Курсовая работа (т): Водний басейн

Найактивніші процеси біля с. Дроздів, де розмивання схилів терас відбувається на довжину до 250 м з шириною відступу бровки берегового уступу до 0,4 - 1,0 м, а в пункті №59 (за кадастром) до 7 м. Тут руйнуються сільгоспугіддя. У пункті №60 (південно-центральна частина села) спостерігається відновлення активізації бокової ерозії, відстань до господарських будівель 30 м. У пункті №59-6, що між с. Микулин та с. Дроздів активізація ерозії є небезпечною для лінії електропередач, опори яких розташовані за 1,1 м від бровки берега річки. На території с. Тучин у двох пунктах (№№49-6, 49-в) спостерігається розмивання терасових схилів 21 на висоту до 1,0 - 2,0 м від урізу води. У пунктах 75, 75а, що поблизу Симонова, активність ерозії оцінюється у 4-5 балів. Тут розмиваються сільгоспугіддя. У с. Бухарів (63, 63а) руйнуються внаслідок процесу присадибні ділянки, фруктовий сад та територія ферми. У с. Томахів (74) активність бокової ерозії спостерігається в центральній частині ділянки, де постійно розмиваються присадибні ділянки селян.

На Стирській ділянці обстежено 56 пунктів від с. Хрінники до с. Валер'янівка. Найактивнішими є пункти №11, 11-а (с. Береги), де руйнуються присадибні ділянки селян, 41 (с. Топільне), №38 (с. Рокині), №3 (с. Малево), №6 (с. Лопавше). У інших точках спостереження активізація бокової ерозії відбувається у підніжжі схилу тераси на висоту 1 -1,5 м від урізу води.

Виконані інструментальні (Рожище, Випіків, Оржів, Бухарів, Радиславка, Кунин) та напівінструментальні режимні спостереження за розвитком ерозійних процесів на 4 ділянках третьої категорії (Кунин, Бухарів, Вишків, Радиславка) обсягом 32,16 бр/зм. За результатами замірів ширина відступу бровки берегового уступу на річках Горинь (Бухарів) та Стир (Вишків) у міжсезоння складає 0,2-0,3 м та 0,1-0,2 м відповідно. Активізації яружної ерозії на ділянках Кунин та Радиславка ' не спостерігається, за результатами замірів між реперами відступ бровки складає тільки 0,05 - 0,15 м.

На карстологічному полігоні відібрано 20 проб води на повний хімічний аналіз.

Виконані лабораторні аналізи, отримано результати хімічних аналізів по 12 водопунктах Кузнецовського карстологічного полігону. Результати знаходяться у процесі обробки.

Продовжені поточні камеральні роботи по обробці польової інформації.

Таблиця 1. Поширення екзогенних геологічних процесів

За 2009 рік в галузі охорони надр (в т.ч. підземних вод) проведено 246 перевірок суб'єктів господарювання, з них 201 користувачів підземних вод. Виявлено 227 фактів порушення природоохоронного законодавства. До адміністративної відповідальності, за порушення природоохоронного законодавства в галузі охорони та використання надр притягнуто 215 посадових осіб (18 - тверді корисні копалини, 197 - підземні води), накладені штрафи на загальну суму 28611 грн., з них стягнуто 23545 грн.

Основними порушеннями, виявленими під час проведення перевірок щодо користування надрами є самовільне користування надрами, невиконання умов спеціального дозволу на користування надрами, самовільне водокористування, порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, невиконання приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища та ін. По виявлених порушеннях до адмінвідповідальності притягнуті по ст. ст. 47, 48, 60, 188-5 КУпАП заступник директора РУ ЗАТ «Електро» Клейменов О.Г., директор ВАТ «Рівненський райсількомунгосп» Куценко М.Є., директор КП «Теплотранссервіс» Сергійчук П.М., головний інженер ОП Санаторій «Червона калина» Копись І.Я., виконавчий директор ВАТ «Любомирський вапняно-силікатний завод» Новак A.A., майстер ВСП «Томашгородське кар'єроуправління» Озеранчук С.І., директор ТзОВ «Укрпластсервіс» Савінський О.В., директор ПСП «Костопільптахопром» Лазарчук Б.М., директор ТзОВ «Західноукраїнська холдингова компанія» Мороз В.В., заступник генерального директора ЗАТ «Консюмер-Скло-Зоря» та інші.

Виявлено 23 випадки самовільного користування надрами.

2.1 Водний басейн - основа сталого водокористування

Основні принципи збалансованості водокористування полягають у:

•        Комплексному науково-технічному розрахунку на адміністративно басейновому рівні, що забезпечувало б раціональне використання води питної якості та подачі її водокористувачам і водоспоживачам;

•        Створення механізму економічної заінтересованості;

•        Використання програмно-цільового принципу управління водними ресурсами та водокористуванням, який передбачає зв'язок усіх учасників експлуатаційно-організаційних і науково-технічних процесів, що забезпечують надійність функціонування споруд і водосховищ й спрямовані на підвищення ефективності їхнього використання;

•        Створення умов для охорони та природного і штучного відтворення біоресурсів водосховищ;

•        Створені умови для охорони мігруючих видів тварин у місцях їхнього тимчасового перебування на водосховищах, зокрема за допомогою створення об'єктів ПЗФ.

Основним із провідних принципів управління сталим використанням водних ресурсів є екологічна оптимізація роботи гідровузлів та водосховищ.

2.2 Сучасні проблеми водокористування

У Рівненській області гострою проблемою є забруднення поверхневих і підземних вод.

Принциповий недолік технологій, що застосовуються на даний час, полягає в тому, що вони спричиняють процес розкутості круговороту речовин у біосфері, при якому природні ресурси перетворюються на забрудники навколишнього середовища. Якщо очисна спроможність навколишнього природного середовища недостатня для нейтралізації забруднень, то вони несприятливо діють на здоров'я людей, технологічні процеси у виробництві і це призводить до невідновлюваності природних ресурсів. При цьому ресурси, які не відновлюються, використовуються нераціонально і в подальшому виснажуються.

За даними Рівненської санепідемстанції на її обліку знаходиться 559 об'єктів централізованого господарсько-питного водопостачання, забезпечення водою яких здійснюється з 921 артезіанської свердловини. У середньому 25-30 водопроводів експлуатуються з порушеннями та не відповідають санітарним вимогам, у тому числі через відсутність та порушення зон санітарної охорони, відсутність необхідного комплексу очисних споруд тощо.

У результаті обстеження 1487 об'єктів водопостачання виявлено 145 порушень санітарних та експлуатаційних норм.

Із 225 відомчих централізованих водопроводів на санітарно-хімічні показники досліджено 1568 проб питної води. Не відповідали вимогам 285 проб, тобто 18,2%. На мікробіологічні показники досліджувалось 1837 проб і 116 з них не відповідало вимогам державного стандарту, що становить 6,3%.

Забезпечення сільського населення питною водою здійснюється з 289 сільських централізованих господарсько-питних водопроводів. При лабораторних дослідженнях якості питної води із сільських водопроводів з 935 проб 19,8% не відповідали вимогам за санітарно-хімічними показниками. На мікробіологічні показники досліджено 1467 проб, з яких 130 не відповідали за величиною колі-індексу (8,8%).

Із комунального водопроводу області досліджено на санітарно-хімічні показники з артезіанських свердловин 252 проби питної води, з них не відповідає державному стандарту 37, тобто 14,7%. На мікробіологічні показники з 315 проб води з артезіанських свердловин не відповідали нормам 3,2%.

З водопровідної мережі за хімічними показниками з 2075 проб не відповідало нормам 8,1% проб, а за мікробіологічними показниками -3,6% з 2459 проб.

Постійно проводиться контроль за якістю води поверхневих водойм області в 67 визначених створах на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного впливу, та в місцях масового відпочинку населення. Проведено 418 досліджень проб води на санітарно-хімічні та 457 досліджень на мікробіологічні показники. З них не відповідали нормативним вимогам 63 (15,1%) і 116 (25,4%) проб відповідно.

Невідповідність якості води із поверхневих водойм за хімічними показниками фіксувалася, переважно, по завислих речовинах, нафтопродуктах, аміаку, загальному залізу, формальдегіду, вмісту органічних речовин.

Оскільки поверхневі та грунтові води тісно пов'язані з водоповітряним режимом грунтів, слід зазначити, що дослідженнями, проведеними в 2006 році, із 150 проб грунту не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам понад 3%. На солі важких металів було досліджено 149 проб, з яких не відповідали нормам 3%. На вміст пестицидів досліджено 267 проб, з яких» 6% невідповідні до норм.

Специфікою області є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, в центральній частині області.

Отож, з екологічної точки зору такі життєво важливі ресурси як вода (у тому числі питна), стан грунтів у Рівненській області викликають серйозне занепокоєння і потребують посиленої уваги з боку місцевих органів влади, фундаментальних досліджень, у тому числі й на меліоративних системах області з великою кількістю пунктів регулювання водного режиму, відповідних вкладень коштів на впровадження та використання сучасних інноваційних ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій, водне середовище водо ресурсний потенціал2.3. Проектні соціальні зміни при впровадженні збалансованого використання в межах СВК «Семедубський».

Покращення якості води вимагає розробки та впровадження системи заходів щодо охорони водного та навколишнього природного середовища. Спеціальні водоохоронні заходи для басейнів маленьких річок поділяються на профілактичні, розподільчі заходи та заходи щодо зниження рівня забруднення.

Розподіляючи охоронні заходи регулюють антропогенне навантаження на річковий басейн, використовуючи здатність до асиміляції різних сегментів водозбірного басейну.

Для поліпшення екологічних умов водокористування в межах СВК «Семедубській» доцільно:

1.         прискорити створення правової бази водокористування, в першу чергу, Програми розвитку водного господарства, законів «Про питну воду і безпечне водопостачання» та «Про безпеку гідроспоруд», регіональних і галузевих програм використання та охорони вод і відтворення водяних ресурсів;

2.         змінити нормативи та збільшити розміри збору за спеціальне водокористування та платежів за скид забруднюючих речовин у водні об'єкти;

3.          посилити контроль за обсягами водокористування, вчасною сплатою зборів за спеціальне водокористування та штрафів за забруднення водних об'єктів, а також розробити заходи, що дали б змоіу ліквідувати заборгованість водокористувачів за спеціальне водокористування.

До першочергових водоохоронних заходів, що не потребують великих витрат праці та коштів, належить створення водоохоронних зон вздовж річки, її приток і на територіях. Крім того, необхідно впроваджувати ґрунтозахисні системи обробітку земель, природоохоронні, екологічно чисті сівозміни на полях, розташованих поряд із заплавами або крутими берегами річкових долин, ярів, коли поверхневий стік з них значною мірою впливає на режим твердого стоку та санітарний стан річки. У межах водоохоронної зони з метою запобігання забрудненню, засміченню, виснаженню водних ресурсів, замуленню водних джерел впроваджується спеціальний режим господарської діяльності з суворим її обмеженням у прибережній смузі. На цій території забороняється застосування мінеральних і органічних добрив та пестицидів, скидання забруднених стічних вод від тваринницьких комплексів і ферм, зрошення стічними водами. Крім того, у водоохоронних зонах не дозволяється будувати нові тваринницькі комплекси або розширювати наявні склади для мінеральних добрив і пестицидів, організовувати вигони для тварин, стоянки для автотранспорту і сільськогосподарської техніки

Висновки

Більшість річок України під впливом антропогенного навантаження зазнали деградаційних змін, що обумовило необхідність розробки комплексу заходів, які б дозволили зупинити деградацію річкових екосистем та збільшити їх стійкість.

В останні десятиріччя все більше уваги приділяється дослідженню проблем малих річок. Це пов'язано не тільки з необхідністю реалізації загальної природозберігаючої стратегії використання водних ресурсів, але й усвідомленням ролі малих водних об'єктів у функціонуванні середніх і великих річок.

Річки є важливими джерелами прісної води, без якої людству не обійтись. На сьогодні проблема збереження малих річок у всьому світі набула великих масштабів і вимагає негайного вирішення. Подальше забруднення водних артерій може призвести до незворотних наслідків та екологічних катастроф. Не треба думати, що розв'язання таких глобальних проблем під силу лише урядам держав та офіційним установам. Кожен з нас може зробити свій маленький, але дуже вагомий внесок у покращення ситуації. Повернути річці її природний вигляд - це означає створити умови для найефективнішого виконання усіх функцій, у тому числі й водоочисної. Найкраще з цим справляється річка у її первісному (природному) вигляді. Щоб покращити її стан, необхідна низка природоохоронних заходів, які передбачені законодавством України. Але, насамперед, велике значення має екологічна поінформованість населення та ековиховання юного покоління.

Більшість людей є байдужими до стану довкілля, до екологічних проблем своєї місцевості переважно через своє невігластво та брак доступної інформації щодо стану довкілля. Основи активної природоохоронної свідомості громадян закладаються за шкільною партою. Тому особливої актуальності набувають екологізація освіти та виховання, починаючи з молодших класів.

Основними проблемами є забрудненням та нераціональним використанням водних ресурсів:

-   недостатньо ефективно працюють очисні споруди підприємств області, восновному комунальних;

-  високий рівень зношеності комунальних та відомчих мереж водогонів та каналізації, недосконалість системи приладового обліку споживання води;

-   не встановлені межі водоохоронних зон та прибережних смуг більшості водотоків області;

Саме тому і будь-які заходи щодо благоустрою річки мають спрямовуватися на відтворення її природних комплексів. Досить тільки захотіти цього.

Використана література

1.  Коротун І.М., Коротун Л.К. «Географія Рівненської області» Рівне - 1996;

2.  есо.com.ua/…/ekologo-ekonomichna-ocinka-v…

3.       Типологізація водного об'єкту згідно ВРД ЄС р.Іква - притоки другого порядку р. Прип'ять;

4.       www.rv.gov.ua/sitenew/dubensk/ua/13630.htm.

5.  Сотников A.C. «Головні річкові системи України»; Київ, 2002 р.

6.  Погорецький B.C. «Живлення і режим річок»; Тернопіль, 2003 р.

7.       Бастюк Б.В. «Водні ресурси Украйни»; Харків, 2003 р.

8.   Боярин А.Ю. «Закони раціонального використання водних ресурсів України»; Київ, 2001 р.

9.   Герасименко Ю.П. «Річки України»; Київ, 2000 р.

10. Гураков A.A. «Проблема річок та водовикористання в Україні»; Київ, 1999 р.

11.     Білявський Г.О. «Основи загальної екології».