Насправді підвищення м'якості меблів має позитивне значення лише до певної межі, після чого надмірність йде в шкоду. Якщо функціональний елемент дуже м'який, відбувається вигин хребта, що сприяє витискуванню міжхребетних дисків і утиску нервових закінчень. Тверда підстава, що не деформується, також викликає викривлення хребта. При користуванні м'яким елементом з відносно невеликою величиною деформації хребет не скривлюється.
У меблях для сидіння тверді опори забезпечують кращу можливість зміни положення тіла людини, сприяють зниженню стомлюваності. Анатомо-фізіологічні дослідження показали, що у крісел для тривалого відпочинку оптимальна величина деформації м'якого елементу під тиском тіла людини повинна бути в межах 30 - 40 мм. Різні пружинні підстави, еластичні стрічки приводять до ефекту гамака, що вельми незручно.
На якість меблів великий вплив роблять показники якості початкових матеріалів (деревини, пластиків, покривних і настильних і т.д.), обробки і збірки, покриттів.
Вимоги до маркування, упаковки, транспортування і зберігання меблів встановлюються ГОСТ.
Меблі маркують фарбою або етикеткою з вказівкою виробника, його підлеглості і місцезнаходження, номера ГОСТУ, дати випуску, ціни і інших відомостей. Марку ставлять на задній стінці (шафи) або на нижній стороні (стільці), тобто так, щоб не зіпсувати зовнішній вигляд і маркування можна було б легко прочитати.
При транспортуванні меблів застосовуються всі виду транспорту. При перевезенні меблів в подальші райони її упаковують в різноманітному вигляді в дерев'яні ящики-грати або картонну тару, допускається упаковка в папір. Меблі можуть транспортуватися і в зібраному вигляді; тоді її перевозять в закритому, спеціально обладнаному транспорті сторч, не упакувавши. Водонепроникний папір використовують при перевезенні з перевантаженням з одного виду транспорту на іншій. У місцях зіткнення меблів з тарою розміщують м'які прокладки.
На тару повинні бути нанесені попереджувальні знаки (парасолька, чарка) і написи (Не кантувати,Верх). Всі рухомі вантаження, розвантаження і транспортування меблі необхідно оберігати від поштовхів, ударів, зволоження і забруднення. Останнім часом для захисту поверхні меблів застосовують полівінілову плівку, яка легко приклеюється і віддаляється
Зберігають меблі в розпакованому вигляді в сухих провітрюваних приміщеннях, оберігаючи від зволоження, забруднення і прямого сонячного світла. При підвищеній вологості оброблені поверхні блякнуть, металеві деталі піддаються корозії, можуть відбутися розклеювання, деформація і викривлення виробів. Температура в приміщенні повинна бути 18-20ЀС, відносна вологість повітря - 60-65 %. Меблі складується на відстані не менше ніж 50 см від джерел тепла, проходи повинні бути вширшки не менше 1м. Стільці встановлюють колонками по 8-10 штук, крупні вироби - рядами за розмірами, видами і іншими особливостями.
. Технологія продажу товару
В салонах меблів в основному застосовують продаж товару продаж товарів за зразками.
При продажу товарів за зразками попередній вибір товару покупець здійснює на основі ознайомлення з натуральними зразками окремих виробів, виставленими в торговому залі. При цьому методі продажу в торговому залі магазину демонструються в зібраному вигляді лише зразки наявних у пролажу товарів, які виконують функцію демонстраційного запасу, а робочі запаси їх розмішуються в інших приміщеннях магазину чи навіть поза його межами.
Вибір товарів здійснюється покупцем самостійно або за допомогою продавця-консультанта, робоче місце якого розташовується на виставковій площі торгового залу і який надає консультації щодо властивостей товару, способів його експлуатації, демонструє виріб у дії. Після оплати товару продавець вручає покупцеві товари, які відповідають вибраному зразку, або ж їх доставляють безпосередньо додому покупцеві.
Продавець-консультант, який здійснює продаж товарів за зразками, може запропонувати покупцеві послуги з підключення, налагодження і запуску в експлуатацію технічно складних товарів, якщо згідно з технічними вимогами це не може бути зроблено без участі відповідних спеціалістів.
Метод продажу товарів за зразками зручний тим, що на порівняно невеликій площі торгового залу можна виставити зразки достатньо широкого асортименту товарів. Цей метод доцільно застосовувати при продажу технічно складних і великогабаритних товарів, котрі вимагають під час огляду та вибору консультації кваліфікованого спеціаліста, а також його допомоги. За зразками рекомендується здійснювати також реалізацію товарів, котрі відрізняються високою чутливістю до механічних впливів і можуть бути швидко пошкоджені або деформовані внаслідок частого і невмілого поводження з ними покупців.
За даним методом рекомендується здійснювати продаж таких непродовольчих товарів, як побутові холодильники, пральні машини, освітлювальні, опалювальні та нагрівальні прилади, швейні машини, шпалери, тканини, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, мотоцикли, моторолери, велосипеди, спортивні палатки, меблі, санітарно-технічне обладнання тощо. При цьому підприємство роздрібної торгівлі може організовувати продаж цих та інших товарів за двома основними варіантами його організації: 1) з відпуском товарів у торговому залі; 2) з доставкою відібраних товарів додому покупцеві безпосередньо зі складів роздрібного чи оптового підприємства або складів підприємства-виробника даних товарів.
Торгово-технологічний процес продажу товарів за зразками включає три основні елементи:
самостійний або за допомогою продавця огляд зразків товарів, наявних у продажу;
оформлення і розрахунок за товари та послуги; У надання послуг покупцям.
Обов'язковими умовами організації продажу товарів за зразками є:
показ у торговому (демонстраційному) залі на спеціальному обладнанні зразків виробів усіх наявних артикулів, марок та різновидів, які пропонуються до продажу, а також перспективних моделей;
оснащення кожного зразка цінником та анотацією з вказанням технічних параметрів та інших характеристик споживчих властивостей товарів;
демонстрування в дії зразків технічно складних товарів;
надання покупцям альбомів, проспектів, каталогів, листівок та інших рекламних матеріалів, які характеризують наявні в продажу товари за видами оформлення;
організація внутрішньо-магазинної інформації про асортимент реалізовуваних товарів, їх виробників, послуги, які можуть надаватися покупцям, правила роботи магазину;
надання консультацій продавців і спеціалістів з питань будови, експлуатації, а також перспектив розвитку виробництва тих або інших реалізовуваних товарів;
доставка товарів додому покупцям і встановлення технічно складних товарів вдома у покупців.
В торговому (демонстраційному) залі зразки товарів можуть виставлятись у вітринах, на прилавках, на універсальних пристінних та острівних гірках, стендах, подіумах, спеціальних пультах, пересувних столах з обертовою площадкою, візках та іншому обладнанні, будова і розміщення якого дозволяє покупцям ознайомитись із пропонованим асортиментом товарів. При організації продажу товарів за зразками особливу увагу потрібно звернути на те, щоб усі викладені в торговому залі зразки товарів були оснащені чітко оформленими цінниками та анотаціями (ярликами), в котрих вказується найменування товару, артикул, сорт, найменування виробника, ціна, коротка технічна характеристика (для технічно складних товарів), номер зразка (для тканин) тощо.
Зразки товарів, які потребують ознайомлення покупців з їх будовою та дією (люстри, бра, скляні вироби для електроосвітлювальної арматури та ін.), повинні демонструватися способом відкритої викладки в шафах або на пультах тільки в присутності продавця-консультанта. Продаж за зразками таких товарів, як годинники, радіоприймачі, магнітофони, телевізори, фото-, кіноапаратура, витяжки, кухонні комбайни та інші технічно складні товари, повинен здійснюватися з обов'язковою демонстрацією зразків у дії. Зона продажу телерадіотоварів повинна бути забезпечена розетками для включення в електро- і радіомережу, антенними вводами для демонстрації радіоприймачів, телевізорів та інших телерадіотоварів у дії.
Після вибору товарів проводиться оформлення та оплата покупки. При продажу товарів, згідно з вимогами Правил торгівлі непродовольчими товарами суб'єкт господарювання зобов'язаний зробити в гарантійному талоні технічного паспорта на виріб, або в документі, що його замінює, відмітку про дату і місце продажу товару за підписом матеріально відповідальної особи, завірену штампом (печаткою), а також надати інформацію про підприємства (майстерні), що здійснюють гарантійний ремонт. На вибрані покупцем товари продавець (продавець-консультант) виписує товарний чек з зазначенням у ньому номера або назви торговельного підприємства, назви товару, його артикулу, переліку окремих виробів, які входять до складу набору (гарнітура), загальної кількості товарів у наборі (гарнітурі), забарвлення і малюнка оздоблювальних, облицювальних матеріалів, фурнітури тощо, ціни, дати продажу і прізвища продавця. (Згідно з Правилами торгівлі непродовольчими товарами товарний чек виписується на технічно складні товари та деякі інші непродовольчі товари - тканини, одяг, трикотаж, взуття, килими, меблі, будівельні матеріали тощо.)
Розрахунки з покупцями здійснюються через ЕККА; разом з товаром покупцю в обов'язковому порядку видаються касовий і товарний чеки.
Оплачені великогабаритні товари, крім оформлених для перевезення додому, можуть зберігатися за охоронною розпискою протягом доби. До товару прикріплюється ярлик із зазначенням дати продажу, номера товарного чека та таблички з написом "Продано". При ньому магазин несе відповідальність за зберігання та якість товару.
Під час вручення покупки при продажу електропобутових товарів, телерадіотоварів, великогабаритних товарів для фізичної культури, спорту, туризму продавець зобов'язаний в присутності покупця перевірити їх якість, комплектність, наявність технічного паспорта, гарантійного талона (за потреби), інструкції по експлуатації, перевірити виріб у дії. Процес продажу за зразками завершується упаковуванням реалізованих товарів і наданням покупцеві додаткових послуг, в тому числі з доставки, збирання та встановлення виробів у покупця. Підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізовує товари за зразками, надає додаткові послуги, перелік і вартість яких визначається ним самостійно на підставі калькуляції. Після оплати вартості товарів покупцю видається товарний чек і документи про надання послуг, на яких ставиться штамп "Оплачено".
Продаж великогабаритних, технічно складних товарів, меблів, лісоматеріалів та будівельних матеріалів за зразками доцільно поєднувати із доставкою їх покупцям додому зі складів магазину, гуртових баз або промислових підприємств-виробників, що дозволяє скоротити потребу в складських приміщеннях і зменшити загальні транспортні витрати. Підприємство, яке реалізувало за зразками меблі або технічно складні товари, зобов'язане забезпечити безкоштовне встановлення, підключення і пуск технічно складних товарів, якщо нормативною документацією та правилами користування ними не допускається підключення і пуск їх безпосередньо споживачем, а також складання меблів вдома в покупця в обумовлений з ним термін, але не пізніше п'ятиденного терміну з дня продажу.При оформленні покупки з доставкою товарів додому та наданням платних додаткових послуг на вибраний покупцем товар виписується товарний чек, на послуги з доставки - замовлення-квитанція, а на послуги зі збирання або встановлення товару в покупця - бланк-замовлення. Оплата вартості товару та послуг проводиться покупцем через касу магазину.
Працівникам підприємств роздрібної торгівлі необхідно також пам'ятати про те, що при продажу товарів за зразками за будь-яким із розглянутих варіантів за покупцями зберігаються всі їхні загальні права споживачів товарів та послуг, визначені вітчизняним законодавством, в першу чергу - Законом України "Про захист прав споживачів".
Економічні переваги продажу товарів за зразками для магазинів пов'язані з тим, що скорочується потреба у торгових або неторгових (для зберігання товарів і їх підготовки до продажу) приміщеннях магазинів, зменшуються витрати на транспорт і на вантажно-розвантажувальні роботи в роздрібній торгівлі (у випадку доставки товарів зі складів оптових баз або підприємств-виробників), зростає продуктивність праці торгового персоналу, збільшується кількість різновидів товарів, представлених у торговому залі, тощо.
Переваги для покупців пов'язані з тим, що вони можуть замовити доставку придбаних товарів за вказаною адресою й у найбільш зручний для себе час, мають право на безкоштовне складання, встановлення, підключення і пуск безпосередньо вдома у покупця тих товарів, які цього потребують, користуються всіма правами споживачів, які випливають із Закону України "Про захист прав споживачів", Правил торгівлі непродовольчими товарами, Правил торговельного обслуговування населення та інших законодавчих і нормативних документів.
асортимент меблевий товар магазин
3. Торгівельні інвентар та пристосування, немеханічне обладнання
Торговий інвентар - це узагальнювальна назва різноманітних пристосувань, інструментів і приладів, використовуваних при прийманні, перевірці якості, підготовці і продажі товарів в кожній ланці на шляху руху товару до споживача. Його застосування сприяє поліпшенню якості і прискоренню виконання основних і особливо допоміжних операцій. У торгових підприємствах разом з торговим інвентарем знаходить застосування і інвентар господарського призначення (санітарно- гігієнічний, протипожежний).
Торговий інвентар є істотним елементом процесу руху товару разом з товарами, упаковкою, використовуваним торгово-технічним устаткуванням. Особливо його значення підвищується в умовах ринкової економіки, при якій вищі вимоги до якості, швидкості виконання всіх операцій.
Найважливіша умова раціоналізації торгово-технологічного процесу - рівномірне матеріально-технічне забезпечення всіх операцій. Пропуск в оснащеності однієї ланки в загальному ланцюзі або одній операції в процесі знижує ефективність всього процесу.
Дрібниць в технологічному процесі бути не повинно, оскільки відсутність, наприклад, необхідного торгового інвентаря або його невідповідність технічному рівню решти устаткування приводить до збою, затримок, простою, невиправданих втрат і відповідно різкому зниженню ефективності всього процесу руху товару. Від технічного рівня вживаного інвентарю багато в чому залежить привабливість і безпека праці.
Використання інвентарю в торгово-технологічному процесі дає можливість прискорити операції по просуванню товарів, скоротити витрати звернення, підвищити, продуктивність праці, полегшити і забезпечити працю працівників торгівлі, підвищити якість обслуговування покупців, а високопродуктивний інвентар з електричним або пневматичним приводом дозволяє істотно підвищити ефективність і престижність праці.
Торговий інвентар повинен бути високої якості, зручним в користуванні, міцним і дешевим, відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.
Все це обумовлює необхідність формування у фахівців торгівлі принципово нового відношення до цього виду устаткування ніяк до чогось другорядного, а як до найважливішого суб'єкту руху товару.
Торговий інвентар класифікується за різними ознаками.
За призначенням в торгово-оперативному процесі він буває:
для приймання товарів: б) для перевірки розмірів і якості товарів (пробовідбірники, овоськопи-віноськопи, нутроміри, штангенциркулі, мікрометри і ін.);
для підготовки до продажу і продажу продовольчих товарів (пристосування для розрубу, оброблення і нарізки м'яса, субпродуктів і риби, сокири мясорубні, ножі виробничі, мясницькі, обваловувальні і ін.);
для підготовки до продажу і продажу непродовольчих товарів (праски, прасувальні дошки, щітки для чищення одягу і взуття, електропристосування для фасовки цвяхів і шурупів і ін.);
рекламно-виставковий (манекени, напівманекени, підставки, утримувачі для одягу і ін.);
для відбору товарів покупцями;
касовий (мікрокалькулятори, зчитувачі штрихкодів, змочувачі пальців, наколки для чеків і ін.);
санітарно-гігієнічний (пилососи, підлогомоєчні машини, корзини для сміття і ін.);
протипожежний (пінні і вуглекислотні ручні вогнегасники, набори протипожежних інструментів).
По місцю використання:
для складських і підсобних приміщень магазинів (молоток-гвоздодер-ножиці, сокири господарські, молотки, кліщі, ніж для розтину м'якої тари і ін.);
для торгових залів продовольчих магазинів (торгові шпилі і вилки, торгові совки, лотки для викладення товарів, считивателі кодів штриха і ін.);
для торгових залів магазинів, торгуючих непродовольчими товарами (пристосування для перевірки електроприводів і електроламп, прилад для перевірки електробатарей, інвентар для примірки взуття, головних уборів і ін.);
загального користування (рахунковий, протипожежний, для прибирання приміщень).
По приводу в дію і складнощі конструкції:
немеханічний (лотки для викладення товарів, пробовідбірники, овоськопи-віноськопи і ін.);
механічний (знімач обручів, пломбір, ножі гільйотини і ін.);
електричний (пристосування для перевірки електролампочок, пістолети етикету, електросшиватель тари і ін.);
пневматичний, тобто заснований на застосуванні пневматичних двигунів, що перетворюють енергію стислого повітря в механічну роботу. Використовується як привід різних механізмів у вибухонебезпечних і вологих місцях (дрилі, гайковерти, пневмосбівателі);
гідравлічний (протипожежний гідропульт, підйомний майданчик, візок);
електронний (мікрокалькулятори, зчитувателі штрихкодів і ін.).
За матеріалом виготовлення:
дерев'яний (дошки для нарізки, метр для відмірювання тканин і ін.);
металевий (лотки з листової сталі, обценьки, ножиці і ін.);
пластмасовий (підставки, воронки, пластмасові лотки, манекени, вішалки, утримувачі і ін.);
картонний (коробки для упаковки, покажчики, товарні символи і ін.);
комбінований (наприклад, металеві ножі з дерев'яними або пластмасовими ручками).
В світі налічуються десятки тисяч найменувань торгового інвентарю.
Торговельне немеханічне обладнання.
Торговельне немеханічне обладнання (торгові меблі) призначено для виконання операцій з приймання, зберігання, підготовки товарів до продажу, їх викладання і продажу. До цього обладнання відносять гірки, прилавки, контейнери, столи, касові кабіни, вітрини, стелажі тощо.
Правильний добір торгових меблів сприяє раціональній організації торговельно-технологічного процесу в магазині, максимальному використанню торгової площі, підвищенню рівня торговельного обслуговування й одержанню прибутку.
Немеханічне обладнання поділяють за такими ознаками:
.за місцем використання - в торговому залі магазину, в приміщеннях для приймання і зберігання товарів і підготовки товарів до продажу, в підсобних приміщеннях;
.за способом установлення - пристінне (встановлюється по периметру торгового залу), острівне (всередині торгового залу), привітринне (вздовж віконних вітрин), вбудоване (в заглиблення стін);
.за призначенням - для показу (вітрини, стенди, подіуми), викладки і продажу (вітрини, гірки, вішала, прилавки), для обслуговування покупців (банкетки для примірювання взуття, примірочні кабіни), для зберігання (підтоварники, стелажі), підготовки товарів до продажу (прасувальні столи) і перевірки якості (столи для бракеражу), допоміжне (візки для відбирання товарів);
.за товарним профілем - спеціалізоване (для тканин, овочів тощо) й універсальне - для різних груп товарів;
.за матеріалом виготовлення - торгові меблі дерев'яні, металеві і комбіновані (з використанням металу, деревини, пластмаси, скла);
.за конструкцією - нерозбірне обладнання, збірно-розбірне, універсально-збірне. Частини нерозбірних меблів з'єднуються за допомогою шурупів, клею, зварювання. Конструкція збірних меблів дозволяє за необхідності їх збирати і розбирати, складаючи вироби на місці установлення.
.за комплектністю - штучні вироби і набори меблів. Заводи торгового обладнання випускають як окремі вироби на замовлення, так і набори меблів.
Торгівельне устаткування повинно відповідати таким вимогам:
·бути зручним і безпечним в експлуатації;
·мати стандартні розміри і складатись із збірних елементів;
·бути зручним для огляду та виробу товарів;
·мати достатню площу для забезпечення раціональної викладки товарів;
·бути міцним і недорогим при виготовленні;
·відповідати санітарним і гігієнічним вимогам;
·відповідати естетичним вимогам.
4. Правила безпеки інвентарю та пожежна безпека
Виробниче обладнання повинне бути безпечним при монтажі, експлуатації, ремонті, транспортуванні, при використанні окремо або в складі комплексів і технологічних систем протягом усього терміну експлуатації.
Вимоги безпеки до виробничого устаткування викладено в міждержавних (ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.092-94, ГОСТ 12.2.124-90, ГОСТ 12.2.049-80 та ін.) та державних (ДСТУ ЕN 294-2001, ДСТУ 3191-95, ДСТУ pr EN 12937-2002 та ін.) стандартах, а також у державних міжгалузевих і галузевих правилах і нормах з охорони праці.
Для захисту людей від небезпечних виробничих факторів використовують огорожі, запобіжні захисні засоби, слабкі вставки, блокуючі пристрої, сигналізацію, дистанційне керування. Класифікація засобів колективного захисту від впливу механічних факторів наведена в ГОСТ 12.4.125-83.
Огорожі бувають стаціонарні, рухомі (відкидні, розсувні, знімні) і переносні. Конструктивно вони виконуються у вигляді камер, кожухів, щитів (щитків, екранів), ґрат, сіток. Вимоги до огорож викладено в ГОСТ 12.2.062-81. Камери і ємкості машин і апаратів, що використовуються для переробки харчової продукції, виконують функції так званої камерної огорожі. Таку огорожу мають, наприклад, шнек і ріжучій інструмент у м'ясорубках. У машинах для нарізки гастрономічних товарів дисковий ніж закритий захисним кожухом. У тістомісильних машинах для запобігання викиданню тесту з діжі при замішуванні передбачено спеціальні щити.
Запобіжні захисні засоби призначені для автоматичного відключення агрегатів і машин при відхиленні робочих параметрів (температури, тиску, величини струму тощо) від допустимих значень. Як запобіжні захисні засоби використовують електроконтактні термометри, запобіжні клапани, гальмові пристрої, кінцеві вимикачі, реле захисту від струмів великої величини та ін. Так, наприклад, у хліборізках після закінчення різання порції хліба електродвигун привода автоматично відключається при натисканні каретки на кінцевий мікровимикач. Гасіння кінетичної енергії частин хліборізки, які обертаються, після вимикання електродвигуна здійснюється встановленим на його валу конічним фрикційним гальмом з електромагнітним приводом. У посудомийних машинах термосигналізатор відключає електронагрівачі при нагріванні води до 960С. Посудини і системи, що працюють під тиском, повинні мати запобіжні клапани. Вимоги до запобіжних клапанів викладено в ГОСТ 12.2.085-82.
Слабкі вставки, що використовуються в конструкції технологічного устаткування, розраховані на спрацьовування при аварійних режимах з метою виключення поломок, руйнувань і, отже, виробничого травматизму. До слабких вставок відносяться зрізні штифти, фрикційні муфти, плавкі запобіжники.
Блокувальні пристрої виключають можливість включення в роботу технологічного устаткування при наявності вільного доступу до його небезпечних зон. За принципом дії блокувальні пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелектричні, радіаційні, гідравлічні, пневматичні, комбіновані. У більшості машин, що використовуються на підприємствах торгівлі і харчування, рухомі огорожі мають електричне блокування: при відсутності їх на місці мікровимикач вимикає електроустановку з мережі. Таке блокування мають, наприклад, запобіжні решітки для захисту рук оператора в тісторозкочувальній машині і хліборізці. Електричним блокуванням постачені дверцята НВЧ-апаратів з метою захисту обслуговуючого персоналу від електромагнітних випромінювань.
За необхідністю, використовують засоби інформації про роботу технологічного устаткування та виникаючих при цьому небезпечних і шкідливих виробничих факторах. За призначенням сигналізація буває оперативна, запобіжна і розпізнавальна, за способом інформації - звукова, візуальна, комбінована (світлозвукова) і одоризаційна (за запахом). Оперативна сигналізація використовується для узгодження дій працюючих, наприклад, при вантажо-розвантажувальних роботах. Запобіжна сигналізація призначена для попередження про виникнення небезпеки. Для цього застосовують одоризатори, світлові та звукові сигнали. Так, в аміачних холодильних установках індикатори витоку аміаку, розміщені в машинних (апаратних) і конденсаторних відділеннях, подають запобіжний сигнал про концентрацію його вище 0,5 мг/л (0,07%), а при досягненні концентрації 1,5 мг/л (0,21%) сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення всієї холодильної установки, одночасно вмикають аварійну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію, сирену і табло з текстом, що попереджує про загазованість приміщень. Розпізнавальна сигналізація служить для відзначення різних видів технологічного устаткування і його небезпечних зон за допомогою сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
Дистанційне керування забезпечує контроль і регулювання роботи устаткування з дільниць, досить віддалених від небезпечної зони. Режим роботи устаткування визначають за допомогою датчиків контролю, сигнали від яких надходять на пульт керування, де розташовуються засоби інформації та органи керування. Так, наприклад, з постійного поста охорони здійснюється дистанційне керування автоматизованими аміачними холодильними установками. Вимоги до органів керування виробничим устаткуванням викладено в ГОСТ 12.2.064-81, вимоги до робочих місць - у ГОСТ 12.2.061-81. Конструкція органів керування машинами, механізмами та апаратами повинна виключати можливість їхнього неправильного вмикання, а також неправильну послідовність операцій, якщо при цьому створюється небезпека для обслуговуючого персоналу. Пульт керування устаткуванням і робоче місце влаштовують з урахуванням антропометричних даних операторів відповідно до вимог ГОСТ 12.2.049 - 80.
Безпека на робочих місцях при обслуговуванні устаткування забезпечується виконанням вимог ГОСТ 12.2.061-81. Робочі місця повинні розташовуватися поза зоною переміщення механізмів, сировини, готової продукції, руху вантажів і забезпечувати зручність спостереження за процесами, що відбуваються, управління ними. Мінімальна довжина робочого місця 0,8м - на одного працюючого, а при використанні допоміжних пристроїв (підносів, ящиків тощо) - не менше 1,4м. Постійні робочі місця, розташовані на відстані менше 3м від зовнішніх дверей і 6м від воріт, необхідно захищати перегородками або екранами від обдування зовнішнім повітрям. Ергономічні вимоги до робочих місць при виконанні робіт сидячи або стоячи містяться в ГОСТ ССБТ, відповідно: 12.2.032-78 і 12.2.033-78.
На робочому місці контролера - касира повинне бути крісло, яке обертається, з напівм'якою оббивкою і трохи прогнутою поверхнею сидіння шириною 0,6м та глибиною 0,35...0,4м.
Організація робочого місця користувача відеотермінала та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнє розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78, характеру та особливостям трудової діяльності.
Необхідний рівень безпеки виробничого обладнання забезпечується також організаційними заходами: на підприємствах здійснюються атестація робочих місць, контроль за станом і експлуатацією устаткування; передбачається проведення відповідно до графіка планово-запобіжних ремонтів машин та апаратів; виробниче устаткування закріплюється за окремими працівниками; технічне обслуговування і ремонт обладнання забезпечують за договором механіки ремонтно-монтажних комбінатів і сервісних організацій; стан устаткування враховується в журналах підприємств.
Пожежна безпека.
Для захисту електричних мереж від струмів короткого замикання та значних перевантажень застосовують плавкі запобіжники та автомати. На підприємствах, базах та складах використовують трубчасті запобіжники серій НПН і ПН, у низьковольтних установках малої потужності - запобіжники пробкові з різьбою. Застосування некаліброваних плавких вставок для захисту електромереж забороняється. Найбільш досконалими апаратами захисту від струмів короткого замикання та перевантажень в електричних мережах є автоматичні вимикачі серій АЕ, ВА, АП та ін. Номінальний струм запобіжників та автоматів повинен відповідати навантаженню та перетину електропроводів. За умовами пожежної безпеки апарати захисту виносять за межі вибухо- та пожежонебезпечних зон і встановлюють на панелях силових зборок, шаф, щитів таким чином, щоб уникнути утворення іскор та електричних дуг, короткого замикання та замикання на «землю», спалахування оточуючих предметів.
Ізоляція повинна надійно захищати як відкриті, так і приховані електропроводи від впливу навколишнього середовища. Відстань між електропроводами (кабелями) та трубопроводами встановлюється при паралельній прокладці їх не менше 0,1м, у місцях перетинання - не менше 0,05м. При наявності всередині приміщень трубопроводів з пожежонебезпечними рідинами ці відстані повинні бути не менше, відповідно, 0,25 та 0,1м. У всіх приміщеннях електропроводи та кабелі повинні проходити через поверхові перекриття та стіни у трубах. Простір між трубою та кабелем (проводом) щільно забивають азбестовою крихтою або іншим негорючим матеріалом заради уникнення проникнення вогню та продуктів горіння в суміжні приміщення.
Одним з основних протипожежних заходів при влаштуванні електричного освітлення на підприємствах є правильний вибір освітлювального устаткування залежно від параметрів навколишнього середовища. У магазинах із продажу малолітражних балонів зі зрідженим газом, гасу та інших горючих рідин, на складах та у коморах ЛЗР, ГР, нітрофарб і матеріалів на основі полімерів, які виділяють вогненебезпечні та вибухонебезпечні пари, світильники повинні бути у вибухозахищеному виконанні. При відсутності електричного освітлення дозволяється користуватися тільки вибухобезпечними ручними акумуляторними ліхтарями.
У торгівельних і складських приміщеннях з наявністю горючих матеріалів, товарів у горючій упаковці, а також у підсобних приміщеннях та над прилавками промтоварних та книжкових магазинів електричні світильники повинні мати виконання, що виключає можливість випадіння ламп або їх розпечених осколків на горючі матеріали. Відстань від світильників з лампами розжарювання до горючих матеріалів та будівельних конструкцій (за винятком груп горючості Г1, Г2) приймається залежно від їхньої номінальної потужності: 0,5, 0,8 та 1,0м при потужності, відповідно, 100, 300 та 500 Вт. Інші види світильників повинні розміщатися на відстані не менше 0,2 і 0,1м від будівельних конструкцій, виконаних з горючих матеріалів груп горючості, відповідно, Г3, Г4 і Г1, Г2, та не менше 0,5м - від товарів та тари, що знаходяться у магазинах та складських приміщеннях. Для зовнішнього освітлення необхідно використовувати світильники в бризкозахищеному виконанні (наприклад, типу СПО-30). Переносні світильники повинні мати скляні ковпачки, захищені сіткою. У світильниках аварійного та евакуаційного освітлення застосовують, як правило, лампи розжарювання. Для освітлення кіосків та ларків не можна використовувати свічки та інши джерела відкритого вогню. Не допускається знаходження горючих матеріалів під електрощитами і на відстані 1м та менше від електрообладнання.
Для опалення невеликих приміщень (кіосків, ларків) можна використовувати мастильні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Відстань від цих приладів до горючих матеріалів і будівельних конструкцій приймається не менше 0,25м. Не допускається використання електронагрівальних приладів у приміщеннях категорій А та Б. При водяному та паровому опаленні перевага віддається нагрівальним приладам з гладкими поверхнями, оскільки на них осідає мало пилу і його легко видаляти. У приміщеннях категорій А, Б, В та зі значним пилоутворенням установлення таких опалювальних приладів є обов'язковим.
Також на підприємствах торгівлі та харчування встановлюються такі правила пожежної безпеки відповідно до вимог «правил пожежної безпеки в Україні» :
. Можливість розміщення підприємств торгівлі й харчування в будівлях іншого призначення (у тому числі житлових), а також заходи щодо їх відділення від інших приміщень цих будівель протипожежними перепонами встановлюються, виходячи з вимог будівельних норм.
Торговельні підприємства для продажу ЛГР, ГР та горючих газів (балонів з газами, фарб, розчинників, інших пожежонебезпечних товарів побутової хімії), боєприпасів та піротехнічних виробів розміщувати в будівлях іншого призначення не допускається.
. Товари, які мають підвищену пожежну небезпеку (сірники, парфуми, одеколони, аерозольні упаковки тощо), необхідно зберігати нарізно від інших товарів у спеціально пристосованих приміщеннях. . У робочий час завантаження товарів та вивантаження тари має здійснюватися шляхами, не зв'язаними з евакуаційними виходами для покупців з торгових залів.
У великих магазинах з чималою кількістю покупців доставка товарів у секції повинна провадитися до відкриття магазину.
. Склади (комори) горючих товарів або товарів у горючій упаковці слід розміщувати біля зовнішніх стін та відділяти їх протипожежними перегородками 1-го типу від торговельної зали площею 250 м2 і більше.
Комори, в яких зберігаються горючі товари, повинні розділятися протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м2. За наявності автоматичних засобів пожежогасіння площа відсіків може бути збільшена вдвічі.
. Розфасовку пожежонебезпечних товарів необхідно вести у спеціальних приміщеннях, пристосованих для цієї мети.
. Розташування технологічного обладнання на підприємствах торгівлі, у ресторанах, кафе, їдальнях тощо треба виконувати таким чином, щоб воно не перешкоджало вільній евакуації відвідувачів у разі пожежі.
. Ширина проходів між прилавками і обладнанням за прилавком має бути не менше 0,9 м.
. Місткість торгових та обідніх залів повинна відповідати вимогам норм проектування, а в разі їх відсутності визначатися з розрахунку не менше 1,35 м2 на одного відвідувача крамниці та не менше 1,4 м2 на одне посадочне місце в ресторані, кафе, їдальні.
Адміністрація торговельних підприємств, ресторанів, кафе, їдалень не повинна допускати переповнення залів відвідувачами.
. В обідніх залах повинні постійно утримуватися вільними основний прохід завширшки не менше 1,35 м, що веде до евакуаційних виходів, а також проходи до окремих посадочних місць.
. Установлення в обідніх залах тимчасових естрад, помостів, освітлювальної та електромузичної апаратури, прокладання кабелів та проводів слід здійснювати таким чином, щоб не погіршились умови евакуації.
. Забороняється:
·зберігати горючі матеріали, відходи, упаковку та контейнери в торгових, обідніх залах та на шляхах евакуації (вони повинні видалятися щодня з мірою накопичення);
·зберігати горючі товари або негорючі товари в горючій упаковці у приміщеннях, які не мають віконних отворів або спеціальних засобів димовидалення;
·торгувати пожежонебезпечними товарами побутової хімії, лаками, фарбами, розчинниками та іншими ЛЗР та ГР, розфасованими у скляну тару місткістю більше одного літра кожна, а також пожежонебезпечними товарами без попереджувальних написів типу "Вогненебезпечно", "Не розпилювати поблизу вогню" тощо;
·порушувати конструкції димонепроникних негорючих діафрагм, установлених у вітражах багатоповерхових будівель на рівні кожного поверху;
·розміщувати відділи, секції, прилавки, лотки для продажу пожежонебезпечних товарів ближче 4 м від виходів, сходових кліток та інших евакуаційних шляхів;
·зберігати на вантажно-розвантажувальних рампах товари і тару;
·зберігати одночасно в магазині більше 15 тис. одиниць аерозольних виробів і більше 2 тис. пляшок (чи більше 1 м3) спирту та інших рідин, що є ЛЗР;
·установлювати в торгових залах балони з горючими газами для наповнення повітряних куль та інших потреб;
·проводити вогневі роботи під час перебування людей у торгових та обідніх залах;
·організовувати торгівлю, розміщувати торговельні й ігрові автомати на площадках сходових кліток та інших шляхах евакуації;
·розміщувати товари побутової хімії, лаки, фарби, розчинники, товари в аерозольній упаковці ближче 0,5 м від приладів опалення та у віконних вітринах;
·користуватися у складських приміщеннях та приміщеннях для підготовки товарів до продажу побутовими електронагрівальними приладами;
·прасувати одяг електропрасками безпосередньо в торгових залах та на складах (для прасування повинно бути виділене і відповідним чином обладнане спеціальне приміщення).
. Забезпечення магазину товаром
Товаропостачання - це комплекс операцій із закупівлі товарів у різних
товаровиробників, оптових посередників та завезення товарів до місць продажу кінцевим споживачам Постачання товарів є процесом досить відповідальним. Він включає комплекс комерційних, організаційних, технологічних операцій, що сприяють досягненню основної цілі - продажу товарів.
Товаропостачання повинне виконувати такі завдання:
забезпечувати надходження товарів у потрібне місце і час, у визначеному обсязі та асортименті
-максимально задовольняти попит населення, оперативно і з найменшими витратами забезпечувати завезення товарів;
-гнучко реагувати на зміни попиту та кон'юнктури ринку;
-забезпечувати наявність необхідних населенню товарів і прискорення їх обіговості;
-забезпечувати постачання товарів без зайвих проміжних ланок, найкоротшим шляхом.
Постачанню товарів повинне передувати:
-вивчення та прогнозування споживчого попиту;
-визначення потреби в товарах;
-виявлення джерел постачання товарів та вибір постачальників;
-встановлення господарських зв'язків з постачальниками.
На організацію товаропостачання у роздрібну торговельну мережу впливають наступні фактори:
Торговельно-організаційні, до яких можна віднести:
-розміщення мережі роздрібних торговельних підприємств по відношенню до джерел постачання;
-тип роздрібного торговельного підприємства та величину його торговельної і складської площі;
-оснащення підприємства роздрібної торгівлі торговельно-технологічним обладнанням для зберігання і внутрімагазинного переміщення товарів (холодильним, підйомно-транспортним та ін.).
Виробничі:
-розвиток та розміщення підприємств-виробників товарів;
-спеціалізація, обсяги та номенклатура підприємств-виробників товару;
-сезонність виробництва товарів.
Транспортні:
-стан доріг;
-щільність доріг;
-розвиток транспортних зв'язків;
-забезпечення необхідними транспортними засобами;
-технічні характеристики транспортних засобів та ін.
У залежності від джерел товаропостачання розрізняють дві його форми:
-транзитна (транспортна) - це така форма товароруху, коли товар із виробничого підприємства спрямовується в магазини, обминаючи склади оптової та роздрібної торгівлі
Перевагою транзитної форми руху є те, що товар надходить у роздрібну мережу без зайвих перекупок, забезпечуючи зниження транспортних витрат, при цьому скорочуються втрати товару, прискорюється обіговість коштів. Її застосування доцільне для товарів простого асортименту, що не вимагають пересортування, швидко псуються, виготовляються на місцевих промислових підприємствах.
-складська форма товароруху передбачає, що товари спочатку завозяться на склади оптової торгівлі, де відбувається їх сортування та комплектація, а потім - у роздрібну торгівлю.
Нині товаропостачання роздрібної торговельної мережі здійснюється за децентралізованим методом. Згідно з цим методом виконання всіх операцій із вивезення товарів зі складу постачальника покладається на магазин. Застосування цього методу призводить до збільшення витрат обігу за рахунок росту транспортних витрат, нераціонального використання вантажопідйомності автотранспорту, зростання чисельності працівників магазину;
На основі даних про розташування магазинів, частоту завезення в них товарів і обсяги поставок розробляють маршрути поставок. Вони складаються таким чином, щоб більш ефективно використовувати вантажопідйомність автомобілів і скоротити їх непродуктивні пробіги. При цьому маршрути можуть бути:
-маятниковими (лінійними), які розробляються для магазинів, обсяг поставок в які рівний або кратний вантажопідйомності автомобіля з врахуванням об'ємної маси вантажу. їх використовують для доставки товарів в один магазин або одним автомобілем за один чи декілька рейсів, або декількома автомобілями.
кільцевими, які застосовують для доставки товарів у магазини, розмір поставок в яких менший вантажопідйомності автомобіля. Завезення товарів здійснюється за один рейс в декілька магазинів, що є на шляху руху автомобіля. Такі маршрути складаються з врахуванням найкоротших відстаней між магазинами, для яких частота завезення товарів однакова.
Враховують також розмір поставок для того, щоб повністю завантажити автомобіль. При цьому в нього спочатку завантажують товари, призначені для магазину, що розташований у кінцевому пункті маршруту.
Після визначення кількості маршрутів розраховують час обігу автомобіля на кожному з них і складають графік завезення товарів. Він є розкладом, в якому вказаний час постачання товарів у кожний магазин.
При цьому час постачання товарів не повинен співпадати з часом обідньої перерви в магазині.
6. Раціональні пропозиції
Найнеобхідніше в салоні меблів організувати доставку товарів додому покупцю. Послуга з доставки товарів додому покупцю може надаватися при продажу великогабаритних і важких товарів. Цей вид послуг організовується в спеціалізованих магазинах меблів. Перевезення товарів при цьому здійснюються транспортом транспортного агентства, транспортно-експедиційного підприємства або власним транспортом підприємства торгівлі.
Замовлення на доставку товарів додому покупцю може приймати як продавець магазину, так і працівник транспортного підприємства, якому в магазині виділяється спеціальне робоче місце. Замовлення на доставку товарів повинні прийматися в магазині протягом усього робочого дня магазину. День і час доставки товару повинні бути узгоджені з покупцем.
Також потрібний монтаж придбаних у магазині технічно складних меблів удома в покупця. Для надання даного виду послуги в штаті торговельного підприємства необхідно передбачати посаду відповідного спеціаліста. Крім розглянутих, підприємства роздрібної торгівлі можуть надавати також інші торговельні послуги, які створюють додаткові зручності покупцям, а також забезпечують зростання обсягів роздрібного товарообігу та покращання економічних показників торговельного підприємства.
Для поліпшення і розширення послуг торговельних підприємств доцільно організовувати у великих магазинах центри обслуговування покупців, в яких би зосереджувалася вся робота з вивчення попиту на послуги, аналізу якості та економічної ефективності їх надання, планувати розвитку системи надання торговельних послуг. Також доцільно створювати в магазинах госпрозрахункові бригади з надання платних торговельних послуг, укладати договори із транспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, фізичними особами-підприємцями щодо надання транспортних і вантажно-розвантажувальних послуг, залучати підприємства побутового і комунального обслуговування, приватних підприємців до надання в магазинах послуг на договірній основі. 1.Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг. // За ред. проф.. Апопія В.В., проф. Гончарука Я.А. Підручник. К.: НМЦ "Укооїюсвіта", 2002.
2.Організація торгівлі. Підручник. // За ред. проф. Апопія В.В., Міщук І.П., Ребицького В.М. 2-ге вид., перероблене та доповнене, Київ, Центр навчальної літератури, 2005.
.Організація торгівлі. Підручник. // За ред. проф. Апопія В.В., Міщук І.П., Ребицького В.М. 3-тє вид., перероблене та доповнене, Київ, Центр навчальної літератури, 2008.
.Організація торгівлі. Підручник. // За ред. проф. Апопія В.В., Міщук І.П., Ребицького В.М. 4-те вид., перероблене та доповнене, Київ, Центр навчальної літератури, 2009.
.Теорія та практика торговельного обслуговування. // За ред. проф. Апопія В.В., Міщук І.П., Ребицького В.М., Київ, Центр навчальної літератури, 2005.
.Технологія комерційного підприємства. Виноградська А.М., Навчальний посібник. - Київ: ЦНЛ, 2006.
7.Охорона праці у торгівлі: підруч. для студ. вищ. навч. Закл. / М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського ; Осокін В. В., Селезньова Ю. А. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2008.