Під час проведення освітніх реформ, розробки та впровадження нової системи цінностей в освіті суттєво зростає роль особистості педагога. Аналізуючи стан підготовки педагогічних кадрів в Україні у сучасний період, звернемо увагу, що якість і ефективність будь-якої системи освіти в кінцевому результаті залежить від професіоналізму вчителя. Разом з тим, все більш чітко проявляється тенденція, яка свідчить про серйозний підрив престижу професії вчителя, його соціального статусу й матеріальних умов праці. Зростання престижу викладачів та вчителів у суспільстві головним чином залежить від перегляду відношення держави до педагогічних кадрів. Аналізуючи проблему якості й вартості підготовки вчителів, Ф. Кумбс виділяє три основних моменти:
- освіта - це масове трудомістке виробництво;
- освіта є одночасно виробником і споживачем висококваліфікованої робочої сили на відміну від інших галузей;
- низька заробітна плата викладача приводить до зниження його соціального статусу і ускладнює залучення людей, необхідних для підвищення якості й продуктивності праці в освіті [7].
Інноваційна спрямованість освіти вимагає розширення поля методичних досліджень та освоєння нових педагогічних технологій. Сучасні методичні пошуки являють собою не стільки дослідження в сфері використання технічних засобів навчання, скільки розробку інноваційних принципів реалізації освітнього процесу. Нові технології в освіті - це система соціальних, психологічних та дидактичних заходів, що дають якісно нові результати в освіті шляхом комплексного включення всіх компонентів навчального процесу: цілей, організації та методики навчання.
Ідеї щодо покращення справ в освіті шляхом розробки нових чи вдосконалення раніше відомих педагогічних технологій не є новими. Сьогодні з'являються перші спроби довести, що помилковим є сам шлях тотальної алгоритмізації педагогічного процесу в цілому. Проте ідея свідомого керівництва будь-якими соціальними процесами, в тому числі і формуванням людини, має значне коло прихильників. В сучасних умовах проблема педагогічних технологій набуває дискусійного характеру, в основі якого - суперечність між усталеною традицією технологізованих педагогік і тенденцією відмови від технологізаціі як провідної норми організації навчального процесу [10].
Відповідно до культуротворчої складової нової особистісно орієнтованої парадигми освіти людина виступатиме водночас як особистість, наділена інтелектуальним та творчим потенціалом, і як частина природи і соціуму. Розроблена на цій основі нова парадигма освіти дозволить вирішити питання про соціально відповідальну та етичну поведінку людини задля подолання сучасної антропологічної кризи та глобальних проблем сучасності, породжених необмеженою безвідповідальною антропологічною діяльністю. Не менш вагомим аспектом осмислення змісту культуротворчої складової парадигми освіти є вирішення питання про специфіку взаємовідносин між усіма учасниками освітнього процесу.
Гуманістичний підхід передбачає відмову від авторитарної педагогіки, пропонуючи натомість діалогічне спілкування всіх учасників педагогічного процесу, спрямованого на саморозвиток та самоактуалізацію особистості.
Гуманістичний характер взаємодії викладача та студентів, вчителя та учнів на основі розвитку індивідуального світу особистості та формування її відношення до системи культурних цінностей сприятиме конструюванню нею власної життєвої позиції та моделі поведінки [6].
Висновки та перспективи подальших розвідок напряму
В умовах переходу до постіндустріального суспільства, коли провідними чинниками суспільного розвитку стають демократизація політичних систем, глобалізація світової економіки, різнорівнева інтеграція і революція в галузі інформаційних технологій класична модель освіти вже не спроможна ефективно вирішувати складні завдання підготовки підростаючого покоління до суспільного життя. Класичні ідеї освітнього раціоналізму, практично-утилітарного ставлення до навчання, надмірної алгоритмізації педагогічних дій не відповідають потребам формування особистості, здатної до інноваційної, творчої діяльності.
Розробки нової освітньої парадигми ведуться в напрямку гуманізації освіти, посилення ролі педагогічного антропоцентризму, всебічної підтримки прагнення особистості до саморозвитку, впровадження особистісно орієнтованих технологій навчання, орієнтацію освіти на загальнокультурний і культурологічний підходи.
освіта педагогічний парадигма
Список джерел
1. Андрущенко В.П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть / В.П. Андрущенко // Вища освіта України. - 2001. - № 1. - С. 11-17.
2. Гершунский Б.С. Философия образования для XXI века / Б.С. Гершунский. - М.: Совершенство, 1998. - 622 с.
3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. - К.: Либідь, 1999. - 376 с.
4. Дьюї Д. Досвід і освіта / Д. Дьюї. - Л.: Кальварія, 2003. - 84 с.
5. Касьянова О.М. Парадигмальний підхід до розвитку теорії та практики освіти / О.М. Касьянова. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www. internalmed-j oumal.in.ua.
6. Колотило М. Гуманістичний потенціал новітньої парадигми освіти в реаліях сучасної антропологічної кризи / М. Колотило // Філософія освіти. - 2013. - № 2. - С. 317-332.
7. Мохнатюк І.О. Особливості сучасної освіти: соціокультурно-ціннісний вимір /І.О. Мохнатюк. - [Електронний ресурс]
8. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; за заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2004. - 256 с.
9. Хомич Л.О. Освітні парадигми у світлі цивілізаційних процесів / Л.О. Хомич. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: elibrary.kdpu.edu.ua.
10. Щубелка Н.В. Сучасна освіта в контексті парадигмальних зрушень / Н.В. Щубелка. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: dspace.oneu.edu.ua.
References
1. Andrushchenko, V.P. (2001). Osnovni tendentsiyi rozvytku vyshchoyi osvity Ukrayiny na rubezhi stolit. [The main tendencies of the development of higher education of Ukraine at the turn of the century]. Kyiv.
2. Gershunsky, B.S. (1998). Filosofya obrazovaniya dlya XXI veka. [The philosophy of education for the 21st century]. Moscow.
3. Goncharenko, S.U. (1999). Ukrayinskyy pedahohichnyy slovnyk. [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv.
4. Dewey, D. (2003Dosvid i osvita. [Experience and Education]. Leningrad.
5. Kasyanova, O.M. Paradyhmalnyy pidkhid do rozvytku teoriyi ta praktyky osvity. [Paradigm approach to the development of theory and practice of education]. [Electronic resource] - Access mode: www. internalmed-j ournal.in.ua.
6. Kolotylo, M. (2013). Humanistychnyy potentsial novitnoyi paradyhmy osvity v realiyakh suchasnoyi antropolohichnoyi kryzy. [Humanistic potential of the newest paradigm of education in the realities of the modern anthropological crisis]. Moscow.
7. Mohnatyuk, I.O. Osoblyvosti suchasnoyi osvity: sotsiokulturno-tsinnisnyy vymir. [Modern education: socio-cultural-value dimension]. [Electronic resource]
8. Osvitni tekhnolohiyi: navch.-metod. psib. (2004). [Educational technologies]. Kyiv.
9. Khomich, L.O. Osvitni paradyhmy u svitli tsyvilizatsiynykh protsesiv. [Educational paradigms in the light of civilization processes]. [Electronic resource] - Access mode: elibrary.kdpu.edu.ua.
10. Shchubelka, N.V. Suchasna osvita v konteksti paradyhmalnykh zrushen. [Modern education in the context of paradigmatic shifts]. [Electronic resource] - Access mode: dspace.oneu.edu.ua.