Материал: Всесвітня історія І семестр

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ОПОРНІ КОНСПЕКТИ

з дисципліни

Всесвітня історія”

(І семестр)

для студентів усіх спеціальностей

2014 р.

Опорні конспекти розроблені викладачем дисципліни „Всесвітня історія” Бондаренко Д. І.

Розглянуто і затверджено цикловою комісією соціально – гуманітарних дисциплін

Протокол № 01 від “28” серпня 2014 р.

ЗМІСТ

Світ на початку XX століття………………………………………………………………… 3

Розділ Перша світова війна 1914—1918 рр. …………………………………………..4

Міжнародні конфлікти на початку ХХ ст. Причини та привід Першої світової війни.4

Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр. …………………………………….....6

Завершення війни та втрати від неї……………………………………………………….9

Розділ: Повоєнне облаштування світу………………………………………………. 10

Паризька мирна конференція. Вашингтонські договори 1921—1922 рр……………10

Формування тоталітарних режимів: фашизм, нацизм, комунізм. ……………………13

Розділ: Період повоєнної кризи та революцій (1917—1923). ……………………14

Революції 1917 р. в Росії. Прихід довлади більшовиків………………………….……14

Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р. Встановлення фашистської диктатури в Італії………………………………………………………………………………………….…19

Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії і Африці. ….…21

Розділ: Період стабілізації в Європі та в Північній Америці (1924—1929). ….23

Доба «процвітання» в США. Велика Британія і Франція в 1919— 1920-х роках…..23

Створення корпоративної системи в Італії. Німеччина в період Веймарської республіки. …………………………………………………………………………………………………...25

Утворення СРСР. Неп……………………………………………………………………… 27

Країни Центральної та Східної Європи в 20-х роках. ………………………………….29

Розділ: Світ в період економічної кризи 1929—1933 рр. та подолання її наслідків……………………………………………………………………………………... 32

США, Велика Британія та Франція в період економічної кризи………………………32

Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині. Іспанія в 30-х рр. .35

Країни Центральної та Східної Європи в 30-х роках…………………………………...37

Соціалістичне будівництво в СРСР. ……………………………………………………...40

Країни Азії та Латинської Америки в 20 – 30-х роках. …………………………………42

Культура країн світу у 1900 – 1939 роках. ……………………………………………….44

Назрівання Другої світової війни…………………………………………………………..46

Рівні засвоєння навчального матеріалу:

  • перший рівень– початковий (1) – студент відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком;

  • другий рівеньдостатній (2) – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, порівняння, виправляти допущені помилки; відповідь повна, правильна, логічна, обгрунтована;

  • третій рівеньвисокий (3) – знання студента є глибокими, міцними, узагальненими, системними; студент уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляє і відстоює особисту позицію – студенти роблять доповіді та їх захищають.

Тема: Світ на початку XX століття.

Основні поняття: індустріалізація, колоніалізм, демократія.

План:

  1. Демографічна ситуація.

  2. Економічний розвиток.

  3. Особливості політичноі системи.

1. Демографічна ситуація. У 1900 р. чисельність населення світу складала 1,630 мільярда чоловік, а в 1927 р. –2 мільярди. На початку XX ст. найбільш населеною країною був Китай. Там проживало 467 млн. осіб. У Європі - близько 325 млн. осіб, в Америці - 178 млн., Африці - 13,5 млн. і в Австралії та Новій Зеландії майже півмільйона. Протягом XX ст. населення країн Америки й Африки зростало швидкими темпами. У XIX ст. наймогутнішою державою світу була Британська імперія. Другою - Франція. Російська, Оттоманська, Австро-Угорська, Португальська імперії..На початку XX ст. у них були серйозні конкуренти – США, Японія, Німеччина, Італія. Розвинені держави поділили світ на сфери впливу. Посилювалась боротьба за колонії, як засіб до індустріального зростання. У колоніях та напівколоніях проживало 1367 млн. чоловік - 79% населення землі.

2. У XX ст. завдяки науковим досягненням прискорюється НТП, що вплинуло на розвиток індустріальної цивілізації (панування машинного виробництва, конвеєр, електростанції, ВПК). Ринок став головним регулятором товарного виробництва. За своїм соціально-економічним розвитком країни можна поділити на три групи. Лідери - Англія, Франція, США, країни Центральної і Південно-Східної Європи, Іспанія, Росія, останніми - держави Латинської Америки (напівзалежні), Азії й Африки ()колонії). Німеччина, Італія, Японія, випереджали країни «другї групи», але не могли наздогнати лідерів (нестача колоній). У 1900-1903 pp. відбулась світова економічна криза. Вона дала поштовх модернізації капіталізму, прискоренню процесів впровадження нової техніки і технологій, концентрації виробництва. На передові позиції виходить машинобудівна промисловість. Значно зросли обсяги виплавки сталі; першість у її виробництві належала США. Поширення набували нові джерела енергії - електрика й нафта.

3. Під впливом економічних досягнень, загальної інтелектуалізації суспільства зароджувалось прагнення до демократизації держави, національної самоідентифікації й духовної свободи. Однак у межах індустріальної цивілізації перехід до правової держави й громадянського суспільства здійснювався поступово, через революції й реформи, які охопили світ від початку століття. На відміну від Європи, на азіатському й африканському континентах народи зберігали традиційну цивілізацію. Взаємодія цивілізацій протягом попередніх століть виявилась на ділі вторгненням у традиційне суспільство і його руйнуванням.

У політичному устрої простежувались тенденції: парламентаризм, обмеження монархії, демократизація, створення масових політичних партій, посилення позицій робочого класу та збільшення кількості соціальних заворушень, міжнаціональні конфлікти.

Підведення підсумків: Індустріальний розвиток змінив соціальну структуру, посилив економічну диференціацію держав. За зовнішнім прогресом приховувались складні політичні, соціальні і економічні процеси, які створювали передумови визрівання міждержавних конфліктів і воєн.

Закріплення вивченого матеріалу

  1. Вміти давати відповіді:

  1. Особливості демографічної ситуації.

  2. Назвати найбільші колоніальні імперії.

  3. Назвіть колоніальнозалежні країни.

  4. Чим характеризується індустріальне суспільство.

  5. Вкажіть основні політичні течії на початку століття.

  6. Назвіть республіки та конституційні монархії в Європі.

  7. Вкажіть основні прошарки європейського суспільства.

  1. Вміти аналізувати: Чому найбільші колоніальні імперії майже завжди е провідними індустріальними країнами.

Чому на початку століття посилилась боротьба за колонії.

Чому Італія та Німеччина оголошують боротьбу за перерозподіл світу.

  1. Готувати доповіді: «Основні політичні партії в Європі та їх ідейна основа».

«Регіональні конфлікти на початку століття».

Література

Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 3-15

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 11-55

Розділ Перша світова війна 1914—1918 рр.

Тема: Міжнародні конфлікти на початку ХХ ст. Причини та привід Першої світової війни.

Основні поняття: «баланс сил», локальна війна, регіональна війна.

План:

  1. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть.

  2. Причини та привід Першої світової війни.

1. Міжнародні відносини на рубежі ХIХ–ХХ століть визначалися наростанням суперечностей між провідними державами, що завершували поділ світу, через гегемонію в Європі, переділ колоній і сфер впливу.

1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина й Італія підписали Троїстий союз (до 1915 р.).

У 1891 р. між Росією і Францією був підписаний консультативний пакт, а в 1893 р. —військова конвенція про спільні дії у війні проти Німеччини. У 1904 р. було підписано англо-французьку угоду – «Антанта». У 1907 р. англо-російська угода.

Німеччина - територіальні претензії до Франції (промислові північно-східні провінції); у Росії - Прибалтику, «Донську область», Крим і Кавказ. Велика Британія - відібрати у Туреччини Месопотамію і частину Аравійського півострова. Франція - повернути Ельзас і Лотарин­гію, приєднати лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн. Австро-Угорщина – захопити Волинь, Поділля, Сербію, Боснію, Герцеговину. Росія приєднати Галичину й оволодіти чор­номорськими протоками Босфор і Дарданелли. Італія - території Трентіно, Трієст і Валона.

Країни готувалися до війни. Військові витрати Німеччини 1913 р. становили більше 2 млрд. марок. Військові витрати Австро-Угорщини з 1900 по 1913 рр. зросли на 70% і досягли 1913 р. 583 млн. крон. В Італії військові асигнування становили у 1911-1912 рр. 396,1 млн. лір. У Франції на військові потреби 1914 р. виділено 1,5 млрд. франків- 38% всіх бюджетних витрат. У Великій Британії - 77,1 млн. ф. ст.

1894–1895 рр. японо-китайська війна (Японія захопила Тайвань і Пескадорські острови).

1898 р. американо-іспанська війна (до США - острови Пуерто-Рико і Гуам. Куба проголошена «незалежною»).

1899–1902 рр. англо-бурська війна (Великобританія захопила Трансвааль і Оранжеву республіку).

1904–1905 рр. російсько-японська війна. (Японія одержала частину острова Сахалін)

1905–1906 рр. перша марокканська криза — конфлікт між Німеччиною, Великобританією і Францією за панування в Марокко.

1908–1909 рр. боснійська криза. (Австро-Угорщина приєднала Боснію і Герцеговину).

1911 р. друга марокканська криза.

1911 р. італо-турецька війна. (Італія захопила Триполітанію і Кіренаїку).

1912–1913 р. перша (поразка Туреччини)та 1913 - друга (Болгарія) Балканські війни.

2. Швидкий промисловий розвиток провідних країн світу наприкінці ХIХ століття призвів до загострення суперництва за джерела сировини, ринки збуту й сфери прибуткових капіталовкладень.

Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р. в Сараєво ерцгерцога Франца-Фердинанда Австрія 23 лип­ня 1914 р. оголосила Сербії ультиматум. 25 липня в Сербії було підписано указ про мобілізацію. 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. 31 липня в Росії оголошено мобілізацію. І серпня оголошення війни Німеччини Росії.

Закріплення вивченого матеріалу

  1. Вміти давати відповіді на питання:

1. Причини Першої світової війни.

2. Створення Троїстого блоку.

3. Створення Антанти.

4. Інтереси країн у війні.

5. Характер війни.

  1. Вміти аналізувати: Чи була світова війна випадковою.

  1. Підготувати доповіді: «Австро – сербський конфлікт 1914 року».

Література

Основна:

Бердичевський Я.М., Ладиченко Т.В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2006. – С. 16-18

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія: підруч. для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. – Запоріжжя: Прем’єр, 2010. – С. 56-65

Тема: Воєнні кампанії та основні битви 1914—1918 рр.

Основні поняття: світова війна, окупація, інтервенція, капітуляція, сепаратний мир.

План:

  1. Воєнні дії у 1914 році.

  2. Воєнні дії у 1915 році.

  3. Воєнні дії у 1916 році.

  4. Воєнні дії у 1917 році.

  5. Воєнні дії у 1918 році.

1. 2 серпня німецький уряд направив ультиматум бельгійському урядові з вимогою пропустити війська.

4 серпня 1914 р. Велика Британія вступила у війну. 6 серпня Австро-Угорщина оголосила війну Росії. Японія оголосила війну Німеч­чині 23 серпня 1914 р., після чого успішно захопила німецькі колоніальні володіння у Китаї. Усього в Першій світовій війні брало участь 32 країни на боці Антанти і 4 на брці Троїстого (Четвертного) союзу.

«План Шліффена» (1892 р.): уникнути одночасного веден­ня війни на двох фронтах, «бліцкриг».

4 серпня німецька армія вторглася до Бельгії.

21 серпня німці вийшли на франко-бельгійський кордон й розпочали наступ на Париж. Німецькі війська вийшли на річку Марна з метою оточити французів - 5 - 12 вересня; війська Антанти змусили їх відходити до р. Ена. Результатом битви став провал «блискавичної війни».

У серпні Росій­ська армія розпочала наступ на Східну Прусію він виявився невдалим. Наступ російських армій в Галичині та на Буко­вині був вдалим - з 5 серпня по 13 вересня 1914 р. відкинули австрійські війська від Львова.

На Балканському фронті бойові дії між Австро-Угорщиною та Сербією і Чорногорією - до осені 1915 р., сили Сербії та Чорногорії захищали свої тери­торії.

30 жовтня германо-турецький флот обстріляв Севастополь, Феодосію, Но­воросійськ, російська кавказька армія 2 листопада 1914 р. вирушила вглиб турецької тери­торії. Турецькі війська вторглися до Батум­ської області. Сарикамишська операція (22 грудня 1914 р. по 7 січня 1915 р.) скін­чилася повним знищенням 3-ої турецької армії.

Воєнні дії 1914 р. завершились на користь Антанти. Німці не досягли Парижа, австрійці зазнали поразки в Сербії та Галичині, турецькі війська — біля Сарикамиша. Японці в Китаї захопили німецькі території. В Африці зусиллями Франції та Британії було захоплено німецькі колонії Того, Камерун та Східну Африку. Плани «бліцкригу» зазнали краху.

2. Головні воєнні дії 1915 р. розгорнулися на Східному фронті. 2 травня німці прорвали позиції росіян у районі Горлиці. Австро-німецькі війська просунулися вглиб ро­сійської території на 300 і більше кілометрів. Одночасно німецькі війська розпочали наступ на північній дільниці фронту у напрямку Риги. В липні вони повели наступ на Варшаву, в серпні — на Ковно, у вересні — на Вільнюс. Російська армія була змушена залишити Галичину, Буковину, частину Волині, Польщу, Литву й Курляндію. Наприкінці вересня наступ вдалося зупи­нити. Росія за цей час втратила 3 млн. чоловік, з них 300 тис. убитими, а також 15 % своєї території, ЗО % промислових потужностей.