Керівниками загальноосвітніх навчально-виховних закладів повинні бути ерудовані, авторитетні люди, які мають організаторські здібності, досвід педагогічної діяльності. Прекрасним прикладом такого керівника був директор Павлиської школи В.О.Сухомлинський. У книзі “Розмова з молодим директором школи” він писав, що “учителем учителів — а тільки вчитель учителів і є справжнім керівником, якому вірять і якого поважають, — можна стати лише тоді, коли з кожним днем усе більше заглиблюєшся в деталі, в тонкощі педагогічного процесу, коли перед тобою відкриваються все нові й нові грані того, що можна назвати мистецтвом впливу на душу людини”. Керівник загальноосвітнього навчально-виховного закладу перш за все вихователь педагогічного колективу. Він повинен бути прикладом для педагогічних працівників, добре знати свій предмет, методику його викладання, вміти науково аналізувати роботу кожного педагогічного працівника, колективу в цілому, постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність, прагнути до наукової роботи. Директор середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу призначається і звільняється його засновником або уповноваженим ним органом. Він здійснює керівництво всією діяльністю закладу і несе персональну відповідальність за організацію і якість навчально-виховного процесу, за зміцнення здоров'я і фізичний розвиток учнів, за фінансово-господарський стан закладу. Він здійснює контроль за ходом навчально-виховного процесу, його результатами, створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, використання ними нових ефективних форм, методів, прийомів навчання і виховання. Директор освітнього закладу приймає і звільняє своїх заступників, педагогічних і технічних працівників. За погодженням з профспілковим комітетом визначає їх посадові та функціональні обов'язки, є головою педагогічної ради. Директор закладу розпоряджається шкільним майном і коштами, затверджує кошторис та забезпечує його виконання, відкриває рахунки в установах банку, укладає угоди, є розпорядником кредитів. За свою діяльність директор середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу несе відповідальність перед учнями, їх батьками, педагогічними працівниками, радою школи, місцевим органом державної влади, засновником. Заступник директора з навчально-виховної роботи. Заступника директора призначає і звільняє директор навчального закладу. До функціональних обов'язків заступника директора входить правильна організація навчально-виховного процесу (складання розкладу навчальних занять, гурткова робота, чергування по школі), контроль за виконанням навчальних планів і програм, за станом викладання окремих навчальних предметів, за якістю знань, умінь і навичок учнів, за їх поведінкою, він складає звіти про стан навчально-виховної роботи в закладі. Якщо в навчальному закладі два і більше заступники, то обов'язки між ними розподіляє директор. Наприклад, один із заступників може відповідати за організацію навчально-виховного процесу в початкових класах, за роботу груп продовженого дня, за викладання якогось предмета, за методичну роботу з учителями початкових класів, за збереження і використання навчальних посібників. Заступник директора школи з виховної роботи. Призначається він з числа досвідчених педагогічних працівників, які мають нахил до організації та проведення виховної роботи. Заступник директора з виховної роботи організовує вивчення інтересів, запитів учнів, зайнятості їх в гуртках, секціях, виявляє учнів, схильних до правопорушень; вивчає можливості залучення батьків до співпраці зі школою, взаємодіє з інспекціями у справах неповнолітніх, прокуратурою, медичними та наркологічними службами; вивчає стан матеріально-технічної бази закладу для здійснення виховної роботи із школярами. Він забезпечує підбір і розстановку класних керівників, планування гурткової, клубної роботи, загальношкільних заходів, узгоджує і координує позаурочну діяльність учнів школи з позашкільними виховними закладами, організовує методичну роботу з питань виховання. Заступник директора з виховної роботи організовує діяльність класних керівників, вихователів, керівників гуртків, клубів, педагогів-організаторів з метою формування в учнів загальнолюдських цінностей та моралі, відродження національних звичаїв, обрядів, традицій, забезпечення літнього відпочинку дітей у канікулярний час, контролює позаурочну виховну роботу з учнями, аналізує її результативність, при потребі надає допомогу педагогічними працівникам у її проведенні. Помічник директора з господарської частини відповідає за матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, за своєчасну підготовку навчального закладу до нового навчального року, за збереження шкільного обладнання, розподіляє обов'язки між технічним персоналом школи.
Єдиним документом у плануванні роботи загальноосвітнього навчально-виховного закладу є річний план. Він складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи навчально-виховного закладу. Форма складання річного плану роботи навчально-виховного закладу довільна. У ньому дається глибокий аналіз навчально-виховної роботи за минулий і визначаються основні завдання на новий навчальний рік. У річному плані передбачаються заходи щодо підготовки навчально-виховного закладу до нового навчального року (формування перших класів, підготовка документації: розклад уроків, робота гуртків, секцій, клубів, плани роботи методичних об'єднань; упорядкування особових справ учнів), щодо охоплення дітей шкільного віку, які проживають у мікрорайоні школи, обов'язковим навчанням, а також організація індивідуального навчання хворих дітей вдома; переведення учнів у наступний клас, допуск учнів до екзаменів, випуск учнів із школи, надання матеріальної допомоги учням закладу, звільнення учнів малозабезпечених сімей від оплати за харчування. Річним планом передбачається тематика засідань педагогічної ради навчально-виховного закладу, семінари для класних керівників, проведення при директорові нарад, а також загальношкільних батьківських зборів. У річному плані відображаються питання роботи адміністрації з педагогічними кадрами: організація стажування молодих спеціалістів, проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, організація методичної роботи, творчі звіти вчителів, тижні творчих уроків молодих учителів, атестація учителів. Планується в річному плані організація внутрішньошкільного контролю: перевірка виконання рішень уряду в галузі освіти, наказів та розпоряджень Міністерства освіти України, місцевих органів освіти, нормативних документів про школу, власних наказів і рішень; перевірка стану викладання окремих навчальних предметів, стану виховної роботи, рівня знань, умінь і навичок учнів, їх вихованості, проведення директорських контрольних робіт (з української мови, математики, хімії, фізики, в початкових класах); перевірка техніки читання (1-4 кл., 5-7 кл.), перевірка документації (ведення класних журналів, учнівських зошитів, щоденників учнів, календарного планування навчального матеріалу), вивчення результативності проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, виконання навчальних програм, методичне забезпечення уроків засобами навчальних кабінетів, стан техніки безпеки і охорони праці, пожежної безпеки, попередження травматизму і нещасних випадків з дітьми. У річному плані роботи навчально-виховного закладу визначаються заходи щодо зміцнення навчально-матеріальної бази: поповнення і обладнання кабінетів, майстерень, бібліотеки навчально-наочними посібниками, ТЗН, інструментами, книгами, підручниками, забезпечення навчальних приміщень меблями, розширення і обладнання спортивного комплексу; заходи для зміцнення здоров'я дітей, попередження травматизму і нещасних випадків: організація медичних оглядів та профілактика захворювань дітей, санітарно-гігієнічна пропаганда серед батьків; проведення спортивно-оздоровчих заходів; роз'яснення учням правил дотримання техніки безпеки у навчальних кабінетах, майстернях, спортивних залах, правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, під час екскурсій і походів, на воді і льоду, при виявленні вибухонебезпечних речовин. На основі річного плану директор закладу освіти, його заступники складають план-календар роботи школи, в якому визначають дати і осіб, відповідальних за проведення загальношкільних заходів, засідань педагогічної ради, ради при директорові, загальношкільних зборів, шкільних свят, вечорів, тижнів та інших. План-календар навчально-виховного закладу повинен сприяти раціональній організації діяльності педколективу, не допускати перевантаження вчителів і учнів. Крім річного плану роботи навчально-виховного закладу, встановлена ще така система планування: 1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій. 2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня. 3. Плани роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи. 4. План роботи шкільної бібліотеки. 5. План роботи батьківського комітету школи. Розклад уроків. Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі, зайнятість педагогів і учнів. При складанні розкладу занять потрібно врахувати такі вимоги: 1. Найвища працездатність школярів протягом тижня у віторок і середу, а протягом робочого дня — другий, третій і четвертий уроки, тому саме на цей період потрібно планувати більш складні предмети. 2. Перший урок, як правило, буває малоефективним, тому що діти зранку ще не готові до напруженої розумової праці. 3. Більш складні навчальні предмети потрібно чергувати з образотворчим мистецтвом, музикою, фізкультурою, кресленням, предмети природничо-математичного циклу з гуманітарними. 4. Не рекомендується поєднувати в один день навчальні предмети, з яких вимагається виконання великих за обсягом домашніх завдань. 5. Навчальні предмети, на вивчення яких відведено 2 години в тиждень, потрібно ставити в розклад з інтервалом в 2-3 дні. 6. Спарені предмети доцільно планувати у старших класах і тільки з таких предметів, на яких потрібно виконувати великі за обсягом практичні роботи. 7. Уроки, які читає вчитель у паралельних класах, потрібно ставити в один і той же день. 8. При складанні розкладу потрібно забезпечити рівні можливості вчителям-предметникам для проведення занять у навчальних кабінетах. 9. Раціонально планувати уроки вчителям, які працюють у двох змінах. 10. Враховувати пропускну можливість їдальні, майстерень, спортивних залів, навчальних кабінетів, пришкільних майданчиків. 11. Враховувати розклад телепередач. Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює школа, знати відомості про навчальне навантаження вчителів. Деякі особливості є при складанні розкладу занять для класу-комплекту (клас-комплект — це два чи три класи учнів, зведені в один, які займаються в одному приміщенні, з одним учителем і в один і той же час). У практиці роботи малокомплектної школи склалося два підходи до складання розкладу занять: поєднання уроків різнопредметного (українська мова і образотворче мистецтво, природознавство і українське читання та ін.) й однопредметного (математика і математика, фізкультура і фізкультура, музика і музика) змісту. При складанні розкладу занять у класі-комплекті треба враховувати можливості навчальних предметів для організації самостійної роботи на уроці. Найбільше таких можливостей є на уроках мови, трудового навчання, образотворчого мистецтва, менше їх на уроках читання, музики. Тому доцільно поєднувати в розкладі занять предмети з більшими і меншими можливостями для організації самостійної роботи. Можна поєднувати і однакові навчальні предмети. У цьому випадку вчитель має можливості проводити однотемні уроки. А такі навчальні предмети, як музика, фізкультура, потрібно поєднувати тільки самі з собою. Якщо в клас-комплект входять першокласники, то в такому випадку доцільно працювати за системою скорочених уроків. Особливістю даного розкладу занять є : 1) скорочена тривалість занять (30-40 хв.); 2) перші 1-2 уроки вчитель працює з першим класом, а учні другого (другого і третього) класу приходять на третій (другий) урок; 3) 3-5-ті уроки вчитель проводить з двома (трьома) класами разом; 4) після четвертого (п'ятого) уроку в учнів першого класу заняття закінчуються, а вчитель проводить заняття з учнями другого (другого і третього) класу; 5) тривалість перерв між уроками 10 хвилин. Навчальне навантаження вчителя за таким регламентом відповідає нормі часу, за яку вчителеві виплачують заробітну плату.
Міністерством освіти України визначено перелік документації, яка є обов'язковою в загальноосвітньому навчально-виховному закладі. Її можна поділити на такі групи: 1) планування навчально-виховної роботи закладу освіти; 2) документація особового складу і навчально-педагогічна; 3) фінансово-господарська документація. Планування навчально-виховної роботи у загальноосвітніх навчально-виховних закладах здійснюється згідно з методичними вказівками та рекомендаціями Міністерства освіти України До другої групи документації належить алфавітна книга запису учнів, особова справа учня, класний журнал, журнал факультативних занять, журнал групи продовженого дня, журнал обліку роботи гуртка (об'єднання), книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, книга обліку видачі золотих і срібних медалей, книга обліку видачі похвальних листів і грамот, книга обліку особового складу педагогічних працівників, книга протоколів педагогічної ради, книга протоколів ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу, книга обліку трудових книжок працівників закладу освіти, журнал обліку пропусків і заміщення уроків учителями, книга наказів, контрольно-візитаційна книга, журнал реєстрації вхідних і вихідних документів, книга записів наслідків внутрішньошкільного контролю, акти, довідки про перевірку роботи навчально-виховного закладу, поточне листування, офіційні документи відомчих органів про роботу навчально-виховного закладу, статистичні звіти, акти форми Н-1, Н-2 про нещасні випадки. Фінансово-господарська документація: технічний паспорт загальноосвітнього навчально-виховного закладу, інвентарні списки основних засобів, інвентарна книга бібліотечного фонду, книга складського обліку матеріалів та інші. Алфавітна книга запису учнів ведеться в кожному загальноосвітньому навчально-виховному закладі. У ній записуються всі учні навчально-виховного закладу в алфавітному порядку, незалежно від класу, в якому вони навчаються. Щорічно до неї заносяться відомості про учнів нового прийому. Для кожної літери відводяться окремі сторінки. Номер запису учня в книзі є одночасно номером його особової справи. Вибуття учня (закінчення ним навчально-виховного закладу) оформляється наказом директора із зазначенням причин вибуття. У алфавітній книзі записується номер і дата наказу, вказується причина вибуття. Якщо учень, який раніше вибув, знову повернувся в даний навчально-виховний заклад, то дані про нього записуються як про такого, що вперше прибув. Після використання всіх сторінок алфавітної книжки на ту чи іншу літеру продовження записів здійснюється в новій книзі в порядку наступних номерів. Виправлення в книзі підтверджуються підписом директора закладу і скріплюються печаткою. Термін зберігання алфавітної книги 50 років. Особова справа учня заводиться з моменту вступу його в навчальний заклад. До неї заносяться такі дані: загальні відомості про учня, підсумкові оцінки успішності за кожен клас, записи про нагороди (похвальні листи, похвальні грамоти, золота або срібна медаль). Особові справи учнів І-ІV класів ведуть учителі початкових класів, V-XІ класів — класні керівники. Особова справа має номер, що відповідає номеру в алфавітній книзі (наприклад, № В/128 означає, що учень записаний в алфавітній книзі на літеру В під № 128). При вибутті учня з навчально-виховного закладу особова справа видається на підставі письмової заяви батькам або особам, що їх заміняють. Після закінчення учнем навчально-виховного закладу його особова справа зберігається 5 роки. Класний журнал ведеться в кожному навчально-виховному закладі за формою, затвердженою Міністерством освіти. Встановлені два види класних журналів: для І-ІV і V-XІ (XІІ) класів. Відповідні записи в них роблять вчителі початкових класів, класні керівники, вчителі-предметники. Облік індивідуальних і групових занять, які проводяться з учнями згідно з навчальним планом, а також заняття з правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, з питань протипожежної безпеки, цивільної оборони, санітарії і гігієни записуються на вільних сторінках журналу. Графи розділу “Загальні відомості про учнів” (№ особової справи, прізвище, ім'я та по батькові учня, стать; рік, місяць і число народження; національність, участь у гуртках, коли і куди вибув; прізвище, ім'я та по батькові батька і матері або опікунів; заняття і місце праці батьків (посада, назва і адреса підприємства, телефон; домашня адреса, телефон)) класний керівник заповнює на підставі документальних даних про учнів протягом перших 10 днів навчального року і систематично протягом року вносить в цей розділ відповідні записи в зв'язку з прибуттям або вибуттям учнів. У графі “Рішення педагогічної ради” записуються рішення про наслідки успішності учнів: “Переведено до наступного класу”, “Призначено повторні екзамени з предметів ...”, “Видано свідоцтво про закінчення школи”, “Видано атестат про середню освіту. Нагороджено золотою медаллю”. При цьому зазначається дата і номер педагогічної ради. Класний журнал розрахований на один навчальний рік. Контроль за веденням та зберіганням його здійснюють директор навчально-виховного закладу і його заступники з навчально-виховної роботи. Свої зауваження вони записують на спеціальній сторінці в кінці журналу. Всі записи у класному журналі повинні вестися чітко і охайно. Зберігається класний журнал у справах школи 5 років, а випускних класів – 10 років. Журнал факультативних, додаткових занять та консультацій є основним документом для обліку даних видів занять. У початкових класах облік додаткових занять, консультацій здійснюється у класних журналах на спеціально відведених сторінках. Вимоги до ведення записів у журналі факультативних, додаткових занять та консультацій аналогічні до ведення класних журналів. Журнал групи продовженого дня ведеться в усіх загальноосвітніх навчально-виховних закладах, де є групи продовженого дня. Журнал групи продовженого дня розрахований на один навчальний рік. Ведення відповідних записів у даному журналі є обов'язковим для кожного вихователя. Правильність ведення журналу перевіряє директор навчального закладу і заступник директора з навчально-виховної роботи. Журнал планування та обліку роботи гуртка розрахований на один навчальний рік і ведеться керівником гуртка. Книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена підписами завідуючого відділом освіти районної держадміністрації, інспектора і гербовою печаткою. У книзі зазначається кількість отриманих і виданих атестатів про повну загальну освіту (із зазначенням їх номерів). Решту чистих і зіпсованих бланків здається у відділ освіти районної держадміністрації, про що в книзі робиться відповідний запис і розписується завідуючий відділом освіти чи інспектор. Атестати про повну загальну освіту видаються на основі рішення педагогічної ради навчально-виховного закладу. В книзі записується дата і номер протоколу. Для тих, хто екстерном складає екзамени, запис про видачу атестата про повну загальну середню освіту робиться у графі “Рік вступу до даного закладу” — “екстерн”. У кінці списку повинні бути розписи всіх, хто в даному році закінчив навчально-виховний заклад. Книга обліку бланків і видачі свідоцтв про неповну середню освіту ведеться аналогічно до книги обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту. У книзі обліку видачі золотих і срібних медалей заносяться відомості про видачу золотих і срібних медалей. Книга обліку похвальних листів і похвальних грамот ведеться у кожному загальноосвітньому навчально-виховному закладі. Облік похвальних листів “За відмінні успіхи у навчанні”, похвальних грамот “За особливі успіхи у вивченні окремих предметів” в книзі ведеться окремо. У книзі обліку особового складу педагогічних працівників, яка ведеться в усіх загальноосвітніх навчально-виховних закладах, записуються всі педагогічні працівники закладу, відмічаються результати атестації вчителів (вказується дата і номер рішення атестаційної комісії). Книга обліку бланків і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, свідоцтв про неповну середню освіту, золотих і срібних медалей, особового складу педагогічних працівників зберігаються в справах закладу 75 років. Книга протоколів педагогічної ради. Вона ведеться в усіх навчально-виховних закладах, де є педагогічна рада. У ній фіксуються всі питання, які розглядаються на засіданні педагогічної ради, а також прийняті рішення. Книга протоколів ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу ведеться аналогічно до книги протоколів педагогічної ради. Книга протоколів педагогічної ради і ради загальноосвітнього навчально-виховного закладу зберігається у справах постійно. Книга обліку трудових книжок працівників загальноосвітнього навчально-виховного закладу ведеться у всіх закладах. Трудові книжки зберігаються у директора закладу. Зберігається дана книга у справах закладу 50 років. Журнал обліку пропусків і заміщення уроків вчителями (зберігається 5 років) ведеться заступником директора загальноосвітнього навчально-виховного закладу з навчально-виховної роботи. Книга наказів ведеться в тих загальноосвітніх навчально-виховних закладах, де є не менше 3-х працівників. У ній записуються накази і розпорядження з питань навчально-виховного процесу (про вивчення стану викладання навчальних дисциплін, якість знань, умінь і навичок учнів, виконання нормативних документів про освіту тощо), про розподіл посадових обов'язків між керівництвом закладу, педагогічного навантаження вчителів, класного керівництва, про рух учителів і учнів, стимулювання їх праці. Наказами по навчальному закладу оформляються рішення педагогічної ради навчально-виховного закладу про переведення в наступний клас, допуск учнів до екзаменів, про закінчення учнями навчально-виховного закладу, нагородження їх золотими, срібними медалями, похвальними листами, грамотами. Книга наказів зберігається у справах закладу 50 років. У контрольно-візитаційну книгу (зберігається 10 років) заносяться зауваження і пропозиції осіб, що перевіряли роботу загальноосвітнього навчально-виховного закладу. У записах вказується їх прізвища та ініціали й посада, дата. Книга запису наслідків внутрішньошкільного контролю (зберігається 3 роки). Її ведуть директор навчально-виховного закладу та його заступники з навчально-виховної роботи (кожен окремо). У ній записують результати внутрішньошкільного контролю. В інвентарній книзі бібліотечного фонду навчально-виховного закладу враховується вся наявна в даному закладі література. Зберігається книга до ліквідації бібліотеки. Відповідає за ведення діловодства в загальноосвітньому навчально-виховному закладі його директор і відповідальний працівник згідно з штатним розписом та функціональними обов'язками. Правильність ведення діловодства контролюють відповідні органи управління освітою.
Однією з умов підвищення рівня навчання і виховання учнів є наявність необхідної навчально-матеріальної бази школи. Для проведення навчальних занять у загальноосвітніх навчально-виховних закладах обладнуються навчальні кабінети для учнів І-ІV класів, робочі кабінети для початкових класів, кабінети кожного предмету або суміщені кабінети, майстерні по металу і дереву, кабінети обслуговуючої праці. Кабінети для занять учнів І-ІV класів обладнуються відповідними меблями, наочними посібниками, технічними засобами навчання, навчальним обладнанням, приладами, необхідними для навчання і виховання учнів. Якщо кількість V-XІ класів в школі велика, то можуть обладнуватися по кілька кабінетів з кожного навчального предмета, причому, в такому випадку, відводиться кожний з них для певних класів. При кабінетах з фізики, хімії, біології обладнуються лаборантські. Кабінети навчальних предметів повинні бути забезпечені необхідним навчальним обладнанням, комплектом необхідних технічних засобів навчання, в них потрібно створити фільмотеки, діатеки, фототеки, відеотеки. У кабінетах фізики необхідно обладнати метеорологічний куток, а біології — ботанічні і зоологічні кутки. Робочі місця для учнів обладнуються двомісними партами або учнівськими столами і кріслами з урахуванням антропометричних особливостей учнів, з дотриманням правил техніки безпеки, а також вимог естетики. Відстань від класної дошки до першого ряду парт (столів) повинна бути 160-200 см, а між першим рядом і столом учителя — 50 см. Відстань між останнім рядом і задньою стіною, між партами (столами) і зовнішньою стіною — 50-60 см, між рядами парт — 60-70 см. Площа класних кімнат у сучасних типових проектах шкільних приміщень дорівнює 50 м2 (по 1,25 м2 на учня), висота — 3-3,5 м, а об'єм — 150-175 м3. При використанні телепередач відстань між першим рядом і екраном повинна бути від 2 до 5,5 м, а при розгляді діафільму — 1,8-2,4 м, а останнього ряду — 4-6 м (причому ширина екрану становить 1,2-1,4 м). Класна дошка повинна бути темно-зеленого або темно-коричневого кольору, відстань від підлоги до нижнього краю дошки повинна бути 70-80 см для учнів початкових класів, 80-90 см — для V-XІ класів. Колір стін, стелі, підлоги, вікон, дверей класної кімнати значною мірою впливає на працездатність учнів. Підлога повинна бути не дуже темною, матовою. Стелю білять вапном. У білий колір фарбують двері, вікна, підвіконня. Стіни фарбують у теплі тони (світло-жовтий, оранжевий), якщо вікна класної кімнати виходять на північ, і в холодні (світло-зелений, світло-голубий, світло-сірий), якщо вікна виходять на південь. У тих класних кімнатах, вікна яких виходять на південь і південний захід, для захисту від яскравих сонячних променів доцільно використовувати світлі штори. Не рекомендується ставити на підвіконня кімнатні квіти, захаращувати класну кімнату стендами. На робочому місці в класній кімнаті повинна бути забезпечена нормальна освітленість: 48 Вт/м2 від лампи розжарювання, 20 Вт/м2 від люмінесцентних ламп. У класних кімнатах для учнів І-ІV класів, а також у навчальних кабінетах розміщують умивальники. Вішалки для верхнього одягу учнів розміщують у спеціальному приміщенні, а для учнів початкових класів можуть обладнувати шафи для одягу в класних кімнатах. Для організації навчально-виховного процесу в школі можна використовувати актовий зал як лекційну аудиторію для паралельних класів, і як кінозал. Навчальні майстерні в школі утворюються для обробки металу і деревини, а якщо число класів-комплектів менше 20, то може бути і одна комбінована майстерня. У майстернях обладнуються робочі місця учнів і вчителя. Для учнів обладнуються робочі місця індивідуального користування (столярні, слюсарні і комбіновані верстаки), а також загального користування (верстати, муфельна піч, прес для штампування, пристрої для гнуття та ін.). Робочі місця оснащуються комплектом відповідних інструментів. Робоче місце вчителя обладнується верстаком, столом, класною дошкою з набором креслярських інструментів, дидактичних матеріалів, електричним розподільним щитом для подачі електроенергії. Для зберігання інструментів, дидактичних матеріалів, учнівських робіт навчальні майстерні обладнуються пристінними і вбудованими шафами. У навчальних майстернях встановлюються умивальники, електрорушники, аптечки для надання першої допомоги, урни для сміття та інвентар для прибирання приміщень. Шкільні бібліотеки розміщують в ізольованих приміщеннях, що відповідають санітарно-гігієнічним умовам. До складу бібліотечних приміщень входить книгосховище, абонемент, читальний зал. Оснащуються вони типовим бібліотечним обладнанням і предметами бібліотечної техніки. Книжковий фонд бібліотеки комплектується навчальною, педагогічною, методичною, науково-популярною і довідковою літературою. За зберігання книжкових фондів відповідають бібліотекар і директор школи. До навчально-матеріальної бази школи входять навчально-спортивні, медичні, допоміжні, службові та господарські приміщення, шкільна садиба.