Материал: ЛБ 3 Отчет

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Кафедра ІКІ ім. В.В. Поповського

Звіт з лабораторної роботи №3

З дисципліни «Телекомунікаційні та інформаційні мережі»

З теми «Дослідження бездротових систем IEEE 802.16 MISO з просторово-часовим блочним кодом Аламоуті»

Харків 2019

Мета роботи:

Провести дослідження основних параметрів бездротової телекомунікаційної системи стандарта IEEE 802.16 з використанням просторово-часових блочних кодів STBS (Space Time Block Coding) і без їх використання

Хід роботи:

Дослідження для просторових каналів за різними закони загасання.

1. Frequency selective fading

Рис. 1.1 – Результати вимірювань при SNR=30 dB

Рис. 1.2 – Результати вимірювань при SNR=20 dB

Рис. 1.3 – Результати вимірювань при SNR=10 dB

Рис. 1.4 – Результати вимірювань при SNR=3 dB

Рис. 1.5 – Результати вимірювань при SNR=0 dB

2. Frequency flat fading

Рис. 2.1 – Результати вимірювань при SNR=30 dB

3. No fading

Рис. 3.1 – Результати вимірювань при SNR=30 dB

Висновок:

В ходi лабораторної роботи було досліджено основні параметри бездротової телекомунікаційної системи стандарта IEEE 802.16 з використанням просторово-часових блочних кодів STBS (Space Time Block Coding) і без їх використання. Схема Аламоуті забезпечує значне рознесення сигналів і високу швидкість передачі інформації за рахунок введення ортогональності по фазі між сигналами, що одночасно передаються, і парами сигналів, послідовно випромінюваних кожною антеною. Узагальнення даного коду на випадок більшої кількості антен передавача призвело до створення цілого ряду STBC. Однак на відміну від схеми Аламоуті дані коди можуть забезпечувати або значне рознесення сигналів, або високу швидкість передачі інформації.

В основі методів STBC лежить рознесення в просторі і в часі через надлишкового копій переданих сигналів. Принцип роботи схеми передбачає групування переданих даних в блоки. Зазвичай такий блок включає сусідні парний та непарний символи. Він передається двома антенами протягом двох тимчасових інтервалів, тривалість кожного з яких дорівнює тривалості символу, передача інформації здійснюється одночасно в просторі і в часі, тобто ми маємо справу з процесом просторово-часового кодування.