Материал: Розробка автоматизованої системи оптимального використання заготовок за для розкрою площинних матеріалів

Якщо користувач бажає завантажити координати (формат файлу має мати розширення *.txt), для цього, на панелі інструментів йому необхідно натиснути Файл→Загрузить, рисунок 6.2.

Рисунок 6.2 - Приклад відкривання файлу

Якщо файл не буде обраний, система видасть відповідне повідомлення. При завантаженні програмою файлу, користувач має змогу його корегувати. Далі, користувачу необхідно натиснути на кнопку «Построить». Програма почне виконувати обробку тексту, при чому, стан обробки буде відображуватися у рядку статусу.

Після натискання відповідної кнопки, програма почне оптимізувати, після чого видасть результати. Для того щоб очистити текст, необхідно натиснути Редактировать→Очистить все.

Для того, щоб завершити роботу з даною програмою, користувачу необхідно натиснути Файл→Выход.

. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ

У даній частині курсової роботи буде проведений розрахунок витрат, які визначають ціну даного програмного продукту.

Витрати - розмір ресурсів, використаних в процесі господарської діяльності за певний часовий етап. Можливо і більш детально описати типи витрат.

За впливом на собівартість кінцевого продукту витрати можна розділити:

прямі витрати;

непрямі витрати.

За взаємозв'язку з завантаженням виробничих потужностей можна розділити :

змінні витрати ;

постійні витрати.

Сукупність прямих ( змінних ) і непрямих ( постійних ) витрат становить валові витрати.

ВВ = Впост + Взмін, (7.1 )

де ВВ - валові витрати;

Впост - постійні витрати;

Взмін - змінні витрати.

Змінні витрати, пов'язані із створенням програмного продукту розраховуються за формулою:

Взмін = Векспл + Вопл + Вдопом, ( 7.2)

де Векспл - витрати, пов'язані з експлуатацією використовуваних засобів праці, грн. ;

Вопт - сукупні витрати, пов'язані з оплатою праці розробника програмного продукту, грн. ;

Вдопом - витрати на допоміжні матеріали, грн.

Витрати на експлуатацію використовуваного обладнання розраховуються за формулою:

Векспл = Вм * Трозр, (7.3 )

де Вм - вартість одної машино-години роботи обладнання, за допомогою якого розроблявся даний програмний продукт, грн./ год ;

Тразр - час, витрачений на розробку даного проекту, час.

Розрахуємо витрати на експлуатацію використовуваного обладнання.

Вартість машино-години визначається за формулою:

Вм = А + Ве + Він, (7.4 )

де А - розмір амортизаційних відрахувань, грн. ;

Ве - витрати на оплату витраченої електроенергії, грн. / Ч. ;

Він - інші витрати, пов'язані з обслуговуванням устаткування, грн.

У інші витрати включаються: страхові внески, податки, витрати по сертифікації продукту, витрати, пов'язані зі збутом ( реалізацією ) товарів.

Для розрахунку амортизаційних відрахувань рекомендується використовувати наступну формулу:

А = , (7.5)

де КВ - капіталовкладення в проект (вартість обладнання, що використовується для розробки програмного продукту), грн.

Тпл - плановий термін служби обладнання, год.

Плановий термін служби обладнання розраховується за формулою:

Тпл = tзм * Дроб * Тсл, (7.6)

де tзм - тривалість зміни (8 годин);

Дроб - число робочих днів у році ( Драб = 260 днів);

Тсл - термін служби обладнання, роки ( Nпл = 5 років).

Знаючи тривалість зміни, число робочих днів у році і термін служби обладнання, розрахуємо плановий термін служби обладнання, використовуючи формулу (7.6):

Тпл = 8 * 260 * 5 = 10 400 (год)

Тепер, знаючи плановий термін служби обладнання та вартість обладнання, що використовується для розробки програмного продукту, розрахуємо числове значення амортизаційних відрахувань, використовуючи формулу (7.5 ):

А = 2654 / 10400 = 0,2551 (грн./год)

Витрати на оплату витрачено електроенергії розраховуються з потужності, завантаження та часу роботи струмоприймачів (комп'ютерів), а також тарифів на електроенергію за формулою:

Вопл = Ае *  * Кзагр, (7.7)

де Ае - тариф 1кВт-година електроенергії (0,3167 грн./(кВт·год.));- потужність i -го струмоприймача, кВт;

ККДi - коефіцієнт корисної дії i-го струмоприймача (0,96) ;

Кзагр - коефіцієнт завантаження i-го струмоприймача (0,8).

Враховуючи потужність комп'ютера N ( 0,7 кВт), знаючи вартість однієї кіловат-години електроенергії A (0,3167грн./(КВт*год)), і прийнявши коефіцієнт корисної дії комп'ютера рівним 0,96, а коефіцієнт завантаження комп'ютера - 0.8, розрахуємо витрати на оплату електроенергії, використовуючи формулу ( 7.7 ):

Вопл = 0,3167 * (0,7 / 0,96) * 0,8 = 0,1847 (грн./год)

Інші витрати, пов'язані з обслуговуванням устаткування приймаються рівними 0,09 (грн./год).

Знаючи суму амортизаційних відрахувань, суму витрат на оплату електроенергії та інші витрати, розрахуємо вартість машино-години, використовуючи формулу(7.4):

Вм = 0,2551 + 0,1847 + 0,09 = 0,5298 (грн. /Час)

Для розрахунку витрат, пов'язаних з експлуатацією апаратного забезпечення, потрібно розрахувати час, витрачений на розробку даного проекту (Трозр). Період розробки припадає на 12 вересня 2013р., Що становить шістнадцять днів. Робота велася в середньому 5 год. в день. Отже, загальний час розробки склало Тразр = 16 * 5 = 80год. Розрахуємо суму витрат, пов'язаних з експлуатацією апаратного забезпечення, використовуючи формулу (7.3):

Векспл = 0,5298 * 80 = 42,384 (грн.)

Середньогодинна тарифна ставка - фіксований розмір оплати праці працівника за виконання норми праці (трудових обов'язків) визначеної складності (кваліфікації) за одиницю часу без обліку компенсаційних, стимулюючих і соціальних виплат. Дану величину можна розрахувати за формулою:

m = Оср / Тмес, ( 7.8 )

де Оср - посадовий оклад розробника ( 2600 грн.) ;

Тмес - припустимо, місячний баланс робочого часу (168 годин).

Розрахуємо середньогодинну тарифну ставку на оплату праці, використовуючи формулу ( 1.8 ) :

m = 2600/168 = 15,42 (грн./час)

Витрати на оплату праці розробника програмного продукту включають його заробітну плату і відрахування на соціальні потреби у розмірі 40% від заробітної плати. Дану величину можна розрахувати за формулою:

Зопл = mТразр + 0,4 mТразр, (7.9 )

де m - середньогодинна тарифна ставка заробітної плати розробника (21,42грн/год);

Тразр - загальний час розробки та реалізації продукту (годин).

Розрахуємо сукупні витрати на оплату праці, використовуючи формулу(7.9):

Вопл = 15,42 * 42 + 0,4 * 21,42 * 42 = 1 007,5 (грн.)

Витрати на допоміжні матеріали за фактом становить 180 грн.

Знаючи експлуатаційні витрати, витрати на заробітну плату та допоміжні матеріали, розрахуємо прямі змінні) витрати, використовуючи формулу (7.2) :

Взм=93,24 + 1 007,5 + 180 = 1 280,74 (грн.)

Накладні витрати приймаються рівними 130 % від прямих витрат. Знаючи прямі (змінні витрати), розрахуємо непрямі (постійні) витрати :

Впост=1 280,74 *1,3=1664,962 (грн.)

Знаючи змінні і постійні витрати, розрахуємо валові витрати:

Ввитр = 1280,74 + 1664,962 = 2945,702 (грн.)

Для реалізації створеного продукту на ринку студенту необхідно розрахувати його собівартість.

Собівартість визначається за формулою:

С = Ввитр + П, ( 7.10 )

де П - прибуток ( грн.) ;

Ввитр - валові витрати.

У свою чергу прибуток визначаємо за формулою:

, (7.11)

де Р - рівень рентабельності продукту (виражається в %).

Беручи рівень рентабельності рівним 27% і валові витрати, розрахуємо прибуток, використовуючи формулу (7.10):

П = 2945,702 * 0,27 = 795,33954 (грн.)

Знаючи валові витрати і прибуток, розрахуємо собівартість створеного ПП на ринку, використовуючи формулу (1.9):

С = 2945,702 + 795,33954 = 3741,04154

В результаті проведених розрахунків можна сказати, що відпускна ціна програмного продукту складе 3741,04154 грн.

При розрахунках економічної ефективності застосовувався метод повного поглинання витрат (МППЗ).

При використанні даного методу виробничі накладні витрати розподіляються на собівартість готової продукції. Тобто собівартість одиниці готової продукції визначається сумою витрат на матеріали, зарплату і накладними витратами на одиницю продукції:

Дане програмне забезпечення значною мірою скоротить час роботи користувача. Далі будуть приведені результативні показники:

Капітальні вкладення на розробку та впровадження автоматизованої інформаційної системи становлять собівартість даного продукту, тобто 3741,04 грн.

Поточні витрати на експлуатацію проектуємої системи становлять можна визначити за формулою 7.8, тобто 15,42 грн/год. робочого часу.

Економія умовно-постійних витрат, обумовлену збільшенням об’єму продукції. Дане програмне забезпечення виконує роботу приблизно в сотні раз швидше, а ніж це робить людина. В даному випадку умовно-постійні витрати становлять 1 280,74.

Відносну економію фонду заробітної плати. Припустимо, що для відносно швидкої оптимізації без даного ПЗ, компанії необхідно мати принаймні двох робітників, з місячною заробітною платою 2600 грн. Тобто, кожен місяць компанії необхідно витрачати 5200грн. При використанні даного програмного забезпечення, достатньо буде одного працівника.

Економічна ефективність від впровадження програми в компанію.

Абсолютна економія фонду заробітної плати робітників, по обслуговуванню проектуємої системи. Для роботи і обслуговування даної системи достатньо одного працівника, з його місячною заробітною платою.

Відносна економія затрат на обробку інформаційних потоків. Після впровадження даної системи, компанії необхідно шукати вхідні дані для обробки, а отже збільшити витрати на пошук даної інформації.

Економія затрат на сировину, матеріали, електроенергію в результаті впровадження проектуємої системи.

Дана програма надасть економію та додатковий дохід за рахунок підвищення якості роботи. Людина може допустити помилку в розрахунках, програма ж її не допустить.

Економія за рахунок зменшення на виробничі затрати (штрафи, пені, оплата зверх урочних робіт). За рахунок зменшення числа помилок робітниками, компанії не має потреби виплачувати пені за не правильне виконання роботи.

Приріст заробітку, за рахунок підвищення об’єму виконання робіт.

ВИСНОВОК

Програмне забеспе6чення «Оптимізація розкрою на полотні» призначене для визначення оптимального розкладання прямокутників. Порівнявши декілька тестів, можна зробити висновки що якість та час програми залежить від кількості прямокутників та кількості їх параметрів. Також час роботи залежить від параметрів комп’ютера, на котрій це програмне забезпечення буде працювати.

В першу чергу, дана програма стане в нагоді операторам верстаків, що оптимізувати розкрій на полотні. Також програмне забезпечення можна використовувати в наукових цілях.

Головним чином ця програма надає компанії економію грошей, та скорочення часу роботи працівників. В ході розрахунків було доведено, що при експлуатації даної програм, кількість виконаної роботи підвищується у десятки раз. В якості критеріїв економічної ефективності в розрахунках використовувались показники продуктивності.

ВИКОРИСТАННІ В ПРОЕКТІ ДЖЕРЕЛА

Аверьянова Н.К., Бухвалов A.B. Опыт внедрения программы линейного раскроя в судостроении // Математическое обеспечение рационального раскроя в системах автоматизированного проектирования: Тез. докл. всесоюз. конф., Уфа, 1987, с.2-3

Автоматизированное производство и проектирование в машиностроении. / Под ред. Ю.М. Соломенцева, В.Г. Митрофанова. -М.: Машиностроение, 1986. 256 с.

Алгоритмы и программы решения задач на графах и сетях. -Новосибирск: Наука, Сиб.отд., 1990 513 с.

Бабаев В.Ф. Оптимальный раскрой металла с помощью ЭВМ в условиях единичного и мелкосерийного производства // Технология машиностроения, 1966, № 12, с. 43-46

Бабаев В.Ф. Оптимальный раскрой материалов с помощью ЭВМ. М.: Машиностроение, 1982 - 167 с.

Балакшин Б.С. Теория и практика технологии машиностроения: В 2 кн. -М.: Машиностроение, 1982-Кн. 1 239 с. Кн.2 - 367 с.

Басакер Р., Саати Т. Конечные графы и сети. М.: Наука, 1974. - 366 с.

Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++, 2-е изд./Пер.с анл. М., Издательство Бином, СПб, Невский диалект, 1998 г. - 560 с.

Бэллман Р. Динамическое программирование. М.: Изд. Иностр.литер., 1960.-400 с.

Бэллман Р., Дрейфус С. Прикладные задачи динамического программирования. М., Наука, 1965 - 458 с.

Булавский В.А., Яковлева H.A. О решении задач оптимального раскроя материалов на ЭВМ В кн. Математические методы в технико-экономических расчетах: Материалы научного совещания, т.4, Москва, 4-8 апреля 1960 г, М.: Изд-во АН СССР, 1961, с.83-87

Волков В.А. Анализ использования материальных ресурсов, М.: Экономика, 1965 113 с.

Габитов В.А., Мухачева A.C., Федорова H.H. Предоптимаизационный выбор алгоритма решения задачи линейного целочисленного раскроя // В кн.: Принятие решений в условиях неопределенности, Уфа, 1996, с. 17-22

Горанский Г.К., Бендерева Э.И. Технологическое проектирование в комплексных автоматизированных системах подготовки производства. -М.: Машиностроение, 1981.-456 с.

Горшков А.Ф. Об одном методе отыскания экстремальных суграфов //Сибирский математический журнал АН СССР, 1985. Т.26, № 1, с.44-48.

Горшков А.Ф. Метод отыскания экстремальных подграфов на двудольных графах // Техническая кибернетика, 1986, № 4, с. 136-142.

Горшков А.Ф., Соломенцев Ю.М. Отыскание экстремальных каркасов с предписанными степенями вершин методом замещений. //ДАН, 1996. Т.347, № 4, с.443-445.

Горшков А.Ф., Соломенцев Ю.М. Применимость реберных замещений в классе комбинаторных задач на графах. //ДАН, 1994. Т.337, № 2, с.151-153.

Горшков А.Ф., Соломенцев Ю.М. Применимость вершинных замещений в классе задач о к-вершинных подграфах //ДАН, 1994. Т. 336, №2, с. 157-160

ДОДАТОК А - Специфікація