ІВ застосовуються для виведення від окремих фактів до загальних висновків.
В основі ІВ може бути індуктивна резолюція:
|
1. |
|
2. |
|
Такі схеми застосовуються разом з алгоритмом антиуніфікації.
Правило виведення гіпотези
Н із
фактів F
(
)
індуктивне, якщо з істинності Н
випливає F,
а обернене хибне.
Основні правила індукції:
|
1. |
Слідування |
2. |
Можливої підстановки |
3. |
Суперечливого припущення |
|
|
|
|
|
|
|
Якщо посилання в індуктивній формі обрані правильно, то одержувані з їхньою допомогою висновки можуть бути як істинними, так і помилковими, що залежить від ступеня суб’єктивної впевненості в достатності посилань для одержання висновку. Застосовується оцінка правдоподібності.
Напрямки автоматизації індуктивних процесів формування гіпотез:
Створення програмних засобів підтримки процесів ІВ.
Методи виявлення закономірностей і формування гіпотез на основі аналізу даних.
В обох напрямках будується модель класу об’єктів. При формуванні понять до моделі висуваються вимоги не тільки розпізнавати класи, але і генерувати конкретні об’єкти, тому до неї включають знакові, структурні та логічні характеристики класів. В основі методів індуктивного формування понять лежить добір сполучення ознак, що характеризують класи позитивних (приклади об’єктів класу) та негативних (контрприклади) об’єктів.
При застосуванні ВКЗ гіпотези по властивості, зв’язки і стан об’єктів формуються на основі моделей світу або моделей ПГ. Модель світу –відображення в базі знань (БЗ) знань про зовнішнє середовище. Модель ПР – формалізований опис об’єктів і понять ПГ і співвідношень між ними.
Категоріальна модель світу – граф, у якого вершини відповідають категоріям, а дуги подають зв’язки на основі узагальнених відношень між ними. («діє», «є наслідком», «є засобом» та інш.)
Процедура ВКЗ є людино-машинною. В ній чергуються дві основні дій:
Генерація гіпотез системою на основі вкладених у неї категоріальних знань (поняття і зв’язки, що відбивають уявлення про об’єкт моделювання). Гіпотези пропонуються щодо відсутніх зв’язків формованої понятійної моделі, шляхом перенесення в неї зв’язків між категоріями, що відповідають поняттям формованої моделі.
Добір і конкретизація (заміна імен категорій на конкретні поняття) гіпотез експертом.
Процедура повторюється, поки не закінчено аналіз всіх гіпотез про зв’язки понять, введених у формовану понятійну модель
ІV. Підсумок заняття.
Підготуватися до самостійної роботи:
Предмет і задачі штучного інтелекту.
Когнітивні процеси.
Класифікація та особливості знань.
Моделі подання знань.
Штучні нейронні мережі.
Виведення знань.