На нашу думку, такі запозичення можна розподілити на декілька груп, базуючись на засобах передачі у німецькій мові поняття, яке вони позначають:
А. Запозичення, які позначають поняття, що у німецькій мові передаються описово.
Б. Запозичення альтернативного вибору.
В. Запозичення безальтернативного вибору.
А. Запозичення, які позначають поняття, що у німецькій мові передаються описово.
До цієї групи відносяться запозичення, поява яких виправдана з точки зору розширення словникового складу сучасної німецької мови. Вони визначаються мовцями як лексичні одиниці, що передають наявні у німецькій мові поняття більш точно та ясно, є більш місткими за своїм значенням, адже у німецькій мові поняття, що вони позначають, можуть бути передані лише описово, про що йде мова у словнику Dudenа: ... еin Fremdwort kann dann nötig sein, wenn es mit deutschen Wörtern nur umständlich oder unvollkommen umschrieben werden können [26; 137]. До таких лексичних одиниць відноситься насамперед деяка оперативно-тактична лексика: Temporary Rank, Transfer of Authority, Full Command, Operational Control, Tactical Control.
Б. Запозичення альтернативного вибору.
До цієї групи, серед прямих запозичень у лексичній підсистемі публіцистики сучасної німецької мови, відносяться такі запозичення, що їх поява у німецькій мові з точки зору заповнення лакун не мотивована, бо в цьому випадку таких лакун просто не існує. Ці англо-американські запозичення входять у німецьку мову як синоніми до вже існуючих у німецькому вокабулярі лексичних одиниць, вони стають конкурентами німецьких позначень [18; 84]. Отже, вживання запозичень цього типу мотивується не потребою заповнення лакун, а іншими позамовними чинниками. По суті у цих випадках кодування інформації здійснюється як вибір між засобами рідної та іноземної мов. При цьому цілком очевидно, що один код не краще іншого, бо кожний з них має свої власні можливості. Але суспільство або окремий індивідуум можуть по-різному ставитися до того чи іншого узагальнення досвіду, що набувається та зберігається за допомогою різних кодових систем, тому актуалізація лексичних одиниць тут повязана і з їх прагматичним потенціалом, тому що вибір альтернативних реалізацій з числа еквівалентних при формуванні висловлювання підкреслює певний аспект світосприйняття або внутрішнього стану субєкту. На наш погляд, цей вибір стимулюється насамперед позамовними причинами, але і суто лінгвістичні чинники мають на нього великий вплив.
Появу англо-американських запозичень в публіцистиці можна пояснити реалізацією їх прагматичного потенціалу, а саме сигніфікативного аспекту, наприклад:Air Command and Control System = das Einsatzführungssystem der Luftstreitkräfte;Supreme Allied Commander Europe = Oberster Alliierter Befehlshaber der NATO in Europa.
Буває, що перевага віддається альтернативному варіанту, запозиченому формативу [17; 13], адже поняття, яке воно відображає у німецькомовному контексті, є прагматично обтяженим мультинаціональною специфікою.
Вибір же альтернативної реалізації на користь іноземної лексичної одиниці підкреслює певний аспект світосприймання:Briefing - die Lagebesprechung,Crew - die Schiffbesatzung,Team - das Kommando;
В. Запозичення безальтернативного вибору.
Нами виявлено цілий ряд запозичень, які просто витіснили німецькі номінації понять, змінивши фрагменти мовної картини світу при незмінній концептуальній. За тими поняттями, які вони відображають, ці лексичні одиниці можна поділити на такі тематичні підгрупи:Drop - скидання (скинення) вантажу на землю із літальних апаратів;Runway - злітно-посадочна смуга,Tower - командно-диспетчерський пункт,Weather-Briefing-Log - бюлетень погоди,Cockpit - кабіна літака.
Таким чином можна сказати, що невпинні процеси глобалізації роблять свій внесок до поповнення німецької мови іншомовними запозиченнями здебільшого англійського походження.
РОЗДІЛ 2. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКІЙ ПУБЛІЦИСТИЦІ
.1 Специфіка функціонування запозичень у німецькій мові
Проблема запозичень та їх використання в мові, особливо англіцизмів, є актуальною для всіх без винятку мов. Це повязано в першу чергу з тим, що за останні 10-20 років кількість запозичених з англійської мови слів суттєво зросла. Ставлення до іншомовних слів та запозичень протягом століть було неоднозначним.
На наш погляд, доцільно розглянути функціонування запозичень у німецькій мові через призму історичного розвитку держави та мови зокрема.
Так, у певні періоди історичного розвитку мови запозичення сприймалися як шлях збагачення її словникового складу, а сам процес розглядався як позитивне явище. В історії національних мов були також періоди активної боротьби з іншомовними словами, коли пуризм ставав вимогою часу. Контакти з іншими народами та пов'язаний з ними обмін інформацією, досвідом, матеріальними досягненнями залишали свій слід не тільки в суспільному житті, але й у мові.
В епоху середньовіччя інтенсивне збагачення лексичного шару словами іншомовного походження, на відміну від сьогодення, не сприймалося в німецькій мові як катастрофа. Запозичення з латини, грецької мови, а також значна кількість слів із французької мови, які потрапили в німецьку під впливом лицарської культури, - це назви нових для Німеччини понять, предметів та явищ, що увійшли не тільки до мови, але стали повсякденням німецького суспільства, наприклад: Abenteuer, Kreuz, Kirche, Turnier, Posaune тощо.
У період Відродження запозичення були, як правило, з латини і мали дидактичний характер. Серед них Argument, artikulieren, Disziplin, diskutieren, Element, formieren, Magister, Konzept, Universitat, Substanz, Position, Klasse. Усі ці слова формують сьогодні лексичний склад більшості європейських мов, а не тільки німецької.
Що стосується XVII століття, то в цей час через особливості історичного розвитку Німеччини (Тридцятирічна війна 1618-1648рр.) та значний вплив французької як мови провідної в культурному відношенні нації Європи німецька мова настільки збагатилася запозиченнями, що постала загроза втрати нею своєї самостійності. Запозичення цього часу стосувалися різних сфер життя, серед яких сфера дипломатії та державного управління (Depesche, Minister), торгівлі (engagieren, Fabrik), транспорту (Karosse, Equipage), гастрономії (Bouillon, Kotelett, Konfiture), моди (Frisur, Garderobe, Korsett), суспільної поведінки (Etikette, Kompliment, parlieren) тощо.
У ХІХ столітті провідну роль в Європі відіграє Великобританія, а тому саме англійська мова є джерелом запозичень. Це стосується не тільки бізнесових понять, але й лексики, що обслуговує сфери журналістики, транспорту та суспільного життя (Interview, Reporter, Tunnel, Tender, Kartell, Trust, Dandy, Flirt, Smoking, Coctail). Починається інтенсивне збагачення словникового складу німецької мови англіцизмами, цей процес триває ще донині. У ХХ столітті вплив англійської мови, особливо її американського варіанта, значно зростає і поступово запозичення зявляються не тільки в суспільній, але й у приватній сфері. Так, слова Bestseller, Jazz, Make up, Pullover, Teenager відомі не тільки мові засобів масової інформації, літератури та економічних вісників, але й пересічним громадянам.
Отже, кожна значна епоха в історії розвитку людства залишала в німецькій мові свої сліди у вигляді запозичень. Більшість із них уже не сприймається суспільством як іншомовні слова, оскільки вони адаптувалися до вимог німецької мови. Ступінь асиміляції іншомовних слів у німецькій мові залежить від того, наскільки довго та як часто вони використовуються мовцями. Так, наприклад, такі слова як Engel, dichten, Fenster, Korper, Tisch, Flote, Maske та інші мовці не повязують із процесом запозичення, у той час як Bibliothek, незважаючи на досить тривалий термін перебування в словниковому складі німецької мови та загальновживаний характер, ще й досі сприймається як запозичення.
Тож важливою, на наш погляд, залишається проблема визначення й тлумачення запозичення. Існують певні ознаки запозиченого слова. Серед них слід назвати в першу чергу такі:
наявність у морфологічній структурі слова компонентів іншомовного походження (суфіксів та префіксів): impulsiv, Konzentration, Mobbing, reformieren;
незвичайне, відмінне від звичного звучання слова, наприклад: Friseur, Team, або місце наголосу, що не відповідає вимогам німецької мови, наприклад: desolat, Diat, prolongieren;
графічна невідповідність, незвичайні для німецької мови графічні структури та сполучення літер: Bodybuilding, Soutane, Osteoporose, Philosophie.
Варто звернути увагу також і на ту обставину, що значна кількість запозичених слів вимовляється відповідно до фонетичних вимог німецької мови, тому такі одиниці вже не сприймаються як запозичені (Spekulant, Stadium; Stil, Atlas, Lyrik, Radio, Thema). Більшість асимільованих слів важко виявити через те, що вони не тільки вимовляються, але й пишуться у німецькій традиції письма (Keks, schocken). Процес визначення запозичень у мові ускладнює ще й те, що від високої частоти вживання слова іншомовного походження стали звичними й увійшли до основного словникового фонду мови і тому не сприймаються як запозичені. Серед них Auto, Karussell, Mobel, Salat, Paradies, interessieren, Kasse, Pause, Tunnel тощо.
Отже, як бачимо, межі між запозиченим та суто німецьким словом хиткі, а критерії визначення запозичення неточні і потребують подальшої деталізації та концептуального аналізу.
2.2 Стилістичні особливості вживання запозичень у публіцистиці
Більш важливою, з нашої точки зору, є не проблема існування в мові значної кількості запозичень, а особливості їх використання. Функціонування того чи іншого слова в мовленні зумовлено в більшості випадків не його походженням, а інтенцією мовця. Від того, який вплив має здійснити на реципієнта обране мовцем слово, залежить і його вибір. Тож, питання використання запозичень - це питання стилю та комунікативної спрямованості, комунікативного завдання висловлювання.
Завдяки деталізації змісту запозичення можуть викликати в певних контекстах специфічні асоціації, давати ціннісну характеристику, унаочнювати та деталізувати субєктивне ставлення мовця до подій, явищ, людей саме через відбір лексики (Exkursion - Ausflug; simpel - einfach; Praktikum - Ubung; autokratisch - selbstherrisch).
Іноді використання запозичень уникнути взагалі неможливо, зокрема, якщо постає необхідність створити певний локальний чи країнознавчий колорит (Kreml, Torero, Bango) або через відсутність аналога в німецькій мові.
Досить часто в публіцистичній мові використання іншомовних слів викликане необхідністю передати певний душевний стан, бажанням здаватися більш сучасним, більш динамічним, більш обізнаним. Особливо це типово для молодіжної мови, наприклад: Ich muss nur eben noch schnell mein Handy catchen, dann sind wir weg, okay?
Використання запозичень у певному контексті часто зумовлюють стильові відмінності тексту. Так, використання Portier замість Pfortner або Hauswart надає особі більшої ваги, а transpirieren замість schwitzen сприймається менш забарвленим.
Запозичення надають тексту певних стилістичних ознак, вони здатні віднести його до певного стилістичного рівня: високого (Preziosen - Schmuckstucke), нейтрального (produzieren - fertigen), низького (Job - Arbeit, cool - sehr gut, Appeal - Ausstrahlung). Використання іншомовних слів може виражати субєктивне ставлення мовця, якe містить як позитивні, так і негативні конотації (phanomenal - au.ergewohnlich, professionell - beruflich, Visage - Gesicht).
Слова іншомовного походження часто мають певний спеціальний зміст, який наближає їх до термінологічної лексики. Уживання таких запозичень має на меті помякшити обговорення гострих, табуйованих або просто неприємних тем, таких як хвороба (Psychiatrie - Irrenanstalt), смерть (letal -todlich, Exitus - Tod), провали або невдачі у професійній сфері (illiquid - pleite).
Ще одна функція запозичень - натяк на певний аналогічний випадок в історії, символічний зміст, проведення паралелі, порівняння тощо. У таких випадках мовець апелює до фонових знань співрозмовника, висуває до нього певні освітні вимоги: Judaslohn, Pyrrhussieg, Tantalusqualen.
У сфері комунікації, рекламі та бізнесі слова іншомовного походження найбільш продуктивні. Це повязано з наявністю значної кількості термінів та з прагненням до лаконічності й дієвості. Але іноді використання запозичених слів зумовлено просто прагненням звернути на щось увагу, виділити або підкреслити (Businessclass, Servicepoint, Sounddesigner, Workshop, Broker).
Запозичення не завжди зайві, досить часто вони дозволяють уникнути повторів і тим самим урізноманітнити мову. Можна навести такі синонімічні пари: Enthaltsamkeit - Abstinenz, Feinkost - Delikatessen, Mundart - Dialekt, Nachtisch - Dessert, Rechtschreibung - Orthographie, Reifezeugnis - Abitur, Wochenende - Weekend. Варіативність можлива не лише на лексичному, але й на синтаксичному рівні. Так, наприклад, речення Er fuhrt oft einen Ausspruch seiner Frau an можна без втрат змісту замінити еквівалентом Er zitiert oft seine Frau. Така заміна не тільки позбавляє речення рамкової конструкції, але й скорочує його, що є досить суттєвим з точки зору економії мовних засобів вираження змісту.
Запозичення в німецькій мові піддаються певним змінам і досить швидко асимілюються. Це відбувається не тільки на лексичному рівні, але й на рівні граматики. Англійські запозичення досить легко отримують рід та категоріальні ознаки, утворюють словоформи та слугують матеріалом для утворення нових слів за рахунок словотвірних можливостей німецької мови. Нетипові для німецької мови звуки та звукосполучення передаються схожими за звучанням звуками. Так, наприклад, англійське слово poster відрізняється від німецького Poster протиставленням [ou]-[o]. Сполучення sp st у запозичених з англійської словах читаються за правилами орфоепії німецької мови (Stadium, Station).
Слова, запозичені з англійської мови, швидко асимілюються в німецькій завдяки словотвірним можливостям останньої і на граматичному рівні.
Так, додаванням інфінітивного закінчення -en утворені дієслова faxen, picknicken, palavern та інші. На побутовому рівні можна знайти утворені цим шляхом дієслова, що набувають образності, відповідники до яких навряд чи можливі в українській мові, наприклад googeln, jobben, mailen.
Особливо продуктивними є запозичення з галузі техніки, компютерних технологій, світу Інтернету, наприклад: downloaden, updaten, які наділяються ознаками слабких дієслів і відповідно утворюють часові форми (loadete down, hat downgeloadet).
Серед запозичень є слова зі зміщеним змістом, тобто англіцизми, зміст яких відрізняється від аутентичного, наприклад: das Groupie - дівчина-фанатка зірки, актриси, спортсмена тощо.
Таким чином, запозичення відіграють дуже важливу роль у німецькій мові. Вони становлять значний обсяг словникового складу і виконують різноманітні функції. Слова іншомовного походження потрапляють до німецької мови різними шляхами, найчастіше шляхом матеріальних та лексичних запозичень, і досить швидко асимілюються на фонетичному, морфологічному та граматичному рівнях. На комунікативному рівні запозичення можуть виконувати різні функції, серед яких слід назвати в першу чергу номінативну, коли запозичення називають предмети та явища, що не мають відповідностей у німецькій мові; конкретизуючу, коли запозичення виконують схожу з термінами роль, а також стилістичну. Німецькі запозичення дуже продуктивні у процесі словотвору. Вони здатні утворювати нові слова за допомогою іншомовних коренів з додаванням німецьких афіксів, німецьких коренів та іншомовних афіксів, різноманітних трансформацій автентичного значення. Найбільш багатою на запозичення сферою є сфера комунікації, засобів масової інформації, техніки, компютерних технологій, економіки тощо. Запозичення такого роду, як правило, дуже швидко поширюються на побутовий рівень з певним зміщенням лексичного значення.
ВИСНОВКИ
В ході написання нашої курсової роботи ми детально розглянули функціональні та стильові особливості публіцистичного стилю, специфіку вживання запозичень у матеріалах даного типу. Вагома увага в ході нашого дослідження була приділена запозиченням англійського походження, які найбільш представлені у німецькомовній публіцистиці з огляду на процеси глобалізації, що відбуваються у всіх сферах людської життєдіяльності загалом та засобах масової інформації зокрема.
Проведене нами дослідження дало змогу зробити висновки, які полягають у наступному.
До основних характерних рис публіцистичного стилю можна віднести:
) документалізм, що виявляється в об'єктивності та перевіреної фактологічності викладу, що в термінах стилістики можна визначити як підкреслену документально-фактологічну точність вислову, документально-фактологічна точність виявляється в термінованості мови, обмеженості метафоризації термінів (крім загальноприйнятої), широкому вжитку професіоналізмів;