Материал: Вибір раціональної транспортно-технологічної схеми доставки вантажів

Вибір раціональної транспортно-технологічної схеми доставки вантажів

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Факультет транспортних систем

Кафедра транспортних технологій

Звіт

Вибір раціональної транспортно-технологічної схеми доставки вантажів

Виконав:

ст. гр. Т-51 Нітков М.В.

Керівник:

доц. Павленко О.В.

Перевірив:

доц. к.т.н. Шраменко Н.Ю.

Харків 2013

Зміст

Вступ

. Аналіз сучасного стану питання

.1 Обґрунтування вибору теми

.2 Поточний стан знань в вибраній області досліджень

Висновки по розділу

. Теоретичне дослідження та інформаційне забезпечення розрахунків

.1 Структура об’єкту дослідження

.2 Вибір методу моделювання транспортно-технологічної схеми доставки

.3 Джерела та методики отримання первинної інформації

.4 Побудова математичної моделі об’єкту

Висновки до розділу

. Експериментальні дослідження

3.1 Розробка методики визначення раціональної транспортно-технологічної схеми доставки

.2 Розрахунок контрольного прикладу

.3 Аналіз результатів дослідження

Висновки по розділу

Література

Вступ

У міру поглиблення міжнародного розподілу праці і інтеграції національних економік в світову економіку істотного значення набуває узгоджена взаємодія з різними взаємозв'язаними елементами ринкової інфраструктури національних комплексів окремих країн в рамках міжнародної виробничої, торгової, науково-технічної і соціальної структур. До таких елементів міжнародної ринкової інфраструктури можна віднести сукупність міжнаціональних транспортних систем, систем зв'язку і інформації, банківських, торгових, митних союзів, різних міжнародних фондів, транснаціональних компаній, об'єднань і фірм, обслуговуючих зовнішньоекономічні зв'язки країн, міжнародну виробничо-коопераційну, торговельно-економічну, науково-технічну співпрацю і спілкування суб'єктів ринку. Перенасичення ринку, диктат споживача на ринку і жорстка конкуренція викликають серйозні труднощі у виробників, торгових і збутових підприємств в реалізації товарів. Для збереження об'ємів продажів виробники і торгові фірми вимушені йти на розширення збуту за рахунок виходу на ринки, розташовані в інших регіонах. І хоча інтеграція світового господарства і орієнтація політики зовнішньої торгівлі країн на вільну торгівлю значно спрощують це завдання, постає питання про те, як швидко і ефективно, з найменшими витратами, поставити товар на ринок.

Сьогодні на світовому ринку процес доставки товарів пов'язаний з процесом виконання цілого ряду робіт, операцій і послуг, комплекс яких забезпечить ефективний розподіл товарів. І саме транспортно-експедиційні підприємства покликані здійснити завдання такого розподілу.

Метою даної роботи є визначення раціональної транспортно-технологічної схеми доставки тарно-штучних вантажів.

1. Аналіз сучасного стану питання

.1 Обґрунтування вибору теми

В умовах господарської діяльності підприємств та організацій вартість та якість транспортних послуг відображаються на результатах їх фінансової діяльності. А завіз та вивіз вантажів з транспортних вузлів автомобільним транспортом сприяє застосуванню самих прогресивних форм технології перевізного процесу та зниженню його собівартості. Транспортна галузь, яка є допоміжною по відношенню до виробничої, грає все більш вагому роль в організації бізнес-процесів виробництва і реалізації товарів. Свобода вибору постачальника вимагала певної свободи вибору транспорту, способу й умов перевезень. Все це зумовило необхідність нового підходу до планування перевезень з урахуванням ринкових відносин.

Відомо, що ціна товару має велике значення для кінцевого споживача, а точний розрахунок логістичних витрат в структурі ціни товару є одним із основних джерел економії витрат, а отже, способів зниження ціни. Тому необхідність пошуку нових варіантів економії витрат у логістиці пов’язана з розвитком і все більш широким використанням технологій та концепцій і принципів сучасної логістики.

Розвиток транспорту за останні десятиліття зазнало суттєвих змін. Зросли вимоги до якості доставки товарів, з одного боку, і жорсткість екологічних вимог до транспорту - з іншого, викликали розширення використання змішаних і головним чином комбінованих перевезень. Процес доставки ускладнюється, в ньому з'являється більше етапів при одночасному підвищенні вимог до дотримання графіків і термінів доставки. Постійний розвиток спеціалізації праці веде до посилення інтеграції транспорту в технологічні процеси виробництва і розподілу товарів. Всі ці фактори в сукупності і викликають підвищення ролі ТЕО в процесі доставки товарів, чому сприяє зменшення кількості обмежень у міжнародній торгівлі, більш вільний режим кордонів, значні фінансові інвестиції в інфраструктуру транспортної сфери, а також стабільна законодавча база на національному та міжнародному рівні [1].

Вигоди, які можуть отримати компанії, скориставшись послугами транспортно-експедиційних підприємств:

досягається двояка мета: збільшення об'єму продажів і забезпечення більш високого рівня обслуговування споживача (визначеного, головним чином з погляду "доступності продукції");

система транспортно-експедиційних послуг, що володіє здатністю швидко реагувати на зміну ринковій ситуації, у тому числі і на зміну вимог споживачів, може забезпечити скорочення "циклу обслуговування споживача" (часу між подачею заявки і доставкою продукції) і, отже, зниження запасів у споживача. Це дає компанії-постачальникові серйозну перевагу перед конкурентами в боротьбі за частку ринку;

раціонально спроектована схема доставки вантажів сприяє зміцненню і закріпленню зв'язків постачальника із споживачами. Це може бути досягнуто шляхом інтеграції засобів доставки продукції постачальника із засобами, пов'язаними з її отриманням у споживача;

розробка ефективніших методів "фізичного розподілу" дає істотну економію витрат. Цю економію можна розповсюдити і на споживача у формі знижок з оплати за доставку продукції;

впровадження ефективної системи доставки вантажів дає компанії можливість успішніше і прибутково конкурувати на віддалених ринках;

розробка і впровадження ефективної системи реалізації продукції, для управління якої залучається діяльність транспортно-експедиційного підприємства, дозволяє співробітникам, які займаються маркетингом і збутом продукції, концентруватися на основній для них сфері - формуванні і стимулюванні попиту, що веде до успішнішого досягнення компанією стратегічних цілей [2].

Дуже актуальними є питання розвитку ТЕО у транспортному забезпеченні зовнішньої торгівлі, вдосконалення послуг і технологій, спрямованих на зниження транспортних витрат і скорочення часу доставки вантажів [3].

При виборі найкращого варіанту схеми доставки товару найважливішими параметрами виступають час і вартість, їх співвідношення за різних умов формує суму логістичних витрат, пов’язаних із утриманням і реалізацією продукції. Саме тому потрібно розробити методичний підхід до вибору схеми доставки товару, який би надавав можливість оцінити та оптимізувати пов’язані з цим витрати часу, ресурсів, коштів.

.2 Поточний стан знань в вибраній області досліджень

Організація ТЕО повинна забезпечувати задоволення потреб клієнтів у перевезенні при високому рівні якості та можливо низьких витратах. У [4] зазначається що серед критеріїв оптимальності, що використовуються при вирішенні різних задач оптимізації транспортного процесу може виступати схема показників.

Тривалість доставки Тд характеризується часом знаходження вантажів по шляху руху з моменту закінчення навантаження партії до початку розвантаження. Її величина впливає на тривалість періоду оберту матеріальних коштів. Її зменшення дозволяє вивільнити частину матеріальних коштів (вантажів) для виробничого використовування.

При використанні для доставки вантажів різних видів транспорту враховується час, що є необхідним для навантаження та розвантаження на станціях (в портах), а також для перевалки з одного виду транспорту на інший.

Основні показники ефективності транспортного процесу (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 - Показники ефективності транспортного процесу

Найбільш повна оцінка економічної ефективності перевезень досягається при порівнянні приведених господарських витрат на перевезення, що включають у себе витрати на тару, упаковку, перевезення, зберігання, перевантаження та розпакування вантажу, капітальні вкладення в комплекс технічних засобів, вартість вантажної маси, що перебуває у шляху, та втрати продуктів у процесі транспортування.

Основною причиною, по якій вантажовласникам вигідно звертатися до послуг транспортно-експедиційного підприємства, є труднощі по вибору виду транспорту. Відповідно до [5] критерії вибору виду транспорту для перевезення (рисунок 1.1). Головну роль при виборі способу доставки вантажу та видів транспорту, які беруть участь у перевезенні, відіграє вантожовласник. Вибір виду або видів транспорту для перевезення здійснюється за двома основними параметрами: вартісна оцінка й вимоги до надійності та якості перевезення. Вартісна оцінка залежить від тарифу і знижки з тарифу обраних перевізників.

Рисунок 1.1 - Критерії вибору виду транспорту для перевезення

Надійність та якість перевезення є складнішим параметром - його характеризують терміни перевезення, схоронність партії і споживчих властивостей вантажів під час перевезення.

При виборі виду транспорту автор пропонує встановити відносні вагові параметри перевезення. Вагу параметра Rі визначають за формулою

Де Рф, Рн - відповідно фактичний і нормативний рівень параметра перевезень.

З урахуванням кожного параметра та його валового коефіцієнта ki обчислюється узагальнений параметр перевезення кожного виду транспорту.

(1.2)

Зведення всіх оцінок по кожному параметру до загального результату дає можливість проранжувати види транспорту по всій сукупності параметрів.

Автор роботи [2] вибір перевізника пропонує виконувати по двом основним критеріям замовлення експедитора на перевезення - по купівельній спроможності та по надійності перевезення. Параметру купівельної спроможності відповідають тарифи та знижки з тарифу вибраних перевізників. У [6] критерієм оптимізації транспортно-технологічної схеми доставки, залежно від вимог, які пред'являють споживачі, є мінімум витрат часу на доставку (Т) або мінімум грошових витрат на доставку (Z) продукції споживачам, мінімальні витрати вантажовідправника і вантажоодержувача на оплату послуг логістичних посередників. В залежності від виду транспорту, способів і маршруту транспортування кількість терміналів і ланок транспортної мережі в межа певної транспортно-технологічної схеми доставки (ТТСД) може бути різна (рисунок 1.2).

Загальний вид економіко - математичної моделі оптимізації транспортно-технологічної схеми доставки:

Рисунок 1.2 - Можливі транспортно-технологічні схеми доставки продукції

(1.3)

(1.4)

де Z - витрати на транспортування, у.о/т;

Т - час на транспортування, діб;

Зі - витрати на термінальну обробку вантажу на і-ом терміналі, у.о./т;

Зj - витрати на транспортування вантажу по j-й ділянці транспортної мережі, у.о./т;- кількість терміналів в схемі доставки;- кількість ланок транспортної мережі в схемі доставки;- тривалість термінальної обробки вантажу на і-му терміналі, діб;- час транспортування вантажу по j-й ланці транспортної мережі, діб.

Елементи транспортно-технологічної схеми, які не можуть бути виконані вантажовідправником власними силами внаслідок відсутності технологічних можливостей або високих витрат, реалізуються логістичними посередниками (рис 1.3).

Рисунок 1.3 - Схема, пояснююча зв'язок виду договірних відносин вантажовідправника та логістичних посередників з логістичним ризиком

Визначення найбільш ефективного способу реалізації вибраною ТТСД є завдання оптимізації сумарних витрат на оплату послуг логістичних посередників і компенсацію логістичних ризиків. Оптимізаційне рівняння економіко-математичної моделі представлене у вигляді:

(1.5)

де yk - витрати вантажовласника на оплату послуг k-го логістичного посередника, у.о/т;- кількість логістичних посередників, при реалізації схеми доставки;

ω - нормований коефіцієнт, враховуючий умови страхування;- доля від угоди, отримувана страховою компанією в якості доходу;

С - відпускна ціна продукції підприємства - виробника, у.о/т;

У [7] вибір оптимальної транспортно-технологічної схеми приймається на основі найменшої загальної вартості виконання замовлення для клієнта. В тому випадку, коли існують варіанти близькі за значення вибір транспортно-технологічної схеми доставки рекомендується варіант при якому транспортно-експедиційне підприємство отримує максимальний прибуток.

Автор [8] пропонує вибір оптимальної технологічної схеми при дорученні експедитору організувати перевезення нового для нього вантажу або відомого вантажу, але в новому напрямі.

Вирішення задачі оптимізації транспортно-експедиційного обслуговування підприємств та організацій в транспортній мережі міст ускладнюється рядом об’єктивних факторів: великі обсяги інформації, що виникають в процесі виконання перевезень, які потребують термінової обробки; висока часова частота поставок; велика кількість часових та технологічних обмежень; часті коливання попиту; велика кількість вантажовідправників та вантажоодержувачів; великий вплив неврахованих факторів зовнішнього середовища [1].

У статті [9] як критерій вибору найбільш раціональної форми організації транспортної експедиції пропонуються загальні приведені витрати на доставку вантажів