Материал: Gidens_Sotsiologiya3

Жодний етап дослідження не проводиться окремо від інших. Проблеми досліджень виникають як невід'ємна складова процесу роботи; один дослідницький проект може легко привести до іншого, оскільки в ньому постають проблеми, яких дослідник спочатку не врахував. Соціолог може виявити загадки, читаючи про роботу інших дослідників у книгах і професійних журналах або ознайомившись із певними тенденціями в суспільстві. Наприклад, за останні роки з'явилося багато програм лікування душевнохворих у громадському оточенні замість їхньої ізоляції у психіатричних лікарнях. Соціологи можуть запитати: що спричинило такі зміни у ставленні до душев­ нохворих? Як це може позначитись на самих пацієнтах і на решті спільноти?

Перевірка наукових даних

Коли проблему вже визначено, наступним етапом процесу дослід­ ження є зазвичай перевірка наявних наукових даних; може статися, що попередні дослідники вже достатньо з'ясували проблему. Якщо ж ні, дослідникові доведеться звернутися до всіх дотичних тем до­ сліджень, щоб вияснити, наскільки цінною буде його праця. Чи на­ трапили попередні дослідники на таку саму загадку? Які спроби її розв'язання вони робили? Які аспекти проблеми було обійдено ува­ гою в їхніх дослідженнях? Спираючись на ідеї інших осіб, соціолог може краще з'ясувати можливі проблеми, а також методи, які мо­ жуть стати корисними для дослідження.

Чітке формулювання проблеми

Третій етап — це вироблення чіткого формулювання проблеми до­ слідження. За наявності потрібної літератури дослідник може повер­ нутися з бібліотеки, маючи добре уявлення про способи підходу до проблеми. Здогадки про природу проблеми на цьому етапі іноді мо­ жуть втілитися в конкретні гіпотези — академічні міркування про те, що відбувається. Щоб дослідження було ефективним, гіпотеза має бути сформульована таким чином, аби нагромаджений фактич­ ний матеріал свідчив на її користь або проти неї.

Вибір методу дослідження

Далі дослідник має вирішити, в який спосіб мають нагромаджу­ ватися матеріали дослідження. Існує низка різних методів дослід­ ження, і вибір з-поміж них залежить від загальних цілей досліджен­ ня, а також від аспектів поведінки, які мають аналізуватися. У деяких випадках доцільно скористатися опитуванням (бажано ан­ кетним). За інших обставин доцільно вдатися до інтерв'ю або спо­ стереження. Нижче ми детальніше розглянемо різні методи дослі­ дження.

Проведення дослідження

На етапі фактичного початку дослідження часто виникають неперед­ бачені практичні труднощі. Іноді неможливо увійти в контакт з осо­ бами, яким треба надіслати анкети або яких дослідник хоче опи­ тати. Можливо, комерційна фірма або державна установа не дадуть дослідникові змоги провести заплановану роботу. Наприклад, якщо соціолог вивчає стан впровадження в ділових корпораціях програм рівних можливостей для жінок, компанії, де стан справ незадовіль­ ний, можуть відмовитися від проведення дослідження. Внаслідок цього результати дослідження можуть виявитися необ'єктивними.

Інтерпретація результатів

Після нагромадження метеріалу для аналізу клопоти дослідника не закінчуються, а, можливо, тільки починаються! Оцінка значення на­ громаджених даних та повторне співвіднесення їх із проблемою до­ слідження часто буває складним завданням. Тимчасом як на перші питання, ймовірно, буде легко дати чітку відповідь, результати ба­ гатьох досліджень на завершальному етапі не дуже переконливі.

Оприлюднення результатів

Звіт про результати дослідження, що зазвичай публікується у ви­ гляді статті в журналі або книжки, інформує читачів про природу дослідження і є обґрунтуванням зроблених висновків. Це кінцевий етап тільки з погляду індивідуального проекту дослідження. У біль­ шості досліджень визначаються питання, на які не було дано відпо­ віді, а також сподівання на подальші дослідження, які дадуть ко­ ристь у майбутньому. Всі індивідуальні дослідження становлять час­ тину безперервного наукового процесу, що відбувається у соціоло­ гічних колах.

Втручання реальності

Наведена вище послідовність етапів є спрощеною ілюстрацією проце­ су фактичних дослідницьких проектів. У реальному соціологічному дослідженні ці етапи рідко відбуваються в такій ідеальній послідов­ ності, і майже завжди доводиться, тією чи іншою мірою, «діяти наосліп». Різниця дещо нагадує відмінність між рецептом з кулінар­ ної книги і фактичним процесом приготування їжі. Досвідчені куха­ рі часто працюють взагалі без рецептів, і все-таки приготують краще, ніж ті, хто керується кулінарними книгами. Дотримування жорсткої схеми може накладати зайві обмеження; більшість видатних соціологічних досліджень фактично не вписуються в цю послідовність, хоча деякі її етапи обов'язково мають місце.

Польові дослідження

У польових дослідженнях, або включеному спостереженні учасника (ці терміни часто взаємозамінні), дослідник проживає в певній групі або спільноті і, можливо, бере участь у їхній діяльності. Польовий дослідник не може просто бути присутнім серед членів спільноти, а має пояснити їм або обґрунтувати свою присутність. Дослідник, який хоче одержати відповідні результати, має заручитися підтрим­ кою спільноти протягом певного часу.

Тривалий час у дослідженнях, що ґрунтуються на включеному спостереженні учасника, взагалі не згадувалося про небезпеки чи проблеми, які доводилося долати, однак нещодавно опубліковані спо­ гади або щоденники польових дослідників стали більш відвертими. Часто доводиться боротися з проблемою самотності, адже людині не­ легко вписатися в соціальний контекст чи спільноту, до якої вона фактично не належить. Дослідник може відчувати постійне розчару­ вання через відмову членів групи відверто розповісти про себе; у деяких ситуаціях прямі запитання заохочуються, а в інших їх мо­ жуть зустріти стриманим мовчанням. Деякі види польових дослі­ джень можуть бути навіть небезпечні фізично; наприклад, дослідник у середовищі злочинців може бути прийнятий за поліційного інфор­ матора або втягнутий у сутичку з конкурентною бандою.

Переваги та недоліки польового дослідження

За умови успіху польові дослідження дають більше інформації, ніж будьякі інші дослідницькі методи. Якщо ми дивимося на речі з позиції якоїсь певної групи, нам зрозуміліше, чому її члени діють саме так.

Польове дослідження, крім того, забезпечує дослідникові більшу гнучкість порівняно з іншими методами досліджень. Дослідник може пристосуватися до нових або неочікуваних обставин і спостерігати за будь-якими новими тенденціями. Польове дослідження, найімовірні­ ше, швидше, ніж будь-які інші методи, дасть несподівані результати, оскільки дослідник може раптово виявити, що його попередні уяв­ лення про цю групу були цілком хибними.

Однак польовим дослідженням властиві також і значні недоліки. Дослідити можна тільки дуже невеликі групи або громади. Багато залежить від уміння дослідника завоювати довіру людей. Без такого вміння дослідження взагалі не зрушить з мертвої точки. Можлива також і зворотна ситуація. Дослідник може так тісно зблизитися з групою, що він (вона) стає надміру «своїм» і втрачає перспективу незалежного спостерігача.

Опитування

Тлумачення результатів польових досліджень зазвичай стосується проблем узагальнення. Оскільки в них задіяна лише невелика група осіб, ми не можемо бути певні в тому, що результати, одержані в одному середовищі, можна також застосувати до інших ситуацій,

Антропологи! Антропологи! Карикатура Гері Ларсона © San Francisco Chronicle,

надруковано з дозволу правовласника

або навіть у тому, що двоє різних дослідників, опитуючи одну й ту саму групу, дійдуть однакових висновків. У процесі опитування анкети надсилають або безпосередньо роздають вибраним групам осіб, іноді навіть тисячам людей. Польова робота найпридатніша для поглиблених досліджень невеликих ділянок суспільного життя; опитування, як правило, дає не таку детальну інформацію, але його зазвичай можна застосувати у ширшому масштабі.

Стандартизовані анкети та анкети з відкритими питаннями

У процесі опитування застосовують два види анкет. Одні містять стандартизований, або фіксований, перелік питань, на які можна давати тільки конкретні відповіді, наприклад, «Так (Ні), Не знаю» або «Дуже ймовірно (Ймовірно), (Малоймовірно). Дуже малоймовір­ но». Такі опитування мають перевагу в тому сенсі, що відповіді легко порівняти та підрахувати, оскільки тут задіяно тільки незнач­ не число категорій. З іншого боку, оскільки при цьому виключають­ ся відтінки думки або словесного вираження, одержана інформація, ймовірно, матиме обмежений діапазон.

Інші анкети передбачають довільні відповіді, з відкритими питан­ нями. Респонденти мають більшу нагоду висловити свої погляди власними словами; вони не обмежені рамками фіксованих відпові-