Материал: Реферат з господарського

ЗМІСТ

1.Вступ………………………………………………………………….. ст.3

2.Поняття власності в господарській діяльності……………………...ст. 4-7

3.Зміст права власності…………………………………………………ст.8-10

4.Список використаної літератури…………………………………….ст.

2

Вступ

Люди вступають в господарську діяльність, щоб через економічні відносини привласнювати засоби виробництва, продукти праці та задовольняти свої потреби. Привласнення характеризує відношення людей до майна, що грунтується на розмежуванні “мого” і “чужого”. Власність зумовлює необхідність господарської діяльності, в одночас без господарської діяльності не може існувати власність, оскільки не може привласнити те, чого не існує. Господарська діяльність виступає підставою (способом) набуття як державної чи колективної (товари виробляють колективи громадян), так і приватної власності (суб’єктом виступає окремий громадянин).

Право власності регулюється та ґрунтується різними галузями права, зокрема конституційним, кримінальним, цивільним, господарським тощо. Першопочатково право власності закріплюється в ст. 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.». Зокрема встановлюються форми власності, рівність всіх суб’єктів права власності, гарантії права власності та обов’язки власників. Норми ЦК України визначають поняття права власності, зміст права власності, регулюють поведінку власників у цивільному обороті, закріплюють способи права власності тощо.

3

1.Поняття власності в господарській діяльності

Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Власність в Україні виступає в таких формах:

Приватна; колективна; державна.

Суб'єктами права приватної власності в Україні є:

громадяни України; іноземні громадяни; особи без громадянства.

Право приватної власності виникає на підставі отримання громадянином доходів від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, ведення підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Об'єктами приватної власності є:

індивідуальні підприємства, засновані на особистій власності фізичної особи та виключно її праці; сімейні підприємства, засновані на власності та праці громадян

України – членів однієї сім'ї, що проживають разом; приватні підприємства, засновані на власності окремого громадянина України, з правом найняття робочої сили; селянські (фермерські) господарства;

підприємства, засновані на власності іноземних громадян; майно, що належить громадянам, у тому числі громадянам, які

займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а саме: житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, інші цінні папери, а також майно споживчого і виробничого призначення;

4

твори науки, літератури, мистецтва, відкриття, винаходи, промислові зразки та інші результати інтелектуальної праці.

Право колективної власності виникає на підставі добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення:

кооперативів; акціонерних товариств;

інших господарських товариств і об'єднань; передавання державних підприємств в оренду;

перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; державних субсидій;

пожертвувань організацій та громадян, інших цивільно-правових угод.

У колективну власність можуть бути передані землі:

колективних сільськогосподарських підприємств; сільськогосподарських кооперативів; сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі

створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств; землі садівницьких товариств – за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств.

Власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать.

Вищими органами управління суб'єктів колективної форми власності є:

загальні збори; конференції; з'їзди тощо.

Суб'єктами права колективної власності є:

орендні підприємства; організації орендарів; товариства покупців; кооперативи;

колективні підприємства і, в тому числі, колективні сільськогосподарські підприємства;

5