ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
тичної влади, спричинена формуван ням держави, надає процесам соціаль них змін нового поштовху.
ДИСКРИМІНАЦІЯ (Discrimination). Дії, що перешкоджають членам певної групи доступатися до ресурсів або благ, якими можуть користуватися всі інші. Дискримінацію слід відрізняти від упередженості, хоча ці обидва по няття зазвичай дуже тісно пов'язані. Буває, що особи, упереджені проти інших, не вдаються до дискриміна ційних дій щодо них; і, навпаки, люди можуть діяти дискримінаційно, навіть не будучи упередженими щодо осіб, підданих дискримінації.
ЕКОНОМІКА (Economy). Система ви робництва та обміну, забезпечує мате ріальні потреби осіб, які живуть у пев ному суспільстві. Економічні інсти туції відіграють ключову роль у всіх суспільних системах. Те, що відбу вається в економіці, переважно позна чається на багатьох інших аспектах суспільного життя. Сучасні економіч ні системи істотно відрізняються від традиційних, оскільки більшість насе лення вже не зайнята в сільськогоспо дарському виробництві.
ЕТНІЧНІСТЬ (Ethnicity). Культурні цін ності й норми, що відрізняють членів певної групи від інших. Етнічна гру па — це та, члени якої об'єднані чіт ким усвідомленням спільної культур ної ідентичності, що відмежовує їх від інших навколишніх груп. Практично в усіх суспільствах етнічні відмінності пов'язуються з різницею у ступені вла ди або матеріального багатства. Там, де етнічні відмінності є водночас расо вими, такий поділ іноді особливо від чутний.
ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (Mass media). Форми комунікації, такі як газети, журнали, радіо й телебачення, призначені інформувати масову ауди торію.
ЗЛОЧИН (Crime). Будь-яка дія, що супе речить законам, установленим полі тичною владою. Хоча ми, можливо, вважаємо «злочинців» окремою під групою населення, людей, що так чи інакше ніколи в житті не порушували закон, існує дуже мало. Хоча закони приймаються можновладцями, остан ні за певних обставин, поза сумнівом,
663
неодноразово вдаються до порушення закону.
ЗУСТРІЧ (Encounter). Зустріч між двома або більше особами в особистому спіл куванні. Наше повсякденне життя можна розглядати як послідовність різних зіткнень, що трапляються на протязі дня. У сучасному суспільстві ми переважно стикаємося не з добре відомими нам людьми, а з незнайо мими особами.
ІДЕНТИЧНІСТЬ (Identity). Особливі ри си характеру особи або групи. Ідентич ність як особи, так і групи, значною мірою диктується соціальними зна ками. Так, одним із найважливіших знаків ідентичності особи є його або її ім'я. Назва важлива також і для іден тичності групи. Наприклад, націо нальна ідентичність визначається на лежністю людини до «англійців», «французів», «американців» тощо.
ІДЕОЛОГІЯ (Ideology). Поширені ідеї або переконання покликані обґрунтову вати інтереси панівних груп. Ідеологія існує в будь-якому суспільстві, де існує систематична й стійка нерівність між соціальними групами. Поняття ідеології тісно пов'язане з владою, оскільки ідеологічні системи сприя ють узаконенню різних ступенів вла ди, що належить групам.
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ (Industrialization). Розвиток сучасних форм промисловос ті — фабрик, устаткування та велико масштабних процесів виробництва. Ін дустріалізація була одним із головних процесів, що впливали на світовий сус пільний лад протягом останніх двох століть. Індустріалізовані суспільства мають риси, цілком відмінні від рис, характерних для країн нижчого рівня розвитку. Наприклад, з проґресом ін дустріалізації в сільському господар стві залишається лише мізерна частка працівників, що становить разючий контраст з доіндустріальними країна ми.
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ ВІЙНИ (Industria lization of war). Застосування шабло нів промислового виробництва до ви робництва зброї, доповнене мобіліза цією бойових сил у ролі «військової машини». Індустріалізація війни є таким самим фундаментальним аспек том розвитку сучасного суспільства,
664
як і промисловість, призначена для мирних цілей. Вона тісно пов'язана з виникненням тотальної війни XX сто ліття — воєнних дій, у яких беруть участь тисячі або й мільйони війсь кових, — неможливої без загальної мобілізації економіки для військових потреб.
ІНДУСТРІАЛЬНІ СУСПІЛЬСТВА (Indus trial societies). Суспільства, в яких переважна більшість робочої сили пра цює у сфері промислового виробниц тва.
КЛАС (Class). Хоча це поняття є одним із найчастіше вживаних у соціології, згоди з приводу найкращої його дефі ніції немає. І все ж багато соціологів користуються цим терміном для по значення соціально-економічних від мінностей між групами осіб, що спри чиняють різницю в рівнях їхнього ма теріального достатку і влади.
КЛАСОВА СТРУКТУРА (Class struc ture). Розшарування класів у суспіль стві. Класи переважно ґрунтуються на економічній нерівності, а така нерів ність не буває випадковою. У більшос ті суспільств існує обмежена кількість класів. Наприклад, у сучасних су спільствах деякі з головних класових груп включають вищий клас, середній клас, робітничий клас та нижчий клас.
КОЛЕКТИВНА ДІЯ (Collective action). Акція, що здійснюється відносно знач ною кількістю осіб, спонтанно зосеред жених у певному місці або на певній території. Однією з найважливіших форм колективної акції є поведінка юрби. В юрбі особи можуть прагнути досягти цілей, які за звичайних обста вин для них недоступні.
КОМУНІКАЦІЯ (Communication). Пере дача інформації від однієї особи або групи до іншої. Комунікація є необхід ною основою всіх суспільних взаємо дій. У ситуаціях взаємин комунікація відбувається з використанням мови, а також багатьох рухів тіла, які особи тлумачать, щоб зрозуміти слова й пове дінку інших осіб. З розвитком письма та електронних засобів, таких як ра діо, телебачення або системи комп'ю терного зв'язку, комунікація частково віддаляється від безпосередніх ситуа цій обопільних соціальних взаємин.
ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
КОНФЛІКТ (Conflict). Протистояння між особами або суспільними група ми. Конфлікт може набувати двох форм. Перша спостерігається при зітк ненні інтересів двох або більше осіб або груп; друга має місце там, де люди або угруповання втягуються у взаємну двосторонню боротьбу. Конфлікт інте ресів не завжди призводить до відвер тої боротьби, тоді як активні конф лікти іноді можуть відбуватися між сторонами, які помилково вбачають свої інтереси суперечливими.
КОНФОРМІЗМ (Conformism). Поведінка, що узгоджується з усталеними нор мами групи або суспільства. Люди не завжди погоджуються з суспільними нормами через те, що сприймають цін ності, на яких базуються норми. Вони можуть поводитися в загальноприй нятий спосіб тільки з огляду доціль ності такої поведінки або через мож ливість застосування санкцій.
КОНСЕНСУС (Consensus). Згода членів групи, громади або суспільства щодо основних соціальних цінностей. Деякі мислителі-соціологи особливо наголо шують на важливості консенсусу як основи суспільної стабільності. На думку цих авторів, в усіх суспільствах зі скільки-небудь тривалим існуван ням наявна «система спільних ціннос тей», тобто консенсус більшості насе лення.
КУЛЬТУРА (Culture). Цінності, норми та матеріальні блага, характерні для пев ної групи. Поняття культури, так само як поняття суспільства, дуже широко використовується в соціології та ін ших суспільних науках (особливо ан тропології). Культура є однією з най характерніших рис суспільного об'єд нання людей.
КУЛЬТУРНЕ ВІДТВОРЕННЯ (Cultural reproduction). Передача культурних цінностей і норм від покоління до по коління. Культурне відтворення відбу вається через механізми, якими забез печується безперервність культурного досвіду в часі. Серед головних механіз мів культурного відтворення — проце си освіти в сучасних суспільствах, що не зводяться лише до формального викладання навчальних предметів. Культурне відтворення реалізується в ґрунтовніший спосіб через прихова ний навчальний план — аспекти пове-
ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
дінки, яких у неформальний спосіб на вчаються особи, перебуваючи у школі.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ (Research meth ods). Різноманітні методи вивчення, що використовуються для нагрома дження емпіричного (фактичного) ма теріалу. У соціології існують численні методи дослідження, проте, ймовірно, найпопулярнішими є польові дослі дження (або первинні спостереження) та методи опитування. Для досягнен ня багатьох цілей варто об'єднати два або більше методів в один дослід ницький проект.
НАСИЛЬСТВО (Violence). Застосування або загроза застосування фізичної си ли з боку однієї особи або групи до іншої. Крайньою формою насильства є війна. Водночас насильство є пошире ним у значно більшій кількості нефор мальних ситуацій суспільного життя. Наприклад, для багатьох шлюбів ха рактерними є випадки насильства з боку одного подружнього партнера щодо іншого.
НАУКА (Science). У розумінні природ ничої науки — це систематичне до слідження матеріального світу. Наука означає строге розміщення в певному порядку емпіричних даних, поєднане з розбудовою теоретичних підходів і те орій, котрі висвітлюють або поясню ють ці дані. Наукова діяльність по єднує формування нових нешаблонних моделей мислення та ретельну пере вірку гіпотез та ідей. Одна з головних характеристик, що допомагає розме жувати науку та інші види ідейних систем (наприклад, релігійних) — це припущення про відкритість усіх нау кових ідей взаємній критиці та пере гляду з боку членів наукової громади.
НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВА (Nation state). Особливий тип держави, харак терний для сучасного світу, у якому уряду належить суверенна влада на визначеній території, а основну масу населення становлять громадяни, що усвідомлюють себе частиною єдиної нації. Національні держави тісно по в'язані з націоналізмом, хоча націона лістичні настрої не завжди узгоджу ються з кордонами конкретних дер жав, що існують сьогодні. Національ ні держави утворилися як частина но вітньої національно-державної систе
665
ми, котра зародилася в Європі, проте зараз поширюється в цілому світі.
НЕФОРМАЛЬНІ ВІДНОСИНИ (Informal relations). Стосунки, що існують у гру пах та організаціях, і виникли на осно ві особистих відносин; способи вирі шення справ, що відхиляються від офіційно визначених шаблонів проце дури.
НОРМИ (Norms). Правила поведінки, що визначають належні дії в заданому ді апазоні суспільних ситуацій. Норма диктує певний тип поведінки, або ж забороняє його. Всі групи людей до тримуються визначених видів норми, що завжди підпираються тими чи ін шими санкціями — починаючи від не офіційного несхвалення і закінчуючи фізичним покаранням або стратою.
ОРГАНІЗАЦІЯ (Organization). Велика група осіб, з визначеним переліком стосунків влади. Багато видів органі зацій існують в індустріальних су спільствах, впливаючи на більшість аспектів нашого життя. Хоча не всі організації є бюрократичними в офі ційному розумінні, між розвитком ор ганізацій та бюрократичними тенден ціями існує досить тісний зв'язок.
ОСВІТА (Education). Передача знань від покоління до покоління в процесі без посереднього навчання. Хоча освітні процеси відбуваються у всіх суспільст вах, масова освіта лише в сучасний пе ріод набуває форми навчання — тобто інструктування в спеціалізованому освітньому середовищі, у якому особи проводять кілька років свого життя.
ПІДСВІДОМЕ (The Unconscious). Мотиви та ідеї, недоступні свідомому мислен ню особи. Ключовий психологічний механізм, задіяний у несвідомому, — утискання, це коли ділянки мозку «заблоковуються» від безпосереднього усвідомлення особи. Згідно з теорією Фройда, несвідомі бажання та імпуль си, сформовані в дитинстві, відіграють важливу роль і в житті дорослого.
ПОДІЛ ПРАЦІ (Division of labour). Поділ системи виробництва на спеціалізова ні робочі завдання або процеси, що створює економічну взаємозалеж ність. У будь-якому суспільстві існує принаймні деяка рудиментарна форма поділу праці, особливо між завдання ми, які даються чоловікам, та завдан-
666
нями, що їх виконують жінки. Водно час із розвитком індустріалізму поділ праці стає набагато складнішим, ніж за будь-якої з попередніх систем вироб ництва. У сучасному світі поділ праці за своїм масштабом є міжнародним.
ПОЛІТИКА (Politics). Засоби застосуван ня влади для впливу на природу й зміст діяльності уряду. Сфера «полі тичного» включає діяльність урядо вих службовців, а також дії багатьох інших груп та осіб. Існує багато спосо бів, у які люди за межами апарату прагнуть вплинути на нього.
ПОПУЛЯРНА КУЛЬТУРА (Popular cul ture). Розваги, організовані для вели ких аудиторій, такі як популярні фільми, шоу, музика, відео- й теле програми. Популярна культура часто протиставляється «високій» або «елі тарній» культурі, що відповідає упо добанням освічених меншин. Прикла дами високої культури є класична музика, опера та живопис.
ПОСТШДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО (Postindustrial society). Поняття, про паговане особами, на думку яких, про цеси соціальних змін виводять нас за межі індустріалізованого ладу. Постіндустріальне суспільство — це те, що ґрунтується на виробництві інформа ції радше, ніж на виробництві матері альних благ. Згідно з переконаннями прихильників цієї ідеї, зараз ми пере живаємо серію не менш глибоких соці альних змін, як і ті, що близько двох сот років тому започаткували індуст ріальну епоху.
ПРИРОДА (Nature). Фізичні характе ристики навколишнього світу або тіла, на які не вплинуло втручання людини. Подія або ситуація є «природними», якщо вони існують або відбуваються незалежно від людського контролю. Значна частина довкілля, в якому ми живемо, вже не належить до природи, оскільки людські істоти втручаються в багато його аспектів. Прикладом цього процесу є глобальне потепління: це не природний стан речей, а результат за бруднення, спричиненого людьми.
Водночас те, що відбувається з на шими організмами, так само значною частиною вже не є природним. На приклад, завдяки новим формам реп родуктивної технології, таким як су часна контрацепція або генна інжене
ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
рія, наші тіла все менше керуються природними процесами.
РАСИЗМ (Racism). Приписування рис ви щості або нижчості людям із певними фізично успадкованими характерис тиками. Расизм є специфічною фор мою упередженості, коли увага зосе реджується на фізичних відмінностях між людьми. Расистські настрої поси лилися в період колоніальної експансії Заходу, однак, як видається, вони ґрунтуються ще й на механізмах упе редженості та дискримінації, що ма ють місце в численних контекстах людського суспільства.
РЕВОЛЮЦІЯ (Revolution). Процес полі тичної зміни, що означає мобілізацію масового суспільного руху, котрий, удавшись до насильства, успішно ски дає існуючий режим і формує новий уряд. Революція відрізняється від дер жавного перевороту (coup d'etat), оскільки передбачає широку участь народних мас та проведення істотних змін із застосуванням зброї особами, які приходять на місце колишніх полі тичних лідерів, але без будь-якої ра дикальної трансформації системи врядування. Революцію слід також відріз няти від повстань, що кидають виклик існуючим органам політичної влади, але знову-таки спрямовані на зміну ке рівних осіб радше, ніж на перетворен ня самої політичної структури.
РЕЛІГІЯ (Religion). Комплекс вірувань, якого дотримуються члени громади, символи якого сприймаються з відчут тям побожності або подиву, разом з ритуальними церемоніями, в яких бе руть участь члени громади. Релігія не означає всезагальної віри в надпри родні сили. Хоча розмежування між релігією та магією провести важко, часто вважається, що магія перш за все практикується окремими особами радше, ніж перебуває в центрі ритуа лів громади.
РИТУАЛ (Ritual). Формалізовані спо соби поведінки, які реґулярно демон струють члени групи або громади. Ре лігія репрезентує один із найваж ливіших контекстів, у якому практи куються ритуали, проте діапазон риту альної поведінки поширюється далеко за межі цієї конкретної сфери. Риту альні обряди того чи іншого типу існу ють у більшості груп.
ГЛОСАРІЙ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
РОБОТА (Work). Діяльність людських істот, що виробляють матеріальні бла га і в такий спосіб забезпечують своє існування. Працю не слід уявляти собі як виключно оплачувану найману ро боту. У традиційних культурах існува ла лише рудиментарна грошова систе ма, і за гроші працювало дуже мало людей. У сучасних суспільствах досі існує багато видів праці, за які не одер жують безпосередньої платні (наприк лад, домашня праця).
САМОУСВІДОМЛЕННЯ (Self-conscious ness). Усвідомлення своєї чіткої сус пільної ідентичності у ролі особи, від мінної від інших. Людські істоти не народжуються з відчуттям самоусві домлення, а набувають розуміння са мих себе внаслідок ранньої соціаліза ції. Засвоєння мови є життєво важли вим для процесів перетворення дитини на самосвідому істоту.
СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (Secularization). Про цес послаблення впливу релігії. Хоча сучасні суспільства дедалі більше секуляризуються, дослідження мас штабу секуляризації — нелегка спра ва. Секуляризація може стосуватися рівнів участі в діяльності релігійних організацій (наприклад, частоти відві дування церкви), соціального та фі зичного впливу релігійних організа цій, а також міри, до якої люди дотри муються релігійних вірувань.
СІМ'Я (Family). Група осіб, споріднених одна з одною через кревні зв'язки, шлюб або усиновлення, що формують економічну одиницю, дорослі члени якої відповідають за виховання дітей. Певні форми сім'ї існують у всіх ві домих суспільствах, хоча природа ро динних стосунків дуже різноманітна. Тоді як у сучасних суспільствах голов ною формою сім'ї є нуклеарна, часто зустрічаються й різноманітні розши рені сім'ї.
СОЦІАЛІЗАЦІЯ (Socialization). Соціаль ні процеси, через які діти набувають розуміння суспільних норм і ціннос тей і здобувають чітке усвідомлення самих себе. Хоча процеси соціалізації мають особливе значення в перші роки життя і в дитинстві, вони певною мі рою тривають протягом усього життя. Жодна з осіб не може ізолюватися від реакції на неї навколишніх осіб, яка впливає на її поведінку та видозмінює
667
останню на всіх стадіях життєвого циклу.
СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ (Social inter action). Будь-яка форма соціального контакту між особами. Наше життя переважно складається із соціальних контактів того чи того типу. Соціальна взаємодія означає формальні та нефор мальні ситуації, в яких зустрічаються люди. Прикладом формальної ситуації соціальної взаємодії є шкільний клас; прикладом неформальної взаємодії є двоє осіб, що зустрічаються на вулиці або вечірці.
СОЦІАЛЬНА ЗМІНА (Social change). Змі на в фундаментальних структурах су спільної групи або суспільства. Соціаль на зміна є повсякчасним явищем сус пільного життя, проте вона набула особливої інтенсивності в сучасну епоху. Коріння сучасної соціології можна від нести до спроб зрозуміти разючі зміни, що розхитують традиційний світ і сприя ють появі нових форм суспільного ладу.
СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ (Social mo bility). Рух осіб або груп з однієї соці альної позиції до іншої. Вертикальна мобільність означає зміщення догори або вниз в ієрархії стратифікаційної системи. Горизонтальна мобільність — це фізичний рух осіб або груп від одно го реґіону до іншого. При аналізі вер тикальної мобільності соціологи роз межовують ступінь мобільності інди віда в його (її) кар'єрі та ступінь від мінності досягнутого індивідом стано вища його (її) батьків.
СОЦІАЛЬНА ПОЗИЦІЯ (Social position). Соціальна ідентичність в певній групі або в певному суспільстві. Соціальна позиція за своєю природою може бути дуже загальною (наприклад, те, що пов'язується з тендерними ролями) або значно більш специфічною (як у випадку з професійним статусом).
СОЦІАЛЬНА РОЛЬ (Social role). Очікува на поведінка особи, яка посідає певне соціальне становище. Ідея соціальної ролі походить із театру, тобто ототож нюється з ролями, які актори грають на сцені. У кожному суспільстві особи грають по кілька різних соціальних ролей, залежно від контекстів їхньої діяльності.
СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ (Social stratification). Існування структурних