Материал: Щаденнік звіт

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

ЩОДЕННИК-ЗВІТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 5.05010101

“Експлуатація систем обробки інформації та прийняття рішень”

База практики_______________________________________________________

(назва підприємства)

_______________________________________________________

(цех, дільниця)

2011 р.

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Машинобудівний коледж

Дисципліна: Навчальна практика з операційних систем

Спеціальність 5.05010101 “Експлуатація систем обробки інформації та прийняття рішень”

Курс________________Група __________________Семестр______________

Завдання

На навчальну практику студента

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи: Створення бази даних «Вкладники банку»

Дата видачі завдання “____”________________201__ р.

Дата закінчення роботи “____”________________201__ р.

Керівник _____________________ Вороніна Ю.М.

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Завдання розглянуто на засіданні циклової комісії спеціальності 5. 05010101

Протокол №________ від “____”____________201__р.

Голова циклової комісії ___________________ Лобова В.В.

(підпис) (прізвище, ім’я, по батькові)

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………………….3

1 Теоретична частина……………………………………………………………………………..4

2 Практична частина……………………………………………………………………………..10

2.1 Запити. Запис запитів мовою SQL…………………………………………………...

2.2 Приклади виконання запитів…………………………………………………………

Висновок…………………………………………………………………………………………..17

Література…………………………………………………………………………………….……18

Вступ

Мета практики: Створити базу даних «Вкладники банку».

1.  Відомості: ПІП вкладника, номер рахунку, пароль, розмір внеску, розмір кредиту, сімейний стан вкладника.

2.  Створити таблицю за допомогою запиту: вивести прізвища всіх вкладників, кредит яких перевищує 1000 грн.

3.  Створити наступні запити:

• вивести прізвища всіх вкладників, розмір внеску яких не перевищує 1000 грн.;

• Вивести пароль даного вкладника.

• Вивести ПІП вкладників, у я ких сімейний стан – забезпечений “зб”.

• Вивести номери рахунків вкладників, кредит яких <1000 грн..

1 Теоретична частина

База даних – це сукупність взаємопов’язаних даних деякої предметної області або галузі, які зберігаються в пам’яті комп’ютера і організовані таким чином, що можуть бути використані кількома користувачами для одночасного вирішення кількох задач.

Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації та надання доступу до неї користувачеві або ж прикладній програмі.

БД являє собою інтегроване сховище даних, яке призначене для використання багатьма споживачами і забезпечення незалежності даних від прикладних програм. Зв’язок кінцевих користувачів та прикладних програм з БД відбувається через СУБД, яка є інтерфейсом між користувачами і БД.

Кожна реляційна база даних складається з таблиць тому робота з MS Access починається саме зі створення таблиць. Для цього необхідно обрати команду Нова база даних, яку СУБД одразу запропонує зберегти.

Створити таблиці в Access можна 3 способами: за допомогою конструктора, майстра або шляхом вводу даних.

При створенні таблиць в режимі конструктора маємо можливість: по перше задавати не лише назву поля, але й його тип, а по друге саме в режимі конструктора надається можливість створити опис поля. Також існує можливість задати ключовий атрибут. Кожній таблиці при збереженні необхідно надати осмислене ім'я.

Створення таблиць за допомогою майстра. Створювати таблиці майстром більш наглядно але не зовсім правильно. При запуску майстра створення таблиць маємо можливість обирати з запропонованих шаблонів, тобто СУБД пропонує найпопулярніші стандартні відношення зі стандартним набором атрибутів. Таблиця створюється шляхом перенесення запропонованих

атрибутів у нове відношення. Так само система пропонує зробити ключовий атрибут. Недоліком створення таблиць за допомогою майстра є те що тип нового поля не завжди можна визначити по його назві.

Створення таблиць шляхом вводу даних. Цей спосіб створення таблиць є найбільш нераціональним. По перше всі поля таблиці будуть текстовими і система не завжди пропонує зробити первинний ключ.

Всі створені таблиці можна переглянути зробивши активною плашку Таблиці в меню об’єкти. Для того щоб база даних повноцінно функціонувала створені таблиці необхідно зв’язати. Створюються зв’язки за допомогою схеми даних.

Порядок створення зв’язків: На схему даних додаються всі необхідні таблиці або за допомогою кнопки добавить таблицу або обрати пункт добавить таблицу з контекстного меню робочої області.

Після того як всі таблиці задані створюються зв’язки: необхідно протягти умовну лінію від одного атрибуту до іншого. Після цього з’явиться діалогове вікно в якому можна буде перевірити конкретність встановленого зв’язку – відповідність поєднаних полів, а також кратність зв’язку. Після того як зв’язки були встановлені в режимі таблиці зліва від першого стовпчика з’являються знаки +.

Для більш зручного перегляду та заповнення таблиць були створені форми. Робота з формами стає доступною якщо зробити активною плашку Форми в меню Об’єкти. Створювати форми найбільш доцільно за допомогою майстра. Тонкощів та особливих нюансів при роботі з формами немає, необхідно лише виконати послідовність дій запропоновану майстром. Для відображення результатів роботи з базою даних використовують звіти – шаблони документів готових для друку. Створювати звіти так само доцільно за допомогою майстра.

Запити на маніпуляцію даними в Access

Запит на оновлення

Порядок створення запиту: після додавання на робоче поле таблиці необхідно зробити зміну запиту з вибірки на оновлення. Після цього змінюється зовнішній вигляд сітки. В комірці Обновление записується нове значення для вказаного атрибуту. В комірці Условия отбора вказується критерій оновлення, якщо його не буде вказано буде оновлено весь стовпчик. Всі зміни, які буде внесено до таблиці таким чином відмінити неможливо.

Запит на вставку або додавання

Змінюємо тип запиту. Сітка для запиту змінюється. Додається новий рядок Добавление.

Після зміни типу запиту буде запропоновано обрати місце вставки – або вже існуюча таблиця в поточній базі або будь-яка інша таблиця в будь-якій іншій базі. В рядку Добавление вказується значення які необхідно записати.

Запит на видалення

Запити на видалення є найпідступнішими. Поновити видалені дані не можливо. Правила побудови запиту аналогічні до оновлення. Після запуску система прохає остаточне підтвердження видалення рядків. Для того щоб видалити з таблиці рядки таблиця не повинна бути зв’язана з будь якою іншою. Якщо зв’язки з іншими таблицями не видалити, то видалені рядки міститимуть значення Удалено.

Мова складання реляційних запитів SQL

Мова структурованих записів SQL була результатом роботи над реляційними базами даних. З’явилась мова приблизно в 1986р. А в 1987р. мова була стандартизована.

Мову SQL як мову маніпуляції даними відрізняють наступні особливості:

• Мова не є процедурною – при складанні запиту вказується що необхідно зробити, а як це робиться вирішує сама СУБД

• SQL підтримує вільний формат формат запису операторів (необхідно лише правильно писати ключові слова та дотримуватись

• правильної їх послідовності, а форма запису оператора може бути будь-якою)

• Ключовими словами мови є прості англійські слова

• Мова SQL не накладає жодного обмеження на тих хто нею користується. Запити на вибірку може зробити користувач з мінімальним набором повноважень.

Кожен оператор складається з двох частин: зарезервованих слів та користувацьких. Єдина вимога до зарезервованих слів – правильне написання, а користувацькі слова (назви атрибутів або різних умов) повинні бути записані так як вони записані в базі даних. Мова також не чутлива до регістру написання ключових слів.

Маніпуляція даними зводиться до чотирьох дій: вибір, вставка, оновлення, видалення.

Оператор SELECT – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Select є оператором з найбільшим набором властивостей.

Інтерпретація конструкції наступна: з ключового слова select починається програмування запиту, після нього вказується імена колонок або атрибути, які необхідно відібрати.

Після ключового слова from вказується ім'я таблиці з якої буде здійснюватись вибірка, наступні частини оператора не є обов’язковими, вони використовуються лише в тому випадку коли вибірка є умовною, а результати вибірки треба відсортувати або згрупувати.

Після ключового слова where вказується умова вибірки, тобто міститься якась рівність або нерівність.

Елемент group by відповідає за групування результатів вибірки по певному критерію.

Order by сортує результат в порядку зростання або спадання.

Якщо необхідно здійснити вибірку з діапазону то можна застосувати ключове слово between. Після нього вказується ключові значення діапазону через ключове слово and.

Дуже часто виникає необхідність відбору подібних значень. Для цього використовується пошук за шаблоном. Він здійснюється з використанням ключового слова like.

В деяких випадках необхідно здійснювати пошук на невідповідність. В цьому випадку умова набуває наступного вигляду: not like “e%”. В даному випадку будуть відібрані значення які не починаються на e.

Оператор INSERT – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Insert – оператор додавання до таблиці нових значень

Insert into «ім'я таблиці»

Values «значення»

Інтерпретація конструкції наступна: після нерозривної пари ключових слів insert та into вказується ім'я таблиці або відношення до якого додаватимуться нові значення. Після ключового слова values слідує перелік значень які додаватимуться до таблиці при чому послідовність запису значень обов’язково повинна відповідати послідовності колонок таблиці.

Оператор UPDATE – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Update – оператор оновлення наявних в таблиці даних.

Update «ім'я таблиці»

Set атрибут = нове значення

Where «умова оновлення»

Після ключового слова update вказується ім'я відношення або таблиці з яким буде відбуватись робота. Після ключового слова set зазначається власне операція модифікації тобто атрибут змінює старе значення на вказане. Дуже часто оновлення являє собою якусь арифметичну операцію. Ключове слово where та умова оновлення не є обов’язковими. Ця частина використовується лише в тому випадку коли оновлюється не вся база але за певним критерієм.

Оператор DELETE – призначення, формальний синтаксис, особливості роботи

Delete – оператор видалення інформації з бази даних.

Delete from ім'я таблиці

Where умова видалення

Після ключових слів delete from вказується ім'я таблиці з якої видалятимуться дані. Ключове слово where та умова видалення не є обов’язковими. Якщо цю частину запиту не зазначити буде видалено весь вміст таблиці. Якщо вказати умову то видаляється лише ті рядки які цю умову задовольняють.