Підвищення показників емоційного компонента сприяє підвищенню показників поведінкового (Г=0,з5) і знижує показники мотиваційно-вольового (г=-0,47) компонентів переживання самотності. Позитивна оцінка переживання самотності підвищує бажання досліджуваних усамітнитися й показники мотиваційної та вольової спрямованості.
Висновки. Отже, проведений кореляційний аналіз дав змогу визначити такі особливості внутрішньої організації переживання самотності в осіб із різним показником переживання самотності:
Високий показник переживання самотності досліджуваних позитивно пов’язаний із когнітивним, емоційним, поведінковим і мотиваційно-вольовим компонентами структури переживання самотності. Навіть у тій ситуації, коли досліджувані мають високий рівень самотності, можливе позитивне протікання такого переживання, але тільки в тому випадку, коли досліджувані не мають стійкого сприймання себе самотніми, коли вони позитивно оцінюють самотність, не мають залежності від спілкування й мають домінуючий механізм самотності - усамітнення. Їхнє бажання усамітнитися зумовлює підвищення показників вольової та мотиваційної спрямованості, що і є чинником самоактуалізації.
Досліджувані із середнім показником переживання самотності мають підвищені показники за емоційним і знижені показники за когнітивним і мотиваційно-вольовим компонентами структури переживання самотності. Такі респонденти не сприймають себе самотніми, позитивно ставляться до власних переживань і демонструють високий рівень наполегливості, мотивації досягнення та високий рівень самоактуалізації.
У досліджуваних із низьким показником переживання самотності не виявляється мотиваційно-вольовий компонент структури переживання самотності. Такий показник позитивно пов’язаний з емоційним, когнітивним і поведінковим компонентами. Навіть під час відсутності переживання самотності такі досліджувані все одно сприймають себе самотніми, можемо припустити, що такий рівень самотності є динамічним і може час від часу змінюватися.
Отже, показниками переживання самотності, що можуть зумовлювати процес самоактуалізації досліджуваних, виявилися знижені показники когнітивного та мотиваційно-вольового компонентів, підвищені показники емоційного й поведінкового компонентів структури переживання самотності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у визначенні гендерних відмінностей у переживанні самотності, у виявленні типологічних особливостей переживання самотності в осіб із різним рівнем прагнення до самоактуалізації.
самотність особистість
переживання негативний
Література
1. Заворотных Е.Н. Социально-психологические особенности одиночества как субъективного переживания : дисс. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.05 «Социальная психология» / Е.Н. Заворотных. - СПб., 2009. - 254 с.
2. Мовчан М.М. Феномен самотності як проблемабуття особистості в соціальному середовищі : автореф. дис. ... канд. філос. наук : спец. 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / М.М. Мовчан. - К., 2008. - 16 с.
3. Наталушко І.Ю. Самотність та усамітнення через призму творчості / І.Ю. Наталушко // Практична психологія та соціальна робота. - 2008. - № 3. - С. 13-18.