Міністерство освіти та науки України
Українська академія друкарства
кафедра
книгознавства та комерційної діяльності
Контрольна робота
з
дисципліни Основи стандартизації, метрології та управління якістю
Виконала студентка 3 курсу
групи зк-31 Пелех С.Б.
Львів-2015
1. Загальний вигляд Європейської
моделі досконалості
Європейська модель досконалості є
описом "ідеального" підприємства, яким його бачать зараз у Європі.
Модель складається з дев'яти критеріїв. П'ять з них описують діяльність
підприємства, підходи, які воно використовує для досягнення результатів; чотири
критерії - результати, яких досягає підприємство за рахунок використання цих
підходів. Модель, яка визнає існування багатьох підходів для досягнення
стабільної досконалості в усіх аспектах діяльності, ґрунтується на такому
твердженні: досконалі результати з погляду ефективності, споживачів, персоналу
і суспільства досягаються через очолювані лідерами політику і стратегію,
належне управління персоналом, партнерськими стосунками, ресурсами і процесами
(див. малюнок). На малюнку стрілки підкреслюють динамічний характер моделі.
Вони показують, що нововведення та навчання допомагають вдосконалювати підходи,
які, в свою чергу, призводять до покращення результатів діяльності. Кожен із
критеріїв складається з ряду підкритеріїв:
Критерій 1. Лідерство
а. Лідери розробляють місії, візії та систему цінностей і виступають носіями загальної культури ділової досконалості.
б. Лідери персонально беруть участь у розробці, впровадженні та постійному вдосконаленні системи управління підприємством.
в. Лідери співробітничають зі споживачами, партнерами та суспільством.
г. Лідери заохочують, підтримують та відзначають працівників підприємства.
Критерій 2. Політика та стратегія
а. Політика та стратегія базуються на нинішніх та майбутніх потребах та очікуваннях зацікавлених сторін.
б. Політика та стратегія базуються на інформації, отриманій в наслідок оцінки ефективності, досліджень, навчання та творчої діяльності.
в. Політика і стратегія розроблені, переглядаються та оновлюються.
г. Політика і стратегія розповсюджуються та впроваджуються.
Критерій 3. Персонал
а. Людські ресурси плануються, управляються і вдосконалюються.
б. Знання та компетенція персоналу визначаються, розвиваються і постійно підвищуються.
в. Залучення персоналу і надання йому повноважень.
г. Наявність діалогу між підприємством і його працівниками.
д. Заохочення, визнання та піклування про персонал.
Критерій 4. Партнерство і ресурси
а. Управління зовнішніми партнерськими стосунками.
б. Управління фінансами.
в. Управління нерухомістю, обладнанням та матеріалами.
г. Управління технологіями.
д.Управління інформаційними та інтелектуальними ресурсами.
Критерій 5.Процеси
а. Процеси систематично розробляються і управляються.
б. Процеси вдосконалюються з використанням інновацій для повного задоволення споживачів та інших зацікавлених сторін.
в. Проектування та розробка продуктів та послуг на основі потреб та очікувань споживачів.
г. Виробництво, продаж та обслуговування продукції та послуг.
д. Управління зв'язками зі споживачами та їх розширення.
Критерій 6. Результати, що стосуються споживачів
а. Показники рівня сприйняття.
б. Показники ефективності.
Критерій 7. Результати, що стосуються суспільства
а. Показники рівня сприйняття.
б. Показники ефективності.
Критерій 8. Основні ділові результати
а. Основні результати діяльності.
б. Основні показники ефективності.
. Логіка RADAR
В основі моделі лежить логіка, відома під назвою RADAR, яка складається з чотирьох елементів:
Результати - Results Підхід - Approach
Застосування - Deployment
Оцінка та Перегляд - Assessment and Review
Згідно з цією логікою підприємство повинне:
В рамках процесу реалізації своєї політики та стратегії визначити Результати, яких потрібно досягти. Ці результати охоплюють ефективність роботи підприємства як фінансової, а також сприйняття зацікавленими сторонами;
Запланувати та розробити комплексний набір Підходів для досягнення необхідних результатів як тепер, так і в майбутньому;
Систематично Застосовувати підходи для забезпечення їх повного впровадження;
Оцінювати та Переглядати наслідки реалізації підходів, ґрунтуючись на спостереженні та аналізі досягнутих результатів та накопиченому досвіді. Там, де це необхідно, - визначати, надавати пріоритети, планувати та впроваджувати вдосконалення.
При використанні моделі на підприємстві, наприклад, для самооцінки, елементи логіки RADAR - Підхід, Застосування, Оцінка та Перегляд - повинні стосуватися кожного підкритерію сприяння, елемент Результати повинен адресуватися до критеріїв результатів.
Результати
Критерії результатів повинні дати відповідь на те, чого досягло підприємство. У досконалого підприємства результати покажуть позитивні тенденції і/ або стабільно високий рівень; відповідність встановленим цілям, які будуть досягнуті чи перевищені; позитивне порівняння з іншими організаціями. Ці результати будуть зумовлені ефективними підходами підприємства. Крім того, діапазон результатів повинен охоплювати усі сфери діяльності підприємства.
Підходи
Цей елемент повинен давати відповідь на питання, що підприємство планує робити та причини цього. У досконалого підприємства підходи повинні бути обґрунтованими - мати чіткі раціональні, добре описані та розроблені процеси, а також бути чітко орієнтованими на потреби зацікавлених сторін. Крім цього, підходи повинні бути інтегрованими - підтримувати політику і стратегію, бути пов'язаними в разі необхідності з іншими підходами.
Застосування Цей елемент повинен давати відповідь, що реально підприємство робить для впровадження підходів. У досконалого підприємства підхід систематичний і повинен бути впроваджений у відповідній сфері діяльності.
Оцінка та Перегляд
Цей елемент повинен описувати діяльність підприємства щодо оцінки та перегляду як підходів, так і їх застосування. У досконалого підприємства підходи та їх застосування повинні бути об'єктом регулярного вимірювання, повинно передбачатися навчання за їх результатами. Дані вимірювання та навчання повинні використовуватися для визначення, надання пріоритетів, планування та впровадження вдосконалень.
вимірювальна техніка похибка
3. Засоби вимірювальної техніки
Вимірювання фізичних величин зазвичай здійснюється шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів. Залежно від виду вимірюваних величин, необхідної точності їх, умов проведення експерименту та виду потрібної інформації використовуються різноманітні засоби вимірювальної техніки, що видають відповідні сигнали вимірювальної інформації. Будь-яка фізична вимірювана величина завдяки засобам вимірювання перетворюється на відповідний сигнал, який спостерігач сприймає безпосередньо на шкалі приладу, або ж після перетворення і опрацювання передається через канали зв'язку на інші засоби вимірювання у вигляді сигналу зовсім іншої фізичної величини. Наприклад, вимірювання температури, тиску, густини супроводжуються перетворенням вимірюваної величини на сигнал (електричний, пневматичний, механічний), який за допомогою засобів відтворення видає значення вимірюваної величини на шкалі приладу.
Наведемо деякі визначення.
Параметр сигналу - одна з властивостей сигналу, яка подається фізичною величиною.
Інформативний параметр - параметр сигналу, який функціонально пов'язаний з вимірюваною величиною або ж має задане значення.
Вихідний сигнал - вимірювальний сигнал, який виникає під час взаємодії об'єкта вимірювання і засобу вимірювання.
Сигнал вимірювальної інформації - сигнал, який представляє вимірювальну інформацію на виході засобу вимірювання.
Засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань фізичних величин і має нормовані метрологічні характеристики. До засобів вимірювальної техніки відносяться засоби вимірювань та вимірювальні пристрої.
Засіб вимірювань - засіб вимірювальної техніки, який реалізує процедуру вимірювань. До засобів вимірювань відносяться кодувальні, реєструвальні засоби вимірювань, вимірювальні прилади, канали, установки та системи.
Вимірювальний пристрій - засіб вимірювальної техніки, в якому виконується лише одна зі складових частин процедури вимірювань. Наприклад: перетворення, масштабування, порівняння, обчислення сигналу та інші операції із сигналом.
Засоби вимірювальної техніки - досить широке поняття, яке охоплює міри, компаратори, вимірювальні прилади і перетворювачі, вимірювальні установки і системи та допоміжні засоби. Одні з цих засобів досить прості, інші - досить складні як за функціональним призначенням, так і за будовою та методами обробки сигналу вимірювальної інформації.
Мірою називається засіб вимірювання, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру. Наприклад: ваги - міри маси: 1 кг; 0,5 кг; 0,2 кг; 0,1 кг та ін.
Компаратор - вимірювальний пристрій, що здійснює порівняння однорідних фізичних величин.
Вимірювальним приладом - засіб вимірювання, призначений для формування інформації у доступній для безпосереднього сприйняття спостерігачем формі. За формою видачі інформації прилади поділяються на аналогові, покази яких є неперервною функцією вимірюваної величини, та цифрові, покази яких дискретні, а інформація подається у цифровій формі. Крім того, прилади бувають показові, самописні, сигнальні, регулювальні з лічильниками, з нормувальними перетворювачами та іншими додатковими функціональними засобами.
Вимірювальний перетворювач - засіб вимірювання, призначений для формування сигналу вимірюваної інформації у формі, зручній для передачі, подальшого перетворення, обробки та збереження, хоч безпосередньо він не сприймається спостерігачем.
Вимірювальні перетворювачі досить різноманітні як за принципом дії, так і за характером вихідного сигналу. Вони класифікуються за видом вимірювальної величини (перетворювачі температури, тиску, рівня, густини та ін.), за принципом дії і використання енергії живлення (пневматичні, електричні, гідравлічні та ін.), за видом і характером вихідного сигналу (неперервні, дискретні).
Важливою характеристикою первинного вимірювального перетворювача є функціональна залежність між вимірюваною величиною та вихідним сигналом перетворювача (краще лінійна залежність).
Вимірювальна установка - сукупність функціонально об'єднаних вимірювальних приладів, вимірювальних перетворювачів та інших допоміжних пристроїв, конструктивно об'єднаних та призначених для формування сигналів вимірювальної інформації у формі, доступній для сприймання спостерігачем. Прикладом такої установки може бути установка для визначення якості хліба, виноматеріалів тощо.
Вимірювальна система - сукупність засобів вимірювальної техніки (мір, вимірювальних приладів та перетворювачів), засобів діагностування та допоміжних засобів, об'єднаних між собою каналами зв'язку з метою формування сигналів вимірювальної інформації у формі, доступній для автоматичного опрацювання, збереження, передачі й використання в автоматичних системах управління.
Вимірювальний канал - сукупність засобів вимірювальної техніки, засобів зв'язку та інших технічних засобів, призначених для створення сигналу вимірювальної інформації про одну вимірювану фізичну величину.
До допоміжних засобів вимірювання відносяться засоби, які впливають на метрологічні властивості інших засобів вимірювання при використанні останніх за прямим призначенням чи з метою їх повірок. Покази допоміжних засобів вимірювання використовуються для обчислення поправок до результатів вимірювання приладами прямого призначення. Наприклад, використання термометра для вимірювання температури навколишнього середовища при вимірюванні тиску вагопоршневим манометром або ж використання допоміжних засобів вимірювання для стабілізації величин, що впливають на точність вимірювання основних величин (використання психрометрів для вимірювання та стабілізації вологості при точних інтерференційних вимірюваннях довжин).
Значення вимірюваної величини відраховується на шкалі засобу вимірювальної техніки. Шкали бувають: прямолінійні, дугові, рівномірні, нерівномірні, кругові, профільні, з нулем на початку і посередині шкали та ін.
Шкалою засобу вимірювання називається частина показового пристрою у вигляді упорядкованої сукупності позначок разом із пов'язаною з нею певною послідовністю чисел. Числа, як правило, відповідають значенню вимірюваної величини, вид якої вказується на шкалі (температура, густина, швидкість тощо), а також зазначається клас точності та градуювання.
Поділка шкали - частина шкали між двома сусідніми поділками. В автоматичних потенціометрах і мостах кількість поділок дорівнює 100, 50, 25.
Ціною поділки називається найменше
значення вимірюваної величини, яке відповідає 1 поділці. При визначенні
вимірюваної величини кількість поділок перемножують на її ціну. Наприклад, якщо
відлік на шкалі міліамперметра відповідає 15,0 поділки, а ціна поділки дорівнює
2 mА, то покази приладу відповідають 30 mА. Слід пам'ятати, що найменший відлік
вимірюваної величини на шкалі приладу дорівнює половині поділки.
. Характеристики засобів
вимірювальної техніки
Залежно від призначення, будови, принципу дії, засоби вимірювальної техніки мають різні характеристики, які визначаються точністю, правильністю, чутливістю, відтворенням, збіжністю, швидкодією та надійністю роботи.
Результати вимірюваної величини визначаються за шкалою приладу, діапазон показів якого обмежений початковим і кінцевим значенням.
Діапазон вимірювань - інтервал вимірюваної величини, у межах якого пронормовані похибки засобу вимірювання.
Досить часто діапазон вимірювань подається не в одиницях вимірюваної величини, а у вигляді нормованого сигналу для відповідних оцифрованих значень шкали засобу вимірювання і називається градуювальною характеристикою. Вона встановлюється як залежність між значеннями вимірюваної величини на вході та виході засобу вимірювань, отриманими під час градуювання та поданими у вигляді таблиці, графіка або формули. Наприклад, градуювальна характеристика автоматичного потенціометра, моста, логометра та інших прикладів подана таблично як залежність показань температури на шкалі приладу від вхідного сигналу, мілівольтах.
Точністю засобу вимірювання називається характеристика засобу вимірювань, яка визначається за близькістю його показів до істинного значення вимірюваної величини або ж близькістю до нуля всіх його похибок (випадкових, систематичних методичних та інших).
Правильністю засобу вимірювань називається характеристика, яка показує близькість до нуля його систематичних похибок.
Важливою характеристикою засобу
вимірювання є його чутливість, що розраховується з відношення зміни вихідної
величини засобу вимірювання до зміни вхідної величини, яка спричинила цю зміну:
(1)
де ∆l і ∆φ - зміни відповідно лінійної чи кутової вихідної величин засобу вимірювання у мм, поділках, градусах повороту;