Материал: Методи рейдерства. Діагностика конфліктів

Методи рейдерства. Діагностика конфліктів

ЗМІСТ

ВСТУП

. МЕТОДИ РЕЙДЕРСТВА

.1 Правові заходи протидії рейдерству

.2 Сучасний стан та шляхи подолання рейдерства в Україні

.3 Сучасні підходи до формування методів та засобів захисту від рейдерських атак

. ДІАГНОСТИКА КОНФЛІКТІВ

.1 Визначення основних складових конфлікту

.2 Методи управління конфліктами

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

конфлікт рейдерство захоплення підприємство

ВСТУП

Поява на ринку такого поняття як «акції», послужило поштовхом для виникнення рейдеровскіх захоплень. Завдяки акціям, з'явилася опція поглинати компанії без згоди їх керівництва.

Найбільш відомим прикладом поглинань XVIII століття є спроба захоплення Французької Ост-Індської торгової компанії Жаном де Батц. В кінці XIX століття найвідомішим і успішним рейдером був Джон Рокфеллер. Як інструмент тиску він використовував пільгові ціни на транспортування нафти.

Рейдерство вийшло на масовий рівень в 70-х - 80-х роках минулого століття. У країнах колишнього СРСР поштовхом для появи рейдерства стала приватизація. З тих пір рейдерські захоплення стали звичайною справою. Деякі навіть називають це явище процесом природного відбору на економічному ринку.

Стосовно діагностики конфліктів ‒ конфлікти виникають в процесі взаємодії, спілкування індивідів між собою, тому вони існують стільки, скільки існує людина.

Конфліктологія являє собою науку, що вивчає поява, розвиток та вирішення конфліктів. Конфліктологія як наука знаходить розвиток у безлічі теорій, що розглядають окремі напрями становлення і завершення конфліктів.

Об'єктом вивчення конфліктології є всі види конфліктів, предметом - поведінка особистості або групи, яке призводить до конфліктів.

Вивченням конфліктів займалися вчені з найдавніших часів. Вони відзначали як позитивну, так і негативну роль конфліктів у житті суспільств. Перші спроби раціонального осмислення природи соціальних конфліктів належать старогрецьким філософам.

1. МЕТОДИ РЕЙДЕРСТВА

.1 Правові заходи протидії рейдерству

В Україні 22 січня 2014 року опубліковано закон №642-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в газеті "Урядовий кур'єр"., який набуде чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 22 квітня 2014 р.

Законопроект спрямований на врегулювання основних важливих аспектів протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Основними завданнями цього законопроекту є врегулювання: питань створення, повноважень та діяльності ліквідаційної комісії та порядку проведення ліквідації юридичної особи; вдосконалення процедури проведення скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; удосконалення процедури проведення державної реєстрації фізичних осіб-підприємців (в т.ч. іноземних громадян); визначення форс-мажорних обставин, наслідком яких є зупинення роботи Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; удосконалення підсудності деяких категорій справ; введення кримінальної відповідальності осіб за підробку документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи, за підробку документів, які подаються для державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута або для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі судового рішення про визнання фізичної особи-підприємця банкрутом, за підробку документів, бланків та їх використання, підробку печаток, штампів та їх використання; удосконалення діяльності фондового ринку та корпоративних відносин, принципів державного регулювання у сфері фондового ринку та корпоративних відносин, а також вирішення на законодавчому рівні основних проблемних питань, які нині виникають.

Крім того, з метою більш широкого охоплення економічної сутності дій щодо протиправного захоплення управлінь підприємств законопроект доповнено нормою, що передбачає внесення змін до частини розширення повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення Комісією експертизи в справах, що виникають з корпоративних відносин та розглядаються господарським судом, у разі її призначення.

.2 Сучасний стан та шляхи подолання рейдерства в Україні

На сучасному етапі, коли українська економіка поступово починає виходити із кризи, об’єктивною необхідністю з боку держави є встановлення чесних та прозорих «правил гри» на ринку. Вкрай важливими сьогодні є залучення іноземних інвестицій і підняття рівня підприємницької активності у нашому суспільстві. Однією із головних проблем, яка унеможливлює втілення таких завдань є рейдерство, яке в Україні набуло загрозливих масштабів. Станом на сьогодні в країні діє понад 50 спеціалізованих рейдерських груп, які здійснюють в середньому до 3 тисяч захоплень в рік. Результативність таких поглинань становить понад 90%, що за експертною оцінкою складає понад 3 млрд. доларів США. Середньостатистична норма прибутку рейдера в Україні коливається в межах від 500% до 2000% [1].

Проблему рейдерства досліджує досить велике коло вчених, однак вона не втрачає своєї актуальності. Зокрема суть, механізми дії та способи захисту від рейдерства у своїх працях досліджували В. Стадник, Т.Бабич, О. Бєлікова, М. Лящунко та інші.

Рейдерство не є новим явищем, своїм корінням воно сягає ще кінця XIX століття, а в більш сучасному розумінні воно розвивалося у США у 1960-х - 1970-х роках.

Історію українського рейдерства можна поділити на два періоди. Перший - це початок 90-х років до 2000 року (підприємства захоплювали відверто кримінальним шляхом, досить часто із застосуванням фізичного насильства). Другий період, започаткований 2000 року, триває донині і характеризується напівзаконним загарбанням підприємств, більш легальними методами боротьби та активним протистоянням рейдерству [2].

Рейдери - це висококваліфіковані групи осіб, які спеціалізуються на, як правило, напівзаконному захопленні суб’єктів господарювання, їх поглинанні фінансово-промисловими групами або перехопленні управління підприємством, яке вони обрали для атаки.

Об’єктами рейдерських атак можуть стати високоприбуткові підприємства, акціонерні товариства із розпорошеними пакетами акцій, підприємства із заниженою вартістю активів, підприємства які володіють багатьма об’єктами нерухомого майна та інші.

Рейдери, в процесі своїх дій застосовують прогалини в чинному законодавстві, корумпованість виконавчої та судової гілок влади, засоби масової інформації в яких проводиться чорний піар об’єкта атаки та його керівництва. Використовуються також наймані силові структури, підкуп або тиск на керівництво, блокування роботи підприємства тощо.

В цілому причинами такого бурхливого розвитку рейдерського бізнесу в Україні є:

‒ недосконала нормативно-правова база;

‒ корумпованість та забюрократизованість судової та виконавчої гілок влади;

‒ низька правова культура та свідомість у суспільстві;

‒ недостатня юридична обізнаність менеджерів підприємства.

Проблема рейдерства безпосередньо зачіпає інтереси підприємств, тому вони з свого боку повинні робити все можливе для недопущення рейдерської атаки. Універсального способу захисту від агресорів такого типу немає, однак вчинення підприємством певних превентивних дій суттєво зменшує ризик стати об’єктом протиправного поглинання чи захоплення.

За підрахунками експертів, загальна собівартість із захоплення підприємства становить від 100 тисяч до одного мільйона доларів США [2]. Отже вчинення дій, які підвищують затрати на захоплення підприємства можуть зробити захоплення підприємства нерентабельним, а отже і недоцільним. Тому превентивними заходами підприємства можуть бути:

‒ юридично правильне оформлення установчих документів;

‒ заміна акціонерів, що не беруть участі в управлінні товариством на більш активних (шляхом викупу та подальшого перепродажу пакетів акцій, що належать таким акціонерам);

‒ організація надійного зберігання акцій шляхом залучення ліцензованих депозитаріїв;

‒ постійне прослідковування змін у складі акціонерів. В рамках даного заходу можна укласти договір із депозитарієм згідно із яким він буде зобов’язаний повідомляти підприємство про всі операції щодо зміни власників акцій;

‒ недопущення утворення великих сум кредиторської заборгованості, особливо простроченої;

‒ удосконалення роботи менеджменту;

‒ підтримання власної ділової репутації;

‒ проведення на підприємствах юридичного аудиту;

‒ у випадку рейдерської атаки, активне залучення громадськості та засобів масової інформації.

Також дуже важливим для підприємця є прозоре ведення бізнесу, адже будь-яка незаконна дія, чи то неправомірне звільнення працівника, чи то ведення подвійної бухгалтерії є полем для активних дій агресора.

Держава в боротьбі проти рейдерства, свої зусилля повинна спрямовувати на вдосконалення правового поля, посилення відповідальності за вчинення рейдерських дій, на підняття правової культури українського суспільства шляхом ведення пропагандистської та масово-роз’яснювальних робіт, а також на боротьбу із корупцією.

Окремі норми Закону України «Про акціонерні товариства» також мають антирейдерське спрямування. Зокрема, згідно із нормами даного закону, будь-який акціонер, який має бажання утримувати пакет акцій акціонерного товариства у розмірі понад 10% загальної кількості таких акцій, зобов’язаний попередньо публічно заявити про свої наміри. Така процедура дозволить підприємству - жертві завчасно дізнатися про імовірність рейдерської атаки та добре підготуватися до неї. Однак досі в чинному українському законодавстві не визначено поняття рейдера та рейдерства що ускладнює процедуру притягнення таких осіб до відповідальності.

В Україні сьогодні діє система органів із протидії рейдерству, до неї належать:

‒ громадська організація «Антирейдерський союз України»;

‒ Український Національний комітет міжнародної торгової палати;

‒ Бюро протидії комерційним злочинам та рейдерству створене в межах Національного комітету;

‒ Міжвідомча комісія з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств при Кабінеті міністрів України;

‒ робочі групи з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств при облдержадміністраціях.

Дана система органів безпосередньо спрямовує свою діяльність на боротьбу з рейдерством і будемо сподіватися, що їхня співпраця вже у найближчому майбутньому принесе очікувані результати.

.3 Сучасні підходи до формування методів та засобів захисту від рейдерських атак

За даними громадських організацій підприємців, щорічно в країні відбувається понад 300 рейдерських атак.

Об'єктами нападів стають як великі підприємства, так і дрібні фірми, у яких рейдери забирають офіси, склади, виробничі потужності [8]. З березня 2007 р. в Києві почав видаватися журнал «Враждебные поглощения в Украине <#"792849.files/image001.gif">

Рис.1.1 Правила захисту інформації

Все це допоможе сформувати внутрішню структуру документів, яка стане першим захисним бар’єрам при спробі рейдерського захоплення.

2. ДІАГНОСТИКА КОНФЛІКТІВ

.1 Визначення основних складових конфлікту

Управлінню конфліктом повинна передувати стадія його діагностики, тобто визначення основних складових конфлікту, причин, його що породили.

У більшості випадків проведення діагностики передбачає визначення:

‒ Витоків конфлікту, суб'єктивних чи об'єктивних переживань сторін, способів "боротьби", суперечності думок, подій, порушених потреб та інтересів;

‒ Біографії конфлікту, тобто його історія, фон, на якому він прогресував, наростання конфлікту, кризи і поворотні крапки в його розвитку;

‒ Позицій і відносин сторін, їх взаємозалежності, ролей, очікувань, особистих відносин;

‒ Вихідних відносин до конфлікту - хочуть і можуть сторони самі вирішити конфлікт, які їхні надії, очікування, установки, умови, або конфлікт спровокований спеціально в інтересах однієї зі сторін, яка постійно підтримує рівень напруженості.

Схема діагностики конфлікту в узагальненому вигляді представлена ​​на рис.2.1.

Прояснення суті конфліктної ситуації, її адекватне розуміння кожної зі сторін може послужити основою вироблення подальшого вирішення.
При проведенні діагностики конфлікту досить складним є виявлення суб'єктів конфлікту, їх порушених потреб, інтересів, побоювань, причин конфліктної взаємодії.

Рис. 2.1 ‒ Схема діагностики конфлікту

Для виявлення причин конфлікту можливе використовувати метод картографії конфлікту [11], суть якого полягає в графічному відображенні складових конфлікту, у послідовному аналізі поведінки учасників конфліктної взаємодії, у формулюванні основної проблеми, потреб і побоювань учасників, способів усунення причин, що призвели до конфлікту.

Ця робота складається з декількох етапів.

На першому етапі проблема описується в загальних рисах, визначається предмет конфлікту. Якщо, наприклад, мова йде про неузгодженість у роботі, про те, що хтось не "тягне лямку" разом з усіма, то проблему можна відобразити як "розподіл навантаження". Якщо конфлікт виник через відсутність довіри між особистістю і групою, то проблему можна виразити як "взаємини". На даному етапі важливо визначити саму природу конфлікту і поки неважливо, що це не повністю відображає суть проблеми.

На другому етапі виявляються головні учасники (суб'єкти) конфлікту. У список можна внести окремі особи чи цілі команди, відділи, групи, організації. У тій мірі, в якій залучені в конфлікт люди мають спільні потреби по відношенню до даного конфлікту, їх можна об'єднати разом. Допускається також об'єднання групових і особистих категорій.

Наприклад, якщо складається карта конфлікту між двома співробітниками в організації, то в карту можна включити цих працівників, а фахівців, які залишилися об'єднати в одну групу або виділити окремо ще й начальника цього підрозділу.

Третій етап передбачає перерахування основних потреб і побоювань, пов'язаних з цією потребою, всіх основних учасників конфліктної взаємодії. Необхідно з'ясувати мотиви поведінки, що стоять за позиціями учасників у даному питанні. Вчинки людей визначаються їхніми побажаннями, потребами, мотивами, які необхідно визначити.

Графічне відображення потреб і побоювань розширює можливості і створює умови для більш широкого кола рішень, можливих після закінчення всього процесу картографії.

.2 Методи управління конфліктами

Вирішення конфлікту являє собою усунення повністю або частково причин, що породили конфлікт, або зміну цілей і поведінки учасників конфлікту.
Управління конфліктами - це цілеспрямовані дії:

‒ Щодо усунення (мінімізації) причин, що породили конфлікт;
   ‒ З корекції поведінки учасників конфлікту;

‒ З підтримання необхідного рівня конфліктності, але не виходить за контрольовані межі.

Існує досить багато методів управління та попередження конфліктів:

‒ Внутрішньоособистісні методи - методи впливу на окрему особистість;

‒ Структурні методи - методи з профілактики та усунення організаційних конфліктів;

‒ Міжособистісні методи або стилі поведінки в конфлікті;

‒ Персональні методи;

‒ Переговори;

‒ Методи управління поведінкою особистості та приведення у відповідність організаційних ролей співробітників та їх функцій, іноді перехідні в маніпулювання співробітниками;

‒ Методи, що включають відповідні агресивні дії.

Внутрішньоособистісні методи полягають в умінні правильно організувати свою власну поведінку, висловити свою точку зору, не викликаючи психологічної захисної реакції з боку іншої людини. Деякі автори [11] пропонують використовувати "Я - висловлювання", тобто спосіб передачі іншій особі вашого ставлення до певного предмета, без звинувачень і вимог, але так, щоб інша людина змінила своє ставлення і не провокував конфлікт.