Найбільш придатним матеріалом для виготовлення ємнісних частин апарату є сталь марки Ст.10. Вал МПП та саму мішалку можна виготовити із сталі Ст30 [14].
Оскільки середовище всередині апарату може бути
агресивним, то металеві складові, що перебувають з ним у контакті слід вкрити
емаллю [15].
4. Технічна
характеристика апарату із перемішуючим пристроєм
. Апарат призначений для змішування хлориду кальцію виробництва винної кислоти.
. Об’єм аппарату, м3 16;
. Робочий тиск , МПа
в апараті атмосферний;
в сорочці 0,3;
. Тип перемішуючого пристрою лопатева мішалка;
. Температура робочого середовища, °С
- в апараті від 20 до 100;
- в сорочці 130;
. Робоче середовище
- в апараті розчин солі СаСl2;
- в сорочці водяна пара;
8. Матеріал апарату сталь 12X18Н10Т ГОСТ 6533-78; сорочки сталь 12X18Н10Т ГОСТ 6533-78;
9. Частота обертання мішалки, с-1 0,66;
10. Габаритні розміри, мм
- довжина 2770;
- ширина 2770;
- висота 6010;
11. Маса апарату,
кг
5873
кг.
5. Технологічний розрахунок
Метою розрахунку є визначення часу перемішування та потужності при правильному виборі перемішуючого пристрою.
Вихідні дані:
Розчин - СаС12 .
Номінальний об’єм апарату Vн =9,6 м3.
Змішувач обладнаний перемішуючим пристроєм та рубашкою.
Температура робочого середовища в змішувачі змінюється від 200С до 1000С.
Нагрівання робочого розчину в змішувачі здійснюється шляхом подачі пари в сорочку з температурою θп=1300С.
Ступінь заповнення апарата φ = 0,5.
Вибір перемішуючого пристрою
Так як в’язкість даного розчину дорівнює 5,12·10-4 Па·с, то для перемішування та розчинення кристалічних речовин найкраще обрати лопатеву мішалку [12].
Стандартні параметри лопатевої мішалки:
![]()
,
де ![]()
- діаметр мішалки.
Приймаємо співвідношення ![]()
, тоді діаметр лопатевої мішалки
дорівнює:
![]()
мм
Відповідно до ряду діаметрів
стандартизованих мішалок МН 5874 - 66 приймаємо остаточно ![]()
= 1600мм. Згідно МН 5874 - 66
приймаємо n= 0,66c-1, де n - число
обертів мішалки.
Розрахунок поверхні теплообміну Fт.
Повний об’єм апарату становить:
![]()
,
де ![]()
- об’єм циліндричної частини
апарата;
![]()
- об’єм
днища.
Обираємо ![]()
м3 за [6].
Об’єм циліндричної частини апарату
становить:
![]()
м3;
Знайдемо висоту циліндричної
частини:
![]()
м.
Площу поверхні теплообміну можна
визначити за формулою
![]()
.
Тепловий розрахунок та визначення часу перемішування
Тепловий баланс
Теплоту для нагрівання розчину
визначаємо за формулою:
де ![]()
- маса розчину в апараті;
![]()
- теплоємність розчину, ![]()
Дж/кг·К
![]()
- відносна різниця температур, оС.
Маса розчину в апараті становить:
![]()
кг
Для визначення ![]()
розрахуємо ![]()
та ![]()
:
![]()
;
![]()
;
де ![]()
- температура конденсації пари, ![]()
.
Якщо ![]()
, то ![]()
,
якщо ![]()
, то ![]()
.
Оскільки, ![]()
використовуємо першу формулу.
Визначаємо середній температурний
напір:
Температура середовища становить:
Розраховуємо витрати теплоти на
нагрівання розчину за формулою:
![]()
кДж
де r - питома теплота пароутворення, r = 2179 кДж
Звідси
Для температури ![]()
методом апроксимування визначаємо фізико-хімічні
властивості розчину [16]:
густина, ![]()
1062,256 кг/м3;
питома теплоємність, ![]()
= 3648,741Дж/(кг К);
теплопровідність, λ = 0,6507
Вт/(м![]()
К);
коефіцієнт динамічної в’язкості ![]()
= 5,12·10-4 Па·с.
Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
Коефіцієнт тепловіддачі в
апараті з мішалкою і рубашкою розраховується за формулою:
де ![]()
;
![]()
![]()
- частота обертання мішалки,![]()
;
![]()
- діаметр мішалки;
![]()
- коефіцієнт динамічної в’язкості
рідини при температурі стінки рубашки;
![]()
- динамічний коефіцієнт в’язкості
рідини при середній температурі середовища.
Для апаратів з рубашкою С =0,4, m = 0,67.
Оскільки температура стінки зі
сторони розчину![]()
, поки що не відома, приймемо
множник ![]()
рівним одиниці для потоків.
Розраховуємо коефіцієнт тепловіддачі
від пари до стінки за формулою:
При цьому ![]()
приймаються при температурі плівки
рідини ![]()
, ![]()
, r - при
температурі насичення, Н - висота циліндричної частини апарату без рубашки.
Задаємося значенням ![]()
, звідси:
![]()
Висота циліндричної частини корпусу без рубашки становить:
Н = 3,4 - 0,245 = 3,155м;
Визначимо фізико-хімічні властивості
розчину методом апроксимації при 129 ![]()
з [16]:
густина: ![]()
;
теплопровідність: λ = 0,686 ,
Вт/(м![]()
К);
коефіцієнт динамічної в’язкості: ![]()
, ![]()
;
питома теплота пароутворення при 130![]()
: ![]()
, Дж/кг.
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі
від пари до стінки, Вт/![]()
:
Визначемо коефіцієнт тепловіддачі від стінки до розчину.
Критерій Прандтля для розчину при
68,430С:
![]()
.
Критерій Рейнольдса для розчину при
68,430С:
Критерій Нусельта для розчину:
Коефіцієнт тепловіддачі від стінки
до розчину Вт/(м2К):
![]()
.
Термічний опір стінки і забруднень [17]:
![]()
![]()
/Вт.
Коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2 К):
Поверхнева густина теплового потоку,
Вт/м2:
Визначимо наближене значення ![]()
,
Звідси
![]()
0С
Введемо поправку в коефіцієнт
тепловіддачі, визначивши ![]()
при ![]()
Критерій Нуссельта для розчину:
Коефіцієнт тепловіддачі для розчину,
Вт/(м2К):
Виправлені значння для К, ![]()
, ![]()
: