та повністю розуміти оригінальні тексти

• вільно володіти усним монологічним та діалогічним мовленням у

• сприймати іноземне мовлення

• володіти навичками перекладу

• вилучати та інтерпретувати здобуту інформацію

• уміти складати та писати резюме, ділові листи, контракти та інші ділові документи відповідно до специфіки професійної діяльності;

Мовленнєві вміння : аудіювання, говоріння, читання, письмо та граматика.

11

Текст

Текст (від лат. тканина,поєднання) - це писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об'єднаних у тематичну і структурну цілісність.

Абзац (від нім. відступ) - це структурно-змістова одиниця рубрикації тексту.

Основними ознаками тексту є:

зв'язність,цілісність,членованість,інформативність,завершеність

Елементи і компоненти тексту поєднуються такими видами зв'язку:

• контактний - пов'язані елементи знаходяться поряд;

• дискантний - здійснюється на відстані: об'єкт, що згадувався в першому абзаці, знову стає предметом уваги в наступних абзацах, через певну кількість речень іншого змісту;

• ланцюговий або послідовний - певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом для наступного і вимагає подальшого розгортання думки;

• паралельний - речення граматично рівноправні. Характерна _ознака цього зв'язку - єдність видо-часових форм присудків;

• перспективний - вказує, про що мовитиметься далі;

• ретроспективний - певний фрагмент тексту вимагає від адресата пригадування змісту попередніх частин.

12

Публічний виступ

Публічний виступ— це різновид усного спілкування.

Жанровий різновид публічного виступу — це доповідь (звітна, ділова, політична), промова(агітаційна, мітингова, ювілейна, судова), бесіда, лекція, репортаж, проповідь.

Види публічних виступів :

судове, академічне, політичне, церковне, суспільно-побутове та діалогічне красномовство.

• Юридичне красномовство— це ораторські виступи учасників судочинства в процесі розгляду судової справи в залі суду.

• Академічне красномовство— це ораторські виступи науковців та викладачів, які доповідають про результати наукових досліджень, популяризують досягнення науки, проводять лекції з навчальною метою.

• Політичне красномовство — це виступи ораторів, що представляють певну політичну силу чи освітлюють суспільно-політичну ситуацію.

• До церковного красномовства традиційно відносять риторичні твори, що використовуються в практиці різних християнських конфесій.

• Суспільно-побутове красномовство — це влучне висловлювання в гострій чи цікавій ситуації, а також урочисте слово з нагоди якоїсь важливої події.

• Діалогічне красномовство — це красномовство, спрямоване на переконання співбесідників еристичними прийомами, за допомогою мистецтва сперечатися, у суперечці, полеміці, диспуті.

Презентація— це процес ознайомлення слухачів з якоюсь темою. Зазвичай це демонстрація, лекція чи промова, з метою поінформувати чи переконати когось.

Компонентами презентації є промова доповідача, слайди, роздаткові матеріали.

Доповідь — один із видів монологічного мовлення: публічне, розгорнуте, офіційне повідомлення з певного питання, засноване на залученні документальних даних.

Табу – полінезійське слово, яке означає заборону на вживання тих чи інших слів, виразів або власних імен через забобони, вірування, з цензурних і етичних міркувань.

Вульгаризм– груба назва предмета або дії, що не переслідує ніякої агресивної мети.

Види вульгаризмів:

1)непристойні та нецензурні одиниці з позначкою “табу” (лайка, лихослів’я)

2)богохульство(зневажання чогось святого)

3)вульгаризми-інтенсифікатори. Їх головним призначенням є підсилення певної якості, способу дії.

4)дискримінативи

Евфемізми– це слова або вислови, які вживають замість заборонених слів.(антонім -дизфевізм) .