Це спосіб допомагає людині утримати свою позицію, не перетворюючи іншого в свого ворога.
Структурні методи. Метод реалізується у вигляді складання відповідних посадових інструкцій (описів посади), розподілу прав і відповідальності за рівнями управління; чіткого визначення системи оцінки, її критеріїв, наслідків (просування, звільнення, заохочення).
Структурні методи [12,13], тобто методи
попередження або профілактики конфліктів, а також дії переважно на
організаційні конфлікти, що виникають із-за неправильного розподілу
повноважень, існуючої організації праці, прийнятої системи стимулювання і т.д. До
таких методів відносяться: роз'яснення вимог до роботи, формування
координаційних і інтеграційних механізмів, загальної мети, використання систем
винагороди.
Координаційні механізми можуть бути реалізовані при використанні структурних
підрозділів організації, які у разі необхідності можуть втрутитися і вирішити
спірні питання.
Метод постановки загальної мети передбачає розробку або уточнення загальноорганізаційних цілей з тим, щоб зусилля всіх співробітників були об'єднані і спрямовані на їх досягнення.
Система винагород. Стимулювання може бути використано як метод управління конфліктною ситуацією, при грамотному наданні впливу на поведінку людей можна уникнути конфліктів. Важливо, щоб система винагород не заохочувала неконструктивну поведінку окремих осіб або груп.
Усунення реального предмета (об'єкта) конфлікту - тобто підведення однієї із сторін під відмову від об'єкта конфлікту на користь іншої сторони.
Міжособистісні методи (стилі поведінки) конфлікту. При виникненні конфліктної ситуації або на початку розгортання самого конфлікту його учасникам необхідно вибрати форму, стиль свого подальшої поведінки з тим, щоб це в найменшій мірі відбилося на їх інтересах. Мова йде про міжгрупових і міжособистісних конфліктах, в яких беруть участь мінімум дві сторони і в яких кожна із сторін обирає форму своєї поведінки для збереження своїх інтересів з урахуванням подальшого можливого взаємодії з опонентом. При виникненні конфліктної ситуації особу (група) може вибрати один ін декількох можливих варіантів поведінки [14]:
‒ Активну боротьбу за свої інтереси, усунення чи придушення будь-якого опору;
‒ Відхід з конфліктної взаємодії;
‒ Розробку взаємоприйнятного угоди, компромісу;
‒ Використання результатів конфлікту в своїх інтересах.
Було виділено наступні п'ять основних стилів
поведінки в конфлікті: ухилення, протиборство; поступливість; співробітництво;
компроміс.
Ухилення (уникнення, догляд). Дана форма поведінки характеризується
індивідуальними діями і вибирається тоді, коли індивід не хоче відстоювати свої
права, співробітничати для вироблення рішення, утримується від висловлення
своєї позиції, ухиляється від суперечки. Цей стиль припускає тенденцію відходу
від відповідальності за рішення. Така поведінка можливо, якщо:
‒ Результат конфлікту для індивіда не особливо важливий;
‒ Ситуація занадто складна і вирішення конфлікту зажадає багато сил у його учасників;
‒ У індивіда не вистачає влади для вирішення конфлікту на свою користь;
‒ Результат конфлікту для індивіда не особливо важливий.
Протиборство (конкуренція) характеризується активною боротьбою індивіда за свої інтереси, відсутність співпраці у пошуку рішення, націленістю тільки на свої інтереси за рахунок інтересів іншої сторони. Індивід застосовує всі доступні йому засоби для досягнення поставлених цілей: влада, примус, різні засоби тиску на опонентів, використання залежності інших учасників від нього.
Умови застосування цього стилю:
‒ Сприйняття ситуації як украй значущої для індивіда;
‒ Наявність великого обсягу влади чи інших можливостей настояти на своєму;
‒ Обмеженість часу вирішення ситуації і неможливість тривалого пошуку взаємоприйнятного рішення;
‒ Необхідність зберегти "своє обличчя" і діяти жорстко, хоча, може бути, і не найкращим чином.
Поступливість (пристосування). Дії індивіда направлені на збереження і відновлення сприятливих відносин з опонентом шляхом згладжування розбіжностей за рахунок власних інтересів.
Даний підхід можливий, якщо:
‒ Внесок індивіда не дуже великий: а можливість програшу занадто очевидна;
‒ Предмет розбіжності більш істотний для опонента, ніж для індивіда;
‒ Збереження хороших відносин з опонентом важливіше вирішення конфлікту на свою користь;
‒ У індивіда мало шансів на перемогу, мало влади.
Співпраця означає, що індивід бере активну участь в пошуку рішення, що задовольняє всіх учасників взаємодії, але не забуваючи при цьому і свої інтереси. Передбачається відкритий обмін думками, зацікавленість всіх учасників конфлікту у виробленні загального рішення.
При компромісі дії учасників спрямовані на пошук рішення за рахунок взаємних поступок, на вироблення проміжного рішення, що влаштовує обидві сторони, при якому особливо ніхто не виграє, але і не втрачає. Такий стиль поведінки застосовний за умови, що опоненти володіють однаковою владою, мають взаємовиключні інтереси, у них немає великого резерву часу на пошук кращого рішення, їх влаштовує проміжне рішення на певний період часу.
Персональні методи. Дану групу методів виділив В. П. Пугачов, акцентуючи увагу на можливостях керівника активно протистояти конфліктам, маючи на увазі під цим наступне:
‒ Використання влади, позитивних і негативних санкцій, заохочення і покарання безпосередньо відносно учасників конфлікту;
‒ Зміна конфліктної мотивації співробітників за допомогою впливу на їхні потреби та інтереси адміністративними методами;
‒ Переконання учасників конфлікту, проведення роз'яснювальної бесіди про значущість спокійної роботи для всього колективу;
‒ Зміна складу учасників конфлікту та системи їх взаємодії шляхом переміщення людей усередині організації, звільнення чи спонукання до добровільного відходу;
‒ Входження керівника в конфлікт як експерта або арбітра і пошук згоди шляхом спільних переговорів.
Переговори - універсальний метод вирішення конфліктів.
Переговори представляють широкий аспект спілкування, що охоплює багато сфер діяльності індивіда. Як метод вирішення конфліктів, переговори являють собою набір тактичних прийомів, спрямованих на пошук взаємоприйнятних рішень для конфліктуючих сторін.
Для того, щоб переговори стали можливими, необхідне виконання певних умов:
‒ Існування взаємозв'язку сторін, що беруть участь в конфлікті;
‒ Відсутність значної відмінності в силі у суб'єктів конфлікту;
‒ Відповідність стадії розвитку конфлікту можливостям переговорів;
‒ Участь у переговорах сторін, які реально можуть приймати рішення в ситуації, що склалася.
Вважається, що переговори доцільно вести тільки з тими силами, які мають владу у ситуації, що склалася і можуть вплинути на результат події. Можна виділити кілька груп, чиї інтереси зачіпаються в конфлікті:
вторинні групи - порушені їхні інтереси, але ці сили не прагнуть до відкритого прояву своєї зацікавленості, їх дії приховані до певного часу. Можуть існувати ще й треті сили, також зацікавлені в конфлікті, але ще більш приховані.
Правильно організовані переговори проходять послідовно кілька етапів:
‒ Підготовка до початку переговорів (до відкриття переговорів);
‒ Попередній вибір позиції (первісні заяви учасників про їх позиції у даних переговорах);
‒ Пошук взаємоприйнятного рішення (психологічна боротьба, встановлення реальної позиції опонентів);
‒ Завершення (вихід з виниклої кризи або
переговорного тупика).
Таблиця 2.2 ‒ Можливість переговорів у залежності від стадії конфлікту
|
Стадії розвитку конфлікту |
Можливості переговорів |
|
напруженість незгоду |
переговори проводити рано, ще не всі складові конфлікту визначилися |
|
суперництво ворожість |
переговори раціональні |
|
агресивність |
переговори за участю третьої сторони |
|
насильство військові дії |
Переговори неможливі, доцільні відповідні агресивні дії |
ВИСНОВОКИ
Рейдерство - явище не нове, а його поява в Україні пов'язана із переходом до ринкової економіки та зміною прав власності на засоби виробництва. Це високоприбутковий нелегальний бізнес, левову частку якого на українському ринку утримують російські рейдерські групи.
Аналізуючи сучасні підходи по боротьбі з рейдерськими захопленнями можна зробити висновки, що такі методи захисту підприємства від небажаного поглинання повинні бути на кожній фірмі. Якщо підприємство добре захищене його практично неможливо захопити. Створення систем захисту дозволяє максимально знизити ризики нападу з боку рейдерів або конкурентів, але ефективність захисту буде залежати в першу чергу від своєчасності проведення, професіоналізму організаторів захисту та обліку особливості конкретної ситуації.
Кожне рішення конфлікту припускає складання
прогнозу наслідків цього рішення і визначення необхідних витрат на його
реалізацію (матеріальних, емоційні, тимчасових). Слід зазначити, що при
прийнятті рішення щодо виходу з конфліктної ситуації наслідки цього рішення для
кожної зі сторін будуть різними, іноді протилежними. У зв'язку з цим наслідки і
витрати необхідно прорахувати окремо для кожної з сторін-учасниць.
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Стадник В. В Україні діє понад 50 спеціалізованих рейдерських груп, які на рік здійснюють три тисячі захоплень / В. Стадник [Електронний ресурс] - Режим доступу до сайту:://zik.com.ua/ua/news/2010/07/21/237988
. Бабич Т. Рейдерство в Україні - загроза національній безпеці / Т. Бабич [Електронний ресурс] - Режим доступу до сайту: http://www.viche.info/journal/2105/
. Іноземні інвестори бояться рейдерства в Україні, - експерти [Електронний ресурс] - Режим доступу до сайту: http://zaxid.net/newsua/2010/11/15/193711/
. Фоміна К. Боротоба з рейдерсвом в Україні: чи є перспективи? / К. Фоміна // «Правовий тиждень». - № 17(195). - 2010 [Електронний ресурс] - Режим доступу до сайту: http://www.legalweekly.com.ua /article/?uid=1921
. Журавель В. П. Протидействие рейдерству: Практ. пособие / Журавель В. П., Тимошенко Е. И., Дичек А.И. - К.: Изд-во Европ ун-та, 2009. - 416 с.
. Андрушків Б. В. Економічна та майнова безпека підприємства і підприємництва. Антирейдерство. / Андрушків Б. В., Вовк Ю.Я., Дудкін П.Д. та інші - Тернопіль: Вид. терно-граф, 2008. ‒ 424 с.
. Зеркалов Д. В. Рейдеры. Пособие. / Зеркалов Д. В. - К.: КНТ, 2007 - 188с.
8. Сіверська Л. Б. Рейдерство як метод об’єднання банків в умовах ринку [Електронний ресурс] / Сіверська Л. Б. // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка" - 2009. - № 2-05/3 - Режим доступу до журналу: <http://www.economy.nayka.com.ua/>
. Рейдерство в Украине вышло на новый уровень [Електронний ресурс] / Журнал «Вечерние вести» - Режім доступу: <http://gazetavv.com/news>
. Новости Украины [Електронний ресурс] / Журнал «Враждебные поглощения в Украине» - Режім доступу: http://www.advisers.ru
.Корнеліус Х., Фейр Ш. Виграти може кожен. Практичний посібник з конфліктології для підприємців, широкого кола чітателей.-М.: Стрінгер, 1992
. Зеркин Д.П. Основи конфліктології. Курс лекцій. Ростов-на Дону: Фенікс, 1998.
.Мастенбрук У. Управління конфліктнимісітуаціямі і розвиток організації: Пер.с англ.-М.: ИНФРА-М, 1996
.Громова О.М. Конфліктологія. Курс лекцій.-М.: Асоціація авторів і видавців "Тандем". "ЕКСМО", 2001. - 320 с.