Частою причиною виникнення конфліктів є те, що одна сторона зосереджується на меті, яку необхідно досягнути, а інша - на жертвах, які для неї неминучі.
Зазвичай об’єкт конфлікту дуже важко виявити, адже нерідко для конфліктуючих сторін він різний.
Сфера конфлікту може бути або діловою, або особистою. Дуже важливо, щоб конфлікт, який відбувається у діловій сфері, не переходив до особистої. [18; 100]
Динаміку конфлікту можна поділити на три основні стадії:
- наростання,
- реалізація,
згасання.
Отже, конфлікт - річ не проста.
Вирішення конфлікту на пряму залежить від того, які він несе в собі
особливості, мотиви, та який у конфлікту рівень складності.
.3 Психологічно-педагогічні основи
розвитку конфліктів між учнем та вчителем
Будь який конфлікт має свої основи розвитку, і конфлікт між педагогом та учнем - не виключення.
Основу конфлікту між учнем та вчителем складає ситуація, яка включає в себе суперечливі позиції сторін або оскарження цілей їх досягнення чи неспівпадання інтересів, що, з рештою, утримує суб’єктів можливого конфлікту. Але для того, щоб конфлікт почав свій розвиток, необхідний інцидент, за яким одна з сторін розпочинає дію, при цьому зачіпаючи інтереси протилежної сторони. Якщо інша сторона відповідає взаємністю, конфлікт із потенційного стає актуальним. [17; 221]
Сучасна психологія вирізняє такий ряд основних елементів конфлікту:
ü Конфліктуючі сторони;
ü Умови, за якими проходить конфлікт;
ü Образи у конфліктній ситуації;
ü Ймовірні дії учасників конфлікту.
Кожен конфлікт, тим паче конфлікт між учнем та вчителем, має свої стадії розвитку:
. Незадоволення. Це саме та стадія, під час якої відбувається формування суперечностей норм, інтересів, поглядів, думок, цінності та ін..
. Суперечності переходять до рівня реальних взаємовідносин викладача та його учня(учнів).
. Виникає певна протидія (розлюченість, дратування, підвищення рівня тривожності, ігнорування вимог, тощо).
. Протистояння - всі сили спрямовуються на іншу людину, розриваються зв’язки між ними, виникає зневага та образа, тощо.
. Виникає інцидент, тобто зіткнення, яке несе в собі неприємний характер (педагог скаржиться на свого учня і т.д.). Конфлікт потребує негайного вирішення. Таким чином спостерігається деструкція взаємин між педагогом та учнем на емоційному, поведінковому та навіть когнітивному рівнях. [7; 12]
Початок відвертого протистояння - це результат саме конфліктної поведінки, тобто дій, які спрямовані на захоплення чи утримання об’єкта, або ж змушення опонента відмовитись від його цілей чи змінити їх.
Така поведінка буває:
активно-конфліктною (виклик),
пасивно-конфліктною (відповідь на цей виклик),
компромісною,
компромісно-конфліктною.
Залежно від установок і поведінки сторін конфлікт набуває логіки свого розвитку, створюючи причини для його поглиблення або ж розростання.
Під час цієї стадії розвиток конфлікту охоплює такі фази:
. Перехід у відкрите протистояння сторін. На даній фазі конфлікт ще є локальним, адже боротьба проходить за обмеженими ресурсами та ще існують можливості розв’язання проблеми іншими методами;
. Розширення меж протиборства. Для досягнення своєї цілі суперники залучують нові ресурси, випускаючи можливість знайти якийсь компроміс. Конфлікт стає непередбаченим, ним вже не можливо керувати.
. Вершина конфлікту. Сторони, які конфліктують, забувають про істинні причини і цілі. Головною метою є нанесення максимальних втрат противнику.
Інтенсивність та протяжність напряму залежить від цілей установок обох сторін, методів ведення боротьби та ін..
На стадії вирішення конфлікту можливі різні варіанти розвитку подій:
палкої боротьби до повної поразки однієї із сторін;
затягування протистояння через нестачу ресурсів;
поступки сторін; припинення конфліктної ситуації під дією третьої
сторони, тощо.
Конфлікт між вчителем та учнем триватиме до тих пір, поки не буде створено належних умов для його припинення. [4; 203]
Такими умовами можуть бути:
§ Усунення або ж зникнення об’єкту конфлікту;
§ Заміна об’єкту конфлікту іншим;
§ Зміна позицій однієї з конфліктуючих сторін;
§ Одержання потоку нової інформації від об’єкта;
§ Недопущення до взаємодії учасників конфлікту;
§ Вироблення конфліктуючими узгодженого рішення, тощо.
Найпоширенішими основами виникнення конфлікту між педагогом та його учнем у систему «педагог - учень» є:
— Нездатність педагога прогнозувати поведінку його учнів під час уроку.
Непередбачена поведінка учнів та їх вчинки часто порушують плановий перебіг уроку і викликає у педагога роздратування та прагнення подолати цей конфлікт усіма підвладними йому способами.
— Намагання педагога будь-якими засобами вберегти свій соціальний статус за рахунок зниження статусу учня. Вчитель вдається до виразів низького стилю ( «роззявив рота», «що ти несеш?», «витріщив баньки», «розвісив вуха»). Це є порушенням принципів взаємодії вчителя та учня і доводить ситуацію до розгортання конфлікту;
— Суб’єктивне сприйняття вчителя учинку учня, недостатній рівень інформованості про мотиви;
— Намагання покарати свого учня, мотивуючи це суворістю та дисципліною;
— Не здатність до самоконтролю ( роздратованість, мстивість, грубість, вживання не лексичних слів, тощо). Саме вчителі з негнучким мисленням конфліктують з учнями. Такі вчителі свою прискіпливість до дітей вважають звичайною вимогливістю, а вимогливість учнів до себе сприймають як посягання на його безцінний авторитет;
— Недостатній рівень педагогічних здібностей, тобто їх брак;
— Погана організація роботи у педагогічному колективі;
Кожен невірний крок вчителя, його помилка при вирішенні конфліктних ситуацій може травмувати учнів, вселяти недовіру до педагога, та порушувати систему їх взаємовідносин. [5; 68]
Неможливо не виділити негативні стереотипи поведінки вчителів, що несуть за собою незадоволення учнів вчителями та стимулюють розгортання конфліктів:
· Дратівливість через нісенітниці;
· Дії без підстав;
· Використання суворих методів дисциплінування;
· Розподіл учнів за власними симпатіями;
· Залякування, погрози;
· Фіксація уваги на недоліках учнів;
· Образи, які вчитель робить привселюдно;
· Втручання в особистий світ учня;
· Втручання в особисте життя хлопців та дівчат;
· Негативна оцінка дій інших педагогів, їх критика при учнях, тощо.
Для того, щоб розгорівся вогонь достатньо лише іскри. Це ж відбувається і з конфліктом, який може розростися з маленької іскорки і стати великим полум’ям, яке знищує на своєму шляху все живе.
конфлікт педагогічний
учень психологічний
Розділ ІІ. Шляхи попередження
конфліктних ситуацій між педагогом і учнями
.1 Діагностика конфліктних ситуацій
між педагогом та учнем
Управлінню конфліктом між педагогом та учнем передує стадія його діагностики, завдяки якій ми можемо визначити основні причини конфлікту та його складові.
Для проведення досконалої діагностики конфліктної ситуації необхідні такі критерії визначення:
— З’ясування джерела конфлікту, суб’єктивних чи об’єктивних переживань обох сторін, способів боротьби, протиріччя думок, потреб, інтересів та подій;
— Вивчення конфлікту, його історії розвитку, тла, на якому він розвивався та прогресував, кризи цього конфлікту, тощо;
— Визначення усіх учасників взаємодії: груп, підрозділів або осіб;
— З’ясування стосунків між сторонами, їх позицій, очікувань та ролей;
— Визначення вихідного відношення до конфлікту - чи сторони мають бажання вирішити конфлікт самостійно, які їхні очікування та надії, умови, чи не спровоковано конфлікт спеціально, тощо. [14; 239]
Для діагностики конфліктних ситуацій я використовувала різноманітні методи . Найпоширенішим був метод анкетування.
Найпершою була методика з книги Д. Джонсона і Ф. Джонсона.
Методика №1: Методика діагностики стратегій розв’язання конфліктних ситуацій Д.Джонсона і Ф.Джонсона (адаптований варіант)
(Методика діагностики стратегій розв’язання конфліктних ситуацій Д. Джонсона і Ф. Джонсона //Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 1. - С. 24-25.)
Мета дослідження. Дослідження стратегій розв’язання конфліктів.
Інструкція для учасників дослідження. Уважно прочитайте дібрані вислови та прислів’я, що в тій чи іншій мірі характеризують стратегію поведінки особистості в умовах конфлікту. У бланку для відповідей згідно запропонованої шкали оцінювання, обведіть, будь ласка, кружечком одну з цифр, аналізуючи наскільки кожен вислів або прислів’я відповідає Вашим діям під час конфліктів:
- відповідає у всіх випадках;
- відповідає у більшості випадків;
- деколи відповідає;
- відповідає, але дуже рідко;
- ніколи не відповідає.
Обробка даних.
Кількість балів, яка набрана учасником опитування по кожній стратегії, дає уявлення про те, наскільки виражена у нього та чи інша форма поведінки в конфліктній ситуації. Чим більшою є загальна сума балів за певною стратегією розв’язання конфліктів, тим частіше Ви схильні застосовувати її в умовах конфліктної ситуації. Чим менша загальна сума, тим рідше Ви користуєтесь нею.
Аналізуючи відповіді класного кервіника 5-А класу, який працює у Житомирському колегіумі №3, було виявлено, що цей педагог - акула. Акули ж перемагають опонентів тим, що силою примушують опонента приймати рішення, яке потрібно саме їм. Акули плекають лише власні цілі, а стосунки з іншими людьми для них не мають особливого значення.
Інтерпретація результатів дослідження.
Аналізуються індивідуальні дії та стратегія поведінки особистості під час конфлікту з урахуванням двох умов: важливості досягнення мети та підтримання хороших стосунків з опонентами.
Важливість досягнення мети для кожної конфліктуючої сторони може мати неабияке значення або ж не мати ніякого. Тому вирішення конфлікту частково залежить від наполегливості, з якою опоненти прагнуть задовольнити особисті інтереси.
Підтримання хороших стосунків на даний момент і в майбутньому для конфліктуючих сторін може бути важливим або ж не мати жодного значення. Важливість хороших стосунків з іншими людьми, готовність врахувати їхні інтереси також впливають на дії під час конфлікту.
Характеристика основних стратегій розв’язання конфліктів у відповідності до індивідуальних дій особистості у конфліктній ситуації, які визначаються за допомогою методики.
Відповіді:
. Втеча (черепаха).
Черепахи втікають і ховаються у свій панцир, щоб обминати конфлікти. Вони відмовляються від власних цілей та стосунків; тримаються далі як від спірних питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, до яких він причетний. Черепахи почувають себе безпомічними, вважають, що намагатися вирішувати конфлікт - справа повністю безнадійна. Вони переконані, що легше втекти (фізично та психологічно) від конфлікту, аніж зіткнутися з ним.
. Примус (акула).
Акули намагаються перемагати опонентів тим, що силоміць примушують їх приймати потрібне їм рішення конфлікту. Для акул найважливішими є власні цілі, а стосунки з людиною мають дуже невелике значення. Вони будь-якою ціною готові добиватися своїх цілей. Потреби інших людей їх не турбують. Їх мало хвилює те, чи подобаються вони комусь, чи виявляє хтось до них прихильність. Вони переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли один перемагає іншого. Акули хочуть бути переможцями. Поразка викликає почуття безсилля, неадекватності та невдачі. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, а також залякуючи або загрожуючи їм з позиції сили.
. Згладжування (плюшевий ведмедик).
Для ведмедиків - стосунки з іншими людьми найважливіші, а власні цілі, навпроти, не мають великого значення. Ведмедики хочуть подобатися, хочуть, щоб їх усі любили й цінували. Вони вважають, що краще уникнути конфлікту заради гармонії й упевнені, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. Ведмедики бояться завдати болю, образити, псувати стосунки під час конфлікту. Заради збереження стосунків, вони готові пожертвувати особистими цілями. Плюшеві ведмедики немовби кажуть: «Я пожертвую власними цілями, роби все, що ти хочеш, аби тільки я тобі подобався». Плюшеві ведмедики будь- що намагаються залагодити конфлікт, боячись зіпсувати стосунки.
. Компроміс (лисиця).
Лисиці невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з іншими людьми. Лисиці шукають компромісу. Вони пожертвують частиною своїх домагань під час конфлікту і переконуватимуть іншу особу поступитися теж якоюсь часткою своїх цілей. Вони шукають такого рішення конфлікту, коли б обидві сторони мали якусь вигоду - «золоту середину», між двома крайніми позиціями. Заради досягнення згоди, лисиці готові пожертвувати для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунків.
. Конфронтація (сова).
Сови дуже високо цінують власні цілі
та стосунки. Вони розглядають конфлікти як проблему, яку треба розв’язувати, і
шукають таке рішення, яке б задовольнило як їхні власні цілі, так і цілі
супротивної сторони в конфлікті. Сови сприймають конфлікт як засіб поліпшення
стосунків шляхом послаблення напруження між двома людьми. Вони намагаються
розпочати дискусію, яка розцінила б конфлікт як проблему. Шукаючи рішення, які
б задовольнили як їх самих, так і іншу особу, сови підтримують стосунки. Вони
не заспокоюються доти, доки не буде знайдено рішення, що задовольнятиме і
власні, й чужі цілі. Вони також не заспокоюються доти, допоки напруга не спаде,
а негативні емоції не будуть повністю зняті.
2.2 Ефективні форми і методи
вирішення конфліктів між педагогом та учнем
Конфлікт - це прямий наслідок певного інциденту або ж непорозуміння, в якому ще немає відкритого протистояння, а наявні лише нестриманість учнів та їх незадоволення. На мою думку, це абсолютно не можна обминати увагою, адже нерідко учні трактують такі ситуації як конфлікт.
Педагог може вчасно не усвідомити цього, тому дана ситуація може набрати деструктивного характеру. Гарно продумані, делікатні дії педагога можуть зняти напругу між ним та учнем, відкриваючи простір для позитивних емоцій. [9; 100]
Часом, ефективним може бути аналіз ситуації та компроміс.
Найреальнішим механізмом налагодження нормальних відносин є запобігання конфліктних ситуацій завдяки правильній тактиці спілкування зі школярами, навіть з тими, які просто прагнуть протистояння.
Усуненню та розрядженню конфлікту сприяє переключення уваги від проблеми (проблем), яка була причиною загострення обстановки, провокувала протилежні погляди, різнобій інтересів, тощо.
Навіть у найнапруженішій ситуації вчитель має «тверезо» мислити та аналізувати ситуацію, залишаючись перш за все педагогом, а не людиною, у якої власні інтереси беруть верх над професійністю. [9; 104]
Поведінка вчителя у конфліктній ситуації.
Для вдалого подолання конфліктної ситуації педагог має обрати необхідну поведінку, враховуючи власні вподобання та стиль. Також він має враховувати стиль поведінки втягнутих до конфлікту дітей.
Психолого-педагогічна славетна наука відокремлює п’ять стилів поведінки педагога у конфліктних ситуаціях:
. Суперництво (конкуренція) або ж прагнення стати центром у певній ситуації. У такій позиції погляди інших учасників та їх потреби сприймаються як незначущі. Кожен відстоює свою думку або поведінку, і вона здається йому правильною. Тому міркування інших просто ігноруються. Це дуже активний, навіть агресивний наступ, який постає у намаганні вирішити конфлікт, ігноруючи інтереси інших. Виявляється він у задоволенні своїх інтересів та вчинення шкоди іншим учасникам конфлікту.