Материал: ргз 2 геогр 1 ч

13

Одеський національний морський університет Навчально-науковий інститут Морського бізнесу

Кафедра «Експлуатація флоту і технологія морських перевезень»

Розрахунково-графічна робота (модуль 2)

Одеса – 2020

Зміст

• I Вступ

• II Основна частина

• 1.Плавання в льодах

• 2. Про безпеку льодових проводок суден

• 3. Чого слід уникати при плаванні в полярних водах

• 4. Льодовий режим

• 5. Рекомендації при самостійному плаванні

• 6. Плавання в розріджених льодах

• 7. Рекомендації при плаванні за криголамом

• III Висновок

I Вступ

Плавання транспортних судів в льодових умовах може відбуватися як самостійно, так і під проводкою криголамів. При цьому необхідно враховувати райони плавання суден і їх призначення.

Основною турботою кожного судноводія до входу в зону можливої зустрічі з льодом повинно бути отримання якомога повнішої інформації про льодових умовах на передбачуваному шляху.

Такого роду інформацію, необхідну для самостійного плавання, капітан зазвичай отримує: від особи або організації, яка керує льодовими операціями в даному районі; від Управління гідрометеослужби, що обслуговує цю район. Інформація дається шляхом особистого ознайомлення капітана з усіма відомими даними про обставини або ж при неможливості особистого ознайомлення - за допомогою радіо.

У першому випадку капітану вручається карта району, складена на основі спостереження за льодом берегових станцій, кораблів в морі і літаків льодової розвідки, з урахуванням гідрометеорологічних чинників - вітрів, течій і т.д.

У другому випадку обставини повідомляється в формі льодове зведення по радіо і наноситься на карту вже самим капітаном.

Льодова інформація в основному повинна містити такі відомості:

• положення про стан крайка льоду;

• загальну характеристику льодових умов на всьому протязі майбутнього шляху;

• передбачувані зміни цих умов на найближчі кілька діб;

• рекомендовані курси для судів самостійного плавання, виходячи з що існує або передбачуваних льодових умов.

Надалі капітан судна повинен систематично або у міру потреби інформуватися згаданими вище особами або організаціями про всі зміни льодових умов як уже визначилися так і, що ще важливіше, що передбачаються.

Маючи попереднє орієнтування щодо льодових умов, судноводій повинен в процесі плавання уточнювати їх, користуючись для цього всіма доступними йому засобами. Разом з тим судоводитель і сам зобов'язаний інформувати осіб, керівних льодовими операціями, а також капітанів інших судів про можна побачити їм зміни льодової обставини.

У зазначених цілях на кожному судні необхідно вести систематичне спостереження і реєстрацію всієї гідрометеорологічної обставини та вміти користуватися тими нескладними приладами та пристроями, які потрібні для таких спостережень.

У процесі плавання в льодах судоводитель стикається з помітним зниженням швидкості ходу судна, причиною чого є льодовий опір. Дослідження руху судна в льодах виявило різноманіття чергуються процесів взаємодії корпусу з льодом. Ця обставина привела до диференційованого вивчення опору льоду руху суден стосовно до різних льодовим умовам і методам подолання льоду.

II Основна частина

1.Плавання в льодах

Інформація про льодову обставину передається Центральним інститутом прогнозів Головного управління гідрометеорологічної служби (ГУГМС) у вигляді гідрометеорологічних бюлетенів з додатком прогнозів гідрологічного режиму Азовського моря, річок і озер СРСР. Крім цього, гідрографічне управління МО випускаються щорічники про стан льодів на морях СРСР і в порядку довгострокових гідрометеорологічних прогнозів на кожен місяць, для кожного моря карти і атласи льодів, а управління гідрометеорологічної служби моря передають інформацію про льодову обставини по радіо.

Найбільш вірогідними про льодову обставини на потрібний період є радіоінформації, які складаються за останніми спостереженнями і донесеннями з криголамів, авіарозвідок, льодових патрулів, берегових станцій, постів, маяків.

Перед виходом в море, в район, де є льоди, на судні повинна бути складена карта льодової обставини за обраними основних відомостей з лоції, бюлетенів, атласів і за отриманою найбільш вірогідною інформації. На цю карту наносять розташування льодів і умовними позначеннями показують характер льодових утворень, які спостерігалися в різних районах, і межі їх поширення.

Велику допомогу на переході надають додаткові відомості, отримані від радіостанцій, що передають про стан і прогнозах льодової обставини, а також від криголамів, що знаходяться в районі плавання судна.За додатково отриманої інформації необхідно коригувати карту льодової обставини і наносити на шляхові карти вірогідні дані про обставини.

При підході до району розташування льодів необхідно виставити спеціального спостерігача (дивиться вперед), який би попереджав про обставини в межах видимості.Повинно бути підвищена увага до спостережень за навколишнім оточенням всіх осіб палубної команди, що знаходиться на вахті.

Ознаками наближення до льодів можуть служити: поява туману над горизонтом і зниження температури води (в середніх широтах); зниження температури повітря при зустрічному вітрі; зменшення висоти хвилі при русі судна зустрічним вітром і освіту штовханини при русі судна попутним вітром; поява дрібного льоду при зустрічному вітрі; поява великої кількості птахів і різного морського звіра (нерпи, т. п., особливо для Охотського моря). Крім цього, з'являються на небосхилі зображення у вигляді білястого відблиску льоду на хмарах, збільшується земна рефракція, стають чутними шум, шурхіт і тріск, вироблені рухомим льодом, особливо при мертвій брижах.Крім візуального, необхідно вести спостереження за радіолокатору.

Плавання судна в льодах може здійснюватися без супроводу криголама або при його супроводі.При плаванні в льодах без супроводу криголама найкоротшим (за часом) є шлях по полин і розводдям.

Відповідно до цього необхідно визначити якомога точніше місце судна, потім за зручним розводять вибрати вхід в льодове поле. При русі в льодах слід виявляти особливу обережність перед зіткненням з крайками крижин, особливо у свіжу погоду, де лід чергується з чистою водою, тому, що навітряна крайка льоду зазвичай ущільнюється і розгойдати на воді крижини можуть з великою силою вдарити в корпус судна. Тому входити в розводдя, де лід знаходиться з навітряної сторони, не рекомендується.

Якщо неможливо визначати місце судна по берегових орієнтирів, то обмежуються тільки численням. Незалежно від умов видимості при плаванні в льодах обсервовано або численне місце судна має наноситися на карту через кожну годину.

Для судів, яким часто доводиться плавати в льодових умовах, доцільно завчасно відзначити величину бази і по ній розрахувати таблицю швидкостей.

При плаванні в льодах в супроводі криголам, а судно прямує по каналу в льоду, що прокладається йде попереду криголамом, своїм ходом або на буксирі у криголама. При цьому технічне керівництво проведенням, вибір найбільш вигідного шляху в льодах здійснює капітан криголама.

При проходженні за криголамом своїм ходом судноводій необхідно бути дуже уважним і дотримуватися обережності, щоб не пошкодити корпус, керма і гвинти при зіткненні з крайками льодового каналу, особливо на поворотах. Судноводій також треба уважно стежити за діями криголама і, щоб слідувати по каналу, перш ніж він знову затягнеться кригою, потрібно тримати судно можливо ближче до криголама та в необхідний момент негайно стопоріть машину, щоб уникнути зіткнення судна з важкими льодами або з криголамом в разі, якщо він сповільнить швидкість просування або буде заклинений льодами.

Судна, які прямують за криголамом, користуються як загальноприйнятими звуковими сигналами, так і спеціальними сигналами, що застосовуються при проведенні в льодах, а також тримають зв'язок по радіотелефону.