Материал: Gidens_Sotsiologiya3

3.Серед важливих чинників сучасних соціальних змін є експансія промислового капіталізму; розвиток централізованих національ­ них держав; індустріалізація війни; поява науки та «раціональ­ них» або критичних моделей мислення.

4.Дехто сьогодні говорить про прихід «постіндустріального» су­ спільства. З цього погляду старий індустріальний лад витісняєть­ ся розвитком нового суспільного порядку, що ґрунтується на зна­ нні та інформації. Автори цих ідей недооцінюють, до якої міри сфера послуг пов'язана з виробництвом, і, крім того, занадто на­ голошують на економічних чинниках.

5.Інші ж вважають, що ми досягли кінця сучасного періоду, тобто увійшли до «постсучасного» світу. На переконання Фукуями, слід говорити про «кінець історії». Це означає не те, що історичні зміни дійшли кінця, а те, що не існує альтернатив капіталізмові та ліберальній демократії, які здобули в світовому масштабі пере­ могу над усіма супротивними системами.

6.Традиційні дискусії між прихильниками капіталістичної системи вільного ринку та прибічниками соціалізму втратили актуаль­ ність. У порядку денному з'являються нові, глобальні питання, на які нелегко дати відповідь у рамках усталених положень соці­ ологічної теорії.

7.Загрози довкіллю належать до найбільших небезпек, з якими людство зіткнеться в найближчому майбутньому. Більшість таких небезпек справді глобальні і загрожують існуванню цілої планети. Трьома найголовнішими видами загрози довкіллю є відходне виробництво, забруднення довкілля та виснаження при­ родних ресурсів. Турбота про довкілля є не тільки технологічною, а й соціальною проблемою; наступ людини на довкілля бере поча­ ток від розвитку й глобального поширення соціальних інституцій Заходу, які надають великої ваги стабільному економічному зрос­ танню.

Martin Albrow, The Global Age (Cambridge: Polity Press, 1996). Критичний погляд на модерністське та постмодерністське бачення ідеї глобалізації.

Daniel Bell, The Coming of Post-Industrial Society (London: Heinemann, 1974). Одна з найперших і найбільш впливових книжок про ідею появи постіндустріального суспільства.

Francis Fukuyama, The End of History and the Last Man (London: Hamish Hamilton, 1992). Дуже спірна праця, в якій висувається думка про те, що ми вичерпали можливості історичної альтернативи капіталізму й лібе­ ральної демократії.

Margaret A. Rose, The Post-modern and Post-industrial: A Critical Analysis

(Cambridge: Cambridge University Press, 1991). Історичний та критичний

путівник по дискусіях про постмодерність та постіндустріальне суспіль­ ство.

Danilo Zolo, Cosmopolis: Prospects for World Government (Cambridge: Polity Press, 1996). Критика-виклик ідеї космополісу, як ідеї світового «глобаль­ ного» уряду.

П р о б л е м и , які соціологи порушують у своїх теоретичних працях і дослідженнях, часто хвилюють багатьох інших людей. Якими є умови життя меншин? Чому люди масово голодують у значно багат­ шому, ніж будь-коли раніше, світі? Який вплив на наше життя ма­ тиме прогресивне використання інформаційної технології? Чи розпа­ дається сім'я як соціальний інститут? Соціологи намагаються відпо­ вісти на ці та багато інших питань. їхні відкриття аж ніяк не є оста­ точними. Втім, соціологічні теорії та дослідження завжди прагнули позбутися споглядальності, з якою зазвичай розглядає такі питання пересічна особа. У своїй праці досвідчений соціолог намагається яко­ мога точніше сформулювати питання і, перш ніж робити висновки, прагне нагромадити фактичний матеріал. Щоб досягти цієї мети, ми маємо знати, якими найпродуктивнішими МЕТОДАМИ ДОСЛІ­ ДЖЕННЯ користуватися в певній ситуації і як найкраще проаналі­ зувати результати.

Деякі питання, що їх соціологи ставлять у своїх дослідженнях, значною мірою є фактичними, або емпіричними. Наприклад, багато аспектів злочинності й правосуддя потребує безпосередніх і система­ тичних соціологічних досліджень. Так, ми можемо поставити питан­ ня: які найтиповіші види злочинів? Яку частку осіб, що здійснюють злочини, затримує поліція? Скількох з них зрештою визнають вин­ ними й ув'язнюють? Такі фактичні питання часто потребують ґрун­ товного дослідження, перш ніж дати на них відповідь; наприклад, офіційна статистика злочинності має сумнівну вартість при визначен­ ні реального рівня злочинності. Дослідники рівнів злочинності вия­ вили, що поліція одержує інформацію тільки про половину скоєних тяжких злочинів.

Звісно, фактична інформація про якесь одне суспільство не завжди скаже нам, чи маємо ми справу з поодиноким випадком чи з повсюдно поширеною низкою чинників. Соціологи часто прагнуть ставити порів­ няльні питання, співвідносячи одне соціальне середовище в межах суспільства з іншим або протиставляючи приклади, взяті з різних су­ спільств. Наприклад, між соціальними й правовими системами Британії та Сполучених Штатів існують значні відмінності. Типове порівняльне питання може бути таке: у чому відмінність злочинної поведінки та правових методів боротьби з ними у цих країнах? (Між обома країнами справді виявлено деякі істотні відмінності.)

У соціології нам слід розглядати не тільки існуючі суспільства у їх взаємозв'язку, а й порівнювати їхнє сучасне й минуле. Питання, які соціологи ставлять у зв'язку з цим, є еволюційними. Щоб зрозу­ міти природу сучасного світу, ми маємо дослідити попередні типи

суспільства й проаналізувати головний напрямок, якого набрали про­ цеси змін. Так, наприклад, ми можемо дослідити походження пер­ ших в'язниць та їх сьогоднішні характеристики.

У центрі фактичних, або, як зазвичай висловлюються соціологи, емпіричних досліджень ставиться питання про те, як відбуваються події. Проте соціологія зводиться не до простого нагромадження фак­ тів, хоч би якими важливими й цікавими вони були. Ми завжди маємо інтерпретувати факти, і для цього мусимо навчитися ставити теоре­ тичні питання. Багато соціологів працює в першу чергу над емпі­ ричними питаннями, однак, якщо вони в своїх дослідженнях не керу­ ються певним знанням теорії, їхня праця навряд чи буде вичерпною. Це стосується навіть тих досліджень, які проводяться з виключно практичною метою.

Ми почнемо цей розділ з вивчення деяких головних етапів соціо­ логічного дослідження. Далі перейдемо до обговорення різних форм дослідницьких методів, якими соціологи користуються в своїй робо­ ті. Крім того, ми проаналізуємо деякі фактичні дослідження, адже між способами, в які має проводитися ідеальне дослідження, та реальною практикою часто виникають суперечності.

ПРОЦЕС ДОСЛІДЖЕННЯ

Спочатку розглянемо етапи, з яких зазвичай складається дослід­ ницька робота. Процес дослідження має кілька окремих стадій, від самого початку дослідження і аж до моменту публікації або подання в письмовій формі його результатів.

Проблема дослідження

Всі дослідження починаються з визначення проблеми. Іноді це царина фактичного незнання: ми просто можемо прагнути вдосконалити свої знання про певні організації, соціальні процеси або культури. Дослідник може мати намір поставити такі питання: Яка частка населення має стійкі релігійні переконання? Чи справді люди сьогодні незадоволені «найвищою владою»? Наскільки гірше еконо­ мічне становище жінок порівняно з чоловіками?

Однак найкраще соціологічне дослідження починається з проб­ лем, які, крім того, є ще й загадками. Загадка — це не просто брак інформації, але й прогалина в нашому розумінні. Мистецтво прове­ дення цінного соціологічного дослідження значною мірою полягає у правильному визначенні загадок. Замість того, щоб просто поставити питання «Що тут відбувається?», допитливий соціолог намагається поповнити наше розуміння того, чому події відбуваються саме в такий спосіб. Так, ми можемо запитати: чому змінюється характер релігійних вірувань? Чим пояснюється зміна пропорції населення, що брала останніми роками участь у виборах? Чому так мало жінок на престижних посадах?