На Західному фронті 22 квітня 1915 р. під містом Іпр німецьке командування вперше використало проти англійців отруйні гази (хлор).
18 березня 1915 р. кораблі Антанти увійшли в Чорноморські протоки, та прорватись не змшгли.
25 квітня союзні війська висадилися в районі Галіполі, але змушені були відступити.
14 жовтня 1915 р. Болгарія вступила у війну, німецькі, австрійські та болгарські війська перейшли в наступ на Сербію та окупували її.
23 травня 1915 р. Італія вступила у війну на боці Антанти.
3. Верденська битва. Німецьке командування розраховувало прорвати оборону союзників під Верденом блискавичною атакою і зосередило величезні сили: 1204 гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів. 21 лютого після 9-годинної артилерійської підготовки кайзерівські війська пішли в атаку. За 70 днів німці просунулися лише на 7 км. «Верденська м'ясорубка» перемолола майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Операція тривала до кінця 1916 р. Втрати з обох боків становили 1 млн. чоловік.
Війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли у наступ 3 червня 1916 р. на фронті 480 км. Було звільнено майже всю Галичину з м Луцьк й Буковину з м Чернівці.
27 серпня 1916 р. румунський уряд оголошує війну Центральним державам. На кінець року Румунія втратила 2/3 своєї території.
1 липня – наступ військ Антанти в районі р. Соммі. Перевага англо-французів над німцями в місці прориву (7 км.) становила: в піхоті - більше ніж в 4,6; в артилерії — в 2,7; в авіації в 3 рази. У вересні 1916 р. англійці вперше використали танки Бойові дії точилися до кінця листопада, біля 4 місяців, поглинувши величезну кількість людей. Німці втратили до 538 тис, французи - 341 тис, англійці - 453 тис. чол.
Підводна війна розпочалася 1914 р., у вересні - жовтні 1914 р. німецькі підводні човни потопили 5 британських крейсерів, 1 підводний човен, декілька торгових суден та десятки риболовецьких. 1915 р. німці розгорнули підводну блокаду Британії. З січня 1915 р. вони розпочали необмежену війну проти торгового судноплавства. У Після Ютландської морської битви 31 травня - 1 червня 1916 р., в якій німецький флот зазнав поразки, з 1 лютого 1917 р. розпочалася необмежена підводна війна.
У1916 р. жодній із воюючих сторін не вдалося схилити чашу терезів на свій бік.
4. Вплив революції в Росії на хід війни. В лютому 1917 р. ліквідували самодержавний лад і проголосили парламентську республіку. Тимчасовий уряд продовжував війну. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. зумовив вихід Росії з війни. 5 грудня 1917 р. між Росією та Центральними державами було підписано перемир'я. За умовами миру (3 беоезня 1918 р.) німці окупували понад 1 млн. кв. км території. Росія вийшла з війни для того, щоб зосередити сили на придушенні національно-визвольних рухів.
6 квітня 1917 р. Сполучені Штати оголосили війну Німеччині. Приводом до цього стала необмежена підводна війна. Причини вступу США у війну: американські правлячі кола надавали велику матеріальну допомогу країнам Антанти, кредитів на 2 млрд. дол.; у випадку поразки Антанти Німеччина перетворювалася на найбільш небезпечного й могутнього конкурента. Американський уряд вирішив направити свої війська до Європи влітку 1918 р.
16 квітня 1917 р. війська Антанти підготували наступ у районі м. Аррас, він був невдалий, втратили 280 тис. убитими.
Бої точилися на території Італії, при Капоретто італійці втратили 130 тис. убитими і пораненими й близько 300 тис. полоненими. Антанта мала здобутки лише на Близькому Сході, де англійські війська зайняли Багдад і вигнали німецькі армії з колоній Східної Африки.
5. На середину березня 1918 р. німецьке командування зосередило на Західному фронті 13 армій, 15,7 тис. гармат, 2,8 тис. літаків. Німецький наступ розпочався 18 березня. 9 квітня німці завдали ще одного удару по Фландрії, а 27 травня вони прорвали французьку оборону на р. Ена і вдруге вийшли на р. Марна.
18 липня 1918 року розпочався контрнаступ проти німців.
8 серпня союзні війська під командуванням маршала Фоша розпочали наступ у районі Арраса. У вересні війська Антанти перейшли у наступ на всьому фронті.
28 вересня Болгарія вийшла з війни. З листопада - Австро-Угорщина. 31 жовтня - Османська імперія. 11 листопада 1918 р. німецька делегація підписала акт про перемир'я в Комп'єнському лісі. Комп'єнське перемир'я передбачало припинення воєнних дій, евакуацію протягом 14 днів окупованих німецькими військами районів Франції, Бельгії та Люксембургу, Ельзаса і Лотарингії. Війська Антанти займали лівий берег Рейна, а на правому березі передбачалася демілітаризована зона. Німеччина зобов'язувалася негайно повернути на батьківщину всіх військовополонених, евакуювати свої війська з територій окупованих країн та колоній. Німеччина повинна була видати Антанті велику кількість озброєння та військової техніки, в тому числі 2 тис. літаків, 10 тис. вантажних автомобілів, значну частину кораблів військово-морського флоту.
Закріплення вивченого матеріалу
Як австро-сербський конфлікт вплинув на подальший розвиток подій ?
Розкажіть про план Шліффена та його крах.
Чому зазнав невдачі наступ російських військ у Східній Прусії восени 1914 р. ?
Схарактеризуйте бойові дії на Балканському та Кавказькому фронтах 1914 р.
Які події свідчили про те, що війна стала світовою?
Чому, на вашу думку, російські війська зазнали нищівної поразки влітку 1915 р. ?
Як сталося, що країни Антанти зазнали невдачі у Дарданеллах?
Схарактеризуйте наслідки бойових дій 1915 р.
Складіть таблицю співвідношення сил воюючих сторін під час Верденської битви. Чому її назвали «верденською м'ясорубкою»?
Яке значення мав Брусилівський прорив для воєнних дій на Західному фронті?
Подумайте, які цілі ставила Німеччина, розпочинаючи підводну війну. Висловіть своє ставлення до такого методу ведення війни.
Які причини змусили СІЛА вступити у війну саме 1917 р.?
У чому полягали причини поразки Німеччини та її союзників?
Вміти аналізувати: Проаналізуйте обставини вступу у війну Італії та Болгарії. Які цілі вони переслідували? Проаналізуйте воєнні дії на Західному фронті в 1917 — 1918 рр.
Підготувати доповіді: «Вплив революції в Росії на хід війни?»
Література
Основна:
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 19-43
Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 76-84
Тема: Завершення війни та втрати від неї.
Перша світова війна втягнула в свою орбіту 3/4 населення планети. 74 млн. чоловік було поставлено під рушницю. Під час війни вбито 8,7 млн., поранено 20,8 млн. чоловік. Найбільших втрат зазнали: Росія (2 млн. 300 тис. чол. убитими й померлими з голоду), Німеччина (понад 2 млн. чол.), Австро-Угорщина (1,440 тис. чол.), Франція (1,383 тис. чол.), Велика Британія (743 тис. чол.), Італія (близько 700 тис. чол.), Болгарія (100 тис. чол.), США (53 тис. чол.), Туреччина (325 тис. чол.).
Росія втратила 60%свого багатства, Австро-Угорщина - 41%, Німеччина - 33%, Франція - 31%, Велика Британія - 15%. Японія та США примножили свої багатства, оскільки не брали активної участі у війні, їхні території не були ареною бойових дій.
Найбільші битви в ході війни точилися на території Франції. Впродовж чотирирічних баталій її 11 департаментів зазнали жорстокої руйнації. Понад 2 млн. людей залишили свої помешкання, зруйновано 23 тис. заводів і фабрик.
Велика Британія зазнала менших втрат, оскільки жодної частини її території ворог не захопив. Однак 743 тис. британських солдатів полягли на полях війни, а ще 1,5 млн. дістали поранення. Англійський уряд понад 1 млрд. позичив у Америки.
За 3 роки війни Італія втратила 600 тис. своїх солдатів. Після поразки під Капоретто північно-східні землі країни було спустошено.
Німеччина зазнала величезних збитків й втрат від війни, хоча на її території майже не велися бойові дії, загинуло 2 млн. солдатів, британський флот після закінчення війни блокував німецькі порти, перешкоджаючи ввозу товарів.
В середині 1918 р. народи Європи були вражені епідемією іспанки. Хвороба забрала понад 25 млн. життів у всьому світі.
З усіх країн США постраждали найменше. Американські солдати з'явилися на арені воєнних дій лише наприкінці 1917 р., втрати були найменшими. Водночас американський капітал отримав на воєнних замовленнях величезні прибутки. В США зосередилася більшість золотовалютних запасів світу. Всі країни Антанти перетворилися на їхніх боржників.
Безробіття, інфляція, зростання податків, голод, злидні, зубожіння мас призвели до загострення соціальних протиріч і революційних вибухів у Росії, Австро-Угорщині, Німеччині.
Припинили існування: Німецька, Австро – Угорська, Російська, Османська імперії; на їх руїнах виникли нові держаки: Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Чехословаччина, Югославія, Угорщина, Австрія.
Закріплення вивченого матеріалу
1. Втрати країн у війні.
2. Які імперії припинили існування.
3. Які нові держави виникли.
Вміти аналізувати: Чи відбулась зміна лідерів світу, які нові країни претендують на лідерство та чому.
Підготувати доповіді: «Зміна міжнародної ситуації по закінченні війни».
Література
Основна:
Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 43-45
Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 85-86
Розділ: Повоєнне облаштування світу.
Тема: Паризька мирна конференція. Вашингтонські договори 1921—1922 рр.
Основні поняття: репарація, анексія, демілітаризована зона, деколонізація.
План:
Паризька мирна конференція:
а) час проведення;
б) учасники , лідери та їх мета;
в) необхідність та мета конференції;
г) основні рішення.
Вашингтонська конференція:
а) час проведення;
б) учасники , лідери та їх мета;
в) необхідність та мета конференції;
г) основні рішення.
Наслідки та недоліки Версальсько-Вашингтонської системи мирних угод.
Спроби перегляду мирних угод в 20-30-х роках.
1. 18 січня 1919 р. відкрилась Паризька мирна конференція. Всі важливі питання вирішувались представниками США, Франції, Великої Британії, Японії та Італії. По два представники цих країн склали Раду десятьох. Головою обрано французького прем'єра Жоржа Клемансо. Учасники - країни Антанти. Завдання конференції – вирішення матеріальних, територіальних фінансових претензій переможців до переможених; уникнення початку нової війни в майбутньому.
Президент В. Вільсон США у «14 пунктах» (8 січня 1918 р.) висловив бачення майбутнього устрою, вони містили відмову від таємної дипломатії, проголошували свободу торгівлі та мореплавства, визнання прав народів на самовизначення, стверджували необхідність роззброєння. Велика Британія встигла захопити німецькі колонії в Африці та турецькі на Близькому Сході, була зацікавлена у збереженні німецької держави.
Франція домагалася на конференції розчленування Німеччини на низку дрібних держав, повернення Ельзасу та Лотарингії, отримати понад 50% репарацій від Німеччини.
Італійські представники домагалися територій на Балканах, що входили до складу Австро-Угорщини. Японія вимагала передати їй Шаньдун та німецькі колонії в Тихому океані.
Створення Ліги Націй. Головними цілями - розвиток співробітництва між народами та гарантія миру й безпеки. Провідну роль в її діяльності відіграли Велика Британія та Франція. Овона не змогла стати гарантом миру й захистити народи від агресорів, хоча стаття 16 Статуту передбачала можливість застосування економічних і військових санкцій проти них.
Версальський договір підписано 28 червня 1919 р. Американський сенат відмовився від ратифікації Версальського договору, оскільки США не бажали зв'язувати себе участю в Лізі Націй. Ельзас і Лотарингів передавалися Франції. До неї також перейшли копальні у Саарській області. Союзники окуповували ліве узбережжя Рейну на 15 років. Зона на схід від Рейну на 50 км підлягала повній демілітаризації. Бельгії дісталися округи Ейпен і Мальмеді. До Данії переходила північна частина Шлезвігу. Польща отримала Познань, райони Померанії, Західної та Східної Пруссії, частину Верхньої Сілезії. Німецькі колонії перейшли до Великої Британії та Франції, Бельгії, Японіії. За договором на Німеччину та її союзників покладено виплату репарацій. Сума репарацій була узгоджена 1921 р. на Лондонській конференції і становила 132 млрд. золотих марок. Франція одержувала 52%, Велика Британія — 22%, Італія — 10% загальної суми. Версальський договір забороняв загальну військову повинність у Німеччині, не дозволяв їй тримати підводний флот, військову та морську авіацію. Чисельність армії, що скликалась на добровільних засадах, не повинна була перевищувати 100 тис. чол.