Материал: Gidens_Sotsiologiya3

У цьому розділі ми проаналізуємо еволюцію головних теоретичних підходів у соціології, визначивши дилеми, яких вони стосуються. Крім цього, ми розглянемо деякі головні теоретичні трансформації сьогодення.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ

Витоки соціології — праці Маркса, Дюркгайма та Вебера — були переважно європейськими. Втім, у нашому столітті цей предмет міцно вкорінився в усьому світі, а деякі з найважливіших досягнень мали місце в Сполучених Штатах. Праця Джорджа Герберта Міда (1863—1931), викладача філософії Чиказького університету, спра­ вила важливий вплив на розвиток соціологічної теорії. Мід наголо­ шував на чільній ролі мови й символів у суспільному житті людини в цілому. Розроблена ним теорія згодом дістала назву символічний інтеракціонізм. Мід приділяв більше уваги аналізу соціальних про­ цесів невеликого масштабу, ніж дослідженню цілих суспільств. Хоча він починав свою працю досить давно, символічний інтеракціонізм набув широкої популярності набагато пізніше. Тому ми обговоримо його роль після знайомства з функціоналізмом та структуралізмом.

Толкот Парсонс (1902—1979) був найвидатнішим американським соціологом-теоретиком повоєнного періоду. Цей плідний автор тво­ рив у багатьох емпіричних, а також теоретичних сферах соціології. Він зробив внесок у дослідження сім'ї, бюрократії, професій та, серед інших, у дослідження політики. Він був одним із головних ініціато­ рів розвитку функціоналізму, теоретичного підходу, вперше започат­ кованого Дюркгаймом і Контом. Згідно з функціоналістськими по­ глядами, у дослідженні будь-якого суспільства ми маємо звернути увагу на те, як об'єднуються його різні «частини», або інституції, що забезпечують безперервність цього суспільства в часі.

Утім, європейські мислителі й досі відіграють видатну роль в но­ вітньому розвитку соціологічної теорії. Підхід, що набув неабиякого значення, — це структуралізм, який тісно пов'язує соціологічний аналіз з вивченням мови. Структуралістична думка вперше з'явилася у середовищі лінґвістів, а потім була перенесена до царини суспіль­ них наук антропологом Клодом Леві-Стросом (1908). Її витоки можна також віднести до праць Дюркгайма та Маркса.

Ідеї Маркса обговорювалися й розвивалися більш як століття після його смерті. Вчення послідовників Маркса визначається як марксизм.

Функціоналізм

Ідеї функціоналізму, як уже зазначалося, були започатковані Дюркгаймом, котрий розглядав функціональний аналіз як головну скла­ дову свого формулювання завдань соціологічної теорії та досліджень. Водночас на розвиток функціоналізму в його сучасному вигляді іс­ тотно вплинула антропологія. До початку цього століття антрополо­ гія ґрунтувалася здебільшого на звітності й документах, складених колоніальними адміністраторами, священиками та мандрівниками. Тому антропологія XIX століття була досить суб'єктивною і неадек­ ватно документально оформленою. Автори писали книжки, в яких наводилися приклади, зібрані по всьому світу, не надто дбаючи про достовірність своєї інформації або про конкретне культурне сере­ довище, з якого вони походили. Наприклад, роль релігії аналізува­ лася на основі порівняння численних прикладів вірувань та обрядів, узятих із цілком відмінних культур.

Сучасна антропологія датується тим періодом, коли дослідники перестали вдовольнятися цим підходом і почали проводити тривалі польові дослідження різних культур світу. Двома ініціаторами польо­ вих антропологічних досліджень були британський автор, на якого істотно вплинули ідеї Дюркгайма, А.Р. Редкліф-Браун (1881—1955) та Броніслав Малиновський (1884—1942), поляк, який провів багато років у Британії. Малиновський здійснив деякі з найвідоміших ан­ тропологічних досліджень, провівши багато часу на Тробріанських островах у Тихому океані. Редкліф-Браун досліджував життя меш­ канців Андаманських островів, які населяли архіпелаг неподалік від узбережжя Бірми.

Обидва, і Редкліф-Браун, і Малиновський, стверджують, що ми маємо вивчати суспільство або культуру у цілому, якщо хочемо зро­ зуміти його головні інституції і те, чому його члени поводяться так, а не інакше. Ми можемо, наприклад, аналізувати релігійні вірування й традиції суспільства, тільки продемонструвавши, як вони співвід­ носяться з іншими інституціями в їхніх межах, оскільки різні час­ тини суспільства розвиваються у тісному взаємозв'язку.

Досліджувати функцію соціальної практики або інституції — зна­ чить аналізувати той вклад, який ці практика чи інституція вносять у безперервність суспільства в цілому. Найкраще це можна зрозумі­ ти, провівши аналогію з людським організмом — порівняння, до якого вдавалися Конт, Дюркгайм та багато інших авторів-функціона- лістів. Щоб дослідити такий орган тіла, як серце, ми маємо показати, як він співвідноситься з іншими частинами тіла. Перекачуючи кров по всьому тілу, серце відіграє життєво важливу роль у підтриманні життєдіяльності організму. Подібним чином, аналіз функції соціаль­ ного інституту означає демонстрацію його ролі в підтриманні існу­ вання суспільства. Наприклад, згідно з Дюркгаймом, релігія потвер­ джує вірність людей ключовим соціальним цінностям, сприяючи в такий спосіб підтриманню соціального взаємозв'язку.