Материал: Особливості вольової поведінки дошкільників

Удосконалення вольової регуляції поведінки у дітей зв’язано з їх загальним інтелектуальним розвитком, з розвитком мотиваційної та особистісної рефлексії. Тому виховувати волю у дитини у відриві від його загального психологічного розвитку практично неможливо. В іншому випадку замість волі і наполегливості як безсумнівно позитивних і цінних особистісних якостей можуть виникнути і закріпитися їхні антиподи: упертість і ригідність.

Особливу роль у розвитку волі в дітей по всіх перерахованих напрямках виконують ігри, причому кожен вид ігрової діяльності вносить свій, специфічний внесок в удосконалення вольового процесу. Конструктивні предметні ігри, що з’являються першими у віковому розвитку дитини, сприяють прискореному формуванню довільної регуляції дій. Сюжетно-рольові ігри ведуть до закріплення у дитини необхідних вольових якостей особистості. Колективні гри з правилами крім цієї задачі вирішують ще одну: зміцнення саморегуляції вчинків. Навчання, що з’являється в останні роки дошкільного дитинства і перетворюється на провідну діяльність у школі, вносить у розвиток довільної саморегуляції пізнавальних процесів найбільший внесок.

Важливу роль у розвитку довільності грає колективна гра, адже колектив може скоректувати порушення в копіюванні дитиною умовного зразка, правил гри, тоді як самостійно проконтролювати себе дитині дуже важко. "Функція контролю ще дуже слаба ї часто потребую підтримки з боку ситуації, з боку учасників гри. В цьому слабкість цієї функції, але значення ігри в тому, що ця функція тут народжується. Саме тому гру можна назвати школою довільної поведінки" (Д.Б. Ельконін).

З точки зору фізіології, вольові дії, як і вся психічна діяльність, пов'язані з функціонуванням мозку. Важливу роль при здійсненні вольових дій виконують лобові долі мозку, в яких, як показали дослідження, відбувається звірення досягнутого в кожен раз результату із заздалегідь складеною програмою мети. Лобові долі, які відповідають за здійснення цілеспрямованої діяльності людини, остаточно формуються лише до 4-5 років. А починаючи з 7 років регулюючий гальмівний контроль кори головного мозку над інстинктивними і емоційними реакціями набуває все більшу силу.

Таким чином, розвиток волі неможливо розглядати окремо від загального фізичного, інтелектуального, емоційного та психічного розвитку дитини.

.4 Розвиток довільності, як важливий фактор психологічної готовності до шкільного навчання

Перехід дитини в школу приносить з собою складний комплекс нових дій, пристосування до яких зв'язане з чималими труднощами, пов'язаними з засвоєнням учбової діяльності, шкільних норм поведінки, управлінням руховою активністю, значним статичним навантаженням. Це вимагає активізації всіх систем життєдіяльності організму дитини, напруженого функціонування адаптивних механізмів. Готовність дитини до школи визначається його станом здоров'я, фізичним, психічним і розумовим розвитком, сформованістю вольової сфери особистості. Одним з проявів вольової регуляції є здатність володіти і управляти своєю поведінкою. Ця властивість є одним з найважливіших показників готовності дитини до навчання в школі. Діти, що мають низький рівень розвитку довільної поведінки, погано вчаться унаслідок того, що на уроці постійно відволікаються, не можуть зосередитися на завданні, для них характерна імпульсивність, рухова "розгальмованість". Висока успішність при недостатньому розвитку довільності поведінки приводить до надмірної напруги організму, до стомлення і перевтоми, а в результаті до розладів психофізіологічної сфери.

Вступ до школи є переломним моментом в житті дитини, переходом до нових умов життєдіяльності. Учневі необхідно підкорятися системі однакових для всіх школярів правил, засвоювати загальні для всіх знання. Учбова діяльність школяра в основному здійснюється на уроці, час якого регламентований до хвилини. Всі діти зобов'язані стежити за вказівками вчителя, виконувати їх, не відволікаючись.

Вказані особливості учбової діяльності і умов життя учня пред'являють серйозні вимоги до різних сторін його особистості, знань, умінь, психічних якостей, потребують необхідної відповідної підготовки дитини до шкільного навчання. Під готовністю до навчання в школі розуміється такий рівень загального розвитку і виховання, який відповідає вимогам учбової діяльності в школі, умінню активно використовувати знання, наявність властивостей, які сприятимуть подальшому розвитку дитини. За своїм змістом і організації, учбова діяльність школяра відрізняється від інших форм діяльності. Основною метою в школі стає засвоєння знань, причому вона виступає не в замаскованій ігровій формі, а в "чистому" вигляді в навчанні. З першого класу діти отримують систематичні знання, що носять науковий характер. І без достатньо розвинутої вольової регуляції успішність в шкільному навчанні неможлива. Незважаючи на те, що довільна поведінка вважається новоутворенням молодшого шкільного віку, що розвивається всередині учбової діяльності, слабкий розвиток довільності заважає успішному початку навчання у школі.

Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей розвиненості довільної поведінки у дошкільників

2.1 Організація і методи дослідження

Дослідження проводилося в Дошкільному навчальному закладі №78 м. Харків. У дослідженні брало участь 28 дітей старшого дошкільного віку старшої групи №6: 15 дівчаток і 13 хлопчиків. Для підтвердження гіпотези про те, що довільна поведінка дошкільників 5-6 років краще розвивається під час цілеспрямованих розвиваючих групових занять з обов’язковим включенням колективних ігор з правилами були використані наступні методи: спостереження, бесіда, тестування, анкетування. У тестуванні використовувалися наступні методи:

1.Методика "Будиночок" (Н.Й. Гуткіна).

.Методика "Так та Ні" (Н.Й. Гуткіна). Методика "Будиночок" - це завдання на змальовування картинки, на якої зображений будиночок, окремі деталі якого складені з геометричних фігур та елементів прописних літер. Завдання дозволяє виявити вміння дитини відтворити наочно сприйнятий зразок, виявляє особливості розвитку довільної уваги, сенсомоторну координацію та довільну регуляцію діяльності. Обробка дитячого малюнка проводилась шляхом аналізу допущених помилок - відсутність будь якої деталі, невірного зображення деталей малюнка та ін.(див. дод. 1).

Методика "Так чи ні" представляє з себе гру, дозволяє виявити вміння дитини діяти за правилом, що неможливо без довільної уваги, довільної пам’яті та довільної регуляції діяльності. Обробка результатів проводилась шляхом підрахунку помилок. Завдання виконано на високому рівні, якщо дитина не зробила жодної помилки. Якщо була одна помилка - це добрий рівень, якщо було зроблено більш двох помилок - це середній рівень, якщо помилок більше 3 - вважається, що дитина не упоралась з завданням.

2.2 Аналіз результатів дослідженняв

Психологічна діагностика дошкільників проведена у формі індивідуальних занять. Проаналізувавши відповідні аркуші респондентів за результатом виконання методики "Будиночок" отримані наступні результати

Таблиця 1 Результати дослідження за методикою "Будиночок"

Проаналізувавши відповіді респондентів за результатом виконання методики "Так чи ні" отримані наступні результати ( Табл. 2).

Після процедури тестування були організовані 2 групи для проведення корекційно-розвиваючих занять. В обох групах була однакова кількість дітей з високим, середнім та низьким рівнем розвитку довільності. В першу групу увійшли діти з високим рівнем розвитку довільності : № 10, 14; з добрим рівнем розвитку довільності: № 1, 3, 6, 8; з середнім рівнем розвитку: № 2, 4, 5, 11, 12, 13; з низьким рівнем - №7, 9. В другу групу увійшли діти з високим рівнем розвитку довільності: №15, 23; з добрим рівнем - № 16, 19, 21, 24, 28; з середнім рівнем - № 17, 20, 22, 25, 26; з низьким - № 18, 27.

Таблиця 2 Результати дослідження за методикою "Так чи ні"

Протягом місяця в другій групі проводилися спеціальні заняття з розвитку довільності (зразок вправ на розвиток довільності дії див. дод. 2.)

Після проведення занять у листопаді в групах №1 та №2 було проведене повторне діагностування дітей за методиками - "Будиночок", "Так та ні".

Отримані результати по групах №1 та №2 за методикою "Будиночок" були порівняні та занесені в табл.3. На таблиці видно, що покращили свій рівень довільності 2 дитини в групі №1, та 4 дитини в групі № 2.

Таблиця 3 Методика "Будиночок"

Порівнявши результати груп №1 та №2, отримані при першому та другому діагностуванні за методикою "Будиночок", ми побудували дорівнюючу діаграму №1

Рис. 1 "Діаграма методики "Будиночок"

Результати отримані за методикою "Так та ні" по групах №1 та №2 були порівняні та занесені в табл.№4.

Таблиця 4 Методика "Так та ні"

На таблиці видно, що в групі №1 одна дитина показала результат кращий за попередній, а в групі №2 підвищився рівень довільності у 6 дітей.

Порівнявши результати груп №1 та №2, отримані при першому та другому тестуванні за методикою "Так та ні" ми побудували дорівнюючу діаграму №2.

Рис. 2 "Діаграма методики "Так чи ні"

На діаграмах добре видно, що в групі №2 завдяки цілеспрямованим корекційно-розвиваючим заняттям, направленим на розвиток довільності майже на 14% підвищилась кількість дітей з високим рівнем розвитку довільності при виконанні методики "Так та Ні", знизилась кількість дітей з низьким рівнем на 7,1% та 14,3% відповідно при виконанні методик "Так та Ні" та "Будиночок"

На етапі заключного тестування в групі №1 покращили рівень розвитку довільності 2 дитини за методикою "Будиночок", та 1 дитина за методикою "Так та ні". В групі № 2 показали кращій за попередній результат 4 дитини за методикою "Будиночок", та 5 дітей за методикою "Так та ні". Для наочної демонстрації отриманих результатів - скільки в середньому дітей змогли поліпшити результат розвитку довільності завдяки розвиваючої роботі - була складена дорівнююча діаграма №3.

Рис. 3 "Дорівнююча діаграма отриманих результатів"

В цілому отримані результати наглядно демонструють залежність рівня розвитку довільності у старший дошкільників від їх участі в цілеспрямованої корекційно- розвиваючої роботі, спрямованої на розвиток довільності дії.

Ми можемо зробити висновок, що використовуючи вправи на розвиток довільної регуляції дії можна підвищити рівень цієї функції у старших дошкільників.

Але отримані результати не дозволяють зробити висновки щодо вирішального значення корекційно-розвиваючих занять для розвитку довільності на достатній рівень. Адже довільність тісно пов’язана з мотивацією. Тому, наступним етапом було б доцільно дослідити та експериментально обґрунтувати в якої мірі розвиток довільність залежить від розвитку мотиваційної сфери старшого дошкільника, майбутнього першокласника.

Висновки

Аналіз вивченого матеріалу по темі "Особливості становлення вольової поведінки у дошкільників" дозволив зробити наступні висновки.

Незважаючи на те, що написано чимало книг та статей про розвиток волі, проблема розвитку волі та довільності у дітей саме дошкільного віку ще недостатньо досліджена.

Воля - це властивість (процес, становище) людини, яка виявляється в її здатності свідомо керувати своєю психікою та вчинками; долати перешкоди, які виникають на шляху досягнення своєї мети.

Довільність - це уміння контролювати свою поведінку відповідно до загальноприйнятих правил і норм.

Воля та довільність залежіть від загального психофізичного розвитку дитини, ї з часом по мірі дорослішання дитини рівень її розвитку поступово збільшується. Але доцільно ї важливо цілеспрямовано розвивати довільність в умовах сучасної реальності, коли дитина 6 років, фактично дошкільник з боку її фізичного розвитку та фізіологічного розвитку мозкових структур, потрапляє до школи, де до неї ставляться як до повноправного школяра, з відповідними вимогами та очікуваннями.

За даними нашого дослідження було виявлено, що діти, які приймали участь в роботі груп корекційно-розвиваючої роботи, де обов’язковими є вправи на розвиток довільності та колективні ігри з правилами, продемонстрували прогрес в розвитку довільної регуляції дії.

При проведенні корекційно-відновлювальної роботи ми отримали вагоме покращення довільності дій. Таким чином, можна стверджувати що при цілеспрямованому формуванні даної функції та при незначному зусиллі вихователів можна покращити довільну регуляцію дошкільників і краще підготувати їх до школи.

Таким чином, гіпотеза нашого дослідження, що довільна регуляція дії старших дошкільників розвивається під час корекційно-розвиваючих занять в умовах групи, з обов’язковим включенням колективних ігор з правилами, була підтверджена.

Але, довільність тісно пов’язана з мотивацією, тому наступним етапом було б доцільно дослідити та експериментально обґрунтувати в якої мірі розвиток довільність залежить від розвитку мотиваційної сфери старшого дошкільника, майбутнього першокласника.

Список використаних джерел та літератури

1.Битянова М.Р. Адаптация ребенка в школе: диагностика, коррекция, педагогическая піддержка/ М.Р.Битянова. -М., 1997.-130с.

.Битянова М.Р. Куда уходит детство? Школьный психолог, № 12, 1999.

.Вильсон Г., Гриллз Д. Узнай интеллектуальные возможности своего ребенка. М.: Когито-центр, 1998.

.Выготский Л.С. Мышление и речь. Собр. соч. в 6 тт. Т.2. М., 1982.

.Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. М., 1996.

.Диагностика и коррекция психического развития дошкольника /Под ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько. Минск, 1997.

.Диагностика учебной деятельности и интеллектуального развития детей /Под ред. Д.Б. Эльконина и А.Л. Венгера. М., 1981.

.Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей. М., 1985.

.Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. М., 1986.

.Захаров А.И. Эмоциональный мир дошкольника. М., 1988.

.Сильвестру А.И. К вопросу о развитии самооценки в дошкольном возрасте. Новые исследования в психологии, № 2, 1978, с. 80-84.

.Субботина Л.Ю. Развитие воображения у детей. Ярославль, 1997.

.Цыркун Н.А. Развитие воли у дошкольников. Минск, 1991.

.Экспериментальные исследования волевой активности. Рязань, 1986.

.Выготский Л.С. Собр. соч. В 6 т. Т. 3. М., 1983.

.Высоцкий А.И. Волевая активность ребенка и методы ее изучения: Учеб. пособие. Челябинск, 1979.

.Котырло В.К. Развитие волевого поведения у дошкольников. Киев, 1971.

.Общая психология. М., 1986.

.Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. В 2 т. Т. 2. М., 1989.

.Страхов И.В. Психология характера. Саратов, 1970.

.Хрестоматия по психологии/Под ред. А. В. Петровского. М., 1987.

Додаток А

Тест "Будинок" (оцінка вміння діяти за зразком).

Матеріал: чистий лист паперу і олівець для дитини, зразок будиночка на рис. № 1

Рис.1. "Матеріал до тесту "Будиночок"

Інструкція. "Подивися уважно на зразок, і постарайся як можна точніше, намалювати такий же будиночок на своєму листочку паперу: якщо ти щось не так намалюєш, то прати гумкою не можна, а треба поверх неправильного або поруч намалювати правильно".

Інтерпретація результатів. У процесі малювання спостерігають за тим, як справляється дитина з цим завданням: часто дивиться на зразок; проводить повітряні лінії над малюнком, зразком, що повторюють контури зображення; звіряє зроблене з зразком або, мигцем глянувши на нього, малює по пам'яті; відволікається під час роботи; задає питання і т. д.

Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, йому пропонують перевірити, чи все у нього вірно. Якщо він знайде неточності у своєму малюнку, він може їх виправити. Не потрібно вносити якісь корективи в малюнок дитини і не слід нічого підказувати. Для оцінки використовуються показники:

слабкий рівень: малюнок збільшено більш ніж у 2 рази, відсутні більше 3-х важливих деталей, неправильна штрихування даху, не вийшли елементи, що зображують паркан і дим, багато розривів; на питання про наявність помилок, дитина відповідає негативно;

середній рівень: весь малюнок скопійований з невеликим збільшенням, відсутня не більше однієї деталі, яку дитина сама домальовує після уточнюючого питання, допущено не більше 3-х розривів ліній;

хороший рівень: малюнок скопійований майже точно, є невеликі помилки, пов'язані з неправильним зображенням якого-небудь елемента, його незначним збільшенням або наявністю 1-2 розривів між лініями в тих місцях, де вони повинні бути безперервними. Дитина сама бачить і виправляє свої помилки;

високий рівень: малюнок точно відтворений, присутні всі деталі (дим, труба, лінія, що зображує підстава будиночка, тощо); збережені розміри рисунка і окремих його деталей; правильно зображені елементи малюнка (колечка дим, паркан, штрихування на даху тощо).

Додаток Б

Приклади вправ, спрямованих на розвиток довільності поведінки.

Вправа "ЛАБІРИНТ" (розвиток вміння дотримуватися правила).

Матеріал: малюнки із зображенням лабіринтів (рис.2) по зростаючій труднощі, олівець.

Рис. 2 "Методика "Лабіринт"

Інструкція. Подивися на цей цікавий малюнок. Це лабіринт, з якого потрібно знайти вихід. Завдання полягає в тому, щоб якомога швидше вибратися з кожного лабіринту.

При цьому є умови, яких необхідно дотримуватися в процесі роботи:

1. На початку роботи постав олівець в центр лабіринту, і поки ви хід не буде знайдений, не відбирай олівець від паперу.

2. Відразу починай рух олівцем, не намагаючись попередньо переглядати шлях прямування.

3. Не зачіпай лінії лабіринту, не перетинаються їх (це буде вважатися помилкою).

4. Не можна повертати назад (це теж помилка).

Далі дитині пропонують по черзі малюнки з лабіринтами.

Вправа "ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ".

Матеріал: зошита в клітинку, на якому на відстані 4 клітини від краю поставлені по вертикалі 3 точки одна під одною на відстані 7 клітин один від одного (рис. № 3); олівець для дитини

Інструкція. "Поглянь на цей лист з точками. Візьми в праву руку олівець і приготуйся їм малювати лінію. Я буду говорити, в який бік і на скільки клітин провести лінію. Проводь тільки ті лінії, про які я буду говорити. Коли проведеш лінію, чекай, поки я не скажу, куди направити наступну. Кожну нову лінію починай там, де закінчилася попередня, не відриваючи олівець від паперу".

Перше завдання. "Постав олівець на саму верхню точку. Увага! Малюй лінію: одна клітина вниз. Не відривай олівця від паперу. Тепер одна клітина направо. Одна клітина вгору. Одна клітина направо. Одна клітина вниз. Одна клітина направо. Одна клітина вгору. Дна клітина направо. Одна клітина вниз. Далі продовжуй малювати такий же візерунок сам".

Наступна інструкція звучить так: "Тепер постав олівець на наступну точку. Увага! Почали! Одна клітина вгору. Одна клітина направо. Одна клітина вгору. Одна клітина направо. Одна клітина вниз. Одна клітина направо. Одна клітина вниз. Одна клітина направо. Далі продовжуй малювати цей візерунок" (рис. 3).

Рис .3 "Заключний візерунок"

"Постав олівець на останню крапку. Увага! Три клітинки вгору. Одна клітина направо. Дві клітинки вниз. Одна клітина направо. Дві клітини вгору. Одна клітина направо. Три клітинки вниз. Одна клітина направо. Дві клітини вгору. Одна клітина направо. Три клітинки вгору. Тепер продовжуй сам малювати цей візерунок".

Гра "РАЗ, ДВА, ТРИ - КАЖИ".

Матеріал :картки з предметними картинками.

Інструкція: "Я показую вам картинку, але ви мовчите! Тільки після того, як я скажу: раз, два, три - говори! - ви називаєте цей предмет".

Гра "ЗАБОРОНЕНЕ СЛОВО".

Варіант гри "Так і ні не говорити, чорне і біле не називати".

Вибирається будь-яке заборонене слово, і при відповіді на будь-які питання психолога дитина не повинна називати це слово. Програвши отримують фанти, які потім відбуваються в групі.

Гра "МОВЧАНКА".

Гравці сідають у коло і мовчать; вони не повинні не рухатися, не говорити, не посміхатися. За порушення береться фант. Ведучий ходить по колу і намагається порушити мовчання: пропонує кумедні питання, і т. п. на які треба відповідати тільки знаками. Другий варіант гри - ведучий ходить по колу, кривляється, зображує різні рухи. Сидять повинні повторювати все, що робить ведучий, але без сміху і без слів.