Материал: Особливості функції прогнозування при управлінні попитом

Використовуючи формулу (8.1) маємо:

,

і т.д.

Результати розрахунку інтегрального показника наведені в таблиці 2.3.

Проранжовані дані за інтегральним показником (у порядку спадання) наведемо у таблиці 2.4.

 

Таблиця 1.4 - Ранжування інтегрального показника

Шифр	7	8	1	3	4	4	4	4	4
2954,632390,562003,24	1130,28	1002,01	1002,01	1002,01	1002,01	1002,01

 

Використовуючи метод «змійки», заповнимо комірки таблиці за місяцями (табл. 2.5).

 

Таблиця 2.5 - Розподіл інтегрального показника за місяцями

Січень		Лютий		Березень		Квітень		Травень		Червень
Но-мер	Но-мерНо-мерНо-мерНо-мерНо-мер
7	2954,63	8	2390,56	1	2003,24	3	1130,28	4	1002,01	4	1002,01
4	1002,01	4	1002,01	4	1002,01	4	1002,01	6	954,56	2	871,84
2	871,84	2	871,84	2	871,84	2	871,84	2	871,84	5	448,63
S	4828,48	S	4264,41	S	3877,09	S	3004,13	S	2828,41	S	2322,48

Щомісячний обсяг продукції наведемо у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Розподіл обсягів продукції за місяцями

Січень		Лютий		Березень		Квітень		Травень		Червень
Но- мер	Но-мерНо-мерНо-мерНо-мерНо-мер
7	908	8	465	1	879	3	589	4	315	2	315
4	315	4	315	4	315	4	315	6	367	4
2	316	2	316	2	316	2	316	2	316	5	216
S	1539	S	1096	S	1510	S	1220	S	998	S	847

Щомісячний дохід наведемо у таблиці 2.7.

 

Таблиця 2.7 - Розподіл щомісячного доходу за місяцями

Січень		Лютий		Березень		Квітень		Травень		Червень
Номер	Р	Но-мер	Р	Но-мер	Р	Но-мер	Р	Но-мер	Р	Но-мер	Р
7	1452,8	8	1469,4	1	70,32	3	91,88	4	378	4	378
4	378	4	378	4	378	4	378	6	227,54	2	176,96
2	176,96	2	176,96	2	176,96	2	176,96	2	176,96	5	114,91
S	2007,76	S	2024,36	S	625,28	S	646,84	S	782,5	S	669,87

Щомісячну трудомісткість наведемо у таблиці 2.8.

 

Таблиця 2.8 - Розподіл трудомісткості за місяцями

Січень		Лютий		Березень		Квітень		Травень		Червень
Но-мер	Т	Но-мер	Т	Но-мер	Т	Но-мер	Т	Но-мер	Т	Но-мер	Т
7	593,83	8	456,16	1	1053,92	3	449,4	4	309,01	2	309,01
4	309,01	4	309,01	4	309,01	4	309,01	6	360,02	4	378,88
2	377,88	2	378,88	2	378,88	2	378,88	2	378,88	5	117,72
S	1281,72	S	1344,05	S	1741,81	S	1137,29	S	1047,91	S	805,61

Оцінка показників місячно-номенклатурного плану проводиться шляхом визначення їх питомої ваги (таблиця 2.9.)

 

Таблиця 2.9 - Аналіз отриманих результатів розподілу

Показники	1	2	3	4	5	6
N	21,35%	15,2%	20,94%	16,92%	13,8%	11,75%
P	29,72%	29,96%	9,25%	9,57%	11,58%	9,92%
T	17,9%	15,99%	24,33%	15,89%	14,64%	11,25%

Завдання 2 Розроблення агрегатного плану

Визначимо прогнозований попит на насос за півріччя і занесемо дані до таблиці 2.10.

 

Таблиця 2.10 - Прогнозований попит

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Прогнозований попит	190	246,5	379,2	474	341,3	265,4
Кількість робочих днів у місяці	21	20	21	21	20	21

Розглянемо різні стратегії.

1) Виробництво точно відповідає попиту; варіювання чисельності робочої сили (початкову чисельність робочої сили беремо відповідною обсягу виробництва першого місяця - 15 чол.).

Відповідні розрахунки занесемо до таблиці 2.11.

Виробнича програма на січень дорівнює різниці між прогнозованим попитом і матеріальними запасами на початок січня: 190-100=90 од. Виробнича програма для всіх інших місяців дорівнює прогнозованому попиту відповідного місяця.

Трудомісткість програми визначається як добуток виробничої програми на трудомісткість одиниці продукції. Наприклад, для січня 89*11=990 год.

Кількість робочих днів беремо відповідно до умови.

Фонд часу на 1 робітника дорівнює кількості робочих днів, помножених на 8 год.  год.

Кількість робітників визначається як відношення трудомісткості програми до фонду часу на 1 робітника. 990/168=6чол.

Кількість знову найнятих робітників визначається як різниця між кількістю робітників у поточному місяці і кількістю робітників у попередньому місяці. Наприклад, у лютому 17-6=11чол.

Витрати на найм визначаються як кількість знову найнятих працівників, помножена на 70 грн (вартість наймання і навчання) 11 ×70=770 грн.

Кількість звільнених робітників визначається як різниця між кількістю працівників у попередньому місяці та кількістю працівників у поточному місяці. Наприклад, для травня 23-17=6 чол.

Витрати на звільнення визначаються як кількість звільнених робітників, помножена на 200 грн (витрати на звільнення відповідно до умови) 8×200=1600 грн.

Фонд оплати праці визначається як добуток трудомісткості програми на 14 грн (оплата праці). Для січня 990×14=13860 грн.

Витрати на матеріал визначаються як добуток виробничої програми на ціну матеріалу. 90×390=35100грн.

Загальні витрати за даною стратегією становили 1005022 грн.

 

Таблиця 2.11 - Загальні витрати за першою стратегією

Показники	Счень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Сума
Прогноз попит	190	247	379	474	341	265	1896
Запас на поч. місяця	100	-	-	-	-	-	-
Виробнича програма	90	247	379	474	341	265	1796
Трудом програми	990	2717	4169	5214	3751	2915	19756
Число роб днів в міс	21	20	21	21	20	21	124
Фонд часу 1 роб в місяць	168	160	168	168	160	168	992
Число робітників	6	17	25	31	23	17	119
Число знов найманих	0	11	8	6	0	0	25
Витрати по найму	-	770	560	420	-	-	1750
Число звільнених	-	-	-	-	8	6	14
Витрати на звільн.	-	-	-	-	1600	1200	2800
Фонд оплати праці	13860	38038	58366	72996	52514	40810	276584
Витрати матеріалів	35110	96330	147810	184860	132990	103350	700440
							1005022

 

 

2) Постійна чисельність робочої сили; варіювання матеріального запасу, допускається дефіцит.

Загальний фонд робочого часу визначається як добуток кількості робочих днів у місяці на 8 год. на 4 працівники.

Фактичний обсяг виробництва дорівнює відношенню фактичного обсягу виробництва до 11 год (трудомісткість).

Запас на кінець місяця дорівнює сумі початкового запасу і фактичного обсягу виробництва мінус прогнозований попит.

Вартість дефіциту визначається як кількість виробів, яких не вистачає на кінець місяця, помножена на граничну вартість дефіциту (350 грн).

Надлишок продукції дорівнює кількості виробів, які залишилися на кінець місяця.

Витрати на зберігання запасів дорівнюють надлишку продукції, помноженому на 5,50 грн (витрати на зберігання запасів відповідно до умови завдання).

Фонд оплати праці дорівнює добутку загального фонду робочого часу на 14 грн (оплата праці за 8-годинний робочий день).

Загальні витрати за даною стратегією становлять 969959,5 грн.

 

Таблиця 2.12 - Загальні витрати за другою стратегією

Показники	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Сума
Початковий запас	100	2	2	5	4	-2	111
Число роб днів в міс	21	20	21	21	20	21	124
Заг. фонд роб часу	1008	2720	4200	5208	3680	2856	19672
Фактичний обсяг в-ва	92	247	382	473	335	260	1789
Прогноз попит	190	247	379	474	341	265	1896
Запас на кінець місяця	2	2	5	4	-2	-7	4
Вартість дефіциту	-	-	-	-	-700	-2450	-3150
Надлишок продукції	2	2	5	4	-	-	13
Витрати на збер.запасів	11	11	27,5	22	-	-	71,5
Фонд оплати праці	14112	35080	58800	72912	51520	39984	275408
Витрати на матеріали	35800	96330	148980	184470	130650	101400	697630
							969959,5

 

) Постійна чисельність робітників; використання субпідряду.

Виробнича потреба дорівнює виробничій програмі.

Загальний фонд робочого часу і фактичний обсяг випуску дорівнюють даним розрахованим у попередній стратегії.

Кількість виробів, виготовлених субпідрядом, дорівнює різниці між виробничою потребою та фактичним обсягом випуску.

Вартість субпідряду дорівнює кількості виробів, виготовлених субпідрядом, помноженій на граничну вартість субпідряду.

Загальні витрати за даною стратегією становлять 980838грн.

 

Таблиця 2.13 - Загальні витрати за третьою стратегією

Показники	Січень	Люmий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Сума
Виробнича програма	90	247	379	474	341	265	1796
Число роб днів в міс	21	20	21	21	20	21	124
Заг. фонд роб часу	1008	2720	4200	5208	3680	2856	19672
Факичний обсяг вир-ва	92	247	382	473	335	260	1789
К-сть виробів, виготсубпідр	-2	0	-3	1	6	5	7
Вартість субпідряду	-	-	-	650	3900	3250	7800
Фонд оплати праці	14112	38080	58800	72912	51520	39984	275408
Витрати матеріалів	35800	96330	148980	184470	130650	101400	697630
							980838

Таким чином, найменші витрати спостерігаються при використанні другої стратегії, коли виробництво майже співпадає з попитом і становлять 969959,5 грн, а найбільші при використанні першої стратегії (при можливості варіювання робітників; повне спів падання попиту з виробництвом) - відповідно 1005022 грн.

Завдання 3 Розрахунок виробничої потужності

Для виробництва партії насосів використовують взаємозамінюване обладнання. Кількість обладнання наведена в таблиці 2.14

 

Таблиця 2.14 - Кількість обладнання, шт.

Найменування обладнання	Кількість обладнання, шт.
Верстат 1	7
Верстат 2	9
Верстат 3	6
Верстат 4	3

Трудомісткість обробки деталей насоса на обладнанні розраховується у відсотках від трудомісткості випуску одного виробу , а саме:

·   верстат 1 - 20%;

·          верстат 2 - 25%;

·          верстат 3 - 35%;

·          верстат 4 - 20%.

Коефіцієнт використання обладнання:

·   верстат 1 - 1,1;

·          верстат 2 - 1,15;

·          верстат 3 - 1,25;

·          верстат 4 - 1,05.

Розв’язання

Визначимо трудомісткість обробки деталей насоса на обладнанні та занесемо дані до таблиці 2.15.

 

Таблиця 2.15 - Трудомісткість обробки групами верстатів

Найменування обладнання	Кількість обладнання, шт.	Трудомісткість обробки, хв	Коеф. викор. обладнання
Верстат 1	7	132	1,1
Верстат 2	9	165	1,15
Верстат 3	6	231	1,25
Верстат 4	3	132	1,05

Виробничу потужність кожного верстата розраховуємо за формулою (8.2).

,

,

,

49.

Далі необхідно визначити виробничу потужність ділянки і розробити заходи з ліквідації вузьких місць. Виробнича потужність ділянки встановлюється за величиною потужності ведучої групи обладнання з врахуванням можливості ліквідації вузьких місць. Як ведучу групу обладнання візьмемо верстати 3 з потужністю М_уч = 7821

Діаграма виробничої потужності обладнання ділянки наведена на рис. 2.1.

Верстат 4, виробнича потужність якого не відповідає потужності ділянки, є вузьким місцем. Розрахунок виробничої потужності не може бути завершеним, поки не розроблені заходи з ліквідації вузьких місць.

При М_уч = 7821 на верстатах 3 можна обробити деталі верстатів 2 з сумарною трудомісткістю одного комплекту .

Рис. 2.1 Діаграма виробничої потужності обладнання ділянки

 

Таким чином, деталі комплекту, які підлягають обробці, з сумарною трудомісткістю  повинні бути передані на верстати 2:

 

Тобто бачимо, що не має часу, щоб перенести деталі з верстатів.

Визначимо завантаження обладнання при випуску 11041 комплектів деталей.

Коефіцієнт завантаження обладнання  визначається шляхом співставлення трудомісткості програми з наявним фондом часу за формулою

,   (8.3)

де М_уч - виробнича потужність даної ділянки.

Результати розрахунків занесемо до таблиці 2.16.

 

Таблиця 2.16 - Розрахунок завантаження обладнання

Найменування обладнання	Кількість обладнання, шт.	Скоригована норма часу на комплект, хв	, год., год.Коеф. завантаж. Обладнання
1	2	3	4	5	6
Верстат 1	7	132	15642	28105	0,56
Верстат 2	9	165	18702	36135	0,52
Верстат 3	6	231	24089	24090	1
Верстат 4	3	132	16387	12045	1,36
Всього	25	660	74820	100375	3,44

Таким чином, як видно з таблиці коефіцієнт завантаження обладнання , що показує наявність на виробництві вузьких місць, а отже не ефективне використання обладнання на підприємстві.

Висновки

Прогнозування використовується з метою проаналізувати можливий розвиток подій у майбутньому. Прогноз -- можлива оцінка майбутнього стану. Багато рішень керівників спираються на прогнозні дані, отримані розрахунковим чи яким-небудь іншим шляхом.

Це свого роду уміння передбачати, аналіз ситуації й очікуваного ходу її і зміни в майбутньому. Тому що кожне рішення - це проекція в майбутнє, а майбутнє містить елемент невизначеності, те важливо правильно визначити правильно, визначити ступінь ризиків, з якими сполучена реалізація прийнятих рішень. Прорахунок ризиків також є невід'ємною частиною прогнозування, як системи оцінки можливих втрат і виграшів при ухваленні даного рішення.

Менеджери використовують прогнози з метою передбачити можливі варіанти розвитку свого бізнесу. Отже, вони прогнозують майбутні чи події умови їхнього виникнення.

Щоб прогнозування було найбільш ефективним, мета повинна бути конкретною. Тобто для кожної мети повинні існувати критерії, що дозволили б оцінити ступінь досягнення мети. Без цих критеріїв не можлива реалізація однієї з основних функцій керування-контролю. Виходячи з цього можна зробити висновок, що ціль, ступінь досягнення якої можна кількісно вимірити, буде завжди краще мети, сформульованої лише словесно (вербально).

Коло проблем, які потребують розробки при прогнозуванні, та відповідно зміст самих методів прогнозування істотно залежать від термінів прогнозів. Зі збільшенням строку прогнозу зменшується кількість наявної і доступної інформації усіх видів, виникає необхідність в укрупненні чинників, використанні агрегованих моделей, розгляді більш широких проблем. Чинники, які використовують в економіко-математичних моделях, що призначені для довгострокового прогнозування, повинні бути зв'язані стійкими функціональними зв'язками, як між собою, так і з такими чинниками прогнозів на менш тривалий період, які істотно впливають на динаміку змін в цілому (принцип добору істотної і стійкої інформації).

Прогнозування є важливою частиною господарської практики. Досвідчені керівники розуміють, що всі великі бої спочатку виграють на папері - на плані, а тільки після цього у реальному житті. Успішно працюючі підприємства здійснюють не тільки довгострокове прогнозування, але і детальну розробку оперативних поточних планів по кожному підрозділу, кожному робочому місці.

Значне місце серед методів економічного прогнозування займають також комбіновані методи. До них відносяться методи зі змішаною інформаційною основою, у яких первинну інформацію складає як статистичні, так і експертні дані. Наприклад, при проведенні експертного опитування може бути використана статистична інформація і, навпаки, при екстраполяції тенденції, поряд з фактичними даними, - експертні оцінки.

 

Список використаних джерел

1.      Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991. - 224с.

.        Прогнозирование и планирование в условиях рынка: Учебн. пособие для вузов/ Под ред. Т.Г. Морозовой, А.В. Пикулькина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 318 с.

.        Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 260 с.

.        Бокс Дж. Дженкинс Г. Анализ временных рядов. Прогноз и управление. - М.: Мир, 1974. - 526 с.

.        Андерсон Т. Статистический анализ временных рядов. - М.: Мир, 1976.-680с.

.        Четыркин Е.М. Статистические методы прогнозирования. - М.: Статистика, 1977. - 200 с.

.        Цыгичко Д. Основы прогнозирования систем. - М.: Финансы и статистика, 1986.- 416 с.

.        Льюис Д. Методы прогнозирования экономических показателей. - М.: Финансы и статистика. 1986. - 364 с.

.        Горелов С. Математические методы в прогнозировании. - М.: Прогресс,1993. - 320 с.

.        Клебанова Т.С., Иванов В.В., Дубровина Н.А. Методы прогнозирования. Учебное пособие. - Харьков: Изд ХГЭУ, 2002. -372 с.

.        Котлер Ф., Армстронг Г. и др. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2-е европ. изд. -.К.; М.; СПб: Издат. дом «Вильямс», 1998. - 1056с.

.        Китаев Н.Н. Групповые экспертные оценки. - М.: Знание, 1975.-64 с.

.        Боровиков В.П., Ивченко Г.И. Прогнозирование в системе STATISTICA в среде Windows. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 280 с.

.        Владимиров О.Ю., Заруба В.Я. Оптимальні ціни та обсяги продажу на споживчих ринках однорідних дискретних товарів // Маркетинг в Україні - №1 (3) - 2000. - C. 25-27.

.        Заруба В.Я., Владимиров А.Ю. Экономико-математические модели оптимизации цен и объемов продаж на потребительских рынках дискретных товаров. Современные сложные системы управления. - Старый Оскол: Издательство «Тонкие наукоемкие технологии», 2002. - С. 342-345

.        Заруба В.Я., Парфентенко І.А. Інформаційне забезпечення дослідження структури витрат населення. Маркетинг в Україні, 1999.-№1(2).

.        Василенко АО., Ткаченко TL Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 532 с.

.        Виробничий менеджмент. Підручник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. Під ред. проф. Ильенковой С. Д.

.        Горемыкин, В.А. Планирование на предприятии: учеб. для вузов по экон. специальностям / В. А. Горемыкин. - 5-е изд., стер. - М. : Филинъ, 2012. - 517 с.

.        МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ для виконання обов’язкового домашнього завдання з дисципліни "Операційний менеджмент" / Укладачі: к.е.н. Павленко О.О., Смоленніков Д.О. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - 41 с.