Материал: Індивідуально-авторська картина світу

В романі автор використовує великий ряд складних слів із компонентом «Geschäft»: Geschäftsmann(-leute), Geschäftshaus, Geschäftswelt, Geschäftsführung, Geschäftsfreund, Geschäftspartner, Geschäftsverbindung, Geschäftigkeit, Geschäftsviertel, Geschäftsaffären. Цікавим є той факт, що найбільш вживаним словом із вище наведеного ряду є Geschäftsmann(-leute). «Dreigroschenroman» можна порівняти із енциклопедією економіки або ж із довідником по підприємницькій діяльності. Б. Брехт наводить велику кількість прикметників, що характеризують підприємця - ділову людину: sorgfältig ausgewählte Geschäftsleute, hochanständiger, kalter Geschäftsmann. Автор виводить формулу дій, яким повинен наслідувати комерсант задля вигоди свого підприємства: Geschäftsleute handeln still und ohne Ruhm, aber zäh und findig.[67]

Ми виявили синонімічний ряд, який семантично репрезентує лексему «Geschäft»: Unternehmen, Fabrik, Handel, Betrieb, Gewinn, Handelsgeschäft.

Цікавою та вартою розгляду є лексема «Krieg», яка вживається в тексті твору і характеризується як notwendig, furchtbar, що має абсолютно протилежну конотацію до такого означення як überflüssig.

Аналіз та узагальнення контекстів, в яких вживаються вище згадані ключові слова та опис концептосфери тексту ми розглянемо в наступному параграфі нашої роботи.

2.2 Концептосфера художнього тексту

Гроші у «Тригрошовому романі» Брехта боготворяться його героями. Вони виступають не засобом задоволення своїх потреб чи досягненя цілей, швидше навпаки ‒ вони є власне ціллю буржуазної людини, яка керується хижацькою наживою, що притаманна і відповідає духу часу та атмосфері капіталістичного суспільства.

Брехт саркастично характеризує простих, невимогливих, недоброзичливих жителів міста, купців д-лавок, які трусяться над кожною копійкою у своєму кармані: Der Kunde trete dem Ladeninhaber als ein bedürfnisloser, am Geld hängender, übelwollender und misstraurischer Bursche. [135] Тобто «гроші» зображуються як залежність.

Вищий світ, тобто світ ділків, підприємців, автор порівнює із кровопивцями, які цілодобово тільки те й роблять, що прокручують плани у своїй голові, для того, щоб витягти побільше грошей із людей: O’Hara -wahrer Blutsauger. Nächtelang lag er wach, um neue Tricks auszudenken, durch die man mehr Geld aus den Leuten herausholen konnte. [148] Гроші в даному контексті слід розуміти як бажання наживи, яка і перетворила людину у бездуховну машину, головною задачею якої є добування грошей всіма можливими шляхами.

Одним із таких методів є крадіжка: Woher nehmen ohne zu stehlen? Seit das Stehlen soviel Geld kostet. Ich will sehen ob ich dieses Geld aus ihnen herauskriege [97]

Автор зображує безвихідність людини, яка потрапляє у замкнене коло своїх же потреб. Комерсант потребує грошей, щоб збільшити виробництво свого підприємства, задля того, щоб виручити більший капітал, який можна знову вкладати у розвиток того ж підприємства: Das Geld, das er brauchte, brauchte er zur Vergrößerung seines Betriebes. [52] Гроші зображуються автором як потреба.

Але разом з тим автор розкриває таємницю економічної діяльності і представляє гроші як складову добробуту: Das ganze Geheimniss der Wirtschaft. Wer nichts will, wer alles nur tun, um damit Geld zu verdienen, der ist auf jeden Fall ein armer Mensch, auch wenn er dieses Geld verdient. Ihm fehlt es am Eigentlichen. Er ist nichts und will daher auch nichts schaffen. [158] Можна заробити всі гроші світу і бути бідним, якщо в людини немає того істинного і справжнього, те що Брехт називає «eigentlich». Людина втрачає справжні вічні цінності: сім’я, любов, діти.

Так, містер Пічем - король бідних, в гонитві за грошима перетворюється на скнару, яка нікому не довіряє, навіть самому собі. Будь-які витрати, навіть найменші, рівноцільні втраті самої особистості: Er war nicht in der Lage, den geringsten Geldverlust zu verschmerzen. Es war das schlimmste bei Verlusten selbst kleinerer Summen, daß er sofort alles Zutrauen zu sich selbst verlor. Er traute niemandem, warum sollte er sich selbst trauen?[45]

Такий спосіб життя перетворив «Друга всіх бідних» у кровожерливого циніка: O ich verdammter Dummkopf! Wie konnte ich mit einem Menschen ein Geschäft machen, dem ich nicht den Hals abdrehen kann? [46] Такі відносини між партнерами більше схожі на відносини у вовчій зграї, де гроші вирішують і означають все.

Навіть Мекхіт, який був розчулений, дізнавшись, що Поллі вагітна, пообіцяв собі, що виховає гідну заміну собі: навчить керувати, красти і вибивати гроші будь-яким методом: Ich werde ihn an der kleinen Hand nehmen und ihm erzählen, wie man einen Konzern leitet und aus den Leuten etwas herausholt, diesen schuftigen, unzuverlässigen, sich um jede Arbeit drückenden Brüdern.[165]

Гроші тут виступають як сенс життя, який заключається у примноженні капіталу і виколочуванні фінансів із людей: Das Geld für dein Studium hat dein Vater Penny für Penny aus den Taschen zäher Burschen ziehen müssen. Vermehre dieses Kapital! Vermehre dein Wissen, aber vermehre auch die Grundlage [165] Гроші у даному контексті прирівнюються до антигуманності.

Мек - ділок імперіалістичної хватки гордо заявляє, що у діловому житті можна експериментувати і використовувати все задля максимальної вигоди: Im Geschäftsleben muß man alles ausprobieren. Wenn man vorwärts kommen und am Schluß des Jahres ein anständiges Plus haben will, muß man es mit allem versuchen, sogar mit den ausgefallensten Sachen. [134]

Війна у даному романі зображується у цинічному спотвореному вигляді: ach, was sind für Kriege für furchtbare Dinge, man verliert sein Bein dabei! Schämen Sie sich, Herr! Kriege sind so notwendig, wie sie furchtbar sind. [16] Війни стають ще одним із способів збагачення. За визначенням тлумачного словника війна має суто негативну конотацію: 1. eine Auseinandersetzung, ein Konflikt über einen längeren Zeitraum, bei denen verschiedene Länder mit Waffen gegeneinander kämpfen. 2. Ein Kampf mit harten Worten und bösen Taten.[654] Брехт підкреслює цинізм та зберігає основну тему твору-основи «матеріальної вартості», де війна є справою комерційною і вигідною для людей «ділового світу»: Meine Herren, die Stunde erfordert auch von der britischen Geschäftswelt Kaltblütigkeit, Mut und Initiative. Wenn Sie daran ermangeln läßt, wird der Heldenmut unserer Jugend ohne Früchte bleiben. Denn: wer führt die Kriege? Der Soldat und der Geschäftsmann! Jeder an seinem Platz! Die Regierung versteht nichts von Geschäften. Die sind unsere Sache.[38]

Таким чином Брехт показує свою зневагу та презирство до всього капіталістичного ладу, розкриваючи лицемірство, святенництво, фарисейство буржуазної моралі, яка протиставляється всім законам гуманного суспільства, де люди змушені битись один з одним і жити за законами джунглів, де перемагає найсильніший: Zeige in offenem, ehrlichen Kampf, ob du fähiger bist als ich, eine sich gut rentierende Stellung zu besitzen, die wir beide erstreben. Freie Bahn dem Tüchtigen! Und Wehe dem Besiegten. [13]

За декілька років до того, як був створений «Тригрошовий роман» Бертольт Брехт написав: «Я не поділяю поглядів тих людей, які скаржаться, що призупинити швидкий занепад Заходу майже неможливо». У певному сенсі «Тригрошовий роман» представляє собою не що інше, як полемічну репліку, спрямовану проти панічних пророцтв «занепаду західного світу».

Освальд Шпенглер у своїй книзі зобразив похмуру картину занепаду західного світу. Головна ознака цивілізації і, відповідно, головний об'єкт неприязні Шпенглера ‒ світові міста з їх космополітичним духом і нікчемними жителями ‒ жалюгідною безформною масою, відірваною від ґрунту, позбавлена коріння маса поєднує в собі холодну розсудливість з первісними інстинктами, вона зайнята лише змаганнями і боротьбою за збільшення свого капіталу. Про великі міста Шпенглер пише з огидою: «Замість світу ‒ місто, окремий пункт, в якому зосереджується все життя великих областей, тоді як все інше засихає; замість багатого формами, зрощеного з землею народу ‒ новий кочівник, паразит, мешканець великих міст, справжній чоловік фактів, позбавлений традицій, ненаситний... » Шпенглер О.В. Занепад Європи, 1923, Т. 1, 307 с.[16: 35.]. Саме такі міста і зображує Брехт, в яких живуть люди «без коріння», нові кочівники, або ж просто ein Mensch der Masse, Dutzendmensch чи Kleingläubige ‒ es gibt ja überall Meckerer und Miesmacher [163] які цікавляться лише наживою та власною фінансовою вигодою. Але разом з тим вони є просто сірою масою, яка знову ж таки у руках мудрого комерсанта перетвориться на жилу з якої можна витягувати гроші. Автор викриває жорстокі реаліїї життя у буржуазному світі: Wohin wir blicken in der Natur, geschieht nichts ohne materielle Interessen! …Denn die Menschen sind eben menschlich und keine Engel und sorgen vor allem erst einmal für sich selber. Aus Menschenfreundlichkeit allein geschieht gar nichts! Der Stärkere bezwingt den Schwächeren.[164]

На основі проведеного вище аналізу ми змоделювали структуру концептосфери тексту, яка схематично представлена на рис. 1.

Рис. 1

Ядром даної концептосфери виступають «ГРОШІ» як валюта: Münzen od. Banknoten ‒ Zahlungsmittel. За визначенням тлумачного словника Langenscheidt лексема «ГРОШІ» означає Münzen od. Banknoten, die man dazu benutzt, etw. zu kaufen, od. die man bekommt, wenn man etw. verkauft Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Hrsg. von Prof. Dr. Götz, Haensch, Wellmann. Berlin und München: Langenscheidt Verlag, 2008. - 1307 S. Duden - Deutsches Universalwörterbuch Duden Deutsches Universalwörterbuch / Hrsg. G. Drosdowski. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 1989. - 1816 S. []Отже, ядром даної концептосфери виступають «ГРОШІ» як валюта: Münzen od. Banknoten ‒ Zahlungsmittel.

До найближчої периферії входять такі образні асоціації з даним концептом як Zeit, Wasser, Gut, Besitz, Reichtum: der Traum vom großen Geld, e-n Haufen Geld verdienen, Geld wie Heu haben, alles Geld der Welt, Arbeit: leichtes Geld (Geld, das ohne große Mühe verdient werden kann), schmutziges Geld (auf unredliche Weise erworbene Geldmittel).

Далека периферія включає суб’єктно-модальні смисли концепту «ГРОШІ», які репрезентуються у «Тригрошовому романі» Б. Брехта. Провівши аналіз контекстів, в яких вживається даний концепт ми можемо стверджувати, що концепт «ГРОШІ» в даному романі має негативну конотацію, що пояснюється ідейним замислом автора, в якого «ГРОШІ» виступають як Abhängigkeit, Ziel, Gewinnwunsch, Bedürfnis, Wohlstandesteil, Lebenssinn, etw. Unhumanistisches.

2.3 Cемантична структура бінарних опозицій

Відомо, що бінарна опозиція (опозиційні пари, антиномії), принципи поляризації, контрасту «закладені» в кожному із мистецтв споконвіків, бо первісна людина конструювала в міфології саме таке бачення світу. [Леві-Стросс К. Структурна антропологія. - К., 1997: Топоров В. Славянские языковые моделирующие семиотические системи. - М, 1965] Як в основі всієї світобудови, так і в основі людського буття лежить іманентна єдність протилежностей. У літературі вони проявляються у засобах антитези, заперечного паралелізму, формул неможливого, поляризації, оксюморону та доповнюються авторським індивідуальним сприйняттям світу, наскрізь пройнятим, насиченим контрастами, невідповідностями, протиріччями.

Брехтівське художнє моделювання дійсності ґрунтувалось на основі методу поляризації, який став одним із яскравих виявів «переривання не перериваного», тобто сприймання єдності протилежних явищ, ознак, якостей, дій, поєднання крайнощів, що чергуються між собою. Поляризація художньої творчості Брехта ‒ це своєрідний «естетичний варіант» і відгомін діалектичного закону єдності і боротьби протилежностей.

Бінарні опозиції, характерні для «Тригрошового роману» Б.Брехта є засобом сатиричного зображення капіталістичного устрою буржуазного світу. Об’єктом сатири у романі стає світ ділків, який автор зображує у двох площинах: відкрита сторона подій, те, що видно на перший погляд, тобто завуальована реальність і те що є насправді.

Отже, розглянемо опозицію «правда-брехня» / («Wahrheit-Lüge») в соціальному контексті зображуваних подій в романі.

Брехт виступає як справжній «доктор соціальних наук». Він показує механізм закулісних зв'язків фінансових авантюристів (на кшталт Кокса ) та уряду. Письменник зображує зовнішню, відкриту сторону подій ‒ відправлення кораблів з новобранцями до Південної Африки, патріотичні демонстрації, респектабельний суд й пильну поліцію Англії. Потім він зображує істинний і вирішальний хід подій в країні.

Торговці заради наживи відправляють солдатів в «плавучих гробах», які йдуть на дно тільки через хижацьке прагнення примножити свій капітал: Im Schiffsrumpf liefen die Ratten herum wie die Lämmer auf den Wiesen von Wales, große dicke Tiere… Bile hatte vorgehabt, sämtliche Tricks, mit denen gewissenlose Reeder einen schwimmenden Sarg als anheimelnde Luxusjacht zu verkleiden verstehen, mit zynischem Freimut zu entlarven; [42] це була національна катастрофа, виновці якої змогли нажитися на ній: Vom Standpunkt des Bettelsgeschäften aus war solch ein nationales Unglück dasselbe wie Sieg. Es bestand kein Zweifel, daß London, die Schilderung des Unglücks vor Augen, bereit sein würde, zu opfern. [323] Король бідняків заробляв на людському горі та людській здатності до співчуття: J.J. Peachem hatte einen Laden eröffnet, in dem die Elendsten der Elenden sich jenes Aussehen erwerben konnten, das zu den immer verstockteren Herzen sprach. [23] Його цинізм дійшов до того, що під час загальнонаціональної жалоби, його підприємство процвітало: die Peachumsche Fabrik zeigte sich dem nationalen Unglück gewachsen. [324]

Патріотизм роздувається найнятими жебраками, яким платять за показ фальшивих почуттів: Unsere Leute bekommen die Demonstration bezahlt, das ist es verständlich, das sie demonstrieren. [319] А ініціатива колишніх солдат вийти на демонстрацію розцінюється не що інше, як людська дурість: Man rechnet nie genügend mit der Dummheit der Leute! Dieses Kanonenfutter hält sich wahrhaftig für die Nation!... Mit denen kann man noch viel machen, glauben Sie mir! [299] Найгіршим є те, що такими людьми маніпулюють як маріонетками, з огидою називаючи гарматним м’ясом. Війну торговці та комерсанти розцінюють як безпрограшну справу, роль грає лише вміння використати сприятливі обставини: man muß nur Krieg machen, da sind die Geschäftschancen ungeheuer. [300] В даному контексті можна розглядати опозицію «війна-мир» / «Krieg-Frieden».

У суді бандит Мекхіт-ніж спокійно розігрує ображеного «чесного торговця»; грабіжник і начальник поліції пов'язані зворушливою дружбою і роблять один одному масу послуг за рахунок суспільства.

Основний пафос «Тригрошового роману» складає викриття брехні, як зброї експлуататорів. Брехня завжди є винахідливою: вона представлена у імпонуючому світлі, під прикриттям благородних речей у зв’язку із фальшивою демагогією, вона намагається відкрити і використати людські емоції та інстинкти. В такому контексті можна говорити про брехню «в ім’я спасіння», але Брехт жорстко, тверезо та без словесних прикрас викриває всі види соціального обману, приховану, матеріально-грунтовану, «ідеально» завуальовану брехню. Така опозиція дозволяє піддати більш скрупульозному дослідженню та викрити «прописні істини» буржуазної моралі та показати ницість її представників.

Далі розглянемо ще одну бінарну опозицію, яку Бертольт Брехт використав задля зображення внутрішньої суперечливості характерів: «Heldens Äußere-Innere»

Маючи засоби виробництва (костюмерна майстерня, склад засобів, необхідних задля жебракування), він експлуатує своїх робочих так, як це зробив би будь-який керівник фабрики чи шахти. Маючи в розпорядженні цілу армію професіональних жебраків, калік та симулянтів він став королем всіх жебраків, другом жебраків: Betlersfreund. Пічем поставив на виключну вигоду вивчення психології співчуття та методів впливу на нього: So sehr, dachte Peachem, übertrifft die Wirkung seelischer Einflüsse diejenigen rein körperlicher Maßnahmen. Der menschliche Körper ist ganz und gar in der Hand der Seele und des Gemütes. [107] Він вигравав на людському співчутті та щедрості, хоча сам був цинічною скнарою: Nur aus alter Gewohnheit als Geschäftsmann, in dessen Gehirn es nicht hinein will, daß er etwas geben soll, ohne etwas zu empfangen, hatte er wenigstens, um der Form zu genügen, nach etwas gesucht, was er verlangen könnte. Die Demütigung schien ihm einfach nicht tragbar, ganz offen Geld zu geben für nichts.[175] Містер Пічем говорить, що він дає можливість багатьом людям вижити, забезпечуючи їх роботою і в такий спосіб дає можливість заробити на шматок хліба. Але тільки хтось стає у нього на шляху - він «прибирає» цю людину, викидає мов гвинтика із системи, заміняючи його іншим, мотивуючи свій вчинок, що це та ж сама комерція, лише іншими методами: Es ist eine geschäftliche Angelegenheit. Es ist die Fortführung eines Geschäfts mit anderen Mitteln. [295]

Часто в тексті роману можна зустріти роздуми містера Пічема, де він мотивує свою діяльність тим, що має доньку: Wenn ich das Kind nicht hätte, würde ich keine Minute länger dieses Hundeleben führen. Та «люблячий татусь» в інтересах своєї комерції торгує донькою, штовхаючи її в ліжко до бридкого розпусника: Ich komme ins Zuchthaus, meine Tochter bringt mich ins Zuchthaus!... Meine Tochter trank Milch literweise, Vollmilch! Sie sah nur Fürsorge und Freundlichkeit. Sie lernte Klavierspielen! Jetzt, ein einziges Mal, verlange ich etwas von ihr, sie soll einen tüchtigen Geschäftsmann heiraten, einen Mann mit Prinzipien, der sie auf Händen tragen wird! Er wird mich ins Zuchthaus bringen, weil ich ihretwegen ein Geschäft gemacht habe, von dem ich nichts verstehe, einzig um ihr eine Mitgift zu verschaffen! [112]

Саркастично Брехт змальовує сцену, де містер Пічем підраховує скільки він міг би втратити, не було б у нього доньки: Auf dem Klosett hatte er auf einem kleinen Zettel nachgerechnet, was er ohne Polly verlieren würde. [98]

Зять пана Пічема - Мекхіт, раніше званий пан Бекет, у кримінальному світі знаний по прізвиську Ніж - власник розгалуженої сітки так званих д-лавок, де товари продаються по цінах закупівлі. Товари такі дешеві, тому що вони крадені, Мек - виявляється монополістом у сфері кримінального бізнесу, під його керівництвом стоять всі лондонські бандити, грабіжники. В кінці роману від досягає своєї цілі, адже розуміє, що всі сходинки комерції, що ведуть до збагачення, брудні та заплямовані кров’ю, що банкір вартий грабіжника, але банкір стоїть вище, тому бути їм вигідніше: Was ist ein Dietrich gegen eine Aktie? Was ist ein Einbruch in eine Bank gegen die Gründung einer Bank? Was, mein lieber Grooch, ist die Ermordung eines Mannes gegen die Anstellung eines Mannes?[228]

Ніж - вуличний грабіжник у минулому відчуває дискомфорт у колі людей «вищого світу»: Dabei ekelt mich, den einstigen Straßenräuber, dieses Gefeilschte wirklich an! Da sitze ich dann und schlage mich um Prozente herum. Warum nehme ich nicht einfach mein Messer und renne es ihnen in den Leib, wenn sie mir nicht das ablassen wollen, was ich haben will. [358] На ньому не одне вбивство, його руки в крові, він жорстокий бандит, який вміло приховує своє істинне нутро під виглядом поважного пана: Herr Becket war ein untersetzter, stämmiger Vierziger mit einem Kopf wie ein Rettich. Er trug geknöpfte Gamaschen auf den Schuhen und einen sonderbar dicken Stock, den er kaum aus den großen Händen ließ.[27] Автор протиставляє зовнішність героя до його внутрішнього світу. Брехт глузливо додає до образу Мека ціпок, який вказує на приналежність до інтелігентних кругів, та саркастично змальовує зовнішність Мекхіта у якого голова у формі редиски.

Викриття його справжнього цинічого «я» відбулось під час роздумів Мека про майбутнього сина, де відграла роль не батьківської любові, а можливість передати справу довіреній особі: Ich werde ihn an der kleinen Hand nehmen und ihm erzählen, wie man einen Konzern leitet… Wenn man dir deinen Brei vom Teller stehlen will, dann schlage zu mit deinem Löffel, und zwar so oft wie, bis er es begreift… [165] та під час суду: Herr Macheath, einer unserer bekanntesten Geschäftsleute, insgeheim gar kein Geschäftsmann, sondern ein Verbrecher ist, ein Mörder! [260]

Дружина Мека - Поллі - ідеал чистоти та невинності для всіх. Її порівнюють з персиком Pfirsich, тому що вона була приваблива та мала красиву шкіру. Парадоксальним являється той факт, що вона сама ніколи не бачила власного тіла. Кокс, порівнював її із чистим джерелом, який може зцілити: Er spüre einen ihn selbst überraschenden Durst nach Reihneit. Polly sei nun einmal dieses Idol für ihn. Sie erscheine ihm wie ein klarer Brunnen. [115] Та Поллі не є насправді такою невинною, її звабив молодий розпусник. А коли вона дізнається, що вагітна - шукає шляхів як позбутися дитини.